Кільки рочків маєте, дурнику?

Ви українську у Азірова вивчали? 🧐😂

Gelexœuscuy II, 442: ‹міжни́й› "mächtig".

Xeveliœu (Історична фонологія української мови):

«Із-поміж нецерковнослов'янських слів, де перейнято (в
запозиченнях) або наново запроваджено ‹о› (‹е›), можна назвати такі:
‹морський›
— nop. ‹мѡрьскыи› ном. ми. жіп. роду (Бер. Hank. XIV ст.; ‹ѡ› = *o zu pèregòlôsomy);
‹можна›, а також ‹заможний› (обидва слова
— полонізми); nop. ‹міжно›
на Берестейщині»

Inxyi pricladi pèregòlôsou *o u rousscé po govoréx ci u staréixyéx slôunicéx ci u pameatcax, de cinno e ‹o› u oucrayinscé:

oucr. ‹закон›
— ale houç. ‹закі́н› "причастя"; nop. ‹закѡнъ› (Бер. Hank. XIV ст.), ‹закунъ› (Няґ. 1758);

oucr. ‹пото́п›
— ale govœurcui na pœuldeny ôd Ilyvova: ‹поті́п›;

oucr. ‹народ
— ale govœurno ‹на́руд› (sèrêdniozacarp.), ‹на́рід› (Naddnéstreanscina), ‹нарудь› (Няґ. 1758), нарôд (Лозинський 1849; ‹ô› = *o zu pèregòlôsomy), ‹нарід› (Франко 1900);

oucr. ‹поборник› "оборонець, прибічник"
— ale ‹побѡрннкъ (Бер. Hank. XIV ст.);

oucr. ‹кроткий› — ale Gelex. I, 381: ‹крі́тко› "züchtig, bescheiden";

oucr. ‹морськи́й› — ale ‹мшрьскыи› nom. pl. fem. (Бер. Hank. XIV ст.), Gelex. I, 443: ‹мі́рський› "Meer-" (Franco);

oucr. ‹орний› — ale bôyc. ‹вірний› (‹вірне́ поле› — Franco, 1900);

oucr. ‹квочка› — ale bôyc. i zacarp. ‹квічка›;

oucr. ‹безводний› — ale ‹Безвідна› (sutocisce Dœunça), ‹на безвідді› (Леся
Українка, 1908), ‹тиховід› "tixa récyca" (Pôltauscina), ‹відни́ця›
"mésto na védra zu vodoiõ", ‹Гниловід› (récyca), Gelex. I, 16: ‹безві́дє› "Wassermangel, Wassernot, wasserlose Gegend", ‹безві́дний› "mit Wassermangel, wasserlos, ohne Wasser";

oucr. ‹мозо́ль› — ale Gelex. I, 449: ‹мозі́ль›, bôyc. ‹мі́зіль› (Onixyk. I, 443), ‹мозіль› (449, tam ge);

oucr. ‹Польща, польський› — ale ‹пулских› (Покр. записи після 1651, Фричка), lêmc. ‹Пільща, пільский›, ‹спільска› 'по-польському';

oucr. ‹по́мста, помсти́ти› — ale Gelex. II, 653: ‹пі́мста›, ‹пімсти́ти›;

oucr. ‹бобер› — ale rous. ‹бібр› (← *bobru, ← *bobr-o-s), ‹Бібрка› (mésto), Gelex. I, 27: ‹бібр, бобра́›, ‹Бі́берка› "linker Nebenfluß des Städtchen in Galizien" (tam ge);

oucr. ‹бездольний "безталанний" — xotya isce u sèrediné XIX stl. ‹бездільний› (u doumé) tc.

Xeveliœu pisieity (tam ge, ↑):

«Частіше вживані слова краще зберігають
і (наприклад, школа: шкіл; nop. також нога: ніг проти тринога: триног).» — inxyami slovami, oucrayinçi zabouaiõty móuvõ: ceastéixya slova pameataiõty, a u menxe ceastax slovax pitœum tuar ni (berõtyi ceastéy tuar iz veatscui); yascravo na se cazieity ou Côtliar. ‹готі́в› "ready" — 1798, a ouge 1904 ou Cobuileanscui, 1928 ou Vœulnicênca: ‹гото́в›.

"Ви українськУ У Азірова вивчали?"
?

Олисіївкою? Олисіївкою то буде plemenituy, гадаю

Але ж друге 'e' має читатись різно в зависі від оточення.

Пані Кароліно, не соромтеся, пишіть одразу "в завісімасті"

Пор. из многами иншами словянськами мовами. Не треба нам zależność

»Але ж друге 'e' має читатись пізно в зависі від оточення.«

Хм.. можливо. Хоча саме в цім становищі воно читається однозначно

> Але ж друге 'e' має читатись пізно (різно?) в зависі від оточення.

ple-me-ni-tuy

Шчо перве, шчо вторе ‹e› є в одкриті складі, отже /ε/.

Але ж то хіба йсто- тварослівно не різна 'е'?

Там усюди |ε|

Тоді справно є "племенник"? Як зрозуміти з письма, що те 'е' можна чисти як /і/ , тобто як œ в закритому складі?

plemeunnic < pleménnic

У ні закриті складі o, e є ъ, ь. В ині відкриті складі о, е є о, е. Перед наступним u (ъ) ино о ставало бі œ, а но е ставало бі eu, та не в усіх диялектах. Перед наступним y (ь) ино o ставало бі œ, а но е ставало бі ei.

»plemea < plemẽ < plesti + mẽ < pleśtei + men < pleḱ-t + mn̥«

Хм.. зазвичай виводять від того ж кореня, що й ‹плід›. Порівняй і давнє значення "потомство", зазначене в знадобах Срезнівського 🤔

Найимовірніє *plodъ + *mę

Або
*pl̥Hmeh₂-

При чім тут шлях? Шляхетний – Благородний. А болгарське Благородний українською буде – Путній.