Від "кро́мити" — "ділити, розділяти" ("theilen, trennen" у сл. Желехівського 1-382).
Споріднене з "окремий", "окрімний". Дивіться також "крім" (3-97) і "крома" (3-102) в ЕСУМ-і.
Це слово означає не тільки захисний одяг, а й спорядження: r2u.org.ua: обладунок
Обладунком уже називали скафандр льотчика: uk.wikipedia.org: Файл:Обладунок льотчика.JPG
Словник чужослів Павла Штепи (1977), с. 462
»Займово як творено .Нурити одяг?«
Ni, œd ‹odeag nourça›.
Ta ya tacuy slovotvuõr ne voliõ. Ceomou bui ne moglo ouge prosto bouti dvoma slovama ocremo: ‹odeag nourça›, cigy ‹odeag do nuiragna›, ‹noureçscuy odeag›? Eaghelscoiõ, phraneçscoiõ, italscoiõ e tó zvano dvoma slovama.
Naiti bui slova u rousscie za imena odeagou (ci ceastiy’ho) iz yacuimy izpuœlnuimy pocépomy, cyto muœgl bui tvoriti uzuœreç imenouagna odeagou ci ceastiy’ho, to boulo bui mogebno tvoriti i odinomy slovomy a tó œd dieyeslova ‹nerti› ‘to dive’. Ne viemy tòcyno cyto za pocép bui tó boul, ta he priclad porœunaymo ‹-iça› u slovax ‹rõcaviça›, ‹nogaviça›, *‹stopaviça (?)›, ‹voloseaniça›, ‹bagreaniça›. Acény *‹nerniça›, œd *‹nèren, nern•(•uy, •a, •o/•e) + ‹-iça› bui moglo i bouti.
" Ні, [я не приймаю] ‹odeag nourça›.
Бо я такого словотвору не визнаю. Чому б не могло це бути просто двома словами: odeag nourça, себто одяг для пірнання, пірнальний одяг? І в англійській, французькій, італійській це називають двома словами.
Знайти б слово в руській мові для імені одягу (чи його частини), з якого виводиться спосіб утворення назв одягу чи частин одягу, тоді можна було б творити і поодинокі слова — і то від дієслова nerti ‘пірнати’. Я не знаю точно, якою була б основа, але порівняймо суфікс -iça в словах rõcaviça, nogaviça, voloseaniça, bagreaniça, можливо stopaviça. Отже, nerniça, від nèren / nern•(uy, a, o/e) + -iça, могло би існувати.
"
Покірно похлібляю!
—
ОБОЛО́НА, и, жін., рідко. Те саме, що оболонка 1, 3, 5. Холонув вітер і рвав тонку оболону (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); * У порівняннях. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 550.