Творено вѡд основы *люд + наросток -ск- (перед /и/ вѡнже -щ-), якый значить належнѡсть (тобто: *людьск- = "вѡдносимый до [темы] людей, про людей") + наросток -ик, якый значить особу за якымси заняттєм (тобто: *люд-ьск-ик → людщик = "особа, занята людьми [контекстуально: людьми-робѡтниками]"). Англ. мова дасть ся до словосполук, не будучи така богата на словотвѡрнi засобы ― прирѡсткы, нарѡсткы ― в україньскѡй же мовi є їх розмай, то треба є їх на повно користати (се дасть уникнути й небаженого тут слова »ресурси«).
Сама фраза HR, чи "human resources" tо є такий модний, в один час, термін в піприємницькій галузі, який немає ніякого зв'язку з літературною англійською мовою (навпаки, багато мовознавців англійскої жахуються від цього словосполучення, бо воно вважає людину 'ресурсом'. Адже, якщо є потрібність користуватися цією фразою в український, то ліпші просто перекласти її дослівно як "людски ресурси"
<власне є запозиченнями>
‹власне› ta ‹запозичення› sõty cerpana slova. 😉
рекрутер
кадровик, спеціаліст відділу кадрів - найоптимальніший варіант, слово старе як світ. Навіщо вигадувати велосипед?
кадровик - слово, яке давно і заслужено у вжитку.
Вам так подобається слово "кадровик", а можете пояснити походження слова "кадри" в значенні колективу працівників? Це слово почало використовуватися в радянський час і в сталінські часи набуло популярності. Нічого спільного з українським словотвором не має. Вважаю, що маємо відновити властиво наше слово, або придумати новотвір.
„кадра“ давно відоме (навіть в стрілецьких піснях), присутнє в словнику чужомовних слів Скалозуба 1933 р.
http://r2u.org.ua/. Цитую за Скалозубом: „кадр(а) (фр.) — основний склад війська або окремої військової час тини; щсередок організації, партії.
давно і заслужено у вжитку → давно й заслужено в ужитку. fxd.
«чужомовних слів» Нащо тодi весь тсей цирк зi словозамiною, коли мова неначе була про замiну чужих слiв своїми вкраїньскими? Коли ейчар є зле, бо чуже, то чому кадровик, похiдне вiд чужого ж кадр є вже добре? Де є логика?
Є слова, запозичені дуже давно (нпр. борщ). Потік сучасних запозичень змітає словотворчі можливості українсько мови, бо його потужність завелика. Логіка в діялектиці: що занадто, то не є добре.
Слово борщ є питоме вкраїньске, вѡд прасловяньского *burst- (вiд i.-є. кореня зi значiннєм вѡстрє), + адйективний формант *-j-, т.б. *burstiu → д.-укр. (=д.-рус.) бърщь, що закономiрно = сучаснiй україньскiй формi /борщ/.
Існує иньша думка: сало - кельтське слово, борщ - іранське http://dziadek82.livejournal.com/154673.html
Такым словоблудом в тѡй передачi BBC "професор" Тищенко ганьбить україньске мовознавство перед цiлим навуковым свiтом. Що вѡн там верз, не входить ни в якi ворота.
Davno vže pora Nagladačam cijeji storinky prosto USTAŁENO VYTYRATY proponovy, jaki: abo proponujuť zamisť odnogo čužyzmu — dostotu inšyj čužyzm; abo ž vzagali hočuť povernuty kacapo-sovkovu terminologiju!! My še, skažimo, vid «каміссарафф» vsiudy ne pozbułysia, to majemo «kadrovykiv» še j trymaty v Movi???
шило на мило