Пише. Та
1) я ніде, крім хиба самих українських джерел та посилань у них, у т.ч. Етим. сл-ка російської мови М. Фасмера, та в етимологіях інших авторів (Миклошич, Горяев, див. Фасмера) в німецьких джерелах Kritzeisen найти не можу. На Wiktionary є лише одна побіжна згадка про Kritz, без будь-якого пояснення значення, тільки в контексті розгублених версій у статті з походження геть іншого, неясного діалектного німецького слова (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Grütze), яке до поняття "сталь" прямого відношення не має. Нема тварів <Kritz>, <Kritze>, <Kritzen>, <Kritzeisen> і в найавторитетнішім словнику нім. м. Duden.
2) словник multitran дає слова: kritzeln, kritzelig, kritzlig, пов'язані спільним значенням "шкрябати, шкрябання, дряпати", походження віді звуконаслідувального походження.
Той же multitran дає й слова: Kritze, Kritze, Kritzelei – в усіх суть значення пов'язані з льодом, льодовиком, скелею; очевидно дані слова тягнуть до наведених вище німецьких слів, позначаючи штрихи (*"подряпини") на льоду. У будь-якім разі, компонент зо значенням "штрих, подряпина" є в тих тямах доповнювальний, і прямого відношення до мотиваційної типології названня "сталі" в різних мовах не має – поняття "сталь" у різних мовах є звичайно мотивовано значеннями "твердість, стійкість"; пор. прагерм. *stahliją "сталь" ← *stah- / *stag- "твердий, жорсткий, стійкий", відки: нім. Stahl, англ. steel; у кельтських від лат. (або споріднені з ним) durus "твердий, жорсткий, стійкий": брет. dir, вел. dur, корн. dir, від іншого кореня є ірл. cruach, але також походить від cru "твердий, жорсткий". Дещо іншої мотивації суть слова в різних мовах (романських та деяких слов'янських) від лат. aciarium "сталь" ← acies "вістря", acer "гострий", хоча й тут слід зазначити, що значення "гострий (також у смакових значеннях: терпкий і под.) часто меджують зо значеннями "твердий, жорсткий".
4) Доволі дивне є припущення, що укр. мова мала спосудити не спільногерманське *stahliją – поширене в усіх герм. мовах, а якесь дуже слабо засвідчене *Kritzeisen. Не менш дивно є, що етимологічні статті наводять "німецького походження" відповідники тільки в укр. і рос. – без польського відповідника, якого слід було би сподіватися найбільше, як типового посередника німецьких запозичень в укр., блр. та рос. Крім того, запозичені німецькі слова з компонентом -eisen звичайно мають інші рефлекси: біглязь ← Biegeleisen (інші зараз не можу пригадати).
5) Примітно (хоча нині загал знає за словом <криця> тільки значення "сталь"), що слово <криця> в руській має засвідчени й інші значення, крім "сталь": "чавун" – пов'язане з металургією, "кресало; гострий кремінець" – ге пов'язані з металургією прямо, а скоріше пов'язані з загальнішим значенням "камінь; твердий", "туга масна глина" – взагалі не пов'язане з металургією, а явно з поняттями "твердий; густий; кім, брила, маса". Останні значення, з методологічної перспективи етимологізації слід брати за основу інших значень – загальне→специфичне (напрямок зворотній є нетиповий).
6) Значення "кім, брила" та суміжні з ним "твердий" містить рід різних слів, з надійно питомою етимологією в руській: кра/ікра (та інші форми фонетичні) "брила, льодина", суфіксальне крига з подібними значеннями – всі від кореня *ikr- (детальніше: ЭССЯ VIII, 217: *jьkra/*jьkro.
7) Підведення під корінь, згаданий на кінці пункта 6) (↑) версія походження слова <криця> не претендує на її остаточність чи певність, але, маючи на оці всі інші міркування, викладені тут в усіх пунктах разом, сю версію як прямо так і непрямо посилює, й разом з тим версію німецького походження робить щонайбільше лиш одною з – принаймні, аж ніяк не переконливішою.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24800-krycja.html#show_point
Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?
Чудовий вірш!
Абсолютно згоден!
Гоже !
ЕСУМ пише про очевидну запозиченність з німецької мови од нім. Krítzeisen «залізо, вкрите шлаком» є словом нез’ясованого походження.
