для каміння, а можливо й для деяких инших матеріялів
goroh.pp.ua: різьбити
r2u.org.ua: різьбити
raziti
Xa, a cyto e su pisymomy? Tô ge ne e cuirilica, cyto ne mogeity vérno pèredati roussca slova.
Будь ласка, поясніть правила цієї латинки!
@Артур Шапошник
Це потрібно посібник на 15 томів .
Опитування щодо правопису אלישע פרוש
Може ШІ може це письмо систематизувати й розбити на правила?
Коли я отримаю доступ до новтбуку, почну писати вебсторінку. Поки що задавайте запитання "чому так", цим ви мині поможете.
> Це треба посібник на 15 томів
Коли би це було так, я би ньиколи не навчився.
Скажіть мені будь ласка, а чому ви вибрали саме латиницю, замість кирилиці? Бо, якби-то, кирилиця створювалася для СЛОВ'ЯН, українці — СЛОВ'ЯНИ, а 96% від населення — слов'яни, і 92% — українці.
Так, багато слов'ян пише латинкою, зате у кирилиці є ш, ч, ж, а адекватних замін цих літер в латинці (тобто, без костилів) НЕМА (або є, але виглядатиме жахливо). Щоб ніхто не зрозумів, що це значить?
Тоді я писатиму глаголицею, при тому ж всі літери попереплутую.
Кирилицю створили саме про бовгарів из йих фонетикою, а не про слов'ян узагалі. Як и християнство, кирилиця нам не є жадним боком рідна, прийшли на наші територийи з политичних причин. Коли вже нам радикально змінювати письмо, то нащо нам держатися за старе, коли латиниця є всюди стандарт, її найліпше підтримують шрифти + не треба буде мудохатися з транслитерацьиєю, а вона є неминуче потрібна, використовуючи нелатинське письмо.
■ - y, e, i, ei, eu, eo, ie
ж: j, g■, zj
ч: c■, tch
ш: x■, ch, sch
Ем... Латинка, як на мене, нуднюща. В латиниці нема літер без діакритиків для ш, ж, щ, я, ю тощо. Так, в українській мові є літери з діакритиками: й та ї, але це не означає, що буде добре, якщо таких літер буде більше. Та й, як на мене, кирилиці діакритики більше пасують.
І також, якщо в українській мові з'являться нові звуки, відповідно, для письма треба міняти алфавіт, то в кирилиці повно ще літер: Ѧ, ѣ, ѫ, ѡ, ꙟ тощо! І це лише архаїка! І щодо транслітерації... Не так і важко запам'ятати, що ж — це zh, ш — sh, а и — y.
Та й попри те, що кирилиця для нас "не рідна", вона гарно прижилася, і ідеально підходить під нашу фонетику! Так, латиницю теж можна якось пристосувати зручно, але... Серйозно, латиниця нудна. І те, що латиниця — це стандарт. Як на мене, це антиаргумент, бо латиниця всюди стандарт саме через західних імперіалістів. Так, москалі втюхали повсюду кирилицю, прям як британці чи французи колись, але... Кирилиця рідна (особливо, коли є йотовані та ь), а латиниця відчувається холодно!
Як квазі-альтернатива - кирилиця, яку вживає п. Ковтуненко чи п. Ганич
Тут дві льитери з дьиякритикою, що позначають окрему фонему - ç [м'яке ц] та õ [юс ѫ]. Инша диякритика помагає рішати конфльикти. Наприклад в ‹eré› акут значить, що перше e походить из ь (на закарпатті читають як æ під наголосом та ə без наголосу), а друге ньиколи не чергується з ei чи eu.
> і ідеально підходить під нашу фонетику
Цей аргумент тут уже були давали й його спростовав був п. Поруш.
> західних імперіалістів
Пане Дугине, що ви робите на "Словотворі"?
> це лише архаїка
Не архайика, бо позначають фонеми вкрайинськойи: Ѧ - ea, ѣ - ie , ѫ - õ, ѡ - œ, є - e, кириличне е - ei, ѵ - eu.
Ось як можете читати це латинське письмо: Нова "літературна" (стандартна) вимова
»■ - y, e, i, ei, eu, eo, ie
ж: j, g■, zj
ч: c■, tch
ш: x■, ch, sch«
@Bœgdan Youxyco, cyto e tuy ceornuy cytuirein?
»Не так і важко запам'ятати, що ж — це zh, ш — sh, а и — y«
Ne douge ròzoumieiõ cyto tó znacity, ta mui ne pisiémo ‹zh› za ‹ж›, ‹sh› za ‹ш›, ‹y› za ‹и›. I tac, ‹zh = ш› e „noudno“.
>Бо, якби-то, кирилиця створювалася для СЛОВ'ЯН, українці — СЛОВ'ЯНИ, а 96% від населення — слов'яни, і 92% — українці.
Що це за божевільне поєднання расової тевориї з палевографиєю?
> @Bœgdan Youxyco, cyto e tuy ceornuy cytuirein?
Вище ж написано: y, e, i, ei, eu, eo, ie
Ну все, тоді я глаголицею писатиму.
Ⱆ Ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⱛⱌⰻ ⱂⱃⰻⱀⰰⰹⰿⱀⰻ ⰵ ⰾⰻⱅⰵⱃⰺ ⰴⰾⱖ ⰴⱆⰶⱔ ⰲⰰⰶⰾⰺⰲⰺⱈ ⰴⰾⱖ ⱆⰽⱃ ⰿⱁⰲⰺ ⰸⰲⱆⰽⰻⰲ: ш, щ, ч, ж. Ⰰ ⰲ ⰾⰰⱅⰺⱀⱌⰻ ⱀⰵⰿⰰ ⱀⰻⱍⱁⰳⱁ ⰰⰴⰵⰽⰲⰰⱅⱀⱁⰳⱁ!
Все зрозуміло?
Ну пишіть, а товку? Я глаголицю трохи вмію читати, то не біда. Та ж основною метою (наскільки я розумію) вище згаданого письма є запис вимов слова з різних куточків Украйини під однією парасолькою.
Я щось не думаю, що хтось каже "дивно", як "діуно" в Україні, будучи не в хмільному стані.
diuno буде кирилицею диуно. Це традиційне про вкраїнську ортографию (а не російську гражданку) написання, що відбиває дифтонгизацію (ɪw замість суржикового ɨv). Не дыфно, як часто говорять сьогодні, а диуно.
Латинське ‹i› відповідає и, й або позначає м'якість, або є частиною диграфів ie (кириличний ѣ) чи ei (розвиток звука е перед наступним ь після зникнення редукованих голосних).
Наше кириличне ‹і› тут розділено на i (у правописі 2019 и досі пишуть і "and", індик, інший [хоча це просто варіант вимови и на початку слова], досі діє правило 9, хоча такого правила в живій мові не було ньиколи, ми ж не поляки чи росияни), ie (ѣ), ei, eu, œ (чергується з о в ідкритім искладі; без наголосу може звучати ближче до о), бо далеко не всюди по Вкрайині відбулося злиття в одне "і".
И модерна льитературна мова, отак спрощуючи й засираючи мову полоньизмами (всякі теки, канапки), вбиває живі процеси й тим розмовну калічить. Я маю таку теорію змови, що це роблять умисно.
Пан Поруш же викохав отаку правопись, що не нехтує всю глибину нашойи мови. Контрагрументи тому, що вона є складна: чим ми гірші за багатьох инших європейців; тут діють чіткі правила без исторично зумовлених написань; не потрібна окрема правопись про диялекти (люди зможуть писати не лише льитературною, а й місцевою).
Так, ясно. Ну пишіть, як хочете. Я вам не забороняю ж.
> люди зможуть писати не лише льитературною, а й місцевою
Усе ще гадаю що радше навпаки, просто його правопис не про це
Його правопис об'єднує різні вимови, різні розвитки воднієйи мови по місцевостях.
Слово карбувати того ж самого кореня, що й праслов'янське *žerbь, *žerbьjь, укр. же́реб (первісно «покарбований кусок»).
goroh.pp.ua: жереб
+++
+