-
U rousscœi móuvé e slovo ‹givotéti› védomo ino u znacyeinïé "giti bédno, xoudo, teagyco".
Руська мова знає це слово не лише із цим значенням.
Грінченко, наприклад, узагалі не має такої конотації: 
r2u.org.ua: животіти
+++
Нечуй подає саме це слово. У Грінченка є.
Та звісно, що є, дарма що в СУМі пишуть, що значіння цього слова поширюється тілько на побут. Їхні ж таки приклади свідчать, що то неправда: 
sum.in.ua: pobutuvaty.
див. ЄСУМ: 
goroh.pp.ua: жити#6338
а також: r2u.org.ua: жижкати
Збідніння мови – це коли явища живої народної мови більшості українців витискають явищами меншості, та ще й чужого роду.
жива мова — це там де кажуть «існувати», бо людина хоче так висловити думку. Це слово не було навʼязане радянським союзом, та й те, що воно звучить так само в польській не робить його запозиченням. Отже викидувати його це збіднювати мову.
Це слово польського роду, що потрапило до письмової української мови з Галичини. У більшості українських говірок воно незвісне й невживане.
господи, вам аби бути проти галиччини, як Нечую-Левицькому. Літературна українська мова ґрунтується на різних говорах, на галицькому зокрема. Тож у чому проблема?
<У більшості українських говірок воно незвісне й невживане.>
I yaco 'bœulxeisty oucrayinscuix govœuroc' cazieity "to exist"?
<Існувати, жити, бути — синоніми.>
Tô sõty sõmeigyna za znacyeinïami slova, ta ne znaceaty te same.
«Б'іти» — бъіти.
+ за "бути". Одміни "бъіти" немає ні в письмі, ні в розмовній мові.
<немає ні в письмі, ні в розмовній мові.>
U oustnœi móuvé e i u pisymé e (pisyite u cinnœi pravopisi ne'ma).
Не "бъіти", а "бꙑти". Відки Ви те "б'іти" взагалі взяли?
—
Тут "бути" пропонують перекладати 🤷♂️