Пише. Та
1) я ніде, крім хиба самих українських джерел та посилань у них, у т.ч. Етим. сл-ка російської мови М. Фасмера, та в етимологіях інших авторів (Миклошич, Горяев, див. Фасмера) в німецьких джерелах Kritzeisen найти не можу. На Wiktionary є лише одна побіжна згадка про Kritz, без будь-якого пояснення значення, тільки в контексті розгублених версій у статті з походження геть іншого, неясного діалектного німецького слова (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Grütze), яке до поняття "сталь" прямого відношення не має. Нема тварів <Kritz>, <Kritze>, <Kritzen>, <Kritzeisen> і в найавторитетнішім словнику нім. м. Duden.
2) словник multitran дає слова: kritzeln, kritzelig, kritzlig, пов'язані спільним значенням "шкрябати, шкрябання, дряпати", походження віді звуконаслідувального походження.
Той же multitran дає й слова: Kritze, Kritze, Kritzelei – в усіх суть значення пов'язані з льодом, льодовиком, скелею; очевидно дані слова тягнуть до наведених вище німецьких слів, позначаючи штрихи (*"подряпини") на льоду. У будь-якім разі, компонент зо значенням "штрих, подряпина" є в тих тямах доповнювальний, і прямого відношення до мотиваційної типології названня "сталі" в різних мовах не має – поняття "сталь" у різних мовах є звичайно мотивовано значеннями "твердість, стійкість"; пор. прагерм. *stahliją "сталь" ← *stah- / *stag- "твердий, жорсткий, стійкий", відки: нім. Stahl, англ. steel; у кельтських від лат. (або споріднені з ним) durus "твердий, жорсткий, стійкий": брет. dir, вел. dur, корн. dir, від іншого кореня є ірл. cruach, але також походить від cru "твердий, жорсткий". Дещо іншої мотивації суть слова в різних мовах (романських та деяких слов'янських) від лат. aciarium "сталь" ← acies "вістря", acer "гострий", хоча й тут слід зазначити, що значення "гострий (також у смакових значеннях: терпкий і под.) часто меджують зо значеннями "твердий, жорсткий".
4) Доволі дивне є припущення, що укр. мова мала спосудити не спільногерманське *stahliją – поширене в усіх герм. мовах, а якесь дуже слабо засвідчене *Kritzeisen. Не менш дивно є, що етимологічні статті наводять "німецького походження" відповідники тільки в укр. і рос. – без польського відповідника, якого слід було би сподіватися найбільше, як типового посередника німецьких запозичень в укр., блр. та рос. Крім того, запозичені німецькі слова з компонентом -eisen звичайно мають інші рефлекси: біглязь ← Biegeleisen (інші зараз не можу пригадати).
5) Примітно (хоча нині загал знає за словом <криця> тільки значення "сталь"), що слово <криця> в руській має засвідчени й інші значення, крім "сталь": "чавун" – пов'язане з металургією, "кресало; гострий кремінець" – ге пов'язані з металургією прямо, а скоріше пов'язані з загальнішим значенням "камінь; твердий", "туга масна глина" – взагалі не пов'язане з металургією, а явно з поняттями "твердий; густий; кім, брила, маса". Останні значення, з методологічної перспективи етимологізації слід брати за основу інших значень – загальне→специфичне (напрямок зворотній є нетиповий).
6) Значення "кім, брила" та суміжні з ним "твердий" містить рід різних слів, з надійно питомою етимологією в руській: кра/ікра (та інші форми фонетичні) "брила, льодина", суфіксальне крига з подібними значеннями – всі від кореня *ikr- (детальніше: ЭССЯ VIII, 217: *jьkra/*jьkro.
7) Підведення під корінь, згаданий на кінці пункта 6) (↑) версія походження слова <криця> не претендує на її остаточність чи певність, але, маючи на оці всі інші міркування, викладені тут в усіх пунктах разом, сю версію як прямо так і непрямо посилює, й разом з тим версію німецького походження робить щонайбільше лиш одною з – принаймні, аж ніяк не переконливішою.
Це чудово! Спасибі, Єлисіє. На таких не байдужих, як Ви, і держиться Україна. Бо комуністи були готові кожне слово в полонізми записувать.
Якшо дійсно питоме, то +