Мабуть, я єдиний дурень, що витратив на це час, зір і збудці (нерви). Отже.
Називаємо "натрій" від "щириця", бо щириця пінится (не знайшов нічого про те, що саме її використовували для виробництва мила), як мило, а до складу мила входить лужний складник, зокрема натрій. Значення очевидне -- далі нікуди.
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666154322001521
Minerals mg/100g in dry weight
Sodium (Na) 52.46 ± 3.14
Potassium (K) 1080.02 ± 32.51
Calcium (Ca) 39.76 ± 1.80
Iron (Fe) 0.57 ± 0.02

Дозвольте спитати, перед тим, як писати, Ви подивилися речовинницький склад щириці? Якби так, Ви б помітили, що калію в ній більше, ніж натрію, у добрячий десяток разів, а то й не один

«не знайшов нічого про те, що саме її використовували для виробництва мила»

Muyna rozcinou (pyrati béliznõ) — ne muila.

___

«що калію в ній більше, ніж натрію»

U dauninõ ne védea ceoho u sciriçé e bœulxie — oni znamenaxõ ino cyto rozcinomy iz popelou sciriçui radno ("grâce à") péncosti'ho bé dobré pyrati béliznõ, a œdtui bé pac dano imea "soda, sodium" — œd arabscoho imene sciriçui.

Ic réci, protirécïa meidyu uisxiemy podélomy kalia nad natriemy u sciriçé ta péncœstïõ rozcinou popelou sciriçui na pyranïe ne'ma — hi imena ‹sodium, soda› ← "sciriça" ci ‹natrium› ← *neter- "muiti* i imena kaliou izocrema cx. ‹draslík› ta nzm. ‹potas› (daunéixie: ‹potasch — pot asch›) e dano za toiõ tacui dobroiõ pitimœstïõ na pyranïe. Ceixscoe imea ‹draslík› za kalium e œd déyeslova ‹drasati› "derti, drazniti", bo kalium u rozciné popelou sciriçui 'dère, drazni' rõcui geunoc pyrauxi. A nizozeimscoe imea ‹potas (potasch)› za kalium znacity slovo u slovo "zola gornça", tô bui zola/popeul do rozcinou u védré ci dscéné na pyranïe.

Ôtge, i imena za sodium/natrium i imena za kalium e u rœuznax móuvax poveazano u toy ci inxiuy cin is pyranïemy — cdesi œd déyeslova "muiti", cdesi œd édcosti rozcinou na pyranïe, cdesi œd slova "popeul, zola" do rozcinou na pyranïe, cdesi œd imene roslinui, iz popelou yacoyui gotouali rozcin na pyranïe.

Daunéixie lioud ceasto ne rozrœuznia cògen peruœstoc tòcyno, napr., plõtauxi plumbum, stannum ta molybdenum.

»Написати значно поширеніше загальнозрозуміле українське слово "завдяки" хоча б латинкою...
Ми всі вже зрозуміли, що Ви -- чудовий мовознавець, причому кількох мов. Але навіщо, показуючи свої знання, змушувати людей лізти в перекладач, марнувати час?»

Za perve, yaco e iesce lieple znati, coli ne na dielie, cyto pitoma slova ci slovoteagui, cyto yix tou gleadayemo, mojõty slougiti póunocienno u givie móuvie?

Za droughe, perecladui ocremuix slœu ci slovoteagœu u svoyuix izmiencax ya daiõ i phraneçscoiõ i eaghelscoiõ i niemeçscoiõ i iesce yacoiõ, a tó dlya ("according") toho cotrie móuvie dano slovo ci dan slovoteag u rousscie teacné blizje. Tb., pro nastoyõ, tóuc teagou ‘radno (ceomou)’ za "thanks to" e lieple poyasniti phraneçscoiõ négy, pro nastoyõ, eaghelscoiõ, ponevagy znacyéinnhe slova ‘raden’ "pleasing, pleased, glad, gratus (lat.)" teacné blizje phraneçscomou slovou ‘grâce’ a ne eaghelscomou ‘thank(s)’, atge eaghelske slovo e poveazano iz inchuimy znacyeinnhemy — ‘mniti/mnieti, mieniti, doumati, gadati’ a ne iz ‘milœsty, radœsty, tiexa’. Inacche cazjotchi, pereclad phraneçscoiõ e scorieye ne ‘pereclad’ a yasouainnhe ceomou "thanks to" 'smi peredau he ‘radno (ceomou)’ a ne inacche. Natomiesty, coli u pervche'smi coristau yz ‘mieniõ Vam/ti/Ti’, to u dõgycax poyasnix ye eaghelscoiõ ci inchoiõ germanscoiõ (niemeçscoiõ ci nizozéimscoiõ, ouge ne izgadaiõ), ta ne phraneçscuimy ‘merci’ ci 'je vous/te remercie', a tó tomou cyto ‘mieniti’ e blizje eaghelscomou ‘to thank’ ci niemeçscomou, nizozéimscomou ‘danken’ ci dœinscomou ‘takke’.

Za trèithe, coli ya ouge znaiõ yno pitomo slovo ci yn pitœum slovoteag, to u izmiencax bõdõ coristau yz yoho zamiesty yna cerpana, cyto i Vui ta prœuc mogli buiste tuimy liepchiti svoyõ rousscõ móuvõ. Mogete mi mieniti pozdieye.

Які чудові думки, добродію Єлисію! Як жаль, що я не буду марнувати на це час, нерви й зір. Скажу тільки одне: калькувати слово "щирицею" — вибачте, безглуздя. Яке кому діло до походження слова "сода"?

Comou e, comou nie, a ouge pèuno ne Vam e znati. Za te ya mojõ iz pèunœstyõ cazati cyto pricladœu popóunyéinnha slovozapasou cerpanomy perecladomy yz inchuix móuv e po móuvax svietou crœzy viedgge ceastieye négy dosuity.
Iesce co buiste svoyimi prosterttyami yavili priclad ynui liepchui alternativui, ta ne mogete. Pri menchie, cerpanuy pereclad ne e vuinaxodgéinnhe cola.

Добродію Єлисію, спасибі за відповідь, contra spem spero знову спробую пояснити Вам.
Ніхто не буде вживати якесь слово, якщо:
1) не зможе його просто прочитати;
2) не зможе його зрозуміти.

Мені здається, що Ви, піднявшись на рівень своїх величезних знань, не можете поставити себе на місце пересічного мовця, який часто не знає, як правильно пишеться слово "бахіли" (не через И!), не кажучи вже про таку основну річ, як палаталізація. І Ваші роздуми "слово на позначення Натрію в багатьох мовах утворено від слова "сода", яке походить від арабського слова, що позначає щирицю, із якої добували колись соду ", заскладні для нього.
Ось, припустімо, пересічна людина бачить слово "щирець". Про що вона подумає насамперед? Про щось пов'язане зі "щирий", бо дедалі менше людей знають, що таке щириця, як виглядає та для чого використовувалася раніше. Припустімо, людина загуглила та змогла знайти: "Щирець — Натрій". Думаєте, вона шукатиме пояснення? Полізе в етимологічний словник? Та, мабуть, половина не знає, що таке "етимологічний словник"! І пересічний мовець подумає: "Яким боком щириця до Натрію? Яка дурниця!". Ну, суть, хочу вірити, Ви зрозуміли.
Я до того, що логічний зв'язок між перекладом і тим, що позначає чуже слово, має бути (в загальному випадку, знов-таки) більш-менш простий, очевидний. Інакше слово матиме дуже мало надії.
Багато людей не можуть написати правильно чинною абеткою; Ваша ж набагато складніша!
Дозвольте запитання: яка користь буде від Ваших перекладів, хоч би й правильних, якщо вони залишаться тут, в обговоренні, написані незрозумілим, нечитанним письмом?
До речі, можете, також, будь ласка, дати приклади вжитку в Укр. Мові слова "пруд" за "бурштин" (я просив під "прудою", "Електрика)?

"Pri menchie, cerpanuy pereclad ne e vuinaxodgéinnhe cola."
Я вже пояснював, чому калькування часто недоречне. На Толоці я розібрав слово "кіш" для "бункер".
Слово "бункер", дійсно, позначало в нім., здається, слово "кошик". Але й німецькій-таки воно пройшло розвиток: кошик — кошик для зберігання вугілля — великий кошик/ящик для зберігання вугілля — сховище для зберігання вугілля — прикопане (частково підземне) сховище для зберігання вугілля — сховище для зберігання вугілля в землі — міцне (зокрема підземне) сховище для зберігання чогось — міцне сховище. У нас же слово "кошик"/"кіш" просто не пройшло такого розвитку.
Так само Ваше, наприклад, слово "іда", здається, на "йон" (до речі!): коли якось називали якесь явище/річ, часто не знали його природи, тому калькування ніяк не передає сучасне значення

»На Толоці я розібрав слово "кіш" для "бункер".«

Cde tòcyno na Tolocie?

Словники
Тут, добродію Єлисію

Yasno.

Zascœur docazati svoyui peredsõdui yznovou pisaste blõdui.
Te slovo ‹кіш› tam (ou Vilalia Rousanœuscoho) e ne to 'cœusch' za "basket*, ale cerpane d.-torc. *qoʃ- (SIRM II, 452: ‹кіш2›). A œdtac uesy Vasch neteam ta 'prauden gnieu' o, bõdy simy, bezglouzdosti zvati "bunker" slovomy "cœusch = basket" e bez tla — acei i zva cto cde coli "bunker" 'coschemy', tó bie ne 'cœusch-basket', a torçske *qoʃ "tabœur ; chatro ; stado ; stœylo, stœybisce, stan".

I u samie eagl. e slovo ‹bunker› nicda ne znacilo "cœusch-basket". Naidaunieyche viedome znacyéinnhe ou slova ‹bunker› e "a sort of box or chest, as in a window, the lid of which serves as a seat." (https://en.m.wiktionary.org/wiki/bunker#English), i ya na razie ne viemy cyto za slovo bui tó boulo u rousscie, ta'smi pèuen cyto u na Rousi bea domui iz velicui pœdvœconnicui cyto na yix bie moga sidieti i cyto slougea he vieca yascicœu pœd odeag ci yaco nacinnhe, i na razie ne znaiõ toho slova, ta'smi pèuen dóugyni bea imenouati tó yacosi, i tó slovo bui boulo cielcomy pœdxodje pro teamõ *bunker".

Там я написав про обидва випадки. Вище має бути.
Можете, будь ласка, дати приклади вжитку слова "кіш" у значенні "бункер" і пояснити вивід цього значення?

»Там я написав про обидва випадки«

Bay douje, tout este catali o 'coschicou'.

»Можете, будь ласка, дати приклади вжитку слова "кіш" у значенні "бункер" і пояснити вивід цього значення?«

Ya'smi proti slova ‹cœusch› bõdy tó he "basket" bõdy tó he "stan, stœylo ..." œd torç. *qoʃ. Dane Rousanœuscuimy ‹cœusch› za "bunker" e œd torçscoho *qoʃ, a muisly e cielcomy yasna — cerez znacyéinnha "base, camping (military)" → "place to stay → and hide" → "hiding place". Iesce raz, ya'smi proti seoho slova za "bunker", ta muisly'ho ne e bezglouzda, prosto se slovo e cerpano, i "stan, tabœur, stœylo..." ne e yn cerpan pereclad znacyéinnha "vieco pœdvœconnica-yascica xovati rœzne readdye".

Не буду дочитуватися. Не пам'ятаю, можливо, там хтось припустив походження від калькування, і я розібрав цей випадок. Можливо, я наполягав на відсутності прикладів.
Поки ж просто повторю свою думку: висунутий Вами переклад-калька від "щириця" дуже далекий від "Натрію" для пересічного мовця. І прикро, що Ви не можете спуститися до його рівня, подивитися його очима на Ваші слова, Ваше письмо.
І що тільки якщо слова будуть зрозумілі, вони зможуть боротися з узвичаєними чужими

Як пересічний мовець пов'яже "щирицю" та соду→Натрій? І чи буде він уживати слово, якщо не бачитиме ніякого зв'язку з тим, що позначає чуже слово?
До речі, якщо Ваша ласка
"Дозвольте запитання: яка користь буде від Ваших перекладів, хоч би й правильних, якщо вони залишаться тут, в обговоренні, написані незрозумілим, нечитанним письмом?
До речі, можете, також, будь ласка, дати приклади вжитку в Укр. Мові слова "пруд" за "бурштин" (я просив під "прудою", "Електрика)?"

»Не пам'ятаю, можливо, там хтось припустив походження від калькування«

Nic crœmy Vas ne pripousti cyto tó slovo e œd "cœusch-basket".

»і я розібрав цей випадок.«

Ne ròzbyraste a ponavuigadaste brèd.