Як на мене, це слово не годиться. Воно явно утворене од дієслова "голосить" (українське словотворіння не дає змоги міркувать инакше), що не має потрібного значіння.

Як на мене, найудаліша та найукраїнськіша відміна. Я вже чую, як мовить Українське Голосиво.😌

У словацькій теж. Тобто у нормальних, справді споріднених з українською, мовах.

Як до кореню - "голос". А це вже суттєво інший процес від "радіо": голос - коливання матерії, звук, радіо - електро-магнітне коливання визначеного спектру і пристрої на його основі. Андрій пропонує усталений клас явищ назвати по одному з їх наслідків... Це як гроші назвати папір'ям.

Мирон, дякую за коментар. По-перше я не професійний мовознавець, тому підбираю відповідники згідно зі своїм мовним чуттям, по-друге у коментарі я пояснив, що це відповідник зі словацької мови. Пропонуйте будь ласка свої відповідники.

Андрію, нічого особистого. Я також не мовник, лиш працюю у галузі дотичній до теми. І мене також нудить від того що чую. Але. Чи є доводом "як у словаків"? Чим словацька краща латини, надто у цьому слові? Спробуйте замінити "розголосом" будь-яку статтю, чи по тому зрозумієте її Ви самі? Що є слово: забавка чи спроба відобразити дійсність? І так, я не маю відповідника. Власне, за цим і завітав на Словотвір.

Мирон, латина є надто зверхньою щодо української. Все сприймається краще, коли з латини (як і з англійської чи німецької). Тому словацька ближча до нашої. Тим більше це та слов’янська мова, держава якої ніколи нас не гнітила. Спробую замінити «розголосом» «радіо» в якійсь статті і повідомлю.

Чи українською не буде саме "виголос"?
Бо-ж "роз-" це типовий церковнослов'янський префікс, нашій мові маловластивий, йому аналог у нашій мові "ви-".

Краще розголос використовувати як відповідник до "реклами". А для радіо більше підійде "голосиво" Юрка Зеленого

Іносе, "виголос" могло б звучати краще.

Карл-Франц Ян Йосиф,
ще раз – хоча ми сьмо про те вже говорили, роз- є питомо руський чепінь и тваром и товком, в угослов’янських йому тякне твар раз-. Руський чепінь ви- ≠ руському чепеню роз-, а в вугослов’янських руському чепеню ви- тякне чепінь из-. :)

Роз- значить із окрема "dis-, в різні сторони", а ви- значить "ex-; вон, передусім, в однім напрямку". Не воля є їх місити митьма.

Звучить як гіпотеза, бо маємо в українській мові слово "виголошувати" (r2u.org.ua: виголошувати) і тут явно мова не про те, щоб кричати в однім напрямку, хоч префікс "ви-", але виголос йде у всі напрямки навколо.

А "розлюбити" навпаки стосується спину любови в одному напрямку – до одної конкретної людини (а не розлюбити всіх і зразу).

В чеській, до речі, так само — rozhlas.

Я не спеціяліст у словацькій, чеській мові, тож не знаю, яка ситуація в тих мовах, чи вони рідні ледь не як українська з білоруською, чи чужі як російська з українською.

Зовсім не те

Розголос — це реклама, а не радіо

У чеській rozhlas, це - радіо;
у словацькій rozhlas - радіо.

Франко:
"Лунає співом, ляском, криком ліс."
"Його голос лунав по пустім коридорі і відбивався десь далеко в другім його кінці"
"Площа ще де-де лунала від кроків людей"

Антоненко-Давидович:
"Голос Семена Івановича лунав по лісу чимраз гучніше й азартніше."

Скляренко:
"У свiтлицi лунало багато голосiв, бряжчали келихи."

Дімаров:
"Цього разу не стукало вічно у дверях, не лунала команда встати."

Загребельний:
"В городі розпочалися торги, лунали пісні, музика, лилося вино."

Андрухович:
"Якийсь час іще лунав оркестр, завершуючи всю сцену потужною і трагічною, та все-таки, в чомусь найсуттєвішому, оптимістичною кодою."

Цікаве слово. Думаю, що це слово трохи більше годиться для радіо, ніж для авдіо. Одночасно і звучить, і звучить далеко, поширюючись.

+

Так і є, бо радіо - випромінювання. А радіо подане тут - скорочення від радіоприймач, приймач радіохвиль. Радіохвилі, радіація, рація, радіатор ніяк не пов'язані з віщанням чи звуком.

Гарно!

Дуже розмито й просторо.

Ця відміна підійде тільки як розмовне слово. Не для ділової мови явно.

Якесь дитяче 😁

Це на антену схоже, але не радіо

Щось загальне