Значення слова

Радіо — різновид бездротової передачі інформації, при якій в якості носія інформації за допомогою радіохвиль, вільно поширювані в просторі.

Приклад вживання

Я люблю слухати радіо.

Походження

лат. radio − випромінюю, випускаю; radius − промінь

Слово додав

Перекладаємо слово радіо

розголос
6

Так як в словацькій, але звучить по рідному...

Andrii Andrii 7 січня 2018
13 травня 2018

У словацькій теж. Тобто у нормальних, справді споріднених з українською, мовах.

3 березня 2019

Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.

3 березня 2019

Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.

5 березня 2019

Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.

5 березня 2019

Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.

11 жовтня 2019

Чи українською не буде саме "виголос"?
Бо-ж "роз-" це типовий церковнослов'янський префікс, нашій мові маловластивий, йому аналог у нашій мові "ви-".

21 жовтня 2019

Краще розголос використовувати як відповідник до "реклами". А для радіо більше підійде "голосиво" Юрка Зеленого

27 жовтня 2019

Іносе, "виголос" могло б звучати краще.

13 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)

Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.

13 листопада 2019

Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.

13 листопада 2019

А "розлюбити" навпаки стосується спину любови в одному напрямку – до одної конкретної людини (а не розлюбити всіх і зразу).

15 лютого 2020

В чеській, до речі, так само — rozhlas.

17 лютого 2020

Въі пішєтє гі бъі то бѫла нєсподѣванка – воно і є ѡд чешского rozhlas.

17 лютого 2020

Andrii Andrii проте будує слово, посилаючись на мову не чеську, а словацьку, читайте коментар:
«Так як в словацькій, але звучить по рідному...»
Не як в «чеській».

17 лютого 2020

A u slofacscwy se slofo e iz cexscoye.

17 лютого 2020

Я, що бачу, ледь не кожне слово, яке є у чеській, є і в словацькій, а яке є у словацькій, є й у чеській. Так здається, що ці мові дві між собою навіть ближчі, ніж українська з білоруською (а я не раз чув, що білоруська і українська це говори спільної руської мови, хоч сам не дуже люблю подібні слова, вони мені здаються надто близькими до імперіялізму і крайніх меж націоналізму).

17 лютого 2020

Не дивно, з огляду на ліпші умови розвитку чеської мови проти словацької в історії. І відродження мови було перше в чеській. Поняття новіші й абстрактні являть вищий рівень мисли, і яко такі часто вимагають умопруг не люду, а окремої людини. За відродження мови чеської в ній постало чимало слів, творених окремими особами, й більшість їх було пак ято готовими в словацьку. Одним із таких є rozhlas.
Цілком імовірно, є гадати, за їнших – сприятливіших – умов продовж історії й словацька могла витворити купу своїх слів на новітні й абстрактні тями, чим чеська та словацька могли бути й далі від себе, либонь.

17 лютого 2020

Як знати, може це й на краще, що ці дві мові таки близькі між собою.

18 лютого 2020

Хто вість, че й ліпше було би мовама московській з руською близькама бути. :D

28 квітня 2020

Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.

10 червня 2020

Зовсім не те

31 грудня 2021

Розголос — це реклама, а не радіо

1 січня

У чеській rozhlas, це - радіо;
у словацькій rozhlas - радіо.

віща́ло
6

Від "віщати".
r2u.org.ua: віщати
Кінцеве "-ало" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо. Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "віщало" – те, чим віщають.

16 квітня 2020

+++

2 листопада 2020

Гоже!

21 серпня 2021

Гарно!

голосиво
6

Чудова відміна Юрка Зеленого. Ніхто не пояснить краще, за нього самого:
"Натомість новотвір голосиво має під собою добре підґрунтя. З одного боку, людський голос і був першим співочим знаряддям, а палка-стукалка та гілочка-сопілочка виникли набагато пізніше. На додачу, увесь отой галас, голосіння, оголошення – усе сиплеться на наші голови з того «радива» і усіх їх єднає одне: робиться це тільки через голос (на відміну від телебачення). Тож чом би тоді джерело того всього не назвати голосиво? Є ж у нас слово морозиво, а не айс-крім (ice-cream) – і нічо, в горлі не стає! :))"

21 жовтня 2019
16 квітня 2020

Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.

