»Займово як творено .Нурити одяг?«

Ni, œd ‹odeag nourça›.

Ta ya tacuy slovotvuõr ne voliõ. Ceomou bui ne moglo ouge prosto bouti dvoma slovama ocremo: ‹odeag nourça›, cigy ‹odeag do nuiragna›, ‹noureçscuy odeag›? Eaghelscoiõ, phraneçscoiõ, italscoiõ e tó zvano dvoma slovama.

Naiti bui slova u rousscie za imena odeagou (ci ceastiy’ho) iz yacuimy izpuœlnuimy pocépomy, cyto muœgl bui tvoriti uzuœreç imenouagna odeagou ci ceastiy’ho, to boulo bui mogebno tvoriti i odinomy slovomy a tó œd dieyeslova ‹nerti› ‘to dive’. Ne viemy tòcyno cyto za pocép bui tó boul, ta he priclad porœunaymo ‹-iça› u slovax ‹rõcaviça›, ‹nogaviça›, *‹stopaviça (?)›, ‹voloseaniça›, ‹bagreaniça›. Acény *‹nerniça›, œd *‹nèren, nern•(•uy, •a, •o/•e) + ‹-iça› bui moglo i bouti.

" Ні, [я не приймаю] ‹odeag nourça›.

Бо я такого словотвору не визнаю. Чому б не могло це бути просто двома словами: odeag nourça, себто одяг для пірнання, пірнальний одяг? І в англійській, французькій, італійській це називають двома словами.

Знайти б слово в руській мові для імені одягу (чи його частини), з якого виводиться спосіб утворення назв одягу чи частин одягу, тоді можна було б творити і поодинокі слова — і то від дієслова nerti ‘пірнати’. Я не знаю точно, якою була б основа, але порівняймо суфікс -iça в словах rõcaviça, nogaviça, voloseaniça, bagreaniça, можливо stopaviça. Отже, nerniça, від nèren / nern•(uy, a, o/e) + -iça, могло би існувати.
"
Покірно похлібляю!