Значення слова
Вакуум — багатозначний фізичний термін: 1. розріджений стан газу, тиск якого менший від атмосферного (частковий вакуум) 2. ідеалізовану абстракцію, простір, у якому немає зовсім речовини (ідеальний вакуум) 3. фізичну систему без частинок і квантів поля 4.
Приклад вживання

Технічним називають частковий вакуум, створений у земних умовах.

Походження

Від лат. vacuus — порожній.

Слово додав

Перекладаємо слово вакуум

тощ
23

(тщ-)
Від слова тощий (друс. тъщь »порожній; даремний). Тут є дано як слово жіночого роду; в відмінках кісних -о- випадає.

אלישע פרוש 16 січня 2019
24 вересня 2019

Ідеально. Робить нас ближчими до давньої руської мови, що крали право на неї у нас росіяни.

27 травня 2020

Тоже даю вподобайку - гоп.

27 жовтня 2022

Нумо краще чоловічого роду буде, таким же родом, як і дощ.

порожня́
18

Словникове слово, коротке на з чітким значенням. sum.in.ua: porozhnja

Andrii Andrii 26 вересня 2019
28 грудня 2021

+++

11 червня 2024

++
В.Фаворський. Словник фізичної термінології. Харків, 1932

11 червня 2024

А "вакуумний" тоді як сказати?

11 червня 2024

Теж про це подумав.
Порожнинний 🙄🤔

11 червня 2024

Ну, "порожнинний" уже стосується слова "порожнина", тому інколи може виникнути небажана плутанина

11 червня 2024
11 червня 2024

А ось це хороший варіянт, дякую

11 червня 2024

👍

11 грудня 2024

Поро́жня́ згідно зі словником
ФІЗИЧНИХ ТЕРМІНІВ-СИНОНІМІВ, М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко 2017 року видавництва.

порóжнява
17
Andrii Andrii 13 грудня 2018
24 вересня 2019

Надто довго.

26 вересня 2019

Порожнява це щось, де немає об'єктів, але там може бути повітря, вакуум це ж простір, у якому не має не лише якихось об'єктів, але й газів
r2u.org.ua: порожнява

26 вересня 2019

Карле-Франце, очевидно давні латиняни ще не знали, що таке насправді vacuum, називаючи цим словом лише відсутність будь-чого у просторі. І лише відносно недавно це слово набуло нового значення в науці та техніці. Тому аби було коротше і канонічніше, пропоную словникове слово «порожня́». sum.in.ua: porozhnja

17 березня 2020

+++

18 березня 2020

Дякую за підтримку, Олексо!

18 березня 2020

Нема за що.

5 березня 2023

Нині научні теорії певнять у тому, що вакуум не є порожнім.

щінь
8

Дивись пояснення під словом "тощінь", "тощ, тщ-".

27 травня 2020

Даю вподобайку - гоп.

тощінь
3
Петро Пшеничний 23 вересня 2019
24 вересня 2019

Пратвар сього кореня є *тъск-, перед "м'якими" голосними: *тъщ- (*tusk-), де *ъ (*u) є "слабкий", і нині в українській мові є = нич звуку, тому фонологично правильно було би: +тщінь.

1 лютого 2020

Може, "тшінь" або "щінь"? Бо "тшч" вимовити ж неможливо.

3 лютого 2020

То є морфофонематично пісано. Фонетично іасно жє бѫдє: [ччінь~чінь~щінь]. Въі жє "тче" мълвітє [чче] а нє [тче], лібо н’? :)

3 лютого 2020

Завжди, відколи став кращити свою українську, читав те ж "отче" як "от-че", деколи навіть "од-че", можливо автоматично асоціював російське "от" з українським "од". :(

4 лютого 2020

То само по собі руську мову не кращить. Тобо нич злого в вимові [т.ч] нема. Добра є вимова "тч" й [т.ч], й [ч:] (з довгим [ч]). Різницю тут мовить ("зумовлює") швидкість мовлення й інші супрасегментальні чинники фонетики. Звісно, вимова [од.че] є зайвий край. Між иншим, руською є те слово правильно: ѡтчє ("вітче"), бо "отець : вітця, вітцю, вітцем, вітці, ...".
У посібниках з чинної ортоепії пишуть правильну вимову з окрема "-шся" яко [с:я] (з довгим мяким [с]), та про мене то є зайва меджа ("обмеження"). Тут знову таки багато лежить на ("залежить від") різних чинників, серед яких инколи й снага звучати ясніше/чіткіше, рішивіше тощо. Так само невірно є, що всюди протезу [в] є берегти (напр., [вухо, вѫзол]) – протеза служить нам у руській мові вязати слова, усуваючи зіяння між голосними, але після приголосного на кінці попереднього слова вона (протеза) є зайва: [болитьухо] звучить плинніше за [болитьвухо]. Саме через се зокрема я стою за морфофонематичне письмо, а не "фонетичне" чи "фонетизуюче".

4 лютого 2020

А й дійсно мені доводилось чути від мого близького друга слово "вітець"!
Лиш я не розумію, чому "вітець" має [і] у незакритому складі. Здавалося би, що правильно буде: вО-тець, вІт-цем. Але він говорив виразне "вітець".

5 лютого 2020

Хоча для форми "{вітець}" з погляду історичної фонології нема підстав через відкритий склад, вона постала внаслідок аналогії до форм непрямих відмінків, які з питомим *ѡ в них переважають над формою називного відмінка. Тако й у "{кінець}" є фонологічно незакономірне "{і}" (фонологічно закономірне є "{конець}", таки знане по говірках) за формами "{кінц-...}".

5 лютого 2020

Дякую за відвіт, а "конець" мені не раз доводилось чути, хоч я, дурень, вважав це росіянізмом, і мені завжди воно різало по вухах, а он воно виявляється як, дарма за російське слово і вважав..

27 жовтня 2022

<Бо "тшч" вимовити ж неможливо.>

Yaco móuvite ‹na tsce serdçe›?

пустота
1

вакуум -пустота (з латині)

Мирослав Нагірний 29 грудня 2018
прожнь
1

Від слова порожнеча, яле стисле як ваккум.

22 січня 2019

Для польської може б і годилося, а в українській основа порозн-/порожнь-, нияке не прозн-/прожнь-. В українській: молоко, дорога, хоробрий, сором, борода, соловей, а не млоко, дрога, хробрий, сром, брода, словей.

12 квітня 2020

אלישע פרוש,
Мені цікаво. А якщо навпаки, взяти не нові варіації цих слів, а їх прасловінську форму? Неповноголосся на перший склад. Як от: *zоltо, *bergti, *melko, *xorbrъ та наступні. Чи можливо подібне занурення?

13 квітня 2020

Для чого?

порожнина
1
Мирон Волостенко 27 лютого 2019
24 березня 2024

Слово "порожнина" ближче саме до порожнього простору, а не вакууму як такого, хоча у словниках ці слова й пов'язані.

пустінь
1
Петро Пшеничний 23 вересня 2019
безмир
1

Від "без" та "мир" (r2u.org.ua: мир)
Можна використовувати один з инших варіянтів для вакууму відносного, і "безмир" для гіпотетичного вакууму абсолютного (у якому навіть немає випадкових флуктуацій будь-яких полів)
По аналогії з "весьмир" – "космос" (космос), бо ж у нашому всесвіті неможливий вакуум абсолютний, навіть у космосі, і може він бути лишень у просторі поза нашим космосом і всесвітом

Карл-Франц Ян Йосиф 24 вересня 2019
нищак
1

безоглядний повний (абсолютний) вакуум

Oleksandr Šymčuk 12 січня 2024
порожнеча
1

Суцільний вакууум -- суцільна порожнеча
Інфрмаційний вакуум - ___ порожнеча

Роман Роман2 21 березня 2024
порозна́
1

пор. борозна́

Carolina Shevtsova 19 серпня 2024
порож
0
Vadik Veselovsky 13 грудня 2018
24 вересня 2019

Праформа є *порозд- (*porzd-). В українській мові форма "порожній" є фонетизуюча. Насправді, морфофонематично вона є: *порождьній, де "дь" є просто поглинуто між приголоснима "ж" та "н". А саме "ждь" є результат "м'якшення" (палаталізації) перед *j після *n. Тому, коли в похідної від кореня *porzd- нема *nj, то кінець слова може бути тільки +пороздь, або +порожджа. Але нияк не +порож.

24 березня 2024

*porzdjьnъjь

Ви цілком праві, але інколи треба дивитися менш докладно, про що я казав, наприклад, коли стверджував, що для письма важливі звучини, але не звуки.

Пам'ятаєте про "гречаний"? Якщо "правильно" творити від грькъ, то було б "грИчаний", про що Ви слушно казали, і "грИкиня". Але якщо вони творені від "грЕк" уже після занепаду надкоротких, то там Е й має бути, що й спостерігаємо.

Якщо творити від *porzdjьnъjь, то, дійсно, там має буть ДЬ. Але якщо воно ніде (у загальному вжитку щонайменше) не збереглося, а творити від "пороЖНій", що відірвалося від походження, то все гаразд.

Утім, не думаю, що це найкращий можливий переклад

недишшя
0

(via Tadeusz Borzyński)

Andrii Andrii 13 грудня 2018
порожнь
0
Михас Туро 27 січня 2019
24 вересня 2019

Питома фонологія української мови вимагає вставного голосного між приголосним та сонорним приголосним (сонорні: л, м, н, р, в), коли приголосний та сонорний опиняються в межах одного складу. Вимога ся є зумовлена розподілом складів за законом висхідної звучности. Крім того, праформа сього кореня є *porzd-, що дає в українській мові *порозд-, або порождж- при палаталізації. Те, що в "порожній" нема "д(ж)" є тому, що між "ж" та "н" воно є поглинуто, й чинне письмо його не відбиває. За Вашою моделлю словотвору правильно було би: +пороздень, а "е" було би випадне в непрямих відмінках: порозн- (з випадінням також "д" в вимові).

пустка
0

У третьому значенні - нічим незаповнений простір

Тарас Береза 27 грудня 2021
безніч
0
Роман Роман2 21 березня 2024
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями