Значення слова

Медаль — знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Металевий знак на честь визначної особи або події з написом і зображенням.

Приклад вживання

А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Тарас Шевченко, II, 1953, 254).

Походження

пран. medaille

Приклади в інших мовах

ѧгл. medal

Слово додав

Перекладаємо слово медаль

личма́н
5

licyman
ЕСУМ: личма́н "медаль; жетон; фішка; відзнака, знак, мітка".

אלישע פרוש 28 січня 2020
9 лютого 2021

ЕСУМ пише, що лядське.

9 лютого 2021

ЭССЯ XV, 85: *ličьmanъ.

25 листопада 2021

А все ж дам +. Схиляюся до версії ЭССЯ.
Відповідно "личити" - "значити, робити видимим (виділяти)", а "личман" - "знак, мітка, відличка".

Добре тоді взяти таке слово за медаль, адже воно незвичне й одразу стане за "медаль", дозволивши вникнути плутанини з иншими видами нагород/відзнак.

25 листопада 2021

Дуже цікавить цей елемент "-ман" у руській мові.

27 листопада 2021

SISM tam ge, u statïé na *ličьmanъ, lõcity <-man> zu i.-e. cepenemy *-m-n- (tam pisano: -men). Tô e iz ocrema toge cepeiny u slovax na <-mẽ, -mẽ-/-men-, he oto u:
1) plemẽ (*pled-men-s), imẽ (*ym-men-s), uimẽ (*ūd-men-s), témẽ (*tyn-men), uèremẽ (*uert-men-s), znamẽ, zmamenati (*zna-men-s), strèmẽ/strymeno/strèmœun (*stry-men-s), bèremẽ (*ber-men-s), pisymẽ (*pis-y-men-s), sémẽ (*sē-men-s) tocyto;
a) doblenui ("modified") tuarui: cismo, cismnica (d.-rous. cismẽ/чисмѧ ← *kit-men-s) tocyto;
2) tuarui zu *-m-ons, cyto u rousscé staxẽ pac → -meiny ci -mẽ:
ẽcymeiny (← d.-rous. ẽcymui/ѧчьмъі ← *enk-mons), cameiny (← d.-rous. camui/камъі ← *kam-ons ← *ak-mons), pòromeiny/promeiny (← d.-rous. pòromui/поромъі, promui/промъі ← *por-mons), pòlomẽ (← d.-rous. pòlomui/поломъі ← *pol-mons), cremeiny/cremen- (← d.-rous. cremui/cremen- ← *kre- + -mon-s, ← *kre- ← *kr- "rézati, croyiti, tuoriti") tocyto;
b) dobleno u inxyui tuaru: -mo, -meno, -mẽ: ramẽ/rameno/ramo (← *or-mons) tocyto.
Daléy, tuarui bez *-n zu *-m- (ramo pri ramẽ/rameno, styrmo pri strymeno, strèmœun) ta zu *-en bez *-m- (coreiny ← d.-rous. corẽ, vidocẽty pro peruésnõ lõcyenwsty *-mens ta *-mons, tob'to *-m-+ *-n-.
Poza slovẽnscami móuvami to cepeiny yavity latinsca móuva u slovax na -mentum (*-m-n-+-t-): instrumentum, alimentum, testamentum tocyto, -mo/-mon-: (sermo/sermon- ← *ser-m-n-s), homo/homin- ta st.-lat. hemo/hemon- (← *jm-m-n-; coreiny *jm- tòge u rous. zemya ta zméya), pulmo/pulmon- (*pleu-m-n-s, tòge coreiny u rous. pluisti, plauati), salmo/salmon- (*sal-m-n-s, ← *sal- "struibati"; saltus "struiboc"), temo/temon- "xèst, gèrdy; wyïe, grẽdély" (*tek-m-n-s; ← *tek- ← *teç- u rous. tesati, tesla, teslya, tesac); -monium (*m-n-+-y-o-m): patrimonium, matrimonium, testimonium, caerimonia; u grecyscé: -μα/-ματ- (*-m-n-+-t-; = lat. -mentum): ρήμα/ρήματ-, γράμμα/γράμματ-, χάρισμα/χαρίσματ-, σχίσμα/σχίσματ-, σχήμα/σχήματ-, θέμα/θέματ-, πρόβλημα/προβλήματ- tocyto; -μων ( = lat. -mo/-mon-, div.↑, i, moge, slov. *-mons, div.↑): δαίμων, ηγεμών, γνωμών, ἀναίμων (← αν- "bez-" + αιμ- "crovy" + -μων), ta -μονία (← -μων + -ία): ηγεμονία,
αρμονία, πανδαιμόνιο.
Bez *-n- zu *-m- u rous. siõduige tẽgnõty imena: pasmo (*pas- "dõti" + -m- + -o), cosmo/cosom/cosma (*kos-/*kes- "cositi, cosa, cesati" + -m-), curmo/curma "steer", corm "portion" (*kr- "tuoriti ← rézati, croyiti" + -m-), galymo (*gal- ← *gōl- : *gol- + -m-), povésmo (*po-ués-m-o wd *ués- "vésiti ( : viséti, visti, visnõti)"), prẽsmo (*prend-m- wd *prend- "prẽsti, prẽd-"), oum (*ou-+-m-+-o-s wd *ou- "yaviti, yaua, yauno, yaué"; *ou- pèrêd prigòlôscoiõ → /u/, *ou- → *ōu- → /jaw-/), doum/douma (*dou- "douti, dõti/dm-" + -m-), pisymo (*pis-y-m-o, ← *peiç- "còloti") tocyto.
Tòge cepeiny *-m-, pro mene, e u rous. prislovax (adverbia) na -mo, -ma, yaco oto: storcyma (*sturk- "sturcéti" + -ym-), pruityma (← pruit- +-y- "pruity" + -m- + -a), prẽmo/prẽmy (*per- "perti/pr-" +- m-), leigyma (*leg- "legéti" + -ym-), prwsyma (*prôs- "positi" + -y- + -m-), mityma "mutually; alternatively" (*mi-t- "mïati; migrare, movere" + -y- + -m-), slvc. <kolmo> "storcy, storcyma, vislo" (*kol- "cwl, còloti" + -u- + -m- + -o), <poťažmo> "eventually; probably, maybe" (*po- + *teng- "tẽgti, tẽgh" + -y- + -m-; peruésno *"po-tẽgti do cœho" = "to relate to sth" → "relatively to smth → depending on smth, on circumstances" → "eventually, maybe") tocyto. U uséx tacax prislovax e -m- peruésno -m- orõdna padou (casus instrumentalis), cèrêz ménõ znacyeinïa "cimy?" — orõdna padou na znacyeinïe "yaco?". Pro se vidocẽty, na pr., slvc. <kolmo> (div.↑) = "colom" (orõden pad wd "cwl"), rous. storcyma (yaco?) ← "cimy? — storcem" (camẽnél orõden pad wd imene *storcy "cyto sturcity"), lẽgmo/lẽgoma/lẽgomi/lẽgma/légma "in a laid state/position, lying, being laid" — "yaco?" ← lẽgomy — orõden pad odininui mõgysca rodou wd lẽg "legénïe" (Lisênco: ляг), lẽgma — orõden pad duoyinui wd tohoge <lẽgh>, lẽgoma — orõden pad duoyinui wd mõgysca <lẽgh> ci geinsca <lẽgha> (Lisênco: ля́га), rous. délyma "dlya, radi; propter" (Grincênco, Gelexwfscuy: дільма) — "yaco?" ← orõden pad duoyinui wd *dély "cẽsty, dél; share" ← *"délẽtyi comou cyto; sharing smth to smb" wd "déliti". Blizocwsty -m- orõdna padou zu *-m-n u imenax na -mẽ (imẽ), -meiny (cameiny), *-mons (pòlomui → pòlomẽ), -mo/-ma/-om (cosmo/cosma/cosom, pasmo/pasom) e yauna iz znacẽtnui stradnosti (semantics of passivity) six cepenœuf, zo znacyeinïêmy "te, cimy cyto cinẽty; smth to be done/made by"; rwfnite: bèremẽ "burden, load" ← *"te, cyto e byrano = neseno; that which is carried", pòlomẽ "flame" ← *"te, cimy palẽty; that which is burned by", imẽ "name" ← *im-men-s ← wd *im- "ẽti, im-; to take" ← *"te, cyto e ẽto = byrano, neseno; that which is taken on, carried → a name", sémẽ ← *sē-men-s wd *sē- "séyati, *séti" — *"te, cimy/cyto séiõty; that which is sown", cameiny ← *kam-on-s ← i.-e. *h²ek-+-m-n- ← *h²ek-/*h²eç- "hoster, hostriti" — *"te, cimy hostrẽty; that which is sharpened by; ≈ orõdïe hostriti; a tool, an instrument to sharpen smth, for sharpening", plemẽ ← *pled-men-s ← *pled- : *plod- "ploditi, plwd" ← *"te, cimy plodẽty ≈ plodyene", cosmo/cosom/cosma ← *kos- "cositi, cesati" +-m- ← *"te, cyto e cesano; that which is combed", pasmo/pasom ← *pas- "dõti, véati" ← *"te, cyto e dõto, véano; that which is fanned, fluttered", povésmo ← *ués- "vésiti" ← *"te, cyto e vésyeno; that which is hung, being hung → tuft, wisp", pismẽ ta pisymo ← *pis- + -m-/-men- "te, cyto e pisano, *pisomo; that which is written", pòrôm "ferry" ← *por-m-o-s "te, cimy pyrõty; that which is fared by" ← *per-/*pyr- "pèreti/perti, pyr-; to fare", cremeiny ← cremui ← *"kre- "rézati, tesati, sécti, croyiti (pac i: "tuoriti") + *m-on-s — *"te, cimy séciõty, réziõty, tesiõty (i tuorẽty, croiẽty)", siõduige, cèrêz stõpeiny *o (*kro-m- : *kre-m-) tẽgnõty i tuarui: crwmy, cromé, croma, cromiti, cremiti ← *kre-, *kro- "rézati → déliti" + -m- ← *"te, cimy délẽty = cremẽty, cromẽty" itd..
Simy, siõdui tẽgneity i cepeiny -m- straden déyepricmêt, yaco oto: znaywm/znayom- "known, familiar" ← znati, znacwm/znacom- "known, familiar" ← znaciti, védwm/védom- ← vésti/védati, cruiwm/cruiom- "being covered" ← cruiti, pitwm/pitom-, pitim "peculiar, own, typical" ← *"that which is fostered", puitwm/puitom- "requested" ← puitati, cytim "respected, honoured" ← cytiti, ròdim "native ← being born with to" ← ròditi, xualim "praised" ← xualiti.
Otoge wddéyeslwfnui tuarui na -m- — stradnui déyepricmêtui — sõty, sõtno (essentially), hei bui, tuarui orõdna padou imên zu cepenemy -m-; se mogeity bouti vidco, na pr., iz obéznacynosti tóucouanïa tuarou <lẽgomo, lẽgoma> — ci stradna déyepricmêta wd déyeslova "lẽgti", ci orõden pad wd inene <lẽgh> "legénïe" (lẽgoma — yaco duoyina orõdna wd "lẽgh"), tóucouiõtyi tuimy, peruésnõ znacẽtnõ *-m- — 1) imên na -mo/-ma/-m/-om, -mẽ/-meiny/-meno/-man, 2) cepene orõdna padou imên: -omy/-emy/-œmy, -oma/-ema/-œma, -ama, -ymi, -yma, 3) straden déyepricmêt na -m — e "stradno-orõdna" ("passive-instrumental").

U rousscé móuvé zu cepenemy -man, crwmy <licyman>, sõty, iz ocrema, i slova: cõsman (ЭССЯ XII, 66: *kǫsmę/*kǫsmenь), laxman (SIRM III, 202, pwd лахи: лахман; SISM XIV, 17: *laxmanъ, i nizye: *laxy/*laxna/*laxnъ/*laxno), i, moge, dourman.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями