Запах карболки і ще якихось медикаментів вдарив у ніс і нагадав Дженні, що Антоні теж лікар. (В. Малик)
Я побіг додому і відшукав у батьковій шафці з медикаментами пляшечку, на якій красувалася наклейка з черепом та кістками. (Ю. Винничук)
Треба мені верстов за десять поїхати, всякого медикаменту набрати. (Ганна Барвінок)
Дослідники стверджують, що аспірин не викликає втрати зору, але вказують, що медикамент якось загострює макулодистрофію, що веде до неї. (з наук. літ.).
goroh.pp.ua: гій#4418
Невтямки чому офіційні особи в державних медіа кажуть медікаменти , коли є наше ,гарне та просте слово "ліки"
Виправте на медикаменти, бо медікаментів ніяких у нас нема
За слово +
Бо є сумніви щодо його походження
ліки
»Бо є сумніви щодо його походження«
Neyma. Vidgyte SISM (ЭССЯ) XIV 192-194 *lěkъ/*lěka II, a tacoge XIV 191-192: *lěkъ/*lěka I.
нім. [рахунки] = укр. [ліки]
нім. [ліки] = укр. [гої]
Тому тут трішки заплутано :/
«Лік» не чуже, коли йдеться про перелік чого-небудь (1,2,3...), але у тямі загоюючих засобів („медикаменти“) – чуже
Ліки – давня германщина.
ліки
Прошу ознайомитись:
»Ліки – давня германщина.«
Nie.
»Прошу ознайомитись: ліки«
Tam dàste posuilaigne na SISM (ЭССЯ), ta tam neyma nicy o tœmy ógy bui tó slovo ‹liec› „medicine, medication, drug“ boulo yno garmainsco cerpaigne. Na opacui, tam e prosterto docazui o pitomosti seoho slova u slovianscuix móuvax. Osé:
»Отвергнув гипотезу о генетическом тождестве слав. *lěkъ и герм. *lēk-, В. В. Мартынов показал уязвимость и версии о германском заимствовании: все германские формы по своей структуре производные и ни одна из них не может быть непосредственным источником для слав. *lěka/*lěkъ; германские и кельтские формы не знают семантики ‘лекарство’. ...«
Моє «Большиснтво исследователей» проти Вашого «В. В. Мартынов» (наодинці). Як гадаєте, хто „переможе“?
Більшість тоже може бути неправа, и таке буває.
Буває. Буває, що й півень заспіває :)
»наодинці«
Citaiéte vuibœrcovo? Slovianscõ rœdnœsty toho slova pœdperõ, crœmy Martinova, i: Mladenœu, Scóc, Bezlay, Schuster-Xèuç, Oxytir + zeabçi i samoho SISM — ysé niyac ne e „na odinçie“.
A yz toï „bœilcheosti“ za gadcõ o cerpanosti toho slova, usie sõty zastarieli.
Na pr., V. Machek (SICM — Etymologický Slovník Jazyka Českého, stor. 325):
»V praslovanské době přejato z gótštiny: tam doloženo ‹lēkeis› „lékař“, ‹lēkinōn› „léčiti“; germanská slova jsou prý z keltštiny.« — he oucazano u SISM, ni garmanscœi ni keltscœi móuvui ne znaiõty znaceigne „liec“ — ino „lieceç“. I cyto e tó za »prý« („diey“, „allegedly“)? Tó e he „vilami po vodie“. Ocivisto, tó istolœuye „yz garmanscuix“ e zasnovano ne bœilche neigy na zvõcovœy blizyscosti, bez gluibcha sõdeçsca uzdriexeigna.
»V praslovanské době přejato z gótštiny: tam doloženo ‹lēkeis› „lékař“, ‹lēkinōn› „léčiti“; germanská slova jsou prý z keltštiny.«
Хоч чеської я й не знаю на належному рівні, та Ви мене за дурня не майте!
З Вашого уривку Етимологічного Словника Чеської Мови, приблизно: «У праслов'янську добу перейнято з готщини: там задокументовано: ...», «...германські слова суть нібито з кельтщини.»
Тобто зі слів Вашого SISM слово «ліки» – готський перейняток? (вже не кажучи про давньоірландську) Ви ж це щойно заперечували!