Торій відкрито шведським хіміком, який назвав його в честь скандинавського бога грому — Тора: 
uk.wikipedia.org: Торій
Швеція знаходиться на Скандинавському півострові: uk.wikipedia.org: Швеція, а найвідоміших мешканців Скандинавського півострова — вікінгів на Русі називали варягами: uk.wikipedia.org: Варяги
У 1828 році шведський хімік І. Я. Берцеліус відкрив і назвав новий хімічний елемент у честь Тора (скандинавського бога грому).
А як же першість відкриття? Право першовідкривача назвати своє відкриття чи винахід на честь чого хоче?
Якщо хочемо українізувати весь світ, то маємо захопити його та переписати історію.
Таким словам не потрібні відповідники.
-.
Частково погоджуюсь, частково непогоджуюсь.
Це слово дійсно не потребує перекладу, бо:
1. Цілком підходить до фонетичної системи української.
2. Коротке слово.
3. Дуже й дуже рідкісне для вживання слово. Його вживають лише в певних контекстах.
4. Давати назву для iron, aluminium, steel, чи bronze це хороші речі, бо наші люди самі використовували всі ці метали. А от торій - ні.
У чому саме Ви не погоджуєтесь?
Не краще.
Торець — мінерал торит, а торень — торій
Ба більше, як будете називати копалини, пов'язані з торієм?
Торит, Торіаніт, Торберніт, Торнасит, Тортвейтит, Торогумит, Тореїт, Торутит
Вважаю, що проводити аналогії з громом і Тором/Перуном недоречно, бо елемент відкрив скандинавець та й до грому він не має жодного відношення, а радіоактивними є багато гинших хімічних елементів.
Якщо й так, то може тоді на честь ім'я відкривача. Це ж не Московія з навічно одним відкриттям німецького АК'а. Забагато вийде свеїв у науковій термінології.
Навіть не уявляю, як будете перекладати купу мінералів, пов'язаних з торієм 🫣😱🤦♂️
Таки +
Торит — торець
Скоріше ‹торовець› від основи прикметника ‹Торів›, або ‹туровець› (порівняймо з давн.-рус. Тоурбьрнъ > давно.-сканд. Thórbjørn; давн.-рус. Фоурстѣнъ > Thórstein)
Авжеж, а як тоді ви назвете мінерали, пов'язані з торієм:
Торит, Торіаніт, Торберніт, Торнасит, Тортвейтит, Торогумит, Тореїт? 🧐
Rousscoiõ bui boulo ‹Thoriy› vierno — œd *‘Thoriy perveç / stau, staveç’ ; por., ‹bogiy, coziy, vóuciy› (atge se e cyto ‹•ium› u ‹Thorium, Cadmium, Germanium› tc. znacity).
A yac ‹Tor› u scand. móuvax e /u(ː)/ (ne /ɔ/ ci /o/), i e œd *thonr-, tó rousscoiõ scorieye pràvilno bui boulo: ‹tõriy› (por. drous. ‹tõtnieti› ‘grymieti’)