Оце я запозичив у Даля, як православний відповідник „атмосфери“
Творено вѡд оснѡв дх- (дъх-) "дъıханнє, дох, дъıх" яко переклад гречьского atmo- "тс." + злучне -о- + шар "сфера, верства, шар".
Oleg Khmelyuk, Ви явно не розумієте семантичну мотивацію сього словотвору ― воно не має мати нічого спільного з духом, але зо словом дох у значенні дихання, у якому літера "о" походить від фонеми /ъ/ (давньоруська писана форма: дъхъ), що в непрямих відмінках зникає (як у сон/сну). Атмосфера є шар у повітрі, де живе може дихати, а не шар духів. Тож "дух" тут ні до чого.
На Словотворі з'явився вид словотвору — Карлотвір: рікабан
А ще ось — Ялисієтвір, або Єлишетвір: цкоцло, дхошар 🙈
Це давнє забуте слово на позначення повітря: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14449-dukh.html#show_point
Атмосфера Марсу – дух Марсу, атмосфера Землі – дух Землі.
Зі словника "Московсько-український словник" 1918 року В. Дубровського
Що овіює. Підійде як до прямого значення (атмосфера планети = овій планети, атмосферний тиск = овійний тиск), так і до переносного («овій цього закладу тисне на мою психіку»).
У питомих українських словах не може бути префікс воз-, бо давніша його форма є въз-, а в такій позиції ъ в українській зникає. Тобто давньоруська форма въздоухъ в українській буде вздух. Відповідно й така форма як воз’єднання є невкраїнська, а лише квола спроба вкраїнщити російсько-церковнословянське воссоединение.
Усе ж мушу не погодитися саме щодо воздуха (що це старослов‘янізм). Це той випадок, коли префікс въз- переходить у воз-, оскільки перебуває під наголосом (можна порівняти з «возлі» з давнішого възлѣ, ЕСУМ). Тим паче, ця лексема поширена по діалектах.
Інфа звідси: Німчук, Давньоруська спадщина, с.143.
Церковнослов'янський префікс "воз-" невластивий руській мові (можете самі перевірити скільки слів з "воз-" у нашій мові, а скільки у московській).
Втім, так, слово дуже поширене по всіх говорах України-Руси.
Може слово лишити, а змінити лем префікс на дійсно український "уз-"?
Буде тоді "у́зду́х", що скажете, браття і сестри?
У словнику Грінченка "оболок" це небесна блакить в якій пливуть хамари:http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/34035-obolok.html#show_point
Крім того, атмосфера це повітряна оболонка Землі, а слово "оболок" спільнокореневе зі словом "оболонка". Значення "хмара" штучно додали в радянський СУМ.
+
Дякую, Андрію !
Вподобайка - маць.
+++ Тілько в множині.
Більш пасує до «скайбокс».
Тільки в словнику Грінченка се слово вживається в множині: «оболо́ки», але однаково ставлю вподобайчика.