Ювелір - Як перекладається слово Ювелір українською

Loudmila Davidenko 3 березня 2016

Навряд чи. Золотарями називали асеніізаторів :)

Тоді Wikipedia бреше... Ще у Словнику української мови "Академічний тлумачний словник": ЗОЛОТА́Р, я, чол. Те саме, що ювелір. "Але злото те нічого Не промовило мені! Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 183); // Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, — Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомор, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне (Степан Васильченко, II, 1959, 70).

Це слово (наскільки знаю) має два значення: і асенізатор, і ювелір

ЗОЛОТА́Р, я, чол.

1. Те саме, що ювелір. Але злото те нічого Не промовило мені! Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 183);
// Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, — Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне (Степан Васильченко, II, 1959, 70).

2. перен., заст. Той, хто займається очищенням вигрібних ям; асенізатор. — Та я б його золотарем поставив! Хай возить ночами бочку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 680.

Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.

Ювелірний - золотарський.
Сл. Караванського.
Завузький відповідник, адже про срібло або прикрасу з дорогоцінного каміння не можна сказати що то є золотарський виріб.
У Грінченка точно зазначено: Золотарь - золотыхъ дѣлъ мастеръ, але не ювелір в широкому розумінні.

—
Треба инше слово

Творено від слова брант - дорогоцінність (золото і срібло вищої проби). Укр. Літ. 14-16 ст. Пояснення слів стор. 581.

Sherif Ermachenko 16 серпня 2020

Tadeusz Borzyński 3 березня 2016

25 жовтня 2019

Ял + -ник/-ар/-ій.

Похідне від "ялий" (прекрасний, гарний, тонкий; добрий, здібний), "ялити" (прикрашати, оздоблювати) та "ялість" (краса; здібність). Дивіться "ялий (1)" в ЕСУМ 6 том 543 ст.

Думка: той, хто прикрашає, оздоблює, робить красу. Слово також є скоріше за все (очевидно, як на мене) спорідненим з "ярий", "яскравий", "ясний". Я спочатку думав про творення слова похідного від блищання та мерехтіння дорогих каменів і металів, а тута згадав за це слово якраз. Цей очевидний етимологічний зв'язок зі світлом і яскравістю дає слову цікавого забарвлення.

Anton Bliznyuk 28 січня 2022

ЕСУМ (срібло):
срібляр — ювелір.
goroh.pp.ua: срібло

Anton Bliznyuk 1 грудня 2021

Блим(ати) + -ина + -ник/-ар/.
Блимина —> "те, що блимає/блистить" —> "дорогоцінне каміння/метали".
Тобто той, хто працює з блиминою.

Є декілька слів зі схожим походженням до "блимини". На приклад, англ. "sparkler" (цінний камінь) походить від "to sparkle" — іскритися, блистіти. Назва каменю "брильянт" походить від фран. "brillant" (блискучий, ясний), а те від "briller" (сяяти, блищати).

(Чесно, сам не певен чи найкращий корінь і суфікс, але мені треба ше подумати).

Anton Bliznyuk 28 січня 2022

або

златокуй

( чи золотокувальник)

Сашко Небайдужий 20 квітня 2018

той, хто робить прикраси

Сергій Овчаренко 27 грудня 2022

Подібно до ringsmith.

Данко Темнидень 20 липня 2023

Перекладаємо слово ювелір