Значення слова

Ювелір — особа, що займається ювелірною справою, фахівець із виготовлення ювелірних прикрас.

Приклад вживання

Цю каблучку створив відомий ювелір.

Розділи
Слово додала

Перекладаємо слово ювелір

золотар
20
Loudmila Davidenko 3 березня 2016
4 березня 2016

Навряд чи. Золотарями називали асеніізаторів :)

4 березня 2016

Тоді Wikipedia бреше... Ще у Словнику української мови "Академічний тлумачний словник": ЗОЛОТА́Р, я, чол. Те саме, що ювелір. "Але злото те нічого Не промовило мені! Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 183); // Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, — Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомор, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне (Степан Васильченко, II, 1959, 70).

5 березня 2016

Це слово (наскільки знаю) має два значення: і асенізатор, і ювелір

25 жовтня 2019

ЗОЛОТА́Р, я, чол.

1. Те саме, що ювелір. Але злото те нічого Не промовило мені! Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 183);
// Той, хто покриває позолотою, золотить що-небудь. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, — Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне (Степан Васильченко, II, 1959, 70).

2. перен., заст. Той, хто займається очищенням вигрібних ям; асенізатор. — Та я б його золотарем поставив! Хай возить ночами бочку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 680.

25 жовтня 2019

Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.

28 січня

Ювелірний - золотарський.
Сл. Караванського.
Завузький відповідник, адже про срібло або прикрасу з дорогоцінного каміння не можна сказати що то є золотарський виріб.
У Грінченка точно зазначено: Золотарь - золотыхъ дѣлъ мастеръ, але не ювелір в широкому розумінні.

30 січня


Треба инше слово

коштовник
6
Tadeusz Borzyński 3 березня 2016
28 грудня 2021

слово "кошт" - запозичене.

30 січня


Шило на мило

сніцар
4

Українська література 17 ст. словник. Сніцар - ювелір, скульптор. Відповідно сніцарський - ювелірний. На мою думку утворено з двох слів "сні" "цар", тобто те що мріється у снах царю.

Sherif Ermachenko 5 серпня 2020
5 серпня 2020

Зараз налетять панслов'яністи й скажуть, що німецьке

28 грудня 2021

СНИ́ЦАР «майстер з художнього різьблення по дереву й карбування по металу»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. snycerz (śnicerz, sznicers, заст. snicarz, snycar, snyczar, sznicar, sznicer) «майстер з різьблення по дереву, слоновій кості й на камені; різьбяр» походить від нвн. Schnítzer «різьбяр (по дереву, кості); різець (інструмента)», що зводиться до двн. snizzāre «різьбяр», пов’язаного з двн. *snizzen, свн. snitzen, нвн. schnítzen «вирізувати, різьбити; різати (по дереву і кості)», інтенсивів до днн. snīthan «різати», двн. snīdan, нвн. schnéiden «тс.»;
існує також думка (Кобилянський Мовозн. 1976/6, 32) про безпосереднє запозичення в українську мову з німецької;
бр. ст. сницаръ «різьбяр», шницаръ «тс.» (1627);

28 грудня 2021

СНИ́ЦАР - це запозичене слово. Але невігласам це навряд чи дійде, вони не підозрюють про існування етимологічних словників та взагалі науки етимології.

брантар
3

Творено від слова брант - дорогоцінність (золото і срібло вищої проби). Укр. Літ. 14-16 ст. Пояснення слів стор. 581.

Sherif Ermachenko 16 серпня 2020
латирник
2
25 жовтня 2019
срібляр
1

ЕСУМ (срібло):
срібляр — ювелір.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/срібло

Anton Bliznyuk 1 грудня 2021
1 грудня 2021

Не підхоже.

28 січня

Ні золотар, ні срібляр не відповідають широкому значенню слова "ювелір".

ял(ь)ник; ял(ь)ар; ялій
1

Ял + -ник/-ар/-ій.

Похідне від "ялий" (прекрасний, гарний, тонкий; добрий, здібний), "ялити" (прикрашати, оздоблювати) та "ялість" (краса; здібність). Дивіться "ялий (1)" в ЕСУМ 6 том 543 ст.

Думка: той, хто прикрашає, оздоблює, робить красу. Слово також є скоріше за все (очевидно, як на мене) спорідненим з "ярий", "яскравий", "ясний". Я спочатку думав про творення слова похідного від блищання та мерехтіння дорогих каменів і металів, а тута згадав за це слово якраз. Цей очевидний етимологічний зв'язок зі світлом і яскравістю дає слову цікавого забарвлення.

Anton Bliznyuk 28 січня
золотокуй
0

Або златокуй ( чи золотокувальник)

Сашко Небайдужий 20 квітня 2018
цінба́ч, цінба́ка
0
Артем С-чук 24 січня
трицін
0

триці́нний = ювелірний, "втридорога". Ювелір - не лише той, кому в силу зацікавленості предметом, можуть належати ювелірні вироби, але ж і той хто займається обробкою каменя чи металу - тре його.

Артем С-чук 24 січня
тридоро́га
0

"Втридорога". Ювелір - не лише той, кому в силу зацікавленості предметом, можуть належати ювелірні вироби, але ж і той хто займається обробкою каменя чи металу - тре його.

Артем С-чук 24 січня
оздо́бчий, озді́бник
0
Артем С-чук 24 січня
шуглі́й
0

Слово не зі словника, але:

Шугати: 1) Блиск, яскраво спалахувати. 2) Очищати зерно від пилу. 3) Шу́гати по чомусь = "човгати", обмацувати, оброблювати ("шугнув рубанком по дереву"). Крім цього, "шуга́ " = дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який теж є кристалом. До речі може й звідси слово sugar, тобто цукринка.

sum.in.ua: shugha
sum.in.ua: shughaty

Артем С-чук 26 січня
блиминник; блимин(ь)ар; блиминій
0

Блим(ати) + -ина + -ник/-ар/-ій.
Блимина —> "те, що блимає/блистить" —> "дорогоцінне каміння/метали".
Тобто той, хто працює з блиминою.

Є декілька слів зі схожим походженням до "блимини". На приклад, англ. "sparkler" (цінний камінь) походить від "to sparkle" — іскритися, блистіти. Назва каменю "брильянт" походить від фран. "brillant" (блискучий, ясний), а те від "briller" (сяяти, блищати).

(Чесно, сам не певен чи найкращий корінь і суфікс, але мені треба ше подумати).

Anton Bliznyuk 28 січня
склепа́рник
0

Той хто склепує та припаровує, як то камінь в перстень, чи робота з тонкою ковкою. Те, шо слово водончас вказує на підземний склеп, то теж не дивно, бо в захороненнях нерідко й залишали коштовніші речі, та й зараз до деякої міри ця традиція ще живе.

Артем С-чук 28 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями