blésc
Від друс. блѣскъ, перекладеного грецькою αιθηρ; хоча в словнику друс. мови поруч з блѣскъ суть и твари: бльскъ, блєскъ та блискъ, з тим же товком. Я же яв твар блѣскъ, в чиннім правописі = бліск, як вільний.
А чому всі ваші вимови з i͡e̝ і немає жодної зі звичайнісіньким і (як і говорить ледве не вся Україна), без двозвуччя?
не звертай уваги
Мені теж цікаво
–.
Такого слова в теперішній мові нема. А якби й було, то нема явної спільності з тямкою "блищати".
"blésc
Від друс. блѣскъ, перекладеного грецькою αιθηρ; "
Де саме перекладений? Можете дати джерело, будь ласка?
«Де саме перекладений? Можете дати джерело, будь ласка?»
Tuar ‹блѣскъ› e pèreslano na tuar ‹бльскъ› u Iznadobax Isrézneüscoho, tam i e dano se znacyeinïe (tam ge i trètiy tuar ‹блескъ›): "(5.) еѳиръ, αἰθήρ, aether", tamge priclad: »Есть вода выше тверди и огнь надъ твердию. еже есть блѣскъ«.
Прямий етер із місця подій = пряме включення з місця подій.
Олексо, прочитайте, будь ласка, цю статтю. https://zbruc.eu/node/109174?fbclid=IwAR3eJ8HcNI_P7nPg1vh2S3fLfcatMtchfanyJvy36DDvvgGfLv5Vhv7FSi4
Я знайомий із цією справою й собі бороню слова, що їх неуки ганять як московщини. Одначе тут зовсім инша річ.
У давніших словницях цього слова в головній одміні ("уключати") взагалі немає: 
r2u.org.ua: уключати .
Одміна, що з'являється після голосного ("включати"), вигулькує в словницях Уманця й Спілки (марнозвісній численними московщинами) та в двох уже радянського часу: Кримського та Ізюмова: r2u.org.ua: включати. Це не засвідчує на користь питомості цього слова в новожитній руській мові.
"Олексо, прочитайте, будь ласка, цю статтю."
Під гаслами "просвітництва" "руйнівники міфів" самі ж їх і створюють непомітно для глядача/читача, підміняючи поняття й називаючи суржик "говіркою".
)
Пречудова гутірка та розбір(аналіз) начасних(актуальних) витягів(інформації)
Дякую вам за гарне висвітлення - (етер,(від дав.-гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
Зараз напишуть: "Шило на мило".😋
Але я не пропоную це як переклад, переклад уже є – "бліск". Хай це буде як українізований сутямок.
Етер — польсько-латинське, а не українське
ехвир усе одно годі вимовити, ніхто не буде казати ехвир/ехир
Як це ніхто не буде казати? Слобожани, які ще памʼятають свій діалект, узагалі не вимовляють "ф", натомість кажуть сполуку "хв" усюди, де має бути "ф".
《це складніше вимовити ніж етер》
Чого це?
《етер уже є зукраїненою відміною》
Це польсько-галицька одміна, що її пхають до взірцевої мови. Граматика в цьому вашому реченні теж польсько-галицька.
"Це польсько-галицька одміна, що її пхають до взірцевої мови. Граматика в цьому вашому реченні теж польсько-галицька."
та ні чорта це польсько-галицька відміна, вимова латинського aetherium. І припиніть утискати галичину! вона внесла велику частину до літературної мови, відмовлятися від нього є віддавати Галичину Польщі, а то й відокрелюватися від України. Просто припиніть!
𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆, невже вони кажуть ехвир?)
Обґрунтуйте, чого це дурня.
"Обґрунтуйте, чого це дурня."
1) То є воднаково перейнято слово.
2) Нема потреби в такім написаннї.
Усесвітня надтверда невловна речовина, у якій поширюються грозиннотяженцеві (електромагнітні) коливання
Пречудова гутірка та розбір(аналіз) начасних(актуальних) витягів(інформації)
Дякую вам за гарне висвітлення - (етер,(від дав.-гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
>"Ефір — повітряний простір, у якому поширюються радіохвилі."
>"Ми прийшли на ефір проекту "Доброго ранку, Львове"."
Чи дійсно це те значення, що подано в тлумаченні?
Poyasnyeinïe istoslœuïa ceixscoho slova ‹silice› :
Рупно, дякую!
"Na první pohled mohlo by se zdát, že bylo vytvořeno podle starších významově blízkých podstatných jmen živice a pryskyřice. Je tu však nesnáz významová. Není totiž jasné, jaký význam základního slova síla mohl být jeho východiskem."
Від якого слову воно походить?
Ефі́р, або ете́р, (з лат. aether — горішнє чисте та світле повітря, від дав. -гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу).
Етер, проЄкт - мені подобається!
Це польська одміна того самого слова "ефир", що була поширилась на підавстрійську Україну. Московське на польсько-галицьке – шило на мило.
Давньоруське ЕѲЕРЪ з Вами не погодиться.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Яке воно давньоруське в 16 столітті? У тій словниці це слово має кілька одмін – як до місця, де складено чи переписано твір, та освіти творця чи переписувача. Бо коли творець чи переписувач знав польську чи латинську мови, він міг перейнять це слово звідти, а не просто з грецької мови. Грецьке ж "αἰϑήρ", перейняте просто до руської мови, а не через польську чи латинську, дало "еѳиръ", а в теперішній мові мало б було перетвориться на "єфир" чи навіть "яфир" ("ефір" з "і" – то московська вимова).
А не "ехвир"?)
Так, коли казать про вимову. А в правописі там звичайно вживають "ф" і на місці давнішого "ф" і на місці давнішого "ѳ". Я зоставляю поза увагою ще давніші черпанки, де на місці "ф" та "ѳ" з'явилось "п".
Ще можлива одміна "ехтир", як у слові "анахтема". Що ж до початкового голосного, там теж можливий розвиток е => є => я.
"Нам не треба писати ефір, правильно етер, бо так було в Скрипниківці, яку насильницьки замінили на зросіщений правопис, а ще ф українській чуже!"
*додали етер як варіянт*
"етер це галицизм, і годиться писать ефир!"
Коли ж дійдемо одностайности?
Скрипнківка — ще одна спроба нав'язати Україні польський суржик.
Етер — польсько-латинське, до грецької не має відношення
Латинське, а за ним і польське "етер" теж прийшли з грецької мови, а саме з давньогрецької. Русини ж переймали од греків слова з новішою вимовою.
<Русини>
‹rousy› ci ‹rousove›.
Ne caziemo ge: ‹seleanini›, ‹cuyeanini›.
"Скрипнківка — ще одна спроба нав'язати Україні польський суржик."
нав'язати українцями?) Чи тими поганими галичаними?) Не пишіть дурні.
"‹rousy› ci ‹rousove›"
Множина "русини" вживається в живій мові питомими мовцями. То в чому біда?
Strogo caziõtyi, Rousin e pèreuvedeno slovo.
-
Так чуже ж!
–
З польської придибало.
—
—
Те саме слово, думаю пропонують замінити більше