лат. рāgānus «сільський; селянський, простий, неосвічений; язичницький» є похідним від рāgus «сільська громада, село; сільське населення; область, район, округ», пов’язаного з раngo «вбиваю, заганяю, встромлюю, вдавлюю, вирізую», спорідненим з псл. [раzъ] «виїмка», укр. паз;

себто по нашому мало би бути "пазний" абощо

функціонування цих запозичених форм на позначення поняття «язичник», а також розвиток значень типу «брудний, бридкий; забруднювати, неславити, безчестити, псувати» були підтримані на слов’янському мовному ґрунті фонетично близькими власне слов’янськими утвореннями, пов’язаними з псл. gana «образа», ganiti «докоряти», укр. га́на «осуд, ганьба, сором», га́нити «гудити; докоряти, лаяти».

Проте первісно слово походе з латинської.

Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197.
А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215.
Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69.

Кротьте ся з Вашими "паплюжте" й подібними висловленнями, прошу. Бо я відповідатиму Вам на такі коментарі так, як вони того заслуговують.
Дане слово має різні значення, й ни "поганий, злий", ни "тихий, скромний" не суть його первісні значення.

Треба довести, що значення "поганий, злий" побутував до московитів, а не прийшов з ними.

Не дав бим його ту, коли гадав бим те саме. ЕСУМ я провірю що раз, даючи слово. И статтю на се слово в ЕСУМ видіх, й ЕСУМ не пише що воно йисті є з лядської, а що "загальновизнаної етимології не має", й аж пак: "очевидно, давнє запозичення з польської мови". У тім, припущення те є, не йначе, снуто на поверховій подобизні до лядських тварів CloC (C = consonant), ги в <głowa>, <młot>, <dłoń>, <błona> що тякнуть руським тварім: "голова", "молот", "долонь", "болона", гадаючи, будь сим, лядському <płochy> тякне руське "полохий", а <плохий> є, ни би, 'лядське'. Але за такою лише поверхневою подобизною могли бисмо писати в лядські й твари: <слово>, <хлопати>, <кломити>, <клопити>, <глоба> тощо. Проте самої лише поверхневої подобизни є мало. Автори ЕСУМ явно не беруть у лік усіх значень слів від корене plox- (и в руській, и в инших словінських мовах), и що таких значень не'ма в слів від корене polox- (← прасл. *polx-). Так, значення "діяти необдумано; допускати помилки, промахи" в руського <плохувати>, "легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; незначний, дрібний" у лядського <plochy> (виджь усе в ЕСУМ IV, 454, під: плохий) нияко не йде вязати зо значеннями "боязкий, лякливий, лякати, соромязкий, тривога;, тривожити, страх" у словах корене polox-. Значення негативні, яко "пустий, несерйозний, незначний, легковажний, необачний, необдуманий" виходять из метафоризацї негативних конотацій значення "плоский", и, відповідно, plox- (← прасл. *ploks-) тягне до plosk-, через міну *sk : *ks (→ /x/). Розвиток у перенесені негативні значення первісних прямих значень "плоский, мілкий, плиткий" знають и йинші мови: ягел. flat "(figuratively) Lacking liveliness or action; depressed; uninteresting; dull and boring", "monotone" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/flat), plain "simple; ordinary; lacking adornment or ornamentation; unembellished", "simple in habits or qualities; unsophisticated, not exceptional", "not unusually beautiful; unattractive" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/plain), shallow "concerned mainly with superficial matters", "lacking interest or substance", "not intellectually deep; not penetrating deeply; simple; not wise or knowing" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/shallow), у німецькій: oberflächlich "поверхневий" прямо й перенесено, flach (букв. "плоский") говір. "кривий ( = неправильний)", "вульгарний", "невиразний (про смак)", seicht букв. "мілкий, плиткий", перенесено "неглибокий, легковажний, пустий, вульгарний" (на пр., о книзі, плівці), seichen "пустословити, лити воду, базікати", в словацькій plochý, крім буквального "плоский" (про поверхню), й перенесено "легкий, легковажний, неглибокий, несерйозний, непоказний, невиразний, незначний, вульгарний, поверхневий", plytký, крім буквального "мілкий, плиткий", и перенесено "неглибокий за змістом, поверхневий, банальний, вульгарний (о думці, книзі, шутці), вят. плоский, крім прямого значення й перенесені "вульгарний, банальний, битий (cliché)". Натомість значення "боязкий, лякливий, лякати, страх, тривога, тривожити" в слів від корене polox- виходять из прямого значення "бити", й таким чином сей корінь тягне до корін poloc- (← прасл. *pol-k-) у <полокати> "полоскати (← бити, колотити [більзну])" та polosc- (← прасл. *pol-sk- у <полоскати>. Розвиток сих значень від значення "бити" підтверджує й типология в инших словах у руській мові: било "сигнальне знаряддя (для сповіщення, на пр. тривоги)" ← "бити", колотити – перенесено "викликати неспокій, підбурювати, бити (про серце [в стані непокою]), колот "сумяття, заворушення, неспокій", й инші близькі негативні перенесені значення від корене colot- (ЕСУМ ІІ, 522: колотити).
Таким чином, наведення в ЕСУМ значень: "легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; незначний, дрібний" поруч значення "полохливий" до слова <płochy> в лядській (ЕСУМ, під: плохий) є невірне – значення "полохливий" є від слова <płochy>, якому тякне руське <полохий (полохливий)> — від прасл. *pol-ks-, а йинші значення суть від (омонимичного на тлі лядськім) <płochy>, якому тякне руське <плохий> — від прасл. *plosk-. Тобто, в лядській мові дві різні прасл. корени (з різними значеннями): *pol-ks- "бити, колотити, тріпати → полохати" та *ploks- "плоский → легковажний, банальний, битий, необдуманий, пустий" збігли в один твар: <ploch->. У руській же прасл. корінь *pol-ks- дав polox-, а прасл. корінь *ploks- дав plox-.
И відносно-позитивні (не негативні) значення, яко "спокійний, смирний, тихий" виходять из того самого первісного значення "плоский", через метафоризацїю "плоский ≈ низький, який не виступає → непоказний, тихий; → мирний; несміливий". Тобто тут имемо до діла випадок енантосемиї — розвитку одного первісного прямого значення "плоский" у дву напрямку: а) негативнім: "плоский → непоказний, битий → легковажний, пустий, банальний, вульгарний, ...; хибний, злий, вадний, лихий", та b) позитивнім: "плоский →. непоказний, який не виступає → тихий, мирний, ...". Додатково, значення негативні "кволий, немічний" виходять из значень "тихий". Двояке осмислення значення "тихий" (← "непоказний, який не виступає ← плоский, низький, який не тирчить"), очевидно, виникло внаслідок сприйняття "тихої" поведінки тварин: "тиха – не буйна" та "тиха – не здорова (хвора тварина є часто пасивна).

І де тихий, а де поганий? Суржик називати поганих людей плохими. Дійсно українська мова знає плохий як тихий, сумирний, і нащо міняти живу дійсну українську мову?

У руській мові є відомо й те й те значення.

Аякже. Особливо після 1930-их, так само як красний з значенням червоний, наглий з значенням нахабний, уйма з значенням багатства.

Суть то Ваші догади чи маєте конктертні докази?

Боже, та легшого у світі нема, я міг би просто гуляти по рідному селі й знімати людей для вас, але не вмію користуватися ютубами!
Ось вам
https://www.youtube.com/watch?v=NcfYI2Keobs&ab_channel=ТРКРудана
Воспринімать, язик, невоспитаний, даже, ізза того. А таких — пів країни.

Те посилання на ютубі має бути релевантний доказ?? Смієтеся? З таким же успіхом Ви можете посилатися й на себе самого.

Ну Ви ж узагалі ніодного доказу не дали, що "плохий" вживали українці в значення "поганий" до періоду СРСР незалежно од московської мови.

Якщо апелювати до живої мови українців, то он я продемонстрував Вам, як українці воспрінімають невоспитано даже ізза, коневі ясно, що так стали говорити в літ останніх 100, а до Сталінщини так не говорили. От і ви хочете сплюндрувати українську мову, скалькувавши москальське плохий у їхньому значення поганий. Дасте мені хочаб три-чотири цитати книг українських класиків, де плохий означає поганий?

Скажіть, будь ласка, що означає "Кломити"?