Нова "літературна" (стандартна) вимова

Буква	Узагальнена жива вимова	Зразкова вимова
Aa	ɑ	?
Bb	b	?
Cc	k, ʧ	?
Ch	ʃ	?
Çç	ʨ	?
Dd	d	?
DJdj	ʤ	?
Ee	ɛ, æ/ə	?
Ea	ʲa	?
Éé	ɛ	?
Èè	æ/ə	?
EIei	e͡i	?
EUeu	i͡ʉ	?
Ff	xʋ	?
Gg	ɣ̞, ʒ	?
Hh	ɦ	?
Ii	ɪ, ʲ, j	?
IEie	ʲiː (Пд.-Зх.), i͡e (Пн.)	?
Jj	ʒ	?
Kk	k	?
Ll	ɫ	?
Mm	m	?
Nn	n	?
Oo	o, ɔ	?
Óó	o	?
Òò	ɔ	?
Ouou	u	?
Õõ	ʊ	?
Œœ	ʏ (Пд.-Зх.), ʉ͡ɶ (Пн.)	?
Pp	p	?
PHph	?	?
Qq	kʋ	?
Rr	ɾ	?
Ss	s	?
Tt	t	?
Uu	u̯, ɘ̞	?
Uiui	ɘ̞	?
Vv	ʋ	?
Ww	ʋ	?
Xx	x, ʃ	?
Yy	ʲ, j, ɪ	?
Zz	z	?

👍
Але не всюди ж однакова вимова є. Ліпше є розписати по наріччях, говорах та говірках. Та й коли то латинка п. Поруша, то вимова зависить од постави в слові.

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Ceomou »Cc - k, ʧ« ale »Gg - ɣ̞«, »Xx - x«, a ne »Gg - ɣ̞, ʒ«, »Xx - x, ʃ«?

»EIei - iː« — popraunieye e »EIei - e͡i«, yac u beznagolósie tó ceasto e i [eʲ], ta i nagolósiéno e tó crœmy [i(ː)] tacoge [ʲɪ].

Dauxi pri ‹œ› oba rœznovida — i „pœudenno-zaxœdnuy“ i „pœunœcynuy“: »Œœ - ʏ, ʉ͡ɶ«, sloveisno bie dati oba i pri ‹ie›: »IEie - ʲiː (PD.-ZX.), i͡e (PN.)«, a ne prosto »IEie - ʲiː«.

»Ii - ɪ͡ɘ/ɪ« — ɪ͡ɘ e [ɪ͡ɘ], ne /ɪ͡ɘ/, i scorieye ino he nagolósiéne /ɪ/. He zveagymea stane dati ino /ɪ/, a pro pœunœcynuy rœznovid tó ymaié bouti /i/. Crœmy toho, ‹i› e tacoge [ʲ], [j].

»Ll - ɫ, ʎ« — ‹l› samostœyno ne e /ʎ/.

»Yy - ʲ, ə« — iesce /j/, i tacui /ɪ/, ne /ə/ (/ə/ e ‹e, è›, nagolósiéne = [æ]).

»Oo - o, ɔ« — xuibity ‹Òò› za /ɔ/, ta ‹Óó› za /o/.

»Uu - u̯, ɘ«, »Uiui - ɘ« — /ɘ̞/, ne /ɘ/.

Xuibity ‹Ẽẽ›.

Ceomou? Ceréz moyõ neouvagynœsty. I ouge vuiprauleno. 

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
👍
A dobro dielo’ste cinili. Mieniõ Vam.

 Gg - ɣ̞, ʒ
 Jj - ʒ

Якщо порівняти з теперішньою Ж, коли що писати? ʤ точно dj, і ті, які пов’язані родом з Г, пишемо g, але хіба не всі вкінці зводяться до [г]? Правда іноді треба глибше копати, наприклад jaden. І чому bajagne?

А в vidj(te) я так розумію не вимовляється, ну але ясно, за словородом пишеться

Онов.: мабуть моє питання можна звести до: що взагалі позначає j?
І так, деякі Ж з z: мажу, вижу. Але з g по-різному пишуться

Троха лишень, чи така вимова буде схожа до якого одного говору, записавши всі ті знаки в таких дужках [].

Наприклад, на схід-сонця поширена вимова /ɑ/ саме як [ɑ], або аж [ɒ]. А на захід-сонця вже вимова здебільшого [ä] — це видно з робіт Николайова - чи не в усіх говірках, що засвідчив був, засвідчено саме вимову [ä] перед “твердими” приголосними, і різні передніші вимови перед “м’якими”.

Однак жеж на схід, наприклад, не чути такої вимови /ц/ як [ʨ]. Так само й на північ, та на Закарпатті.

І багато ще є таких дрібниць із тим, що в одному говорі є деякий набір гуків із поданого, та нема інших. Тому, гадаю, воно б усе з тих самих уст видавалось творене

Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.

> > Gg - ɣ̞, ʒ
> > Jj - ʒ

> Якщо порівняти з теперішньою Ж, коли що писати?

Pisiemo ‹Gg› za /ʒ/ peréd ‹e, i, y›, uclioucyno: ‹é, è›, ‹ea, ei, eo, eu, ia, ie, ié, iè›. 
Pisiémo ‹Jj› za /ʒ/ peréd /ɔ/ u daunix *gelP- ta *gylP- (na pr.: jolób /ˈʒɔlob/, jóut /ʒowt/), peréd /u/ (na pr., jouc /ʒuk/), peréd /o/ u coreni, coli po govoriex neyma tvara na /ʒɛ•/ (na pr., jola /ʒoˈlɑ/, jolõdy /ˈʒolʊdʲ/).

U frequentativax-iterativax na /•a•tɪ/, peréd /a/, pisiémo za /ʒ/ ‹g› abo ‹z› + ‹•ia•›, zavislo na /ɣ̞/ ci /z/ u coreni, na pr.: nabliziti → nabliziati.

ʤ точно dj, і ті, які пов’язані родом з Г, пишемо g, але хіба не всі вкінці зводяться до [г]? Правда іноді треба глибше копати, наприклад jaden. І чому bajagne?

Crœmy ‹dj›, /ʤ/ mogé bouti pisano i ‹dg› coli peréd ‹e, i›.

> А в vidj(te) я так розумію не вимовляється, ну але ясно, за словородом пишеться

Ba, u carpatorousscœy rœznomóuvie e vuimóuva iz [ʤ] u ‹vidgy / vidj› i u ‹iedgy / iedj›. Otge tout pisiémo ‹d› ne ino za istoslœuièmy, a za dieystvnoiõ vuimóuvoiõ.

> Онов.: мабуть моє питання можна звести до: що взагалі позначає j?

Ne he ‹Gg› oge mogé stati i za /ɣ̞/ i za /ʒ/, ‹Jj› œdznacity ino /ʒ/. 
‹Jj› za /ʒ/ e vuiteaghnõto yz * dj →  /ʤ/ — pravopisno ‹dj›, a yz toho pac: /d.ʒ/ → ‹d› /d/, ‹j› /ʒ/.

> І так, деякі Ж з z: мажу, вижу. Але з g по-різному пишуться

Cyto e ‹вижу› iz |z|?

https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-kovtunenko

> Однак жеж на схід, наприклад, не чути такої вимови /ц/ як [ʨ]. Так само й на північ, та на Закарпатті.
>

Ya perépisouiõ ‹ç› he /ʨ/ (! — ne [ʨ]), a ne /t͡sʲ/, tomou cyto zveagoslœuscui tó ne e /t͡s/ + /ʲ/, a, natómiesty, [t͡s] e inchogouc /ʨ/ peréd /ɛ/, /ə/. Gadax, Vam tó ymalo bouti yasno. U dieystvnosti, /ʨ/ e i [ʨ], i [t͡sʲ], ci i [t͡s].

Сподарю Порушу, у контексті вашого правопису воно, звісно, ясно. Таж ця гілка називається “нова літературна вимова”, то ж річ про те, як то все вимовляти в живій мові.

Сам сподар Юшко пише “Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.”, то, гадаю, річ саме в вимові, а не в “широкій” фонології 🤔

То й кажу, що така »received pronunciation«, як  сподар Юшко пише, коли взяти всі ті символи в такі дужки [], не одповідатиме ні одному діалектові, в всім по трохи. Тому видаватиметься творена 🙂

Не певен, що сюди

Гадаю вкрайинству надібно відійти він “Літературна мова” 
Створити гнучку систему, учити спочатку первинне, в потім поступово новіші вити в мові
Сей звук вивився в сей так, ще так 
Говорити можна в будь-якій комбінації, проте якщо писати офіційно, дотримувати певних гілок розвитку, в не все підряд 

https://slovotvir.org.ua/users/liesol-n

А я не гадаю. Не певен єм, чи виживе взагалі діалектна мова під таким тиском. То хоча би літературну мову підтягти вище, коли досі вірити, що вкраїнці свою мову не хочуть геть покинути. 

> Сподарю Порушу, у контексті вашого правопису воно, звісно, ясно. Таж ця гілка називається “нова літературна вимова”, то ж річ про те, як то все вимовляти в живій мові.
>
> Сам сподар Юшко пише “Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.”, то, гадаю, річ саме в вимові, а не в “широкій” фонології 🤔
>
> То й кажу, що така »received pronunciation«, як  сподар Юшко пише, коли взяти всі ті символи в такі дужки [], не одповідатиме ні одному діалектові, в всім по трохи. Тому видаватиметься творена 🙂

Inose, puitagne e cyto p. https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco ròzoumieié pœd „received“. Za perve, xay tó znacity cyto, /ʨ/ e zveagymeinna perépisy, a ne yna vuimóuva sama. Za droughe, coli b’ i [ʨ], ròzoumieiéte oge tvarui he [ˈʝasnɑ] (*dentsna), tacoge [ˈʝatɛl, ˈʝatəl] (*dymtyl-, *demtel-) sẽ ròzvinõ u oumóuvax [t͡ɕ] ← /t͡ɕ/, [c] ← /tʲ/, [ɟ] ← [dʲ], [ɕ] ← /sʲ/, [ʑ] ← /zʲ/ tc. 

Під RP я розумію зразкову вимову. Таку, яка би єднала вкраїнців з різних куточків. Разом из тим, місцеву вимову не слід маргинализувати. Я тоді не розумів (сам точно не помню, чому), що це є міжзв’яжмінна перепись, та я залишу її ге стовпець, а наступний стовпець буде точна вимова. Ви казав, п. Поруше, що за таку вимову може послужити йина из пд-зх ареалу. 

Ага, пригадав. Ньи, я подумав був, що міжфонемна передача може бути й тою новою льитературною вимовою. Але вже змінив на таблицю з трьома стовпцями. 

И це я додам до туторияла про тих, хто хоче навчитися вашому письму (“як вимовляти?”), п. אלישע פרוש

Але не всюди ж однакова вимова є. Ліпше є розписати по наріччях, говорах та говірках. 

Тепер я змінив на стовпець “узагальнена вимова”. 

Троха лишень, чи така вимова буде схожа до якого одного говору, записавши всі ті знаки в таких дужках [].

Того я й не писав жадні дужки. 

Не певен, що сюди

Гадаю вкрайинству надібно відійти він “Літературна мова” 
Створити гнучку систему, учити спочатку первинне, в потім поступово новіші вити в мові
Сей звук вивився в сей так, ще так 
Говорити можна в будь-якій комбінації, проте якщо писати офіційно, дотримувати певних гілок розвитку, в не все підряд 

Було би добре систематизувати всі відомі вимови, записавши йих у МФА (поки наші диялектологи користають из кириличних позначінь). Але то пізніше. 

Під RP я розумію зразкову вимову. Таку, яка би єднала вкраїнців з різних куточків. Разом из тим, місцеву вимову не слід маргинализувати. Я тоді не розумів (сам точно не помню, чому), що це є міжзв’яжмінна перепись, та я залишу її ге стовпець, а наступний стовпець буде точна вимова. Ви казав, п. Поруше, що за таку вимову може послужити йина из пд-зх ареалу. 

Ага, пригадав. Ньи, я подумав був, що міжфонемна передача може бути й тою новою льитературною вимовою. Але вже змінив на таблицю з трьома стовпцями. 

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Aino, he pomanliva ymaié bouti vuimóuva pd.-zx. govorœu. Vuimóuva Pœunoci ymaié bouti he yn cin Pœunoci, yac po ci poread iz Pœudnemy-Zaxodomy e drouga naidaunieycha ta nairòzseaglieycha i naiznacynieycha u ròzvitcou ta stanóuleignie rousscoï móuvui. 
Xotcha ya œdcuidaiõ tõ nuiniexyniõ cinnõ vuimóuvõ, e slied znamenati oge yzocrema œdguib o-perégolósou e u neiy tacui yz pd.-zx. Te cyto e viedomo he „Pœltausca uzœrna“ vuimóuva, viedgiyscui teaghné perviesno (do novoperéseleign yz Pœudne-Zaxodou) do toïge rœznomóuvui „Pœunoci“, ne zemlepisno ale zvõçscoiõ. Otge ta „cista Pœultausca“ bõdé scorieye blizcha Cernigœuscœy (a tacoge Cuyeüscinui), a ne nuiniexynia pd.-zx.-pn. miechanca. A pro pd.-zx. prõgui u „Pœltauscœy“ e liepche gleadieti na yix gerélo — daunieychõ pd.-zx. zvõçscõ.

Na ocremuy cmiet zaslougouiõty i pèunui menchi govorui svoyeiõ œdrõbnoiõ pitimœisttyõ ta daunœisttyõ, yzocrema lémcœuscuy ta blizjnï yeomou. Sé yzocrema cepaié vidotvœrnuy œdguib o-perégolósou — tam /ʊ/, istniy œdguibõ * ON. Pro „zagainõ“ móuvõ znacylivœsty „lémcœuscoho“ œdguiba o-perégolósou e œdpoviedy na „‹œ›“ u tvariex he ‹zamœj›, ‹dœbrova›. Tacoge do ocremuix menchix (miestnuix ci crayovuix) cinœu e slied œdnesti tœigy lémcœuscœi ta razomy iz nimi verxovinscœi i decotrœi inchœi za vidotvœrnœi œdguibui /ɛ/ ta /ə/ → /e ~ e̝/ ta /o/ i /ɔ/ → /o̝, u/ peréd perédnïmi golósnui ta meacuimi sõgolósnui. Ne ino taca vuimóuva stanovity pitimuy ta vuiraznuy prõg tuix govorœu, ale e i dosta daunia, seagaiõtchi pone XV. stl. A crœmy toho, u sõstroçie / sõtcani „zagailnoï“ rousscoï móuvui tœi recenœi œdguibui dopóuniaiõty viedomõ zagailnõ pitimœsty useï rousscoï móuvui — medjizcladove œdstõpne ladgeigne golósen, cõdui, razomy iz tuimy, teaghnõty i o-perégolós, e-u-perégolós, e-y-perégolós, * e ta * y → /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladui iz neperédnïmi golósnui u rano-d.-rous., „litóuscuy“ o-a-perégolós, „galiçscuy“ a-perégolós peréd /w/ (/ɑw/ → /ɒw/).

Ll /ɫ/

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Pro mene, vidotvoriti tó he /ɫ/ e zayvo — prosto /l/.

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Yac ciniste otõ tabliçõ?