Від прасл. *lučь, давньоруське лучь, репресоване комуністами слово, є чи не у всіх слов'янських мовах.
У мові прадавніх слов'ян означав "промінь; смолоскип; світоч", а що ж є радіація, як не промінь дрібних часток.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/lučь
ви-про-мі-ню-ван-ня (6 складів)
про-мі-нен-ня (4 склади)
Цікаве спостереження.
У сучасних словниках знайти не можу.
Як думаєте, чи вдасться це слово повернути, і чи взагалі варто це робити, якщо воно не пережило. Все-таке, промінь, проміння мають довгий корінь та багато гарних українських похідників.
На честь українського вченого Івана Пулюя, який незалежно від Рентгена у ті ж роки відкрив явище рентгенографії:
uk.wikipedia.org: Пулюй Іван Павлович
На честь українського вченого Івана Пулюя, який незалежно від Рентгена у ті ж роки відкрив явище рентгенографії:
uk.wikipedia.org: Пулюй Іван Павлович
На честь українського вченого Івана Пулюя, який незалежно від Рентгена у ті ж роки відкрив явище рентгенографії:
uk.wikipedia.org: Пулюй Іван Павлович
Кінцеве "-ба" як у: дільба, ходьба, ганьба тощо.
Тобто те, що лучає. Лучати від луч, луча, тобто те саме що й промінь.
zara
Друс. зара "світло, свічіння, лиск, блиск", зарити "світити, блищати", зарьство "сяйво, світло, блиск", зарьнъ "світлий".
Гарно.
Ліпо!