Карб — вирізьблювання чого-небудь на металі, камені; виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснені спеціальним знаряддям на поверхні чого-небудь.
Приклад вживання
Всі посідали, де хто міг, і гляділи на Деркача, котрий сів собі на припічку, положив палиці коло себе, вийняв з-за ременя ніж і, видобувши одну палицю, витяв на ній ще один карб до багато [багатьох] других, давніших.
Походження
п. karb, з нвн. Kérbe «зарубка, насічка», свн. Kërbe «тс.», повʼязане з нвн. kerben «карбувати», двн. *kërfan «тс.», спорідненим з дангл. ceorfan «різати, вирізувати», англ. carve «тс.», гр. γράφω «видряпую; пишу», псл. *žerbь, *žerbьjь, укр. же́реб.
goroh.pp.ua: жереб
Слово карбувати того ж самого кореня, що й праслов'янське *žerbь, *žerbьjь, укр. же́реб (первісно «покарбований кусок»).
goroh.pp.ua: жереб
Дуже далеко