Гарне слово.

Можливо підійде як заміна словосполучення "навколишнє середовище".

Для "навколишнього середовища" вже є "довкілля".

Мені не подобається ідея калькувати терміни, які не прижилися в самій Московії.

Часом (насправді частенько) у нас із ними трапляються спільні (може, з ріжним правописом) старовинні слова.

тоді краще духошар

Oleg Khmelyuk, Ви явно не розумієте семантичну мотивацію сього словотвору ― воно не має мати нічого спільного з духом, але зо словом дох у значенні дихання, у якому літера "о" походить від фонеми /ъ/ (давньоруська писана форма: дъхъ), що в непрямих відмінках зникає (як у сон/сну). Атмосфера є шар у повітрі, де живе може дихати, а не шар духів. Тож "дух" тут ні до чого.

r2u.org.ua: обвітря

o_O

У питомих українських словах не може бути префікс воз-, бо давніша його форма є въз-, а в такій позиції ъ в українській зникає. Тобто давньоруська форма въздоухъ в українській буде вздух. Відповідно й така форма як воз’єднання є невкраїнська, а лише квола спроба вкраїнщити російсько-церковнословянське воссоединение.

Усе ж мушу не погодитися саме щодо воздуха (що це старослов‘янізм). Це той випадок, коли префікс въз- переходить у воз-, оскільки перебуває під наголосом (можна порівняти з «возлі» з давнішого възлѣ, ЕСУМ). Тим паче, ця лексема поширена по діалектах.
Інфа звідси: Німчук, Давньоруська спадщина, с.143.

Церковнослов'янський префікс "воз-" невластивий руській мові (можете самі перевірити скільки слів з "воз-" у нашій мові, а скільки у московській).
Втім, так, слово дуже поширене по всіх говорах України-Руси.
Може слово лишити, а змінити лем префікс на дійсно український "уз-"?
Буде тоді "у́зду́х", що скажете, браття і сестри?