tésen, tésn-
Вимова: tésen {ˈtʲi͡esə̝n}, tésn- {ˈtʲi͡esn-}.
tésen, tésnuy, tésna, tésnà, tésno, tésnè, tésni, tésnui, tésnœ
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58723-tisno.html#show_point, знак 4.
Вимова: cerstuw {ˈt͡ʃærstʌ̝w}, cerstu- {ˈt͡ʃærstw-; t͡ʃɨrstˈw-}.
Диви http://oldrusdict.ru/dict.html#: ЧЬРСТВЫИ, ЧЬРСТВО, та змінки ту під iscr.
Вимова: {ˈɪskɘ̘r ~ ˈjɪskɘ̘r ~ ˈhɪskɘ̘r}, {ˈɪskr- ~ ˈjɪskr- ~ ˈhɪskr-; ɪsˈkr- ~ i̯skr- ~ skr-}.
Вѡд давньорусьского искръ, искрьнъ "вѡдвертий, прямодушнъıй, чистъıй сердцем".
Карл-Франц Ян Йосиф,
так, можна. І не тільки в поезії, але бажано й у певних умовах звичайного мовлення, зокрема після приголосного чи їх скупчення на кінці попереднього слова. Зокрема мій правопис латиницею й передбачає писати се слово як iscruy з "і", передбачаючи різне відтворення "і" залежно від умов фонотактики: зокрема після голосного на кінці попереднього слова як "німого" голосного, а після приголосного чи їх скупчення вимови його як повноцінного голосного. Просто в умовах правил писати чинною кирилицею я тут волив писання без "і", бо кирилиця в засаді не знає такої інтерпретації, коли б літера на позначення голосного могла бути раз "німою", а раз повною, а збільшення скупчення приголосних тут було би менше зло в рамках укр. фонотактики, ніж вимова голосного на кінці попереднього слова поруч з вимовою "і" в дотичнім слові.
В поезії, за потреби метроритміки, після голосного на кінці попереднього слова я вважаю вимову "і" також вадною. В такім разі, коли метроритміка вірша справді вимагає додаткового складу за рахунок озвучення "і" в сім слові, а попереднє слово має голосний на кінці, то перед "і" є бажано додати протезу в вигляді [j] ("їскрий") або [h] ("гискрий").
Додержання питомих засад укр. фонотактики би вимагало в умовах кириличного письма мати доволі велику низку варіантів написання того самого слова: скрий, іскрий, їскрий, гискрий та искрий. І се є одна з причин, чому я вважаю латиницю за придатнішу систему письма, коли одна літера завідомо не має однозначної інтерпретації.
"Вѡд давньорусьского искръ, искрьнъ "вѡдвертий, прямодушнъıй, чистъıй сердцем"."
Ну й як воно тягне до серйозний?
Так, що наміри щирі/скрі/прямі суть "серйозні".
Серйозна людина й щира людина є різні речі.
Де в чім різни, та не тільми; ягельське earnest значить и "серйозний", и "щирий, прямий, чесний", и "ревний; переконаний", и "поважний", и тякне ("відповідає") стослівно ("етимологічно") слову ernstig у низозімській, де воно значить "серйозний", ernsthaft "серйозний" у німецькій.
У друс. пам'ятках слова на искр- тягнуть грецькому γνησιος, а γνησιος є в свій ряд в инших пам'ятках, де не словом корене искр-, перекладено словом корене чьрств-, а прикметник на чьрств- у друс. значить и "твердий, кріпкий ( = могутній, стійкий)", и "твердий, кріпкий ( = самолитий про круш)", и "твердий, сухий, корузлий (про їжу)", и "бездоганний", и "ясний (про вум: "ум черствий")", и "щирий ("друг черствий"), и "важливий, значний", тобо може значити якість: а) річи, b) речовини, с) норову людини, d) мисли. Знак твердости, важности з одного боку, та щирости/прямоти лежить и в лат. seriosus.
"Студент серйозно ставиться до навчання"
"Студент щиро ставиться до навчання"
Дарма що, ягельська мова та давньоруська мали такі значіння в словах, зараз так точно не скажеш.
А вже, не речеш, тому й имемо слова різні: sciruy, iscruy/iscrniy, cystnuy про різні товки.
И ягельська товки ті не "мала", а йме й нині в тім самім слові.
Про ягельську то обмовка.
Що я можу сказати? Искристь (чи як там) у мене з серйозністю не в'яжеться аж ніяк.
"Студент щиро ставиться до навчання"
Ясно, слово sciro не к строці ту є. Та в: slouxeç bere oucõ iskery /slʊˈʃæɕ bɛ̝ˈrɛ ˈwʊkʊʷ skærʲ/ слово iskery уже є.
А яко бисте гето могли слово на iscr- з чим вязати? Чій знає руська нині слово яке з сим коренем? Вятська знає, и то йно в товці руського "щирий". У давньоруській же круг значень у слів сього корене бі ширший. То, коли про товк "щирий" у руській нині є слово <щирий/sciruy>, то чому би за товк "серйозний" не брати друс. iscry /skærʲ/?
Ниже'м' дав и слово cyrstfuy/черствий за "серйозний".
Що слова від iscr- тякнуть товку "серйозний" кріпить и то, що в ягельській слово earnest у тязіх ("словосполученнях, фразах, контекстах") може значити й "близько~сумлінно~ретельно~грунтовно", а то в тязі in earnest (о сточ: "Cameron looked at him to make sure he was in earnest"), де виходжий товк є ту *"близько (~тісно)", а товк "близько~тісно" є виходжий про товки різні й у друс. слові від iscr-/искр- (*iz- "ex" + *kry- "при, біля, близько~тісно") – знаний у памятках; рівни й у вятській: "приняться вплотную ( = тісно)~серьйозно за", чи "принять близко ( = близько~тісно) ~ серьйозно к сердцу".
А який ізрій iscr-, до річі?
Више'м'писав:
*iz- "ex" + *kry- "при, біля, близько~тісно"; див. більше в ЭССЯ (IX, 38): *jьzkrь, та (XIII, 73): *krь(jь).
Гледів оцей iscr- у різних слов'янських мовах и побачив, що трапляється він лише в південнослов'янських (у тому числі й у старослов'янській), давньоруській та московській мовах.
То може Ви тут староцерковнослов'янщину пропонуєте повернути?
Теж таку призру маю.
Дрівньорущизну.
"Давньоруська" мова це форма церковнослов'янською (вважай - болгарської) мови.
А вже може. Може. То?
Який має неабияке значення; важливий, серйозний.
"Серйозний".
Вимова: {ˈɪskrɘ̘n ~ ˈjɪskrɘ̘n ~ ˈhɪskrɘ̘n / ɪˈskræn ~ i̯skræn ~ skræn}, {ˈɪskɘ̘rn- ~ ˈjɪskɘ̘rn- ~ ˈhɪskɘ̘rn- / ɪskɘ̘rˈn- ~ i̯skɘ̘rˈn- ~ skɘ̘rˈn-}.
"Серйозність".
Вимова: {ɪsˈkærnyɕc ~ i̯sˈkærnyɕc ~ ˈskærnyɕc / ˈɪskɘ̘rnyɕc ~ ˈjɪskɘ̘rnyɕc ~ ˈhɪskɘ̘rnyɕc}.
Нечуй-Левицький: "В Прилуцьк. повіті кажуть: людина статечна, нестатечна (stateczny), тоб-то статковита"
r2u.org.ua: Серьёзный
r2u.org.ua: Статковитий
goroh.pp.ua: статковита
(бо воно отак)
/
начей і насуплений) )
(
((( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я. )))
)
дійсно воно так) )
Не́тряний — Вкритий непрохідним лісом (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: нетряний
одчільно
/
(НОВОТВАР
у наступне закономірне значення, ЩОЙНО)
/
ЧІЛЬНИЙ посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось
Читайте «Українець і москвин: дві протилежності» Павла Штепи. Там і знайдете відповідь на своє запитання.
Знати префикс пре- є в укр.м. чужий, зокрема польський, мені Штепу читати нетреба. Укр. форма сього префикса є пере-. Бувши письменником, та без знань мовознавчих, Штепа явно не міг розізнати чужу форму від питомої. Або же, грав за двоїтим стандардом: росийському ні, а польському так?
Звісно, куди там якомусь Штепі до нас з Вами на Словотворі... Він не мав доступу до пошуку в Google, певно й до словників мав обмежений доступ, та й взагалі він був з Кубані, певно москаль-полякофіл якийсь. А потім ще й діяльність в УВО та ОУН. І це після поразки УНР... І все то в Польщі було, певно там і набрався цих неправосланих префіксів...
Гаразд, вибачте це мою іронію, але відповідник "преважний" - це один з багатьох відповідників, котрі ми тут застосовуємо до різноманітних запозичень. І якщо різні "вподобайки", "притулялки", "потребульки" та "самчики" тут зібрали досить велику кількість голосів, то й відповідник "преважний" має теж право бути, хоч би і з польським префіксом.
P.S. До речі, раджу все-таки почитати (хоча б одну якусь вибрану книгу) Павла Штепи, адже зараз історія повторюється (я про результати виборів 2019) і в його книгах ми можемо побачити, що нас чекає (тією чи иншою мірою) в недалекому майбутньому.
Ну, даруйте, та я за вті "вподобайки", "притулялки", "потребульки" чи "самчики" м никда не голосував, и, далибіг, не йму. Право-то собі за яким словом будь, та нач є пак все вте бабраннє з чуджими-домачими словами?
розважливо - серйозно
,
розважливіше - серйозніше
/
поміркованість -ий
/серйозно/
(новотвар)
-
"Ви це напосуто? / серйозно.."
(новотвар)
насутий, (нап)осіжний, вагомий, відчутний - серйозний
Серьёзный = пова́жний, стате́чний / - Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: Серьёзный
Серьезный – серйо́зний, пова́жний, -а, -е; -но – серйо́зно, пова́жно / - Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
r2u.org.ua: Серьёзный
Слово поважнъıй має чужий корінь, вѡд німецького wagen "важити", нащо є тоді мінити одне чуже слово на їнше? Тоді б’ уже просто лишити слово серйозний. Тут не’наче йде мова про слова словяньского похоџіння. До того ж, мова йде й про розширіннє засобъı слѡв, не збідніннє; въıходить бо бъıло два слова серйознъıй та поважнъıй, а нъıні буде лиш одне поважнъıй?? У слова поважнъıй лиш одне зѡ значінь (не перше, не головне) перетинається з головнъıм значіннєм слова серйознъıй, головне ж значіннє слова поважнъıй є їнше. Тому-то я й прибіг до давньорусьскої мовъı, бъıм въıкористав незадіяне слово, тъıм самъıм богатячи засобу слѡв.
Поважливий іще, як відміна
А як сказати "Ви серйозно?" "Ви поважний"?
Ви справді так..? Ви дійсно це..?
Це не твоя сторінка —
@Ihor Yalovetskyi?
Ні
-
Шило на мило.
—