Значення слова

Сталь — сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю і домішок - кремній, марганець, сірка, фосфор та гази.

Приклад вживання

Сталь отримано з чавуну у II ст. до нашої ери китайськими металургами.

Приклади в інших мовах

англ. steel, нім. Stahl, фр. acier

Слово додав

Перекладаємо слово сталь

криця
16
Andrii Andrii 11 січня 2018
15 листопада 2019

Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?

15 листопада 2019

Чудовий вірш!

20 листопада 2019

Абсолютно згоден!

1 травня 2020

Гоже !

22 лютого 2021

ЕСУМ пише про очевидну запозиченність з німецької мови од нім. Krítzeisen «залізо, вкрите шлаком» є словом нез’ясованого походження.

23 лютого 2021

Пише. Та
1) я ніде, крім тільки самих українських джерел та посилань на них, у т.ч. Етим. сл-ка російської мови М. Фасмера, та в етимологіях інших авторів (Миклошич, Горяев, див. Фасмера) в німецьких джерелах Kritzeisen найти не можу. На Wiktionary є лише одна побіжна згадка про Kritz, без будь-якого пояснення значення, тільки в контексті розгублених версій у статті з походження геть іншого, неясного діалектного німецького слова (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Grütze), яке до поняття "сталь" прямого відношення не має. Нема тварів <Kritz>, <Kritze>, <Kritzen>, <Kritzeisen> і в найавторитетнішім словнику нім. м. Duden.

2) словник multitran дає слова: kritzeln, kritzelig, kritzlig, пов'язані спільним значенням "шкрябати, шкрябання, дряпати", походження віді звуконаслідувального походження.
Той же multitran дає й слова: Kritze, Kritze, Kritzelei – в усіх суть значення пов'язані з льодом, льодовиком, скелею; очевидно дані слова тягнуть до наведених вище німецьких слів, позначаючи штрихи (*"подряпини") на льоду. У будь-якім разі, компонент зо значенням "штрих, подряпина" є в тих тямах доповнювальний, і прямого відношення до мотиваційної типології названня "сталі" в різних мовах не має – поняття "сталь" у різних мовах є звичайно мотивовано значеннями "твердість, стійкість"; пор. прагерм. *stahliją "сталь" ← *stah- / *stag- "твердий, жорсткий, стійкий", відки: нім. Stahl, англ. steel; у кельтських від лат. (або споріднені з ним) durus "твердий, жорсткий, стійкий": брет. dir, вел. dur, корн. dir, від іншого кореня є ірл. cruach, але також походить від cru "твердий, жорсткий". Дещо іншої мотивації суть слова в різних мовах (романських та деяких слов'янських) від лат. aciarium "сталь" ← acies "вістря", acer "гострий", хоча й тут слід зазначити, що значення "гострий (також у смакових значеннях: терпкий і под.) часто меджують зо значеннями "твердий, жорсткий".

4) Доволі дивне є припущення, що укр. мова мала спосудити не спільногерманське *stahliją – поширене в усіх герм. мовах, а якесь дуже слабо засвідчене *Kritzeisen. Не менш дивно є, що етимологічні статті наводять "німецького походження" відповідники тільки в укр. і рос. – без польського відповідника, якого слід було би сподіватися найбільше, як типового посередника німецьких запозичень в укр., блр. та рос. Крім того, запозичені німецькі слова з компонентом -eisen звичайно мають інші рефлекси: біглязь ← Biegeleisen (інші зараз не можу пригадати).

5) Примітно (хоча нині загал знає за словом <криця> тільки значення "сталь"), що слово <криця> в руській має засвідчени й інші значення, крім "сталь": "чавун" – пов'язане з металургією, "кресало; гострий кремінець" – ге пов'язані з металургією прямо, а скоріше пов'язані з загальнішим значенням "камінь; твердий", "туга масна глина" – взагалі не пов'язане з металургією, а явно з поняттями "твердий; густий; кім, брила, маса". Останні значення, з методологічної перспективи етимологізації слід брати за основу інших значень – загальне→специчне (напрямок зворотній є нетиповий).

6) Значення "кім, брила" та суміжні з ним "твердий" містить рід різних слів, з надійно питомою етимологією в руській: кра/ікра (та інші форми фонетичні) "брила, льодина", суфіксальне крига з подібними значеннями – всі від кореня *ikr- (детальніше: ЭССЯ VIII, 217: *jьkra/*jьkro.

7) Підведення під корінь, згаданий на кінці пункта 6) (↑) версія походження слова <криця> не претендує на її остаточність чи певність, але, маючи на оці всі інші міркування, викладені тут в усіх пунктах разом, сю версію як прямо так і непрямо посилює, й разом з тим версію німецького походження робить щонайбільше лиш одною з – принаймні, аж ніяк не переконливішою.

23 лютого 2021

Це чудово! Спасибі, Єлисіє. На таких не байдужих, як Ви, і держиться Україна. Бо комуністи були готові кожне слово в полонізми записувать.

дулевина
5
S. Velichko 18 січня 2018
13 травня 2018

Цікаве та красиве слово...

темля́нка
1

Сталь = темля́нка (Словарь росийсько-український 1893–1898рр.).
Хіба етимологія непевна.

харалуг
1
Богдан Грищенко 19 червня 2021
crica
1
אלישע פרוש 19 червня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями