Інфекція — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.

В широкому сенсі часто під терміном «інфекція» розуміють сукупність патологічних, адаптаційно-пристосувальних і репаративних реакцій організму, що виникають у результаті його конкурентної взаємодії з патогенними й за певних умов потенційно патогенними вірусами, бактеріями й грибами.

Запозиченому з лат. infectio, що означає "фарбування", "просочування", "псування" німецький лікар Крістоф Вільгельм Гуфелянд у 1831 році надав нове значення — «зараження хворобою».

Ісляндська: smitun, sýking
Словенська: okužba
Валлійська: haint
Монгольська: халдвар
Таджицька: сирояти
Сомалійська: cudurka
Іґбо: ọrịa

• медицина
• дезінфекція
• патоген
• риніт (насморк)
• скафандр
• пандемія
• язва
• сибірська язва (антракс)
• грип
• емболія
• алерге́н
• епідеміологія
• санітарія
• ішемія