псл. gor- «говорити» + -зда
То нічого не говорить .
Що не так?
Поєднав праслов'янське гор з доростком -зда.
-or- -⟩ -оро-.
Gor- горо.
»То нічого не говорить .
Що не так?
Поєднав праслов'янське гор з доростком -зда.
-or- -⟩ -оро-.
Gor- горо.«
Slovo ‹gorazd›, ci ‘litóusco-rousscoe’ ‹garazd› e ne œd ‘govoriti’ (‹gor-› : ‹gov-› — ne vidite?), a œd got. ‹ga•razdō› (por. niem. ‹reden› ‘móuviti, govoriti, balacati’) ‘be•spoken’ → ‘agreed = OK’.
Та ладно , а в мене й не сказано ,що гаразд це наше ,я подаю горізд,від питомого словотвору.
Я вже питав на сторінці 
ок, тож і тут спитаю: як би те гадане готське *garazds мало дати в слов'ян *gorazdъ замість *gorozdъ?
»Я вже питав на сторінці ок, тож і тут спитаю: як би те гадане готське *garazds мало дати в слов'ян *gorazdъ замість *gorozdъ?«
Видно, просто не натиснуте /ɑ/ було сприйнято, як коротке, а натиснуте, як довге.
»було сприйнято як коротке, а наголошено як довге.«
Dóugota e tou ni pri ceimy. Tout e ‘litóuscuy’ (ne u teamie oge cerpan e yz litóuscui, ale vuinicl na rousscœmy tlie u nariecciax cyto pœd Litvoiõ bea, do Velicoho Pœilsco-Litóuscoho Cneazœustva) a-peregolos, he u ‹bogat› → ‹bagat›, ‹cozjan› → ‹cazjan›.
»Dóugota e tou ni pri ceimy. Tout e ‘litóuscuy’ (ne u teamie oge cerpan e yz litóuscui, ale vuinicl na rousscœmy tlie u nariecciax cyto pœd Litvoiõ bea, do Velicoho Pœilsco-Litóuscoho Cneazœustva) a-peregolos, he u ‹bogat› → ‹bagat›, ‹cozjan› → ‹cazjan›.«
A tou gospodary Bodnary ne’nace puitaié o prasloviensec tvar *gorazdъ, die, yaco praveç mœugl postati siacuy tvar iz rœuznuima goloscama u rœuznou izcladou, olni u gotscœumy pratvarie usõdui e /a/.
@אלישע פרוש
Хіба не в наголосі річ?
• солдáт → салдáт
• поломáти → поламáти → паламáти (третинний рефлекс)
• монáх → манáх
> A tou gospodary Bodnary ne’nace puitaié o prasloviensec tvar *gorazdъ, die, yaco praveç mœugl postati siacuy tvar iz rœuznuima goloscama u rœuznou izcladou, olni u gotscœumy pratvarie usõdui e /a/
Так, про то я й питаю.
r2u.org.ua: иносе
goroh.pp.ua: іносе
А переклад буде?
+
Праслов'янщина
менш слушними є спроби зведення до псл. gor- «держати, хапати, збирати» (Stender-Petersen Slávia 5, 675–676; Кіраг֊ sky GLG 28; Ільїнський ЗІФВ 7–8, 58) або псл. gor- «говорити» (Brückner 151; Ильинский ИОРЯС 16/4, 8);
Гаразд
Ладно