вічати

Але ж воно від "вість"
Це не ц-св "щ" намісно "ч"(що з "т")

@Друга Путь

Sliedouiéte Labounscomou?

To vuiclad u SIRM (I 408 ‹віщати›) e menchmi sõmnieuen, coli ne prosto xuiben. To tvar ‹віщати›, he i veatscue ‹вещать›, e, imoviernieye, *uoyd-t-i-a-ti, œd *uoyd-t-i-ti → ‹viestiti›; tb. *‹viestiti› (← ‹viesty›) → ‹viestiati / viestchati›, znaceatchi *"davati/sulati viesty, viesti".

Staroslovianscue ‹вѣщати / вѣштати›, dieystvno izteajaiõtchi *uoyt-i-a-ti ← *uoyt-i-ti (→ rous. ‹vietiti›) ne znacity "sulati viesti". St.-sl. ‹вѣщати / вѣштати› e ceasty slœu he ‹отвѣщати / отвѣштати : отвѣтити›, ‹завѣщати / завѣштати : завѣти›, ‹обѣштати : обѣтити›, ‹привѣштати : привѣтити›, ógy yim teacnõty u rousscie tvarui: ‹œdvietchati / œdvietiati : œdvietiti›, ‹zavietchati / zavietiati : zavietiti›, ‹privietchati / privietiati : privietiti›, iz *uoyt- *"to phrase, utter, say ( → advise)". Ale znaceigne rousscoho slova e "sulati viesti" — ne "móuviti, govoriti, recti", i pravomierno vuixodity yz ‹viestiti› → ‹viestiati / viestchati›, œd ‹viesty› (*uoyd-t-y-s; œd *uoyd- u ‹vieda, viedati, viesti ← *uoydti 'know; wissen'). Por. iesce, iz /•ʃt͡ʃa•tɪ/ : /•tɪ•tɪ/: ‹vzviestchati / vzviestiati› /zʋiʃt͡ʃatɪ/ (tacoge ‹yzviestouati›) : ‹vzviestiti› /zʋistɪtɪ/ "to bring [good] news", ógy i u staroslovianscie teacné tou tvarou ‹vuzviestiti / възвѣстити : vuzviestchati / възвѣщати›, a ne ‹възвѣтити : възвѣщати / vuzviejtati / vuzviechtati›.

Iesce, u tie tvarie ‹blagoviestcheigne›, ino ta ceasty ‹blago•› e neroussca, ale ‹•viestcheigne› e œd ‹viestchati / viestiati : viestiti› "nesti viesty [dobrõ]", i ne e œd *uoyt- "speak, say; phrase, utter", ale œd *uoyd-t- → ‹viest•› "news; know, make known".

Нї. Коли věd-t-i-a-ti, то віщати. Коли ж vět-i-a-ti, то вічати

@אלישע פרוש

То Ви ж нич не рекли, що перечило б моїй думці. Так, згода, обидва слова питомі в українській мові. Але тут розглядаємо větiati

»То Ви ж нич не рекли, що перечило б моїй думці.«

@Дивій Лабунський

Çie tó zvono na SIRM (ceréz "goróx"), ógy’ste ye dieli gorie, ymé œdguibati Vachõ miencõ cyto do pratvara ‹віщати› u rousscie, tocdie, ba, mœy vuiclad perécity.

___
»Так, згода, обидва слова питомі в українській мові.«

Cotrie dvie slovie? Yacosi, tou bie móuva ne o "pitomosti slœu" samuix a o rœdnosti tvarœu. Samœi slovie *vietiati ta *viestiati este obie rœdnie u rousscie. Nerœden bui boü to tvar ‹віщати› œd *vietiati. Prote, he pisau eimy gorie, ne e œd *vietiati, ale œd *viestiati.

»Але тут розглядаємо větiati«

Otógybo ne ròzgleadaiémo — ‹віщати› e œd *viestiati ← viestiti, ne *vietiati ← vietiti.

»Нї. Коли věd-t-i-a-ti, то віщати. Коли ж vět-i-a-ti, то вічати«

@Друга Путь

Comou’ste priznacili ysõ izmiencõ?

Усім, хто чита цю нитку