»І так, нас не чіпали західні імперіалісти. Я це визнаю.«
Вони, звісно, чіпали. Але гадаю, що такі справи не до розгляду на Словотворі.
»чому визначальна ознака планшета --- гортання«
+
»Тепер уявімо територію злочинного угруповання. Наприклад, як було у «Памфірі»: «Це територія Морди». Якщо тут сказати «земля», то може виникнути плутанина з володінням землею, земельною ділянкою. Як тут перекласти «територія»?«
Як каже добродій Русин, що був подав це слово, »значіння слова ясне в околиці«. Коли мова не за майнові чи правницькі аспекти, то плутанини з кадастровою ділянкою не буде.
Традиційно в нас жіночі прізвища не збігалися з чоловічими (їх творили од чоловічих за допомогою деяких чепенів).
Узагалі в руській-українській мовній традиції, хай там що кажуть тепер, фемінітиви доконечні в ужитку.
Згадаймо хоча б Марусю Кайдашиху або Мотрю Довбишівну (звісно, це одгомін патріархату, та новожитні зміни суспільного ладу не мають чіпати давнього мовного звичая)
Цей звичай і досі зберігся, наприклад, на Закарпатті (з іншими чепенями) — там як жінчин чоловік пишется Новак або Коваль, то саму жінку звуть Новачка чи Ковалька.
Тому, гадаю, як до державних списків цих форм не додають (дорого, незручно, й не на злобу дня, так би мовити), то чому б їх не вживати в живій мові?
Sé pac discusiynaia riecy, i yzcdebœilchoho subiectivnaia