Значення слова

Поганий — той, що не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку.

Приклад вживання

З поганої трави – погане й сіно.

Походження

давнє запозичення з латинської мови;
лат. рāgānus «сільський; селянський, простий, неосвічений; язичницький»

Розділи

Перекладаємо слово поганий

Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад.
поганий
11

Тут уже занадто далеко зайшли

Микола Синяков 17 серпня 2020
19 серпня 2020

Слову "поганий" уже 100500 років. Не слід його цуратися, та я не проти згадати гідні сутямки.

25 серпня 2020

та й чому воно обов'язково запозичене? може бути спільним з праіндоєвропейської

25 серпня 2020

лат. рāgānus «сільський; селянський, простий, неосвічений; язичницький» є похідним від рāgus «сільська громада, село; сільське населення; область, район, округ», пов’язаного з раngo «вбиваю, заганяю, встромлюю, вдавлюю, вирізую», спорідненим з псл. [раzъ] «виїмка», укр. паз;

себто по нашому мало би бути "пазний" абощо

zul, zl-
10
אלישע פרוש 19 серпня 2020
19 серпня 2020

Давнооо відомий сутямок.
+

22 березня 2021

Добре. Тільки українською злий, а не зол, ми ж українською говоримо, а не суржиком.

19 листопада 2021

Coli twlko e pricmêt suédcyeno u slwfnicéx u bezoudéx tuaréx, to ime bouti i bezoud tuar do <zluy>.

19 листопада 2021

Поганий і злий - різні тями.
Пес злий і пес поганий - не одне й те ж. Може бути злий, але хорошим собакою.

19 листопада 2021

Grincênco: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20299-zlyj.html#show_point: 2) "дурной, нехорошій":
«Хто ЧИНИТЬ хоч ДОБРЕЕ, хоч ЗЛЕЕ в первий раз, не буде таково, як не першина.»,
«Ой не їдь, рідненький, бо ДОРОЖЕНЬКА ЗЛАЯ.»,
«Ой, дитино моя мила, що ти ЗЛОГО УЧИНИЛА?»,
«Як я тобі вина дам, коли на тобі ЗЛИЙ ЖУПАН?»
Gelexwfscuy I, 302: злий "schlecht, böse, schlimm, übel".

Onixykevityu I, 311: злий "поганий"; зла хвиля "погана погода".

A na Polésïé e <zol, zl-> isce i: "сильний, міцний (про запах і дію чого-небудь)".

Iz АТССУМ:
«... бодай йому все зле та лихе!.. — скаженіє Роман» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 107)

«Злі часи настали! — почувся голос, і мама оглянулася. По голосу не можна було впізнати, хто це сказав» (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 47)

«Ми удвох дивились «Катерину». Слухали тяжкі її жалі, День її недовгий, злу годину В давнім, у Шевченковім селі» (Андрій Малишко, Віщий голос, 1961, 66)

«Він вважав для себе цей рік злим» (Натан Рибак, Помилка.., 1940)
Tam ge i inxyi znacyeinïa.

4 січня

На заході часто кажуть "злий" не лише як "гнівний", а й "поганий/невдалий". На приклад, кажуть "мені зле", тобто "я почуваюся недобре".

нездалий
7

так теж на заході кажуть

паскудний
4
19 серпня 2020

Занадто.

кепський
4
Volodymyr Khlopan 17 серпня 2020
неважний
3

на заході так кажуть старше покоління, коли людина зле себе почуває

crõt, crõt-
3

crõt /krʊʷt ~ krʊ͡u̯t ~ krʊt/, crõt- /ˈkrʊʷt- ~ ˈkrʊ͡u̯t- ~ ˈkrʊt-/.

Желехівського І, 385: кру́то "misslich, schlecht, schwierig, kritisch".
Для контекстів опису становища, ситуації. Див. там же в Желехівського вираз: <кру́то коло не́го "es steht mit ihm misslich, schlecht, schwierig, kritisch" ≈ "йому є погано/зле/важко", "він є в поганім/критичнім/важкім становищі".

Таке значення (та суміжні) можна бачити в сього слова й в цитатах, наведених в АТССУМ: sum.in.ua: kruto

אלישע פרוש 17 квітня 2021
5 січня

Ta ge znacẽtna i e ou ẽghel. <wrong> *"crõtyên"; rwfni isce i rous. <lõcau> wd <lẽcti> "gnõti, criviti; pẽti", <lõciti> "gnõti, criviti"; ném. <schief> i "cws, criu, clèzœk" i pèreneseno "zol, criu, lõcau, opac"; nzm. <verkeerd> "wrong, bad" ← <keren> "crõtiti".

лихий
3

Не зробив я, і не думав я, отамане, батьку мій, кому-небудь лихого, а терплю горе і Бог знає за що. (Т. Шевченко)

Вона перелякалася так сильно його слів, неначе схоплена на лихім учинку. (О. Кобилянська)

Повернувшись того літа з Карпат, він здивовано зауважив, що нічого лихого наразі не сталося. (Ю. Андрухович)

Стережіться лихого в усякому вигляді! (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Юра Шевчук 19 травня 2021
plwx, plox-
2

ЕСУМ IV, 454: плохий "..., кепський, ..." (там же: <пліхший>, <пліхше> тощо). Питоме.

אלישע פרוש 11 лютого 2021
11 лютого 2021

-
Плохий це "тихий, скромний". Не паплюжте мову, ясно же, що у словнику, написаному комуністами, будуть давати ті значіння, які є в москальській мові! Дивитися треба значіння слів у досталінську епоху!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39997-plokhyj.html#show_point

11 лютого 2021

Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197.
А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215.
Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69.

12 лютого 2021

Кротьте ся з Вашими "паплюжте" й подібними висловленнями, прошу. Бо я відповідатиму Вам на такі коментарі так, як вони того заслуговують.
Дане слово має різні значення, й ни "поганий, злий", ни "тихий, скромний" не суть його первісні значення.

14 лютого 2021

Треба довести, що значення "поганий, злий" побутував до московитів, а не прийшов з ними.

19 травня 2021
19 травня 2021

Не дав бим його ту, коли гадав бим те саме. ЕСУМ я провірю що раз, даючи слово. И статтю на се слово в ЕСУМ видіх, й ЕСУМ не пише що воно йисті є з лядської, а що "загальновизнаної етимології не має", й аж пак: "очевидно, давнє запозичення з польської мови". У тім, припущення те є, не йначе, снуто на поверховій подобизні до лядських тварів CloC (C = consonant), ги в <głowa>, <młot>, <dłoń>, <błona> що тякнуть руським тварім: "голова", "молот", "долонь", "болона", гадаючи, будь сим, лядському <płochy> тякне руське "полохий", а <плохий> є, ни би, 'лядське'. Але за такою лише поверхневою подобизною могли бисмо писати в лядські й твари: <слово>, <хлопати>, <кломити>, <клопити>, <глоба> тощо. Проте самої лише поверхневої подобизни є мало. Автори ЕСУМ явно не беруть у лік усіх значень слів від корене plox- (и в руській, и в инших словінських мовах), и що таких значень не'ма в слів від корене polox- (← прасл. *polx-). Так, значення "діяти необдумано; допускати помилки, промахи" в руського <плохувати>, "легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; незначний, дрібний" у лядського <plochy> (виджь усе в ЕСУМ IV, 454, під: плохий) нияко не йде вязати зо значеннями "боязкий, лякливий, лякати, соромязкий, тривога;, тривожити, страх" у словах корене polox-. Значення негативні, яко "пустий, несерйозний, незначний, легковажний, необачний, необдуманий" виходять из метафоризацї негативних конотацій значення "плоский", и, відповідно, plox- (← прасл. *ploks-) тягне до plosk-, через міну *sk : *ks (→ /x/). Розвиток у перенесені негативні значення первісних прямих значень "плоский, мілкий, плиткий" знають и йинші мови: ягел. flat "(figuratively) Lacking liveliness or action; depressed; uninteresting; dull and boring", "monotone" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/flat), plain "simple; ordinary; lacking adornment or ornamentation; unembellished", "simple in habits or qualities; unsophisticated, not exceptional", "not unusually beautiful; unattractive" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/plain), shallow "concerned mainly with superficial matters", "lacking interest or substance", "not intellectually deep; not penetrating deeply; simple; not wise or knowing" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/shallow), у німецькій: oberflächlich "поверхневий" прямо й перенесено, flach (букв. "плоский") говір. "кривий ( = неправильний)", "вульгарний", "невиразний (про смак)", seicht букв. "мілкий, плиткий", перенесено "неглибокий, легковажний, пустий, вульгарний" (на пр., о книзі, плівці), seichen "пустословити, лити воду, базікати", в словацькій plochý, крім буквального "плоский" (про поверхню), й перенесено "легкий, легковажний, неглибокий, несерйозний, непоказний, невиразний, незначний, вульгарний, поверхневий", plytký, крім буквального "мілкий, плиткий", и перенесено "неглибокий за змістом, поверхневий, банальний, вульгарний (о думці, книзі, шутці), вят. плоский, крім прямого значення й перенесені "вульгарний, банальний, битий (cliché)". Натомість значення "боязкий, лякливий, лякати, страх, тривога, тривожити" в слів від корене polox- виходять из прямого значення "бити", й таким чином сей корінь тягне до корін poloc- (← прасл. *pol-k-) у <полокати> "полоскати (← бити, колотити [більзну])" та polosc- (← прасл. *pol-sk- у <полоскати>. Розвиток сих значень від значення "бити" підтверджує й типология в инших словах у руській мові: било "сигнальне знаряддя (для сповіщення, на пр. тривоги)" ← "бити", колотити – перенесено "викликати неспокій, підбурювати, бити (про серце [в стані непокою]), колот "сумяття, заворушення, неспокій", й инші близькі негативні перенесені значення від корене colot- (ЕСУМ ІІ, 522: колотити).
Таким чином, наведення в ЕСУМ значень: "легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; незначний, дрібний" поруч значення "полохливий" до слова <płochy> в лядській (ЕСУМ, під: плохий) є невірне – значення "полохливий" є від слова <płochy>, якому тякне руське <полохий (полохливий)> — від прасл. *pol-ks-, а йинші значення суть від (омонимичного на тлі лядськім) <płochy>, якому тякне руське <плохий> — від прасл. *plosk-. Тобто, в лядській мові дві різні прасл. корени (з різними значеннями): *pol-ks- "бити, колотити, тріпати → полохати" та *ploks- "плоский → легковажний, банальний, битий, необдуманий, пустий" збігли в один твар: <ploch->. У руській же прасл. корінь *pol-ks- дав polox-, а прасл. корінь *ploks- дав plox-.
И відносно-позитивні (не негативні) значення, яко "спокійний, смирний, тихий" виходять из того самого первісного значення "плоский", через метафоризацїю "плоский ≈ низький, який не виступає → непоказний, тихий; → мирний; несміливий". Тобто тут имемо до діла випадок енантосемиї — розвитку одного первісного прямого значення "плоский" у дву напрямку: а) негативнім: "плоский → непоказний, битий → легковажний, пустий, банальний, вульгарний, ...; хибний, злий, вадний, лихий", та b) позитивнім: "плоский →. непоказний, який не виступає → тихий, мирний, ...". Додатково, значення негативні "кволий, немічний" виходять из значень "тихий". Двояке осмислення значення "тихий" (← "непоказний, який не виступає ← плоский, низький, який не тирчить"), очевидно, виникло внаслідок сприйняття "тихої" поведінки тварин: "тиха – не буйна" та "тиха – не здорова (хвора тварина є часто пасивна).

