Я твоїй паршивій картопляній ляльці голову зверну. (Грицько Григоренко)
Полковник промовчав, із ним промовчали всі ветерани, що шукали смерті на полі бою, а не на якійсь паршивій вулиці. (Ю. Яновський)
– Чому ти раніш за це не думав, сопляк ти паршивий? – злісно, з презирством промовила Рахіль, блиснувши на сина сердитими очима. (С. Васильченко)
– Юрку! – гукнула мама. – Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди! (Ю. Смолич).
