Творено вѡд оснѡв дх- (дъх-) "дъıханнє, дох, дъıх" яко переклад гречьского atmo- "тс." + злучне -о- + шар "сфера, верства, шар".
тоді краще духошар
Oleg Khmelyuk, Ви явно не розумієте семантичну мотивацію сього словотвору ― воно не має мати нічого спільного з духом, але зо словом дох у значенні дихання, у якому літера "о" походить від фонеми /ъ/ (давньоруська писана форма: дъхъ), що в непрямих відмінках зникає (як у сон/сну). Атмосфера є шар у повітрі, де живе може дихати, а не шар духів. Тож "дух" тут ні до чого.
У питомих українських словах не може бути префікс воз-, бо давніша його форма є въз-, а в такій позиції ъ в українській зникає. Тобто давньоруська форма въздоухъ в українській буде вздух. Відповідно й така форма як воз’єднання є невкраїнська, а лише квола спроба вкраїнщити російсько-церковнословянське воссоединение.
Усе ж мушу не погодитися саме щодо воздуха (що це старослов‘янізм). Це той випадок, коли префікс въз- переходить у воз-, оскільки перебуває під наголосом (можна порівняти з «возлі» з давнішого възлѣ, ЕСУМ). Тим паче, ця лексема поширена по діалектах.
Інфа звідси: Німчук, Давньоруська спадщина, с.143.
Оце я запозичив у Даля, як православний відповідник „атмосфери“
Гарне слово.
Можливо підійде як заміна словосполучення "навколишнє середовище".
Для "навколишнього середовища" вже є "довкілля".