Андрію, наполягаю, щоб саме Ви (не я) додали ще й форму "спіж" окремим перекладом: r2u.org.ua: спіж

Германізм.

Горох пише що Лядське

—
Шило на мило

СПИЖ «бронза; [мідь, метал на дзвони]» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spiż «бронза; бронза на гармати і на дзвони; сплав; дзвін; (іст.) гармата», śpiż, spiża «тс.», як і ч. spězЉ «бронза», (заст.) spiže «метал на дзвони, дзвонова мідь», слц. spiež(a) «бронза», нл. заст. spiža «метал на дзвони» та семантично більш віддалені п. spiża «продовольство, провіант», spyża «тс.», ст. spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі», ч. spížе «комора (для продуктів)», spíž, špíž, špíže «тс.», заст. spíže (špíže) «запас продуктів, їжа», нл. spiža «страва, їжа; шафа для страв, шафа для хліба», пов’язані з свн. снн. spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа»), що продовжує двн. spīsa, запозичене як монастирський термін з латинської мови;

Гоже ;)

Дякую, Ярославе!

Германізм.

—
Шило на мило

Zayva vuigadca coli tó slovo ouge e.

За сумідь +

Malo e samo slovo ‹spigy› stòrônsco ("foreign") — cèrêz leadscõ cerpano œd sèrêdnyo-niznyo/verxnyo-némeçscoho *‹spīse› (œd *‹glockenspīse› "zuonova édya") — ta isce i zaivuy ‹-ic›. Ceomou slougouieity ‹-ic› tou?
Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.

»не будь-яка бронза, а тільки бронза на дзвони«

Aino, i za Googlomy, “was ist Glockenspeise” niemeçscoiõ e:
»Glockenspeise ist eine Bronze, die hauptsächlich aus Kupfer und Zinn besteht.«
Obace, rodóuleigne perviesno yna õzjcha vidotvœrna znaceigna e odin yz vidœu slovotvorou ; e ci malo team iz rodovomy znaceignemy perviesno znaciuchi cyto õzyco, vidotvœrno.

Vui pisiéte oge nicy ne pinity gleadati inye lieple slovo. A pinity: yna incha liepcha slova neyma. I coli, xay, “zvonovina” ne e yno nailieple slovo tomou cyto viedgiyscui e sviedceno he ino vid bronzui (na zvonui), to a) tó e cde lieple neigy nicy, b) e yno sviedceno slovo, a ne novo covano, i tó e ouge lieple, c) nuinie e dielna potreba u ynie ocremie slovie za “vid bronzui na zvonui” malo imovierna (ouge i tomou cyto zvonui moge bouti lito yz rœzen crouxœu ta yix miesiu), lixeatchi slovo ‹zvonovina›, nuinie, bez znaceigne, otge mogé bouti zapóuneno ynomy znaceignemy potreibnieychemy — a tó e ne “vid bronzui na zvonui”, ale rodovo “bronza”, d) cyto pisano bie vuisje: rodóuleigne perviesno yna õzjcha, vidotvœrna znaceigna e yzvuicieyno pro slovotvœr = ne perécity yzvuicieynœm viedomœm cinœm slovotvorou.

Nic ne borónity gleadati yno inye lieple slovo — gleadaïte, ta ya’smi pèuen tó bõdé bez ouspiexou. I za docaz tomou e oge i Vacha prosterttia sõty œd tohoge slova “zvœn”: ‹zvœnça›, ‹zvonina›. I ne viemy yac Vam ne moulity zametati proti slova ‹zvonovina› cazié bo, diey, vidotvœrno na “vid bronzui na zvonui”, i u toyge cies dodati vuigadanœi slova iz tuimyge teamomy “zvœn”, he ‹zvœnça› ci ‹zvonina›.
Vui’ste dodali i slovo ‹sõmiedy›. Ta miesiva miedi iz inchui crouxui sõty rœzna, seréd yix viedoma, p.n.: Cu+Ni, Cu+Al, Cu+Zn, Cu+Sn — use tó e “sõ•miedy”.
I prosterttye œd Andrieia — “zvonova miedy” e œd tohoge slova “zvœn”.

Otge ròzpisauchi tout o tœmy yac “zvonovina” e ne “bronza” rodovo, ale vidotvœrno “yn vid bronzui na zvonui”, i o tœmy yac “nicy ne borónity gleadati yno lieple slovo”, i o tœmy yac crœmy slœunicœu, “nicde slovo ‹zvonovina› e za “bronzõ” neviedomo, dosi’ste ne mogli prosterti nicy liepcha neigy perécrõtiti, xay u õzjchie teamie, ta viedome slovo za “bronzõ” — use œd tohoge teama “zvœn”, iz toiõ rœzniçeiõ oge tvarui ‹zvœnça› ci ‹zvonina› sõty ne cyto u pisemstvie, a i u jadnie slœuniçie u ynie blizyçie znaceignie neviedomui, abo prosterti netòcyne slovo ‘sõ•miedy’.
Ta i samui Vachi tvarui ‹zvœnça› ta ‹zvonina›, malo e vuigadanui, a i slovotvœrno ne teacnõty znaceignou: receni za mateirna œd slœu oge znaceaty nacy yn dan receiny slougity sõty u rousscœy mouvie, he pràvilo, tvorenui pocépomy ‹•ov•ina› — ne ‹•ina›, a ouge pogotœu ne pocépomy ‹•ça›, por., p.n.: ‹mostovina› “dòsca mostiti”, œd ‘mœst’ — ne ‹mostina›, ‹miexycovina› “tcanina na miexycui, xiti miexycui”, œd ‘miexyoc’ — ne ‹miexycina›, ‹sèceovina›, œd ‹sècya› — ne ‹sècina›, ‹clietcovina›, œd ‘clietca’ — ne ‹clietcina›, ‹bielcovina›, œd ‘bieloc’ — ne ‹bielcina›.

Бронзова медаль — спижена медаль
😱😝🤦‍♂️