28 квітня 2020

А чому не має, слово "голосить" маємо, кінцеве "иво" маємо в силі силенній слів ж?

5 травня 2020

Слово "голосить" маємо, та не має воно потрібного значіння: http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9847-gholosyty.html#show_point.

слухограй
3
Сергій Білоног 10 жовтня 2017
віщарик
3
Vadik Veselovsky 11 жовтня 2017
виголос
3

Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати

Карл-Франц Ян Йосиф 9 листопада 2019
розголосник
2
S. Velichko 2 березня 2018
виголосник
2

Або "виголісник".
Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати

Карл-Франц Ян Йосиф 9 листопада 2019
вістило; вістиво
2

Звістка, вістка, вістити. Споріднене з віщувати.
Вістило це якщо про саме пристрій радіо. Вістиво це те, що вістить вістило.
Увімкнути вістило, але слухати вістиво.

Роній Ніхтенко 14 серпня 2021
21 серпня 2021

Гарно!

22 серпня 2021

Дуже розмито й просторо.

звукограй
1
Сергій Білоног 10 жовтня 2017
лучеголос
1

Від "луч" та "промінь".
Мотивація в тому, що радіо – це перетворення голосу в промінь, і подальше перетворення його знову в голос.

голоси́ло (про радіо-механізм)
1

Ідентично у словацькій мові радіо це "розголос".
sk.wikipedia.org: Rozhlas (zvuk)
Даю кінцеве "-(и́)ло" як у словах: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто рало – те, чим орять, жало – те, чим жалять, тоді "голоси́ло" – те, чим голосять щось.

Таким чином "голоси́ло" це радіо як апаратура, пристрій. А радіо як явище, як певні хвилі можна буде звати "голо́сиво" або ще якось, і ми зможемо відрізняти:
радіо (пристрій) від радіо (явище)

луниво
1

Від лунати.
Додавав це слово також до аудіо але оскільки слово лунати має друге значення як звучати на відстань, далеко, розноситися, то можливо це слово набагато більше підходить саме до радіо.
Тобто те що звучить, те що можна чути, і те що звучить далеко, розноситься туди-сюди, поширується як луна.

Зі словників:
1) звучати (лункий — дзвінки, звучний), звучати як відзвук/відгук/ехо (від значення луна — ехо, тобто розноситися туди-сюди).
2) звучати далеко/навіддаль; линути, летіти, литися (про звуки); поширюватися, розноситися, ставати відомим (про те, що можна чути — звуки, пісні, розповіді, звістки, плітки, тд.)

Якщо йде мова про пристрій-радіо, то тоді — лунало.

Нижче в коментарях приклади вживання від письменників.

Anton Bliznyuk 21 серпня 2021
21 серпня 2021

Франко:
"Лунає співом, ляском, криком ліс."
"Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці"
"Площа ще де-де лунала від кроків людей"

Антоненко-Давидович:
"Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше."

Скляренко:
"У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи."

Дімаров:
"Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати."

Загребельний:
"В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино."

Андрухович:
"Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою."

21 серпня 2021

Цікаве слово. Думаю, що це слово трохи більше годиться для радіо, ніж для авдіо. Одночасно і звучить, і звучить далеко, поширюючись.

промінювач
0
Dmytro Palamarćuk 16 жовтня 2017
оголосник
0
S. Velichko 2 березня 2018
виголосниця
0

Від "виголошувати".
Порівняй з словацьким "розголос" (=радіо).
r2u.org.ua: виголошувати

Карл-Франц Ян Йосиф 9 листопада 2019
хвилепис
0

Як оті ваші мальопис, дієпис, життєписи, краснописи, бо радіо це хвиля

Daniel Daught 10 червня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями