Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.
Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.
Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.
Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)
Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.
Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.
Andrii Andrii проте будує слово, посилаючись на мову не чеську, а словацьку, читайте коментар:
«Так як в словацькій, але звучить по рідному...»
Не як в «чеській».
Я, що бачу, ледь не кожне слово, яке є у чеській, є і в словацькій, а яке є у словацькій, є й у чеській. Так здається, що ці мові дві між собою навіть ближчі, ніж українська з білоруською (а я не раз чув, що білоруська і українська це говори спільної руської мови, хоч сам не дуже люблю подібні слова, вони мені здаються надто близькими до імперіялізму і крайніх меж націоналізму).
Не дивно, з огляду на ліпші умови розвитку чеської мови проти словацької в історії. І відродження мови було перше в чеській. Поняття новіші й абстрактні являть вищий рівень мисли, і яко такі часто вимагають умопруг не люду, а окремої людини. За відродження мови чеської в ній постало чимало слів, творених окремими особами, й більшість їх було пак ято готовими в словацьку. Одним із таких є rozhlas.
Цілком імовірно, є гадати, за їнших – сприятливіших – умов продовж історії й словацька могла витворити купу своїх слів на новітні й абстрактні тями, чим чеська та словацька могли бути й далі від себе, либонь.
Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.
Від "віщати".
r2u.org.ua: віщати Кінцеве "-ало" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо. Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "віщало" – те, чим віщають.
Чудова відміна Юрка Зеленого. Ніхто не пояснить краще, за нього самого:
"Натомість новотвір голосиво має під собою добре підґрунтя. З одного боку, людський голос і був першим співочим знаряддям, а палка-стукалка та гілочка-сопілочка виникли набагато пізніше. На додачу, увесь отой галас, голосіння, оголошення – усе сиплеться на наші голови з того «радива» і усіх їх єднає одне: робиться це тільки через голос (на відміну від телебачення). Тож чом би тоді джерело того всього не назвати голосиво? Є ж у нас слово морозиво, а не айс-крім (ice-cream) – і нічо, в горлі не стає! :))"
Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.
Звістка, вістка, вістити. Споріднене з віщувати.
Вістило це якщо про саме пристрій радіо. Вістиво це те, що вістить вістило.
Увімкнути вістило, але слухати вістиво.
Ідентично у словацькій мові радіо це "розголос".
sk.wikipedia.org: Rozhlas (zvuk) Даю кінцеве "-(и́)ло" як у словах: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто рало – те, чим орять, жало – те, чим жалять, тоді "голоси́ло" – те, чим голосять щось.
Таким чином "голоси́ло" це радіо як апаратура, пристрій. А радіо як явище, як певні хвилі можна буде звати "голо́сиво" або ще якось, і ми зможемо відрізняти:
радіо (пристрій) від радіо (явище)
Від лунати.
Додавав це слово також до аудіо але оскільки слово лунати має друге значення як звучати на відстань, далеко, розноситися, то можливо це слово набагато більше підходить саме до радіо.
Тобто те що звучить, те що можна чути, і те що звучить далеко, розноситься туди-сюди, поширується як луна.
Зі словників:
1) звучати (лункий — дзвінки, звучний), звучати як відзвук/відгук/ехо (від значення луна — ехо, тобто розноситися туди-сюди).
2) звучати далеко/навіддаль; линути, летіти, литися (про звуки); поширюватися, розноситися, ставати відомим (про те, що можна чути — звуки, пісні, розповіді, звістки, плітки, тд.)
Якщо йде мова про пристрій-радіо, то тоді — лунало.
Нижче в коментарях приклади вживання від письменників.
Франко:
"Лунає співом, ляском, криком ліс."
"Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці"
"Площа ще де-де лунала від кроків людей"
Антоненко-Давидович:
"Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше."
Скляренко:
"У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи."
Дімаров:
"Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати."
Загребельний:
"В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино."
Андрухович:
"Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою."
Радіо — різновид бездротової передачі інформації, при якій в якості носія інформації за допомогою радіохвиль, вільно поширювані в просторі.
Я люблю слухати радіо.
лат. radio − випромінюю, випускаю; radius − промінь
Перекладаємо слово радіо
Так як в словацькій, але звучить по рідному...
У словацькій теж. Тобто у нормальних, справді споріднених з українською, мовах.
Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.
Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.
Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.
Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.
Чи українською не буде саме "виголос"?
Бо-ж "роз-" це типовий церковнослов'янський префікс, нашій мові маловластивий, йому аналог у нашій мові "ви-".
Краще розголос використовувати як відповідник до "реклами". А для радіо більше підійде "голосиво" Юрка Зеленого
Іносе, "виголос" могло б звучати краще.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)
Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.
Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.
А "розлюбити" навпаки стосується спину любови в одному напрямку – до одної конкретної людини (а не розлюбити всіх і зразу).
В чеській, до речі, так само — rozhlas.
Въі пішєтє гі бъі то бѫла нєсподѣванка – воно і є ѡд чешского rozhlas.
Andrii Andrii проте будує слово, посилаючись на мову не чеську, а словацьку, читайте коментар:
«Так як в словацькій, але звучить по рідному...»
Не як в «чеській».
A u slofacscwy se slofo e iz cexscoye.
Я, що бачу, ледь не кожне слово, яке є у чеській, є і в словацькій, а яке є у словацькій, є й у чеській. Так здається, що ці мові дві між собою навіть ближчі, ніж українська з білоруською (а я не раз чув, що білоруська і українська це говори спільної руської мови, хоч сам не дуже люблю подібні слова, вони мені здаються надто близькими до імперіялізму і крайніх меж націоналізму).
Не дивно, з огляду на ліпші умови розвитку чеської мови проти словацької в історії. І відродження мови було перше в чеській. Поняття новіші й абстрактні являть вищий рівень мисли, і яко такі часто вимагають умопруг не люду, а окремої людини. За відродження мови чеської в ній постало чимало слів, творених окремими особами, й більшість їх було пак ято готовими в словацьку. Одним із таких є rozhlas.
Цілком імовірно, є гадати, за їнших – сприятливіших – умов продовж історії й словацька могла витворити купу своїх слів на новітні й абстрактні тями, чим чеська та словацька могли бути й далі від себе, либонь.
Як знати, може це й на краще, що ці дві мові таки близькі між собою.
Хто вість, че й ліпше було би мовама московській з руською близькама бути. :D
Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.
Зовсім не те
Розголос — це реклама, а не радіо
У чеській rozhlas, це - радіо;
у словацькій rozhlas - радіо.
Від "віщати".
r2u.org.ua: віщати
Кінцеве "-ало" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо. Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "віщало" – те, чим віщають.
+++
Гоже!
Гарно!
Чудова відміна Юрка Зеленого. Ніхто не пояснить краще, за нього самого:
"Натомість новотвір голосиво має під собою добре підґрунтя. З одного боку, людський голос і був першим співочим знаряддям, а палка-стукалка та гілочка-сопілочка виникли набагато пізніше. На додачу, увесь отой галас, голосіння, оголошення – усе сиплеться на наші голови з того «радива» і усіх їх єднає одне: робиться це тільки через голос (на відміну від телебачення). Тож чом би тоді джерело того всього не назвати голосиво? Є ж у нас слово морозиво, а не айс-крім (ice-cream) – і нічо, в горлі не стає! :))"
Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.
А чому не має, слово "голосить" маємо, кінцеве "иво" маємо в силі силенній слів ж?
Слово "голосить" маємо, та не має воно потрібного значіння: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9847-gholosyty.html#show_point.
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Або "виголісник".
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Звістка, вістка, вістити. Споріднене з віщувати.
Вістило це якщо про саме пристрій радіо. Вістиво це те, що вістить вістило.
Увімкнути вістило, але слухати вістиво.
Гарно!
Дуже розмито й просторо.
Від "луч" та "промінь".
Мотивація в тому, що радіо – це перетворення голосу в промінь, і подальше перетворення його знову в голос.
Ідентично у словацькій мові радіо це "розголос".
sk.wikipedia.org: Rozhlas (zvuk)
Даю кінцеве "-(и́)ло" як у словах: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто рало – те, чим орять, жало – те, чим жалять, тоді "голоси́ло" – те, чим голосять щось.
Таким чином "голоси́ло" це радіо як апаратура, пристрій. А радіо як явище, як певні хвилі можна буде звати "голо́сиво" або ще якось, і ми зможемо відрізняти:
радіо (пристрій) від радіо (явище)
Від лунати.
Додавав це слово також до аудіо але оскільки слово лунати має друге значення як звучати на відстань, далеко, розноситися, то можливо це слово набагато більше підходить саме до радіо.
Тобто те що звучить, те що можна чути, і те що звучить далеко, розноситься туди-сюди, поширується як луна.
Зі словників:
1) звучати (лункий — дзвінки, звучний), звучати як відзвук/відгук/ехо (від значення луна — ехо, тобто розноситися туди-сюди).
2) звучати далеко/навіддаль; линути, летіти, литися (про звуки); поширюватися, розноситися, ставати відомим (про те, що можна чути — звуки, пісні, розповіді, звістки, плітки, тд.)
Якщо йде мова про пристрій-радіо, то тоді — лунало.
Нижче в коментарях приклади вживання від письменників.
Франко:
"Лунає співом, ляском, криком ліс."
"Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці"
"Площа ще де-де лунала від кроків людей"
Антоненко-Давидович:
"Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше."
Скляренко:
"У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи."
Дімаров:
"Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати."
Загребельний:
"В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино."
Андрухович:
"Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою."
Цікаве слово. Думаю, що це слово трохи більше годиться для радіо, ніж для авдіо. Одночасно і звучить, і звучить далеко, поширюючись.
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Як оті ваші мальопис, дієпис, життєписи, краснописи, бо радіо це хвиля