21 вересня 2021

І де тихий, а де поганий? Суржик називати поганих людей плохими. Дійсно українська мова знає плохий як тихий, сумирний, і нащо міняти живу дійсну українську мову?

21 вересня 2021

У руській мові є відомо й те й те значення.

22 вересня 2021

Аякже. Особливо після 1930-их, так само як красний з значенням червоний, наглий з значенням нахабний, уйма з значенням багатства.

24 вересня 2021

Суть то Ваші догади чи маєте конктертні докази?

24 вересня 2021

Боже, та легшого у світі нема, я міг би просто гуляти по рідному селі й знімати людей для вас, але не вмію користуватися ютубами!
Ось вам
https://www.youtube.com/watch?v=NcfYI2Keobs&ab_channel=ТРКРудана
Воспринімать, язик, невоспитаний, даже, ізза того. А таких — пів країни.

25 вересня 2021

Те посилання на ютубі має бути релевантний доказ?? Смієтеся? З таким же успіхом Ви можете посилатися й на себе самого.

30 вересня 2021

Ну Ви ж узагалі ніодного доказу не дали, що "плохий" вживали українці в значення "поганий" до періоду СРСР незалежно од московської мови.

30 вересня 2021

Якщо апелювати до живої мови українців, то он я продемонстрував Вам, як українці воспрінімають невоспитано даже ізза, коневі ясно, що так стали говорити в літ останніх 100, а до Сталінщини так не говорили. От і ви хочете сплюндрувати українську мову, скалькувавши москальське плохий у їхньому значення поганий. Дасте мені хочаб три-чотири цитати книг українських класиків, де плохий означає поганий?

criu, criv-
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24684-kryvo.html#show_point: 2); http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24679-kryvyj.html#show_point: 3—5); Gelexwfscuy I, 378: криви́й "schief"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: криво "неверно, неправильно"; кривость "лживость"; кривыи (кривъ) "кривой ?, неверный, виновный, ложный, лживый", кривѣ "неправильно".

אלישע פרוש 5 січня
гранивий
0

Від прасл. *granivъ – оранжевий; гнилий.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями