Xotya Ui i daléye derzyite lixiati dodana Vami covana Vamige slova bez yacasi poyasnyeinïa põtiy slovotuorou ci düigeinïa znacyeinïa, tout ya ròzouméiõ cyto tuoriuxi slovo ‹ropeç› uixodili'ste iz znacyeinïa "solean rozcin" ou slova ‹ropa›, tô bui cèrêz znacyeinïe "sœuly", ceasty ceoho e natrium/sodium.
Ta Ui ne berete u oglead cyto ‹ropa› znacity ne lixye solean rozcin a i mastnõ rédinõ (porœunaite znacyeinïa: *oil/naphta", "pœut", ‹rœupniça› "mazniça").
Slova ‹natrium/sodium› e tuoryeno ne œd znacyeinïa "sœuly", a œd muynosti ("washing property") rozcinœu is natriemy/sodiemy, znanui u dauninõ — slovo ‹natrium› e tuoryeno œd corene *neter- "muiti", a slovo ‹sodium› œd arabscoho imene roslinui Amaranthus (rousscoiõ ‹scir, sceur, sciriça, sciriy, sciréy, sceuriça›), znanui suoyeiõ péncœustïõ/pénivœustïõ ("foaming property, property to make foam"), dobroiõ pro muyen rozcin a tacoge gotouati pénna/xeumca ("foamy/foaming, sparkling") pitua (porœunaite eagl. ‹soda› — pituo). Pèuen eimy bõdete isgoden cyto ni pro muitïe ni pro pitïe ropa ci masten ropean rozcin ne pœdxodity.
Tomou ya buimy prosteru uzeati pro slovo za "natrium, sodium" imea roslinui Amaranthus (v. ↑; v. isce Obgovoryeinïe).
Znaiomœusty leudiy is natriemy/sodiemy cèrêz pénivœusty/péncœusty tacuix roslin he napr. scir/sceur/sciriça/sciriy/sceuriça/sceuréy "Amaranthus" i coristanïe iz seyui pitomosti u muitïé ci gotouanïe pénca pitua e de ranéixya/daunéixya za kés œdcruitïa cyto stolova sœuly ("table salt") méstity natrium/sodium, tomou tuoryeinïe slova za "natrium/sodium" œd slova "sœuly" (a tocma œd "ropa") e uzkésœustuo ("anachronism").
Це геніально! Писати "péncœustïõ/pénivœustïõ ("foaming property, property to make foam")" замість того, щоб просто написати "пінистість". Добродію Єлисію, Ви -- дуже розумна людина, це відразу видно з Вашого правопису, дійсно. Хотілося б, щоб Ви зрозуміли, що знання треба застосовувати правильно, інакше вони можуть і нашкодити людям. Забрати в них час, розізлити, змусити довше дивитися в екран. Бажаю Вам у цьому успіху
Тут треба пояснити ще одну річ, яку відразу видно, наприклад, на Горосі: на відміну від "солоний розчин", інші значення є діалектними. Я ж творив від основного, найпоширенішого й найочевиднішого. Але спроба все одно не найкраща
Утворює каустичну соду
КА́УСТИК «їдкий луг»
запозичення з російської мови;
р. ка́устик утворено від прикметника каусти́ческий, запозиченого, очевидно, через німецьке посередництво (нім. káustisch) з латинської мови;
лат. causticus «пекучий, їдкий» походить від гр. καυστικός «горючий», повʼязаного з дієсловом καίω (κάω) ‹ *κάғιω «запалюю, палю; горю», очевидно, спорідненим з лит. kū˜lės «зона, сажка», лтс. kũla «суха, торішня трава»;
Ounicnõti teagou ‹solecyna / sœulçeva sœuly› "natrium salt" prosteru buimy tuoriti slovo za "natrium/sodium" œd imene ‹scir / scireç / sciriy / sciriça / sceur / sceuriça / sceuréy (sceuriy)› builinui "Amaranthus", cyto e i u arabscoho poxodyeinïa slové ‹soda› (https://en.m.wiktionary.org/wiki/soda#Italian). Xotya ya pocui ne vémy yaco nailépxye e tuoriti tô slovo za "sodium, natrium".
Xotya slova ‹natrium› ta ‹sodium› e tuoryeno œd rœuznuix slœu, yix düigeinïe znacyeiny ("semantic motivation") e blizco: ‹natrium› e tuoryeno œd corene *neter- "muiti", a builina sciriça-Amaranthus e znana pénivoiõ pitimœustïõ ("foaming property"), otge dobra iz ocrema pro muyen rozcin ("washing solution").
Мабуть, я єдиний дурень, що витратив на це час, зір і збудці (нерви). Отже.
Називаємо "натрій" від "щириця", бо щириця пінится (не знайшов нічого про те, що саме її використовували для виробництва мила), як мило, а до складу мила входить лужний складник, зокрема натрій. Значення очевидне -- далі нікуди.
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666154322001521
Minerals mg/100g in dry weight
Sodium (Na) 52.46 ± 3.14
Potassium (K) 1080.02 ± 32.51
Calcium (Ca) 39.76 ± 1.80
Iron (Fe) 0.57 ± 0.02
Дозвольте спитати, перед тим, як писати, Ви подивилися речовинницький склад щириці? Якби так, Ви б помітили, що калію в ній більше, ніж натрію, у добрячий десяток разів, а то й не один
«не знайшов нічого про те, що саме її використовували для виробництва мила»
Muyna rozcinou (pyrati béliznõ) — ne muila.
___
«що калію в ній більше, ніж натрію»
U dauninõ ne védea ceoho u sciriçé e bœulxie — oni znamenaxõ ino cyto rozcinomy iz popelou sciriçui radno ("grâce à") péncosti'ho bé dobré pyrati béliznõ, a œdtui bé pac dano imea "soda, sodium" — œd arabscoho imene sciriçui.
Ic réci, protirécïa meidyu uisxiemy podélomy kalia nad natriemy u sciriçé ta péncœstïõ rozcinou popelou sciriçui na pyranïe ne'ma — hi imena ‹sodium, soda› ← "sciriça" ci ‹natrium› ← *neter- "muiti* i imena kaliou izocrema cx. ‹draslík› ta nzm. ‹potas› (daunéixie: ‹potasch — pot asch›) e dano za toiõ tacui dobroiõ pitimœstïõ na pyranïe. Ceixscoe imea ‹draslík› za kalium e œd déyeslova ‹drasati› "derti, drazniti", bo kalium u rozciné popelou sciriçui 'dère, drazni' rõcui geunoc pyrauxi. A nizozeimscoe imea ‹potas (potasch)› za kalium znacity slovo u slovo "zola gornça", tô bui zola/popeul do rozcinou u védré ci dscéné na pyranïe.
Ôtge, i imena za sodium/natrium i imena za kalium e u rœuznax móuvax poveazano u toy ci inxiuy cin is pyranïemy — cdesi œd déyeslova "muiti", cdesi œd édcosti rozcinou na pyranïe, cdesi œd slova "popeul, zola" do rozcinou na pyranïe, cdesi œd imene roslinui, iz popelou yacoyui gotouali rozcin na pyranïe.
Daunéixie lioud ceasto ne rozrœuznia cògen peruœstoc tòcyno, napr., plõtauxi plumbum, stannum ta molybdenum.
"...radno ("grâce à") ..."
Написати значно поширеніше загальнозрозуміле українське слово "завдяки" хоча б латинкою, не кажучи вже про кирилицю: 🙅
Написати малопоширене діалектне слово латинкою й додати поруч значення французькою: 🤩
Добродію Єлисію. Ми всі вже зрозуміли, що Ви -- чудовий мовознавець, причому кількох мов. Але навіщо, показуючи свої знання, змушувати людей лізти в перекладач, марнувати час?
Я вже мовчу про тяжкозрозумілу Вашу латинку, бо Вам байдуже на наші прохання, нас Ви не поважаєте. Але навіщо ж цією латинкою ще й писати замість загальнозрозумілих слів діалектні, а потім ще й пояснювати через іншу мову, причому не англійську?
Я поки все не читав, але висуваю за такою ж засадою переклад "молочець" від "молоко": "Молочний шлях" називали греки нашу Галактику, а в ній наша планета Земля, а на ній сіль, а в ній Натрій.
Як я писав щодо наміту, слово-переклад має бути щонайочевиднішим. Логіка "для прання/миття використовували розчин попелу щириці, що має милкі властивості, а вони в неї через вміст натрію, бо мило містить лужні елементи" далеко не очевидна: уже давно попіл здебільшого не пов'язується у свідомості з пранням, милкістю.
До речі, чому, наскільки я розумію Вашу думку, слідд вважати, що милкі властивості попелу щириці зумовлені натрієм, а не калієм, якого добряче більше?
...а зв'язок милкості з лужними складниками, зокрема натрієм, тим більш очевидний далеко не кожному. Не забувайте, що матимемо справу з поколінням "дистанційки".
І, до речі, можете дати посилання на використання попелу саме щириці для прання?
І чому, по-Вашому, саме Натрієм обумовлені милкі властивості попелу щириці?
https://io.ua/36030505
Всезукраїнська Нарада в справі усталення хемічної номенклятури, що відбулася восени 1927 року, прийняла латинську мову за підставу для українських назов тих елементів, що не мають узвичаєних народних назов.http://www.uesa.org/technet/chem-1.html
це питання поза Словотвором, тут шукають перекладів.
+
+
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Дякую за підпору, Карле!
Підпираю !
Таки +.
+.
Желехівський ІІ, 894: соле́ць "Natrium; Soda".
А як буде натрійна сіль? Сільцева сіль?
Дійсно, "сільцева сіль" якось не дуже-таки
Думаю, від "сіль" треба творити хлор