Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.
Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.
Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.
Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)
Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.
Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.
Andrii Andrii проте будує слово, посилаючись на мову не чеську, а словацьку, читайте коментар:
«Так як в словацькій, але звучить по рідному...»
Не як в «чеській».
Я, що бачу, ледь не кожне слово, яке є у чеській, є і в словацькій, а яке є у словацькій, є й у чеській. Так здається, що ці мові дві між собою навіть ближчі, ніж українська з білоруською (а я не раз чув, що білоруська і українська це говори спільної руської мови, хоч сам не дуже люблю подібні слова, вони мені здаються надто близькими до імперіялізму і крайніх меж націоналізму).
Не дивно, з огляду на ліпші умови розвитку чеської мови проти словацької в історії. І відродження мови було перше в чеській. Поняття новіші й абстрактні являть вищий рівень мисли, і яко такі часто вимагають умопруг не люду, а окремої людини. За відродження мови чеської в ній постало чимало слів, творених окремими особами, й більшість їх було пак ято готовими в словацьку. Одним із таких є rozhlas.
Цілком імовірно, є гадати, за їнших – сприятливіших – умов продовж історії й словацька могла витворити купу своїх слів на новітні й абстрактні тями, чим чеська та словацька могли бути й далі від себе, либонь.
Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.
Чудова відміна Юрка Зеленого. Ніхто не пояснить краще, за нього самого:
"Натомість новотвір голосиво має під собою добре підґрунтя. З одного боку, людський голос і був першим співочим знаряддям, а палка-стукалка та гілочка-сопілочка виникли набагато пізніше. На додачу, увесь отой галас, голосіння, оголошення – усе сиплеться на наші голови з того «радива» і усіх їх єднає одне: робиться це тільки через голос (на відміну від телебачення). Тож чом би тоді джерело того всього не назвати голосиво? Є ж у нас слово морозиво, а не айс-крім (ice-cream) – і нічо, в горлі не стає! :))"
Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.
Від "віщати".
r2u.org.ua: віщати Кінцеве "-ало" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо. Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "віщало" – те, чим віщають.
Ідентично у словацькій мові радіо це "розголос".
sk.wikipedia.org: Rozhlas (zvuk) Даю кінцеве "-(и́)ло" як у словах: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто рало – те, чим орять, жало – те, чим жалять, тоді "голоси́ло" – те, чим голосять щось.
Таким чином "голоси́ло" це радіо як апаратура, пристрій. А радіо як явище, як певні хвилі можна буде звати "голо́сиво" або ще якось, і ми зможемо відрізняти:
радіо (пристрій) від радіо (явище)
Радіо — різновид бездротової передачі інформації, при якій в якості носія інформації за допомогою радіохвиль, вільно поширювані в просторі.
Я люблю слухати радіо.
лат. radio − випромінюю, випускаю; radius − промінь
Перекладаємо слово радіо
Так як в словацькій, але звучить по рідному...
У хорватській теж - rozhlas.
У словацькій теж. Тобто у нормальних, справді споріднених з українською, мовах.
Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.
Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.
Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.
Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.
Чи українською не буде саме "виголос"?
Бо-ж "роз-" це типовий церковнослов'янський префікс, нашій мові маловластивий, йому аналог у нашій мові "ви-".
Краще розголос використовувати як відповідник до "реклами". А для радіо більше підійде "голосиво" Юрка Зеленого
Іносе, "виголос" могло б звучати краще.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)
Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.
Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.
А "розлюбити" навпаки стосується спину любови в одному напрямку – до одної конкретної людини (а не розлюбити всіх і зразу).
В чеській, до речі, так само — rozhlas.
Въі пішєтє гі бъі то бѫла нєсподѣванка – воно і є ѡд чешского rozhlas.
Andrii Andrii проте будує слово, посилаючись на мову не чеську, а словацьку, читайте коментар:
«Так як в словацькій, але звучить по рідному...»
Не як в «чеській».
A u slofacscwy se slofo e iz cexscoye.
Я, що бачу, ледь не кожне слово, яке є у чеській, є і в словацькій, а яке є у словацькій, є й у чеській. Так здається, що ці мові дві між собою навіть ближчі, ніж українська з білоруською (а я не раз чув, що білоруська і українська це говори спільної руської мови, хоч сам не дуже люблю подібні слова, вони мені здаються надто близькими до імперіялізму і крайніх меж націоналізму).
Не дивно, з огляду на ліпші умови розвитку чеської мови проти словацької в історії. І відродження мови було перше в чеській. Поняття новіші й абстрактні являть вищий рівень мисли, і яко такі часто вимагають умопруг не люду, а окремої людини. За відродження мови чеської в ній постало чимало слів, творених окремими особами, й більшість їх було пак ято готовими в словацьку. Одним із таких є rozhlas.
Цілком імовірно, є гадати, за їнших – сприятливіших – умов продовж історії й словацька могла витворити купу своїх слів на новітні й абстрактні тями, чим чеська та словацька могли бути й далі від себе, либонь.
Як знати, може це й на краще, що ці дві мові таки близькі між собою.
Хто вість, че й ліпше було би мовама московській з руською близькама бути. :D
Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.
Зовсім не те
Чудова відміна Юрка Зеленого. Ніхто не пояснить краще, за нього самого:
"Натомість новотвір голосиво має під собою добре підґрунтя. З одного боку, людський голос і був першим співочим знаряддям, а палка-стукалка та гілочка-сопілочка виникли набагато пізніше. На додачу, увесь отой галас, голосіння, оголошення – усе сиплеться на наші голови з того «радива» і усіх їх єднає одне: робиться це тільки через голос (на відміну від телебачення). Тож чом би тоді джерело того всього не назвати голосиво? Є ж у нас слово морозиво, а не айс-крім (ice-cream) – і нічо, в горлі не стає! :))"
Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.
А чому не має, слово "голосить" маємо, кінцеве "иво" маємо в силі силенній слів ж?
Слово "голосить" маємо, та не має воно потрібного значіння: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9847-gholosyty.html#show_point.
Від "віщати".
r2u.org.ua: віщати
Кінцеве "-ало" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо. Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "віщало" – те, чим віщають.
+++
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Або "виголісник".
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Від "луч" та "промінь".
Мотивація в тому, що радіо – це перетворення голосу в промінь, і подальше перетворення його знову в голос.
Ідентично у словацькій мові радіо це "розголос".
sk.wikipedia.org: Rozhlas (zvuk)
Даю кінцеве "-(и́)ло" як у словах: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто рало – те, чим орять, жало – те, чим жалять, тоді "голоси́ло" – те, чим голосять щось.
Таким чином "голоси́ло" це радіо як апаратура, пристрій. А радіо як явище, як певні хвилі можна буде звати "голо́сиво" або ще якось, і ми зможемо відрізняти:
радіо (пристрій) від радіо (явище)
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати
Як оті ваші мальопис, дієпис, життєписи, краснописи, бо радіо це хвиля