зрозуміло, що запозичення, але як напрям для подальших розробок годиться.
Можливе ще "вгожіння" - - від "вгодитися" бути потрібним від напрямку.
,
"вгодитися" відпрвідно до
..
"Намічення"
на вільне місце - це теж є вакансія
Наче відповідає значенню..
Намічення (саме) на (відповідно)
.
.. щойно прийшло до голови.. Або "з" неї..
У якості розумового видобувництва (майнінгу)
Воно вільне. Це ж очевидно.
Як може буть вільне те, в чого немає волі?
Конкретно ж - ПОСАДА(будь-яка, може бути і ВІЛЬНА).
Має бути - вільне МІСЦЕ певної посади(?)
"Посада" – польсько-галицьке слово, а в неживих речей волі не буває.
Олексо, яке пропонуєте натомість?
Подивіться в списку.
P. S. "Натомість" – польсько-галицьке слово.
Я подивився. Ви берете одне слово із закріпленим значенням і заміняєте другим з уже силою інших. Словом, творите роблену багатозначність. А вона, своєю чергою, збіднює мову.
"P. S. "Натомість" – польсько-галицьке слово."
І яке ж тоді правильне? Бо я подивився в Огієнка й він лише написав, що воно вживане частіше в Галичині.
P.S. прочитайте будь ласка фейсбук.
《Я подивився. Ви берете одне слово із закріпленим значенням і заміняєте другим з уже силою інших. Словом, творите роблену багатозначність. А вона, своєю чергою, збіднює мову.》
Багатозначність – прикмета кожної мови. Слова, що позначали б кожний манюсінький одтінок значіння, зайве захаращували б мову.
Скілько часу вам знадобиться на розгади, коли вам скажуть, що в хірурга спорожніло місце медсестри чи помічниці?
《І яке ж тоді правильне? Бо я подивився в Огієнка й він лише написав, що воно вживане частіше в Галичині.》
У більшій частині говірок кажуть не "натомість", а "замість цього / того".
"в неживих речей волі не буває."
sum.in.ua: Viljnyj
Ви певні в цьому?
Тут достатньо прикладів, де навіть класики (Панас Мирний, наприклад) використовують слово "вільний" саме з неживими предметами
У всіх прикладах од Панаса Мирного слово "вільний" указує на людську волю.
P. S. У недоладного прибульця з Польші "використовувати" є давніші синоніми: "уживати", "корист(ув)ати(сь)".
"У всіх прикладах од Панаса Мирного слово "вільний" указує на людську волю."
Це не так. Уживалося й у значенні "незайнятий"
《Це не так. Уживалося й у значенні "незайнятий"》
Де саме?
"P. S. "Натомість" – польсько-галицьке слово."
А Ви часом не переродження Нечуя-Левицького?
Нехай це зостанеться для вас питанням. Це ніяк не причетне до справи, що ми розглядаємо.
Вибачте, дещо "причетне".
"Польсько-галицьке" -- це все-таки польське чи галицьке? Тобто українське чи ні?
《Польсько-галицьке" -- це все-таки польське чи галицьке? Тобто українське чи ні?》
Це не завсіди щастить виявить. Хиба неоднаково? Не годиться нав'язувать більшості мовні явища меншості.
《Вибачте, дещо "причетне".》
"Дещо" – синонім слова "щось". У цьому реченні воно ні сіло ні впало. Цей галицький "дар" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/106/mode/1up?q=дещо) – дослівний переклад німецького "etwas".
А можна докази чужості? Панас Мирний уживав "дехто"
Я кажу не за слова "дехто" й "дещо", а за вжиток слова "дещо" з прикметником замість "трохи". "Дещо" до речі, коли його вжито як синоніма слова "щось".
"Я кажу не за слова "дехто" й "дещо", а за вжиток слова "дещо" з прикметником замість "трохи"."
То можна докази непитомості такого вжитку?