За латинським ‹vehiculum› від пне річи vehō "везу, вожу" + -culum "чепінь наряддя". Порівнай також даякі словінські відповідники до ‹vehiculum›:
бовг. возило
макед. возило
серб.-хорв. vozilo/возило
чеш./слв. vozidlo
»Калька«
🤦♂️
Калька-не-калька, та цілком прозорий твар творений за відомою моделлю від пня 'воз-и-' + чепінь наряддя '-ло' (< псл. -dlo), буквально значить "наряддя возити", так само як ‹рало› "наряддя орати", ‹рубило› "наряддя рубити" й под. До того ж твар є в словниках, изокрема в словниці І. Керча (том II, ст. 470: транспортное средство = вози́ло, ве́зло).
Та ніхто не буде вживати Тр. з. як возило. Так радше називають поганого водія
Слово за день стало лідером. Але люди мають слушність тільки коли за ваше голосують, а якщо ні то можна казати що ніхто не буде 😄
»Та ніхто не буде вживати Тр. з. як возило.«
🔮🧙♂️
Слово вже є вживано в такім значенні зокрема на Закарпатті, так шо Ваш прогноз є від начала зол (злий).
Ну й справді, це жахлива калька, якщо назвали знаряддя дії за дією, яку ним виконують, з почепом знаряддя 😄
»Слово за день стало лідером. Але люди мають слушність тільки коли за ваше голосують, а якщо ні то можна казати що ніхто не буде 😄«
Точно 😉
<Слово за день стало лідером. Але люди мають слушність тільки коли за ваше голосують, а якщо ні то можна казати що ніхто не буде 😄>
Мені однаково, чи моє слово, чи не моє. Якщо слово гарне, краще за моє, то я можу своє викинути, якщо є така можливість, проголосувати за краще.
Тобто кажіть за себе 🤦♂️
Щодо того, що слово стало лідером. Тут багато за яку дурню голосують, але воно не перестане бути дурнею 😁🤷♂️
Слушність 🤢🤮
»Мені однаково, чи моє слово, чи не моє. Якщо слово гарне, краще за моє, то я можу своє викинути, якщо є така можливість, проголосувати за краще.
Тобто кажіть за себе 🤦♂️
Щодо того, що слово стало лідером. Тут багато за яку дурню голосують, але воно не перестане бути дурнею 😁🤷♂️
Слушність 🤢🤮«
Так поясніте що ж таке є в цім слові, через що люде його не хотять вживати?
Закарпаття — не взірець української мови 🤷♂️
»Закарпаття — не взірець українських мови 🤷♂️«
А що є взірець? Про мене якраз Закарпаття є взірець
У вас є можливість перевірити себе в соцмережах, наприклад, на ФБ 🤷♂️
Запропонуйте свій переклад у мовних спільнотах, вийдіть зі своєї віртуальної бульбашки. Бо всі чомусь розумні та герої тільки тут 🤭
»У вас є можливість перевірити себе в соцмережах, наприклад, на ФБ 🤷♂️
Запропонуйте свій переклад у мовних спільнотах, вийдіть зі своєї віртуальної бульбашки. Бо всі чомусь розумні та герої тільки тут 🤭«
Так я ж не’наче просив Вас пояснити, що є не так з поданим словом, а не слати мене за три гори високі, та за три води глубокі, чи не так? 😄
До того ж я сей Ваш аргумент уже знаю, чув раніше, тому хотів би почути щось новеньке 🙂
"🔮🧙♂️"
🤣
Може, ви не зрозуміли, я вже написав вище, що не так 🤷♂️
»Може, ви не зрозуміли, я вже написав вище, що не так 🤷♂️«
Ну, коли Ваша ласка, то просив би переформулювати, бо пояснень "чому саме це слово не приживеться" не бачив. Хіба що:
»Тут багато за яку дурню голосують, але воно не перестане бути дурнею«;
»Калька«
»Закарпаття — не взірець української мови«
»... вийдіть зі своєї віртуальної бульбашки«
Але ж то не добрі аргументи
Я ж кажу, йдіть за добрими до людей 😁🤷♂️
Може, я не правий, то в людей попитайте, в пересічних мовців, у мовознавців
> Слово вже є вживано в такім значенні зокрема на Закарпатті
Но се бы было добрі дачим іщи потвердити, бо'м никда не чув сесе слово од закарпатцюв. Но й пак треба розуміти, ож Керча писав сись словник про лїтературну "русинську" бисїду Закарпатя тай ся старав, обы сись творений стандарт мав и сякі слова про новіші понятя. Не дуже ми ся вірить у тоє, што там не є нияких кованих слув. Не кажу нич проти самого слова "возило" – оно ми ся любить – айбо не вшиткоє, што Керча пише, має вжиток у народови, гикой ми ся видит. Айбо буду рад, кидь єм схыбив. :)
»Но се бы было добрі дачим іщи потвердити, бо'м никда не чув сесе слово од закарпатцюв. Но й пак треба розуміти, ож Керча писав сись словник про лїтературну "русинську" бисїду Закарпатя тай ся старав, обы сись творений стандарт мав и сякі слова про новіші понятя. Не дуже ми ся вірить у тоє, што там не є нияких кованих слув. Не кажу нич проти самого слова "возило" – оно ми ся любить – айбо не вшиткоє, што Керча пише, має вжиток у народови, гикой ми ся видит. Айбо буду рад, кидь єм схыбив. :)«
Підпираю Ваші слова, но ж Керча дав приклади вжитку з посиланнями на жерела. Жаль не можу вточнити само відносно слова ‹вози́ло›, бо читав-ем то в словниці в Мережі, а сайт ся нині зломив. А до літературної "русинської" бесіди, то вже’м помітив тьму мнимих переятків з московської в його словниці, то читаю ю обачно 🙂
Калька не вадка, коли позначає нове поняття, на яке не було до цього свого слова, і коли влучно описує це поняття
У людей обмежений словниковий запас. Тому й голосують скрізь, де треба й не треба за віз, самовіз, перевіз, возило 😆🤦♂️
»У людей обмежений словниковий запас. Тому й голосують скрізь, де треба й не треба за віз, самовіз, перевіз, возило«
Ne viemy cyto do »голосують <...>, де треба й не треба«, ta: ‹vœz›, ‹samovœz›, ‹perevœz›, ‹vozilo› — ceotuiri slova(!) — »обмежений словниковий запас«?
Ярослав як завсіди. Якщо для вас все, що з возом, від воза, то для інших від дієслова возити, що є основною особливістю транспорту
Тільки не пересування 🤦♂️😱
Транспорт може їхати, літати, пливти, а пересуваються шахи на дошці, шафи, втомлені ноги й орки на милицях
Хоч якісь спроби доказів будуть?
Спроб не буде. Марна трата часу. Вам це нічого не дасть 🤷♂️
»Средство передвижения«
+
»Средство передвижения 👍«
»‘Средство передвижения’ +«
Nou, eag. ‹means of transport; means of conveyance›, phran. ‹moyen de transport›, niem. ‹Transportmittel, Verkehrsmittel›, ptg. ‹meios de transporte›, svied. ‹transportmedel, färdmedel›, nzm. ‹vervoermiddel, transportmiddel›. Ta i lat. ‹transporto› e œd ‹porto› ‘nesõ’ a ne ‘vezõ’.
»Даруйте, та це скидається на радянський словотвір«
U niem., phran., ptg., svied., nzm. ‘радянський словотвір’??
Сл. І. Керча (т. II, ст. 470): транспортное средство = ве́зло.
За латинським ‹vehiculum› від пне річи vehō "везу, вожу" + -culum "чепінь наряддя".
Хочу ще побачити візло
+
Цікаво, шо засвідчене. +
Приклади вжитку є?
»Приклади вжитку є?«
У словниці дано:
бокоры сяговины, што служили такой и везлом, плавали долу водов на мадярську Низину [Віґ] = длинномерный лес, увязанный в плоты, бывшие заодно и транспортным средством, плыл по течению на Венгерскую низменность;
»Приклади вжитку є̶«
*Pricladui sõty. Priclad e.
Та какая разніца, уже давно кажут просто "є".
»За латинським ‹vehiculum› від пне річи vehō "везу, вожу" + -culum "чепінь наряддя".«
Xay ‹vézlo› zasviedceno, yeoho tvaroslœuna istota latinscomou ‹vehiculum› e supœrna.
Tvarovo e lat. ‹vehiculum› œd pie. wejh-i-dhlo(m), iz *-i- he yn milozvõcen ci lõcen ròzxiriteil (anaptyxis), otge: lat. ‹veh-i-culum› ← praital. *veh-i-klom ← prai.-e. *wejh-tlom ← *wejh-trom.
Slovianscui ne znaiõty i.-e. *-tlo(m), ale yeoho i.-e. rœznovid *-dhlo(m) (yeoho ge proteag u lat. e ‹•bulum›) ; iz *t e u slovianscuix ino *-tel- (rœznovid prai.-e. *-tor).
Rous. slova na ‹•lo› mojõty bouti i œd prasl. *-dlo (← prai.-e. *-dhlo(m)), a tó yac prosto lõceno coreni (por. ‹gorlo› : ceix. ‹hrdlo›, lead. ‹gardło› *gur-dlo, rous. ‹borolo› : ceix. ‹bradlo›, lead. ‹brodło, bródło› *bor-dlo), tac i, cde ceastieye, ròzxireno o golosen ynui rieci (por. ‹clepalo› ← ‹clep•a•ti› *klep-a-dlo, ‹ciedilo› ← ‹cied•i•ti› *koyd-i-dlo), i œd prasl. *-lo (← prai.-e. *-lo(s)), a tó yac iz *-l- lõceno prosto coreni na sõgolosen (por. ‹greblo› *greb-lo, ‹screblo› *skreb-lo), tac ròzxireno o *-u- ci *-y- (por. ‹seudlo› *sed-ul-o, ‹svietlo› *swoyt-yl-o).
Pratvar *vez-dlo dasty u rous. ‹veslo› — ne ‹vezlo›, i tó iz ostrotonomy: /ʋɛˈslo/ — ne /ˈʋɛslo/.
Pratvar *vez-lo dasty ‹vezlo› ale iz ostrotonomy: /ʋɛzˈlo/ — ne /ˈʋɛzlo/.
Pratvar *vez-ulo tacui dasty u rous. ‹vézlo›, iz nagolosomy i /ˈʋɛzlo/ i /ʋɛˈzlo/, ta i ‹veuzlo›, iz nagolosomy /ʋi͡ʉˈzlo/ ci /ˈʋi͡ʉzlo/.
Pratvar *vez-ylo bui dóugen boul dati ‹veizlo›, /ʋizˈlo/ ci /ˈʋizlo/, u rous. — ne ‹vézlo›.
Otge, odino imovieren pratvar ‹vézlo› /ˈʋɛzlo/ e *vezulo. I tó, vuiclicaié puitagne nagolos, atge, coli, pro nastoyõ, u ‹maslo› /ˈmɑslo/ nagolos teacné nagolosou u rieci ‹mazati› /ˈmɑzɑtɪ/, i u ‹métla› /mɛtˈlɑ/ nagolos teacné nagolosou rieci ‹mesti› /mɛsˈtɪ/. Obace, rœzen e nagolos u ‹seudlo› /si͡ʉdˈlo/ *sedulo proti ‹siesti› /ˈsi͡estɪ/ ta u ‹svietlo› /ˈsʲʋi͡etlo/ proti ‹svietiti› /sʲʋi͡eˈtɪtɪ/, cyto moglo bui slougiti na coristy potverdgeigna nagolosou u ‹vézlo› /ˈʋɛzlo/ *vezulo proti ‹vezti› /ʋɛz̻ˈtɪ/.
Otge, xay tam yac, ta rous. ‹vézlo›, imoviernieye œd *vez-ul-o, tvaroslœuno ne e istovo latinscomou ‹vehiculum› œd *veh-i-klom. Zveagovo bui ‹vézlo› moglo bouti i œd *vez-u-dlo, a togdie bui boulo tvaroslœuno blizyco latinscomou *veh-i-klom, za uzslœuiémy (by analogy) *-dlo(m) : *-tlo(m), ta se e lédve ci vierogœdno, yac nastœy *-u-dlo (a ci *-y-dlo) e u slovianscuix móuvax riesti godie. Pratvar *vez-y-dlo, iz *-y- iesce blizje teacnõtchi *-i- u praital. *veh-i-klom, ne mogé bouti i pogotœu, atge dau bui ‹veizlo› /ˈʋizlo/ ci /ʋizˈlo/.
Mieniõ Vam za roupivõ miencõ 👍
Jaly, you ne mojõ izmieniti poyasneinïa pœud slovomy
>za uzslœuiémy (by analogy)
Шукала щось подібне у Срезневського, та не знайшла, ба моск. "условие", "условить", "условно" (що відповідають дгр. ᾰ̓νᾰ́λογος і значенням, і, можливо, складом (уз-слов-)) суть уже, видно, новомоск. втворення.
»>za uzslœuiémy (by analogy)
Шукала щось подібне у Срезневського, та не знайшла, ба моск. "условие", "условить", "условно" (що відповідають дгр. ᾰ̓νᾰ́λογος, і значенням, і, можливо, складом (уз-слов-)) суть уже, видно, новомоск. втворення.«
Yznadobui Sriezneüscoho: ‹въсловиє (възсловиє)› ‘αναλογία’. Veat. ‹условие› siõdui ne teaghné, atge sèse e œd *ou-slou-iy-o, ne *uz-slou-iy-o.
Міню Вам, т. 1, с. 409.
Гарне, +
Чи не краще наголос на другий?
Хм, і справді "весло" вже від "везти". Гадаю навмисно підтримують різницю, щоб не змішувалося
Як щодо "візло"?
»Чи не краще наголос на другий?«
»Як щодо "візло"?«
Truayte, /ˈɛ/ e za gerelomy — tac e viedomo. Yacoe ‘ci ne crasjche’ / ‘yac cyto do’? Odino cyto mogemo e vuiclasti zvõco- ta tvarorodui ta slova, ne mieniti ye.
Moyeiõ izmiencoiõ gorie’smi ne mieriu pœddati sõmnievou pràvilnœsty toho slova, ale riesti vuiclad ci yasouati’ho zvõcotvar ta tvaroslœuié, a tacoge xtieu oucazati oge yna preama tvaroslœuna rœunagna miedj lat. ‹vehiculum› ta rous. ‹vézlo› neyma, u sõperecy tomou cyto pisa p. Cóutounenco.