Бути — бути - особливе дієслово, що позначає існування чого-небудь.
Приклад вживання
Дієслово "бути" використовується для окреслення істот або неістот, що перебувають у просторово-часовому континуумі в часі мовлення, також, в деяких випадках, він замінює російське дієслово "являться".
Хоча правду таки кажете про судність и самовитість тварів дієслова "бути" в руській мові, живих по говірках и нині, й правда є дане Вами слово не є чудже, й тому є мимо яття сього снутка, та дані Вами твари руська мова не знає. Не могли бисьте, коли мога, слати на джерело тварів: <сам>, <су>? Я рісши в краї, де твари дієслова "бути" чути бі скрізь у живій мові денно, а таких тварів ге <сам>, <су> не чув їм никда ни в кого. Не йначе сьте їх брали з сербо-хорватської мови, там праві є <сам/sam>, <су/su>, та в руській тякнуть їм инші твари.
Й онако пишете, староруський (староукраїнський) твар бі не <єсмь>, а <єсми> та <емь>.
1. Хоча я триваю що раз на тім, що гражданка не дає писати звуки тякло, та коли вже при тій гражданці єсьмо, то писане єю <сі> значить гето не то, про що ту є мова – не про твар 2. ос. од. дієслова "бути", а про рефлекс фонеми "ẽ/ѧ", тобо <ся> чинного письма, або, для йинших говірок рефлекс {і} фонеми /ɪ/, тобо <си> в инших говірках й <и> чинного письма – у таких говірках є /ɪ/ відбито ге {і} всюди (<пісаті, хоудіті>; питимо в говорі Бойок).
2. Ту ж'є мова про твари дієслова "бути". У Вами даних прикладіх не'ма твару дієслова "бути". Вимова si "собі", ti "тобі" є питима на ймя говору Бойок; у Львові то могли бути носії сього говора. У низівйі руського Карпаття ti мовлять /tɪ/, а si /sɪ/, що гражданкою тякне писаним <ти, си>.
"Так сми заслабла, шо треба йти на купіль у Барбівці." (стор. 241), "Такого машкарного чоловіка шє сми ніколи ніде ни видів и ни чув." (284), "Я так сми схотів, шо ледви добіг до оборни." (353), "Купила-сми старому рантуху на сорочку." (450), "Ади набрила сми у панскі вуши." (383), "Ади, ходиласми вчера по рижки, назбирала їх повуний кошіль." (453), "Робив сми файно, бо то для держави." (503), "Коли сми вішов з хати, пішов сми до сусіда." (там же), "Така сми слаба, шо вже ни бірую дійти до порога." (там же), "Ади, виділасми, як ті двоє дурних билиси, ..." (544); "Ади, ни тєм'ю, шо тоди гувурилам." (545), "Параска була така тлуста, а типер з гризоти так схудла, шо ни пізналам її." (547), "Ни нажиламси, а лиш набідиламси, бо віддала ні мама за тумана, та й збуласи." (555), "Так хотілам води, шо діб'я угасиламси." (560), "Ше ни виділам Василя такого угаченого, як согодни на вісілю." (561), "Ни купилам швидир на базарі, ..." (562), "Уємилам кугута та вітак го заріжу, бо хочу покласти студинец." (564), "Півднини ходилам коло того шурпаника, і ни моглам уломити у ціні..." (566), "Наквасилам фаску огірків..." (582), "Добри, шо малам зимову фустку, бо на машині дужи провівало." (607), "Шче ни виґілам, аби дитина так хавкала серед літа." (608), "Назбиралам шанти, то зари буду купати свого Колюцю." (656), "Ходилам у ліс і ні одної зрілої ягоди ни найшла, ..." (685), "Такім змучиласи ..." (537: ТАКІМ); Шє м май шос хотіла питати єго, а він кудас знимедів, як кріз земню (171); Так им накрутиласи на оборі, шо зусім вібиласи с сил (175); Мала м шос купити в буфеті, али встидно було зайти, бо там були самі люди (268); Ади, дес им загубив ключку, та й ни можу поїхати за снопами (211);
Онишкевич:
І, 245–256:
єм¹ – 1. ос. одн. теп. ч. від "бути":
Гі кой єм си сама: Ах, боже милостивий, то йем засмучений; Такий йем бідний, як мак на четверо.
єм² – тс. (йėм, йем, йим, им, ім, ем, йам, м):
Тепер йем с'і (*"ся") розгул'ала, тепер мін'і грайте; Порушив йем бол'ичку; Йуж йем сие розмишл'ала; Яґ им ходиу; Віддав им жито; Не раз им ся покучкував попід йіх віконце; Йаґ ем зайойкнуу!; Ходив ім; Аж ім заридала; Аш типир' им, молодиейныой на біду выоскоч'иу; Робиу йім; Хот'іу йėм; Хот'ів ėм; Уз'ав ėм; Дауно м там буу; Йако м согрішив; Бол'ичку м си струтив; У таке м болото вліз, там же; І таґ йам с'і (*"ся") приперла гóрі с'ц'іноу; Кой йам ш'ч'ес'ц'ічка ни мала, вшитко задаремне; Ние йем ние "Я мало що не"; Ни йім пішов "Я мало що не пішов"
Дай відполочу тубі ширинку, щоб мав ис чисту у кармані (661); И бес того файна с (321); Вона тибе так чікала, заки с був у воську, а типер шо? (132); Куда с так литіла у гальопи? (561); Шо с си заскулила на мени? (142); Шо с така клапата, ни причесана? (207); Шо с такий остичений сигодни? (370); Шо с так підкасала ту спідничку? (418); Нашо с убрала цу сватошну сукенку?; Ти, фаріони оден, чьо ґітий чіпаїсси, ану віддай їх шо с забрав! (581); Шо с така бідна, шо на спідниці лиш цундрі висит? (632); Де с такі файні ковточки купила? (215); А де с так кочев си, шьо палтон повалєв? (380); Де с ти поплямив сурдук (533);
Не варт йес, аби на тебе пл'унути; Тепер йес ми на серден'ку йак кол'уче терн'е; Кой с ми брат, то дай ми покі; Не братайс'а, з ким йес свиний не пас; Бодай йес' си гори освітив!; Бодай йіс‘ шчез!; Бодай іс са запав; Йак іс го знайшов, приверни йего; Чо с наскалила очи?; Бода с не встав!; Коли с богатий, прошу т'і до хати; То с ня годувала!; Шчо с украв.
ІІ:
270:
сь, с':
С'віт ис' обйіхау, а такой с' дурний!
Словник говірок Буковини:
І бис того файна с ()
ІІІ. особа одинини:
(Wn / Ona / Ono) e
{je ~ jɛ ~ j}
Біжу, а бих устигла до колії (17); Був бим дав (30); Пиши велико, а бим видів читати (48); Я відраня чекаю на машину, а бим поїхала до міста (54); Віштуркала мене стара с хати, бим ішов дров (62); Зробила бим будзу, та ни маю ґліґу (84); Ще бим побула трохє, али ца жвинда ни дає слово сказати (110); Дужи бим хокіла пириймити від вас забір на коверчик (122); ... прилаголила бим всьо завгоґі (124); Біжу у заводи, а бим устигла (126); Був бим май блиско підійшов, али сушник захрупав під ногами (146); Так був бим ни пішов їсти, али злакомив єм си на гриби (167); ..., та а бим мала такий добрий зрик, як у теби, то бим вішивала, го-го (173); Я буду квасити крижівок, а бим мала на голупці (233); Забирайси с подвіря, а бим тут лаби твої ни виґів (246); Хотіла бим вішити ці ландаші (252); ... шє хокіла бим ланців дес ґістати (252); Хотіла бим спробувати ци добри компот морв'єний (296); Мама кажут, а бим вікінула той горнец, ... (346); Купив бим ці чоботи, але в них якес дужи припалисти підбитя (416); Боюси синови раяти, на кім би міг жинитиси, а бим ни була винна потому (452); А бис була ни обізвала си, то був бим тє й не уздрів (544); ..., то бим віддала свою Ганю, хоть ще дуже молода (550); Хотіла бим купити шовкове футро до осіннього пальта (608), Так бих хотіла набуватиси, висилитиси, а то вже нимож: рокє минули, та й стара я гет (305)
А бис хоть був ни дав загорічу завдаток, ато спилувавси, а типер він гроші ни верни (128); Угорниси, а бис ни застив на машині (143); Ліпши вікинь ту ковбасу, а бис ни мав затроєня, бо вона вже аж позилиніла (144); Уважай, а бис ни звирнув горнє з молоком (155); Уважно з зиліском, а бис ни пропалив сподні (164); А бис ни забув купити интреминт, як ідеш до маґазину (176); Мо бри, а бис перестав кнюсити (213); Дивиси а бис ни забув коптури, як будиш забирати вес черип (223); ..., та вважай, а бис ногу в колисо ни заклав (251); Бири ланци в ліс, а бис мав чим фіру з ріщим пирив'їзати (252); ..., то бис ни робив таку джудиґанію мижи людьми (260); Ану, сподні надолину, най я тобі дам зо два, бис знав, як мами не слухатиси (310); Ти собі ади, йкий пампулистий, а робити ни дужи хочіш, боїсси, бис ни схуд (381); Уважай, бис ни политів с поду переверци (398); Типер такі хати, шо чоботом ни кожду хату перефуриш, а бис як хокіла (405); А бис така ґаздиня була, який писок маїш (412); На, клади собі платину до кишені, бис мав, чим утертиси (428); Убири райгози, бис ни змерзла (449); А бис знау, Штефку, шо класти чиривики траба рімно оден з одним (457); Роби собі скоцарь, а бис мала з чим си віддати (483); А бис ни сипала то молоко свиням, бо ші добри їсти (487); Сідай там коло діда на сідавку і тримайси, бис ни впала (489); Помалу ниси, бис ни скапав горнє (492); Уважєй а бис ни спротивила ногу, бо вона шче ни загоїласи (515); Помало йди, а бис квочку з єц ни спудив (516); Як повтираїш руки, то бис назад таравник зачіпив на клинок (539); А бис була ни обізвала си, то був бим тє й не уздрів (544); Іди борзо, бис ни утратила автобус (573); ..., а бис ни заслабла, возми змірій горєчку (584); На цім горбичку фіц ковзко, дивиси, бис ни фльоцнуласи у болото (595); Зранку до ночи зазирав бис у фляшку і нічьо ни робив (586); Пий горєчи молоко, бис ни харкотів (610); Віший, дівко, файну ширінку, а бис ни пацила сором (661); Такий штрамака, шо а бис де здибав у міскі, то бис ни сказав, шо він с сила (675); Ваню, а бис ни брав ці горіхи, бо вони щитані, я тубі дам других (682); Ліпши бис дров нарубав, ніж тут фошкаїсси биз кінца (599).
... як якби-смо з того судили про товариство, то мусіли би-смо сумніватися ... (https://zbruc.eu/node/44092);
... то маєте право, домагатися від нас, щоби-смо Ваше письмo помістили, і ми се зробимо. (https://zbruc.eu/node/44092);
Подибуєм також слова і форми місцево вправдї уживані між людом, котрих однакож не раді би-смо бачили в нашім літературнім язицї. (https://zbruc.eu/node/79567);
В поле втікати, то напевно пропадати: поле чисте, лісу і полики нема,— виловлять, хіба би у нас заячі ноги або хіба бисьмо поховалися в мишачі нори. (https://zbruc.eu/node/26624);
Бабо, не кажіть так, бо ми всі такі контетні вашими словами, як коли би-сьмо вино солодке пили. (https://zbruc.eu/node/36847);
Попів тут бачу досить, ну, то я хотів вибудувати церкву, то бисмо тут усі з нашоі парафіі разом замешкали. (https://zbruc.eu/node/30481);
...мы бы-смо волѣли...; ...не ради̂ бы-смо бачили вь нашôмь літературнôмь язиці... ; абисьмо вже раз всі однаково писали ...; (https://zbruc.eu/node/57736);
Були би-сьмо їх обох мали тепер у руках! ; Були би-сьмо їх уже нині рано випустили, коли нараз надійшов телеграм від поліції з Б., ... ; ..., щоби-сьмо де не впали в яку пропасть! ; ..., що бисьмо за десять літ дня 25 липня зібралися в Львові коло Народного дому. (https://zbruc.eu/node/26790);
по селах бисьме били рабами в щуря банди,вшколі невчився лим драку бандит організовував ,і то тепер кому гелінь висморкают а аін камінцчми кидається ; Та звірьови води і не треба він свою має я вам пояснюю що моглисьме роботу мати і село яким не ганьбилисьмеся туй туристи знаєте які гроші неслиби якби було село нормальне транспорт і дороги. А так хиба лиш на ягодах та грибах заробляти будеме. ; А так би люди нам і дорогу зробили і воду малибисьме в хижі! (https://m.xn--c1afrs9etbc.com/2/верхній-бистрий/2966/Верхній-Бистрий-обирав-свого-вожака)
А бисти, кітко, сказали, що я був (17); Дали бисти і послідну сорочку с себи, а би си старе не вернуло; були бисте дали (30); З чирвоного і зиленого софіянту бисте зробили мині ружі (509); А бисти знали, шо кожда людина фасує від Бога то, шо собі заробила – добре ци зле (583); Уважайти, а бисти ни зальопали са вином (135); Я вам принесла, а бисти трохи занесли си, поки буди обід (137); Дивіцци, тату, бисти ни вітказали парубкам, бо то нефайно (332)
Вітаю вас, молодята,
Та й даю вам п'ятку,
Бисьте мали штири хлопці,
А п'яте дівчатко.
...
Вітаю вас, молодята,
На всі штири канти,
Бисьте мали штири сини
І всі музиканти.
(https://www.pisni.org.ua/songs/1382220.html)
1. И лядське й не лядське; питомий твар таки є й у руській: méxykati/мѣшькати (але було би ще провірити, чи нема де в говірках, перед усім сіверських твар {мешкáти} з наголосом на /а/; то би міг бути доказ питомости й твару {мéшкати}, гадаючи поздіший зсув наголосу)
2. Так, не синоним
3. Суть даного ту слова "бути" є не мінити його на йинші слова, а звернути увагу на закинуті нині чинним стандартом твари того дієслова в часіх та способіх, тому всі ті "тривати", "мешкати", "існувати" ту суть не до діла.
Утве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. утверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Ялисію, а як тоді відбувся розвій значіння слова "мішкати"? Бо я його геть не бачу очевидним.
И чи міг бути такий розвій рівнобіжно в двох мовах: руській и лядській?
Méxykati/мѣшькати є первісно intensivum з чепенем -yk-/-ьк- від дієслова mésiti/мѣсити.
А розвій бі так: "місити-мішати (що)" → "мішати (кому) - вадити, пинити, гаїти, барити; мішати - порпати, бабрати, папляти, не діло ділати, тягти" → "гаїти (час), не спішити, поздити; сидіти, тривати (де), стати/стояти ("залишатися"), пробувати".
Знаки ті знає більше полу всіх словйянських мов, не йно лядська та руська, є й у д.-рус. памятках, и з таким знаком.
Це вже буде якась польська мова. Вам не спадало на думку, що українська мова тому й позбулася цих "сьмо" тому що вони зайві і є просто баластом для мови?
Речення без тих форм, де би вони мали бути, в мені що раз справляють враження незакінчених, и я мушу їх часто перечитати кілька разів.
У перфективних конструкціях (типу того, що нині кличуть "минулим часом") випущення форм дієслова "бути" веде до необхідности вживати особові займенники, й конкретно 1. особи однини, творячи настирливе "якання" в реченнях. Крім того, первісно в руській мові наявність займенника особового в реченні значила емфазу, підкреслення, що мова є саме про таку особу, напр. у протиставленні, чи запереченні. Там, де особа є ясна by default її експліцитно в реченні нема. Наприклад, "Я писав йому" би давніше, а в говірках, де доси вживають конструкцій аналітичних з помічним "бути", було сприймано як підкреслення, що не хто гинший, а саме "я", що в звичайнім нейтральнім реченні є зайве, та ще й друге підкреслення в одній фразі – "йому" – так само зайве, коли в тім реченні головне смислове навантаження несе, за здоровим глуздом, "писав". І нормально, нейтрально, без емфази, би те речення було: <Pisal eimy ’mou>, де займенник "я" є лиш імпліковано в формі eimy помічного дієслова "бути", а "йому" є передано неемфатичною, неповною формою ’mou. Такі конструкції дають більше можливостей для передання згаданих тонкощів, оскільки доречно вжитий займенник, де в иншій конкретній ситуації потреба наголосити чи протиставити гиншому твердженню є, набуває більшої ваги: <Yé’smi’mou pisal> = "саме я (не хто гинший)", без наголошення на тім, кому, тому вжито неемфатичної форми <’mou>. А вже: <Yé’smi yomou pisal> би містило дві емфази: "я – не хто гинший", контекстуально може бути інтерпретовано як "Щодо / Що стосується мене, то я ...", та "йому – не кому гиншому". Літературний стандарт такі тонкощі передає довшими зворотами – ціна відмови від одного короткого слівця.
Й авже є речення "ми є дружні" криве, атьже там и не має бути <e> ("є"), але <’smo> в абсолютно нейтральнім (розповідальнім) твердженні, з головним смисловим навантаженням на "дружні": <Drougyni’smo.>, або: <esmo> з підкресленням: <Esmo drougyni.> = "Так, ми таки дійсно дружні." – обидва без експліцитного вираження займенника "ми", й за потреби з займенником для передачі змісту типу "Щодо нас / Що стосується нас ...", "А от ми ...", "(Дехто ні), але ми ..." й под.: <Mui’smo drougyni.>.
Єкають зокрема, я чув, у Львові ("Де ти є?", по телефону; "Я є тут."), й таке ріже вухо й мені. И львів'яни (такі) вже просто втратили зв'язок з первісним синтаксом руської мови. У провінціях Заходу, й зокрема на Закарпатті так би корінні не казали.
І до змосковщення "бути" в теперішньому часі в південно-східних говірках та візірцевій мові на їхній основі звичайно не вживали взагалі. Нема потреби повертати те, чого мовці позбулись самі.
Бути — бути - особливе дієслово, що позначає існування чого-небудь.
Дієслово "бути" використовується для окреслення істот або неістот, що перебувають у просторово-часовому континуумі в часі мовлення, також, в деяких випадках, він замінює російське дієслово "являться".
Староукраїнська мова: єсьм, єсь (єси), єсть, єсьмо, єсьте, суть
Польська: jestem, jesteś, jest, jesteśmy, jesteście, są
Перекладаємо слово бути
Хоча правду таки кажете про судність и самовитість тварів дієслова "бути" в руській мові, живих по говірках и нині, й правда є дане Вами слово не є чудже, й тому є мимо яття сього снутка, та дані Вами твари руська мова не знає. Не могли бисьте, коли мога, слати на джерело тварів: <сам>, <су>? Я рісши в краї, де твари дієслова "бути" чути бі скрізь у живій мові денно, а таких тварів ге <сам>, <су> не чув їм никда ни в кого. Не йначе сьте їх брали з сербо-хорватської мови, там праві є <сам/sam>, <су/su>, та в руській тякнуть їм инші твари.
Й онако пишете, староруський (староукраїнський) твар бі не <єсмь>, а <єсми> та <емь>.
А не "сі", "сьмо"?
Друс. єси – як там може бути <сі>??
Мі – результат контамінації первинної форми дав. в. одн. ми (заст.) «тс.» і вторинної форми мені́ (за ЕСУМ).
Думаю, з Сі так само. Ось у словниках: r2u.org.ua: я сі
Шо пишете? Яке <мі, сі>? Яке "дав. в. одн."? Про дієслово ж' є мова.
Хто є вже дав ту три голоси за ту дурню? Ще раз: руська мова не знає й не зна твар <сам>. То є югословйянський твар.
Я собі ходжу - я сі ходжу.
Я тобі кажу - я ті кажу.
Знаю, що так говорять львів'яни, не чув, щоб казали "си", "ти".
1. Хоча я триваю що раз на тім, що гражданка не дає писати звуки тякло, та коли вже при тій гражданці єсьмо, то писане єю <сі> значить гето не то, про що ту є мова – не про твар 2. ос. од. дієслова "бути", а про рефлекс фонеми "ẽ/ѧ", тобо <ся> чинного письма, або, для йинших говірок рефлекс {і} фонеми /ɪ/, тобо <си> в инших говірках й <и> чинного письма – у таких говірках є /ɪ/ відбито ге {і} всюди (<пісаті, хоудіті>; питимо в говорі Бойок).
2. Ту ж'є мова про твари дієслова "бути". У Вами даних прикладіх не'ма твару дієслова "бути". Вимова si "собі", ti "тобі" є питима на ймя говору Бойок; у Львові то могли бути носії сього говора. У низівйі руського Карпаття ti мовлять /tɪ/, а si /sɪ/, що гражданкою тякне писаним <ти, си>.
Коли вже да ту пан ото слово, дам ту я його правильні твари (дані бо паном суть криві), атьже суть они таки в нашій мові судни.
___
Praesens:
І. особа одинини:
(Yé) esmi
{jɛ̝sˈmɪ͡ɘ ~ jesˈmɪ͡ɘ ~ jɛ̝sˈme̝ ~ jesˈme̝ ~ jesˈmɪ̙}
http://oldrusdict.ru/dict.html#: есми;
’smi
{sme̝ ~ smɪ̙ ~ smɪ}
emy
{jem ~ em ~ jɛm ~ ɛm ~ jɪm ~ ɪm ~ im}
http://oldrusdict.ru/dict.html#: емь
’my
{m}
Словник говірок Буковини:
"Так сми заслабла, шо треба йти на купіль у Барбівці." (стор. 241), "Такого машкарного чоловіка шє сми ніколи ніде ни видів и ни чув." (284), "Я так сми схотів, шо ледви добіг до оборни." (353), "Купила-сми старому рантуху на сорочку." (450), "Ади набрила сми у панскі вуши." (383), "Ади, ходиласми вчера по рижки, назбирала їх повуний кошіль." (453), "Робив сми файно, бо то для держави." (503), "Коли сми вішов з хати, пішов сми до сусіда." (там же), "Така сми слаба, шо вже ни бірую дійти до порога." (там же), "Ади, виділасми, як ті двоє дурних билиси, ..." (544); "Ади, ни тєм'ю, шо тоди гувурилам." (545), "Параска була така тлуста, а типер з гризоти так схудла, шо ни пізналам її." (547), "Ни нажиламси, а лиш набідиламси, бо віддала ні мама за тумана, та й збуласи." (555), "Так хотілам води, шо діб'я угасиламси." (560), "Ше ни виділам Василя такого угаченого, як согодни на вісілю." (561), "Ни купилам швидир на базарі, ..." (562), "Уємилам кугута та вітак го заріжу, бо хочу покласти студинец." (564), "Півднини ходилам коло того шурпаника, і ни моглам уломити у ціні..." (566), "Наквасилам фаску огірків..." (582), "Добри, шо малам зимову фустку, бо на машині дужи провівало." (607), "Шче ни виґілам, аби дитина так хавкала серед літа." (608), "Назбиралам шанти, то зари буду купати свого Колюцю." (656), "Ходилам у ліс і ні одної зрілої ягоди ни найшла, ..." (685), "Такім змучиласи ..." (537: ТАКІМ); Шє м май шос хотіла питати єго, а він кудас знимедів, як кріз земню (171); Так им накрутиласи на оборі, шо зусім вібиласи с сил (175); Мала м шос купити в буфеті, али встидно було зайти, бо там були самі люди (268); Ади, дес им загубив ключку, та й ни можу поїхати за снопами (211);
Онишкевич:
І, 245–256:
єм¹ – 1. ос. одн. теп. ч. від "бути":
Гі кой єм си сама: Ах, боже милостивий, то йем засмучений; Такий йем бідний, як мак на четверо.
єм² – тс. (йėм, йем, йим, им, ім, ем, йам, м):
Тепер йем с'і (*"ся") розгул'ала, тепер мін'і грайте; Порушив йем бол'ичку; Йуж йем сие розмишл'ала; Яґ им ходиу; Віддав им жито; Не раз им ся покучкував попід йіх віконце; Йаґ ем зайойкнуу!; Ходив ім; Аж ім заридала; Аш типир' им, молодиейныой на біду выоскоч'иу; Робиу йім; Хот'іу йėм; Хот'ів ėм; Уз'ав ėм; Дауно м там буу; Йако м согрішив; Бол'ичку м си струтив; У таке м болото вліз, там же; І таґ йам с'і (*"ся") приперла гóрі с'ц'іноу; Кой йам ш'ч'ес'ц'ічка ни мала, вшитко задаремне; Ние йем ние "Я мало що не"; Ни йім пішов "Я мало що не пішов"
ІІ. особа одинини:
(Tui) esi
{jeˈsɪ͡ɘ ~ jeˈsɪ ~ jɛ̝ˈse̝}
http://oldrusdict.ru/dict.html#: быти;
es’
{jes(ʲ) ~ es(ʲ) ~ ɛs(ʲ) ~ ɪs(ʲ) ~ ɨs(ʲ)}
's'
{s(ʲ)}
Словник говірок Буковини:
Дай відполочу тубі ширинку, щоб мав ис чисту у кармані (661); И бес того файна с (321); Вона тибе так чікала, заки с був у воську, а типер шо? (132); Куда с так литіла у гальопи? (561); Шо с си заскулила на мени? (142); Шо с така клапата, ни причесана? (207); Шо с такий остичений сигодни? (370); Шо с так підкасала ту спідничку? (418); Нашо с убрала цу сватошну сукенку?; Ти, фаріони оден, чьо ґітий чіпаїсси, ану віддай їх шо с забрав! (581); Шо с така бідна, шо на спідниці лиш цундрі висит? (632); Де с такі файні ковточки купила? (215); А де с так кочев си, шьо палтон повалєв? (380); Де с ти поплямив сурдук (533);
Онишкевич:
І:
246: єс, йес, с; єсь, йес', йіс', іс:
Не варт йес, аби на тебе пл'унути; Тепер йес ми на серден'ку йак кол'уче терн'е; Кой с ми брат, то дай ми покі; Не братайс'а, з ким йес свиний не пас; Бодай йес' си гори освітив!; Бодай йіс‘ шчез!; Бодай іс са запав; Йак іс го знайшов, приверни йего; Чо с наскалила очи?; Бода с не встав!; Коли с богатий, прошу т'і до хати; То с ня годувала!; Шчо с украв.
ІІ:
270:
сь, с':
С'віт ис' обйіхау, а такой с' дурний!
Словник говірок Буковини:
І бис того файна с ()
ІІІ. особа одинини:
(Wn / Ona / Ono) e
{je ~ jɛ ~ j}
Онишкевич:
І:
53:
бити² (быти, боти): йест, йес'т', йе, йи
I. особа множини:
(Mui) esmo, 'smo, esme, 'sme, emo
{jes(ʲ)ˈmo ~ jɪs(ʲ)ˈmo ~ jɛ̝s(ʲ)ˈmo~ jɘs(ʲ)ˈmo}, {s(ʲ)mo}, {jes(ʲ)ˈmɛ ~ jɪs(ʲ)ˈmɛ ~ jɛ̝s(ʲ)ˈmɛ~ jɘs(ʲ)ˈmɛ}, {s(ʲ)mo}, {jeˈmo ~ jɪˈmo ~ jɛ̝ˈmo~ jɘˈmo}
Словник говірок Буковини:
Зачили смо вівозити гній, зразу розкидаємо і дес за тиждинь будимо робити оранину (368); Так смо вімашкарили її, шо ме довго ня памнятати (503)
Онишкевич:
І:
247:
єсме, йесме, йемо, с'ме, с'мо, смо:
Оба смо Васил'і; