Значення слова
Бронза — сплав міді та інших металів, чи неметалів.
Приклад вживання

Здебільшого до складу бронзи входить олово.

Походження

W. bronze (1730–40) is borrowed from French bronze (1511), from Italian bronzo "bell metal, brass" (13th c.) (Medieval Latin as bronzium), bróntion, back-formation from Byzantine Greek brontēsíon (11th c.) perhaps from Brentḗsion ‘Brindisi’.

Приклади в інших мовах

form from Old Persian birinj, biranj (برنج) "brass" (modern berenj), piring (پرنگ) "copper", from which also came Georgian brinǰao "bronze", Armenian płinj.

Казахська: қола
Грецька: κρατέρωμα
Азербайджанська: tunc
Валлійська: efydd
Киргизька: коло

Слово додав

Перекладаємо слово бронза

звонови́на
,
дзвонови́на
9

zuonoüina
Uimowfa: {ˌzwonoˈβ̞ɪ͡ɘ̞nɐ ~ ˌd͡zwonoˈβ̞ɪ͡ɘ̞nɐ}.

Gelexwfscuy I, 290: звонови́на "Glockenspeise".

אלישע פרוש 18 грудня 2020
20 квітня 2022

zuonovina

30 січня 2023

Бронзовий — звоновинний?
🤦‍♂️
Чи дзвоновинний? Чи все-таки невинний? 😁

14 січня

<Бронзовий — звоновинний?>

Oge primeitna ("adjectives") œd imên materen ("materials") e u rousscé tuoryeno, he pravilo, is ‹-ean› (prasl. *-ēn-), porœunaite, na pr.: ‹dèrêvo› → ‹dèrevean› "délan iz dèrêva, dèrevinui", ‹bèrêsta› → ‹bèrestean› "délan iz bèrêstui*, ‹vapno› → ‹vapnean› "délan iz vapna", ‹bòrôxyno› → ‹bòrôxynean› *délan iz bòrôxyna", ‹oves› → ‹œusean› "délan iz œusa", ‹vóuna› → ‹vóunean› "d. iz vóunui", ‹cœusty› → ‹cœustean› "iz costi délan" ipr., to i œd ‹zuonovina› imeity bouti primeitno ‹zuonovinean›, védé.

Andrii Andrii 1 травня 2020
1 травня 2020

Андрію, наполягаю, щоб саме Ви (не я) додали ще й форму "спіж" окремим перекладом: r2u.org.ua: спіж

1 травня 2020

Зроблено!

1 травня 2020

Германізм.

25 червня 2021

Горох пише що Лядське

30 січня 2023


Шило на мило

СПИЖ «бронза; [мідь, метал на дзвони]» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spiż «бронза; бронза на гармати і на дзвони; сплав; дзвін; (іст.) гармата», śpiż, spiża «тс.», як і ч. spězЉ «бронза», (заст.) spiže «метал на дзвони, дзвонова мідь», слц. spiež(a) «бронза», нл. заст. spiža «метал на дзвони» та семантично більш віддалені п. spiża «продовольство, провіант», spyża «тс.», ст. spiża «їжа, страва, провіант, запаси продовольства, харчі», ч. spížе «комора (для продуктів)», spíž, špíž, špíže «тс.», заст. spíže (špíže) «запас продуктів, їжа», нл. spiža «страва, їжа; шафа для страв, шафа для хліба», пов’язані з свн. снн. spīse (нвн. Speise «їжа», Glockenspeise «сплав на дзвони», букв. «дзвонова їжа»), що продовжує двн. spīsa, запозичене як монастирський термін з латинської мови;

спіж
4

Відповідник доданий за рекомендацією Yaroslav Shpak.
r2u.org.ua: спіж

Andrii Andrii 1 травня 2020
1 травня 2020

Гоже ;)

1 травня 2020

Дякую, Ярославе!

1 травня 2020

Германізм.

14 травня 2020

Хіба "спиж" замість "спіж" не свідчить, що слово дійшло до нас ще за прадавніх часів (до ствердіння "и")?

30 січня 2023


Шило на мило

дзвонова мідь
1
Andrii Andrii 1 травня 2020
спижик
,
спіжик
0
Oleksandr Šymčuk 13 січня
14 січня

Malo e samo slovo ‹spigy› stòrônsco ("foreign") — cèrêz leadscõ cerpano œd sèrêdnyo-niznyo/verxnyo-némeçscoho *‹spīse› (œd *‹glockenspīse› "zuonova édya") — ta isce i zaivuy ‹-ic›. Ceomou slougouieity ‹-ic› tou?
Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.

дзвінця
0

Думка Єлисія, тільки на 2 склади довше, що суттєво в похідних

Роман Роман2 7 лютого
дзвонина
0
Роман Роман2 7 лютого
дзвина
0
Роман Роман2 7 лютого
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
30 січня 2023

До Чистилища

Поділитись з друзями