Значення слова
Вакуум — багатозначний фізичний термін: 1. розріджений стан газу, тиск якого менший від атмосферного (частковий вакуум) 2. ідеалізовану абстракцію, простір, у якому немає зовсім речовини (ідеальний вакуум) 3. фізичну систему без частинок і квантів поля 4.
Приклад вживання

Технічним називають частковий вакуум, створений у земних умовах.

Походження

Від лат. vacuus — порожній.

Слово додав

Перекладаємо слово вакуум

тощ
21

(тщ-)
Від слова тощий (друс. тъщь »порожній; даремний). Тут є дано як слово жіночого роду; в відмінках кісних -о- випадає.

אלישע פרוש 16 січня 2019
24 вересня 2019

Ідеально. Робить нас ближчими до давньої руської мови, що крали право на неї у нас росіяни.

27 травня 2020

Тоже даю вподобайку - гоп.

27 жовтня 2022

Нумо краще чоловічого роду буде, таким же родом, як і дощ.

порóжнява
16
Andrii Andrii 13 грудня 2018
24 вересня 2019

Надто довго.

26 вересня 2019

Порожнява це щось, де немає об'єктів, але там може бути повітря, вакуум це ж простір, у якому не має не лише якихось об'єктів, але й газів
r2u.org.ua: порожнява

26 вересня 2019

Карле-Франце, очевидно давні латиняни ще не знали, що таке насправді vacuum, називаючи цим словом лише відсутність будь-чого у просторі. І лише відносно недавно це слово набуло нового значення в науці та техніці. Тому аби було коротше і канонічніше, пропоную словникове слово «порожня́». sum.in.ua: porozhnja

17 березня 2020

+++

18 березня 2020

Дякую за підтримку, Олексо!

18 березня 2020

Нема за що.

5 березня 2023

Нині научні теорії певнять у тому, що вакуум не є порожнім.

порожня́
16

Словникове слово, коротке на з чітким значенням. sum.in.ua: porozhnja

Andrii Andrii 26 вересня 2019
28 грудня 2021

+++

11 червня

++
В.Фаворський. Словник фізичної термінології. Харків, 1932

11 червня

А "вакуумний" тоді як сказати?

11 червня

Теж про це подумав.
Порожнинний 🙄🤔

11 червня

Ну, "порожнинний" уже стосується слова "порожнина", тому інколи може виникнути небажана плутанина

11 червня
11 червня

А ось це хороший варіянт, дякую

11 червня

👍

щінь
8

Дивись пояснення під словом "тощінь", "тощ, тщ-".

27 травня 2020

Даю вподобайку - гоп.

тощінь
3
Петро Пшеничний 23 вересня 2019
24 вересня 2019

Пратвар сього кореня є *тъск-, перед "м'якими" голосними: *тъщ- (*tusk-), де *ъ (*u) є "слабкий", і нині в українській мові є = нич звуку, тому фонологично правильно було би: +тщінь.

1 лютого 2020

Може, "тшінь" або "щінь"? Бо "тшч" вимовити ж неможливо.

3 лютого 2020

То є морфофонематично пісано. Фонетично іасно жє бѫдє: [ччінь~чінь~щінь]. Въі жє "тче" мълвітє [чче] а нє [тче], лібо н’? :)

3 лютого 2020

Завжди, відколи став кращити свою українську, читав те ж "отче" як "от-че", деколи навіть "од-че", можливо автоматично асоціював російське "от" з українським "од". :(

4 лютого 2020

То само по собі руську мову не кращить. Тобо нич злого в вимові [т.ч] нема. Добра є вимова "тч" й [т.ч], й [ч:] (з довгим [ч]). Різницю тут мовить ("зумовлює") швидкість мовлення й інші супрасегментальні чинники фонетики. Звісно, вимова [од.че] є зайвий край. Між иншим, руською є те слово правильно: ѡтчє ("вітче"), бо "отець : вітця, вітцю, вітцем, вітці, ...".
У посібниках з чинної ортоепії пишуть правильну вимову з окрема "-шся" яко [с:я] (з довгим мяким [с]), та про мене то є зайва меджа ("обмеження"). Тут знову таки багато лежить на ("залежить від") різних чинників, серед яких инколи й снага звучати ясніше/чіткіше, рішивіше тощо. Так само невірно є, що всюди протезу [в] є берегти (напр., [вухо, вѫзол]) – протеза служить нам у руській мові вязати слова, усуваючи зіяння між голосними, але після приголосного на кінці попереднього слова вона (протеза) є зайва: [болитьухо] звучить плинніше за [болитьвухо]. Саме через се зокрема я стою за морфофонематичне письмо, а не "фонетичне" чи "фонетизуюче".

4 лютого 2020

А й дійсно мені доводилось чути від мого близького друга слово "вітець"!
Лиш я не розумію, чому "вітець" має [і] у незакритому складі. Здавалося би, що правильно буде: вО-тець, вІт-цем. Але він говорив виразне "вітець".

5 лютого 2020

Хоча для форми "{вітець}" з погляду історичної фонології нема підстав через відкритий склад, вона постала внаслідок аналогії до форм непрямих відмінків, які з питомим *ѡ в них переважають над формою називного відмінка. Тако й у "{кінець}" є фонологічно незакономірне "{і}" (фонологічно закономірне є "{конець}", таки знане по говірках) за формами "{кінц-...}".

5 лютого 2020

Дякую за відвіт, а "конець" мені не раз доводилось чути, хоч я, дурень, вважав це росіянізмом, і мені завжди воно різало по вухах, а он воно виявляється як, дарма за російське слово і вважав..

27 жовтня 2022

<Бо "тшч" вимовити ж неможливо.>

Yaco móuvite ‹na tsce serdçe›?

прожнь
1

Від слова порожнеча, яле стисле як ваккум.

22 січня 2019

Для польської може б і годилося, а в українській основа порозн-/порожнь-, нияке не прозн-/прожнь-. В українській: молоко, дорога, хоробрий, сором, борода, соловей, а не млоко, дрога, хробрий, сром, брода, словей.

12 квітня 2020

אלישע פרוש,
Мені цікаво. А якщо навпаки, взяти не нові варіації цих слів, а їх прасловінську форму? Неповноголосся на перший склад. Як от: *zоltо, *bergti, *melko, *xorbrъ та наступні. Чи можливо подібне занурення?

13 квітня 2020

Для чого?

порожнина
1
Мирон Волостенко 27 лютого 2019
24 березня

Слово "порожнина" ближче саме до порожнього простору, а не вакууму як такого, хоча у словниках ці слова й пов'язані.

пустінь
1
Петро Пшеничний 23 вересня 2019
безмир
1

Від "без" та "мир" (r2u.org.ua: мир)
Можна використовувати один з инших варіянтів для вакууму відносного, і "безмир" для гіпотетичного вакууму абсолютного (у якому навіть немає випадкових флуктуацій будь-яких полів)
По аналогії з "весьмир" – "космос" (космос), бо ж у нашому всесвіті неможливий вакуум абсолютний, навіть у космосі, і може він бути лишень у просторі поза нашим космосом і всесвітом

Карл-Франц Ян Йосиф 24 вересня 2019
нищак
1

безоглядний повний (абсолютний) вакуум

Oleksandr Šymčuk 12 січня
порожнеча
1

Суцільний вакууум -- суцільна порожнеча
Інфрмаційний вакуум - ___ порожнеча

Роман Роман2 21 березня
порож
0
Vadik Veselovsky 13 грудня 2018
24 вересня 2019

Праформа є *порозд- (*porzd-). В українській мові форма "порожній" є фонетизуюча. Насправді, морфофонематично вона є: *порождьній, де "дь" є просто поглинуто між приголоснима "ж" та "н". А саме "ждь" є результат "м'якшення" (палаталізації) перед *j після *n. Тому, коли в похідної від кореня *porzd- нема *nj, то кінець слова може бути тільки +пороздь, або +порожджа. Але нияк не +порож.

24 березня

*porzdjьnъjь

Ви цілком праві, але інколи треба дивитися менш докладно, про що я казав, наприклад, коли стверджував, що для письма важливі звучини, але не звуки.

Пам'ятаєте про "гречаний"? Якщо "правильно" творити від грькъ, то було б "грИчаний", про що Ви слушно казали, і "грИкиня". Але якщо вони творені від "грЕк" уже після занепаду надкоротких, то там Е й має бути, що й спостерігаємо.

Якщо творити від *porzdjьnъjь, то, дійсно, там має буть ДЬ. Але якщо воно ніде (у загальному вжитку щонайменше) не збереглося, а творити від "пороЖНій", що відірвалося від походження, то все гаразд.

Утім, не думаю, що це найкращий можливий переклад

недишшя
0

(via Tadeusz Borzyński)

Andrii Andrii 13 грудня 2018
пустота
0

вакуум -пустота (з латині)

Мирослав Нагірний 29 грудня 2018
порожнь
0
Михас Туро 27 січня 2019
24 вересня 2019

Питома фонологія української мови вимагає вставного голосного між приголосним та сонорним приголосним (сонорні: л, м, н, р, в), коли приголосний та сонорний опиняються в межах одного складу. Вимога ся є зумовлена розподілом складів за законом висхідної звучности. Крім того, праформа сього кореня є *porzd-, що дає в українській мові *порозд-, або порождж- при палаталізації. Те, що в "порожній" нема "д(ж)" є тому, що між "ж" та "н" воно є поглинуто, й чинне письмо його не відбиває. За Вашою моделлю словотвору правильно було би: +пороздень, а "е" було би випадне в непрямих відмінках: порозн- (з випадінням також "д" в вимові).

пустка
0

У третьому значенні - нічим незаповнений простір

Тарас Береза 27 грудня 2021
безніч
0
Роман Роман2 21 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями