Не плутати із знахарством (цілительство саме медицина загальна). Це слово утворено з праслов'янських cělъ, -telь (людина) і -ьstvo. На відміну від праслов'янського переймання з германських мов «лікувати» наше «цілительство» є суто українським
Зцілезнавство — cукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм.
Na priclad.
Не знахожу ні в ЕСУМ, ні в російсько-українських словницях, ні в матеріалах Срезневскього.
A tam i ne'ma. Tô e mwy treb tuoriti slovo po lat. <medicína>; medicina = medic+in-a ← medic(us) = med-ik- ← med- "serêd" u tẽmé "seredizna (засіб)" ta "bouti seredom/serediznoiõ ("посередником") comou u ceimy" → "pomagati, raditi". Slovo <medicus> u lat. ide iz tẽmui *"cto e seredoiõ/serediznoiõ, cto daie serediznõ ( = "засіб; поміч; раду")", a <medic-ina> e *"use cyto tẽgne do cinou/déyalnosti toho/tuix, cto e/sõty u serediznõ ("посередництво, поміч")".
Coreni *goy-, *lēk-, *koyl- ne godẽty pro tẽmui "medicus", "medicina", ne vyxak bo "medicus" lécouie/célity/goyity — "medicus" e de xirxya tẽma neigy "lécary, céliteily, gwynik, goyiteily, goyeç"; i sestra/brat u gostinné e "medicus" i déyalnwsty yix e "medicina", ta oni ne lécouiõty ci célẽty, "medici" sõty i ti, cto uozẽty xuorui osobui u colyascé ci nosẽty yix na nocyuax, i ti, cto robẽty u domovi dlya létnyui osobui.
U rousscé móuvé wd corene sered- sõty slova <seredoc> ta <seredizna> "засіб" (SIRM V, 218: середина: середи́зна, сере́док; Gelex. II, 861: середи́зна, сере́док).
To <seredcina> e tuoryeno cepenem -ina u tẽmé "niva déyalnosti cœho" wd <seredeç/serêdç-> "osoba, yaca seredçouie/ (середцює = помагає, є посередником)" — medicus".
І який з тої кальки толк?
Pisal eimy.
* утворено від основи г()- від дієслова гоїти та -від[а] "наука"
* толк: "вивчення гоїння"
* утворено від основ гой(е)- від дієслова гоїти та -від[а] "наука"
* толк: "вивчення гоїння"
Хоч це різні поняття, але в половині ужиткових випадків взаємозамінні. (Напр. "Статистика свідчить на користь швейцарської [медицини/охорони здоров'я]).
r2u.org.ua: цільба
goroh.pp.ua: цілительство
Лі́карство, -ва, с. Медицинская наука, медицина / Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: медицина
Врачебная, медицинская наука – лі́карство, медици́на.
r2u.org.ua: Врачебная
r2u.org.ua: медицинская наука
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Ліка́рство –
1) лекарство;
2) медицинская наука, медицина.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Вартувало би уже й на Словотворі (сайті) (при вказуванні нових слів і вибиранні їм теґ-міток) замінити "медицину" на "лікарство".
Автором першої військово-медичної енциклопедії є видатний український лікар першої половини 19 ст. уродженець Полтавщини Яким Чаруківський. (Його вчителями були П.І. Загорський (1771-1846) - засновник першої вітчизняної анатомічної школи, І.В. Буяльський (1789-1866) - академік двох московитських академій, син запорозького козака родом з Чернігівщини).
"Военно-походная медицина" Я. Чаруківського стала першим московитським підручником з військової медицини для багатьох поколінь військових лікарів.
-
goroh.pp.ua: ліки
Ґерманський черпань, шило на мило.
—
Медицина — гіперонім
Лікарство — гіпонім
Медики — це не тільки лікарі, а й санітари, повитухи, акушери, фармацевти, фармакологи, провізори, аптекарі тощо
Ну це від лікувати, а не від лікар. Просто треба буде на
медик точно не "лікар" (думаю навіть від цього ж кореня можна щось)