blésc
Від друс. блѣскъ, перекладеного грецькою αιθηρ; хоча в словнику друс. мови поруч з блѣскъ суть и твари: бльскъ, блєскъ та блискъ, з тим же товком. Я же яв твар блѣскъ, в чиннім правописі = бліск, як вільний.
А чому всі ваші вимови з i͡e̝ і немає жодної зі звичайнісіньким і (як і говорить ледве не вся Україна), без двозвуччя?
не звертай уваги
Мені теж цікаво
–.
Такого слова в теперішній мові нема. А якби й було, то нема явної спільності з тямкою "блищати".
"blésc
Від друс. блѣскъ, перекладеного грецькою αιθηρ; "
Де саме перекладений? Можете дати джерело, будь ласка?
«Де саме перекладений? Можете дати джерело, будь ласка?»
Tuar ‹блѣскъ› e pèreslano na tuar ‹бльскъ› u Iznadobax Isrézneüscoho, tam i e dano se znacyeinïe (tam ge i trètiy tuar ‹блескъ›): "(5.) еѳиръ, αἰθήρ, aether", tamge priclad: »Есть вода выше тверди и огнь надъ твердию. еже есть блѣскъ«.
Прямий етер із місця подій = пряме включення з місця подій.
Олексо, прочитайте, будь ласка, цю статтю. https://zbruc.eu/node/109174?fbclid=IwAR3eJ8HcNI_P7nPg1vh2S3fLfcatMtchfanyJvy36DDvvgGfLv5Vhv7FSi4
Я знайомий із цією справою й собі бороню слова, що їх неуки ганять як московщини. Одначе тут зовсім инша річ.
У давніших словницях цього слова в головній одміні ("уключати") взагалі немає: 
r2u.org.ua: уключати .
Одміна, що з'являється після голосного ("включати"), вигулькує в словницях Уманця й Спілки (марнозвісній численними московщинами) та в двох уже радянського часу: Кримського та Ізюмова: r2u.org.ua: включати. Це не засвідчує на користь питомості цього слова в новожитній руській мові.
"Олексо, прочитайте, будь ласка, цю статтю."
Під гаслами "просвітництва" "руйнівники міфів" самі ж їх і створюють непомітно для глядача/читача, підміняючи поняття й називаючи суржик "говіркою".
)
Пречудова гутірка та розбір(аналіз) начасних(актуальних) витягів(інформації)
Дякую вам за гарне висвітлення - (етер,(від дав.-гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
Зараз напишуть: "Шило на мило".😋
Але я не пропоную це як переклад, переклад уже є – "бліск". Хай це буде як українізований сутямок.
Обґрунтуйте, чого це дурня.
"Обґрунтуйте, чого це дурня."
1) То є воднаково перейнято слово.
2) Нема потреби в такім написаннї.
Усесвітня надтверда невловна речовина, у якій поширюються грозиннотяженцеві (електромагнітні) коливання
Пречудова гутірка та розбір(аналіз) начасних(актуальних) витягів(інформації)
Дякую вам за гарне висвітлення - (етер,(від дав.-гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
>"Ефір — повітряний простір, у якому поширюються радіохвилі."
>"Ми прийшли на ефір проекту "Доброго ранку, Львове"."
Чи дійсно це те значення, що подано в тлумаченні?
Poyasnyeinïe istoslœuïa ceixscoho slova ‹silice› :
Рупно, дякую!
"Na první pohled mohlo by se zdát, že bylo vytvořeno podle starších významově blízkých podstatných jmen živice a pryskyřice. Je tu však nesnáz významová. Není totiž jasné, jaký význam základního slova síla mohl být jeho východiskem."
Від якого слову воно походить?
Ефі́р, або ете́р, (з лат. aether — горішнє чисте та світле повітря, від дав. -гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
Етер, проЄкт - мені подобається!
Це польська одміна того самого слова "ефир", що була поширилась на підавстрійську Україну. Московське на польсько-галицьке – шило на мило.
Давньоруське ЕѲЕРЪ з Вами не погодиться.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Яке воно давньоруське в 16 столітті? У тій словниці це слово має кілька одмін – як до місця, де складено чи переписано твір, та освіти творця чи переписувача. Бо коли творець чи переписувач знав польську чи латинську мови, він міг перейнять це слово звідти, а не просто з грецької мови. Грецьке ж "αἰϑήρ", перейняте просто до руської мови, а не через польську чи латинську, дало "еѳиръ", а в теперішній мові мало б було перетвориться на "єфир" чи навіть "яфир" ("ефір" з "і" – то московська вимова).
А не "ехвир"?)
Так, коли казать про вимову. А в правописі там звичайно вживають "ф" і на місці давнішого "ф" і на місці давнішого "ѳ". Я зоставляю поза увагою ще давніші черпанки, де на місці "ф" та "ѳ" з'явилось "п".
Ще можлива одміна "ехтир", як у слові "анахтема". Що ж до початкового голосного, там теж можливий розвиток е => є => я.
Скрипнківка — ще одна спроба нав'язати Україні польський суржик.
Етер — польсько-латинське, до грецької не має відношення
Латинське, а за ним і польське "етер" теж прийшли з грецької мови, а саме з давньогрецької. Русини ж переймали од греків слова з новішою вимовою.
<Русини>
‹rousy› ci ‹rousove›.
Ne caziemo ge: ‹seleanini›, ‹cuyeanini›.
"‹rousy› ci ‹rousove›"
Множина "русини" вживається в живій мові питомими мовцями. То в чому біда?
Strogo caziõtyi, Rousin e pèreuvedeno slovo.
-
Так чуже ж!
–
З польської придибало.
—
—
Те саме слово, думаю пропонують замінити більше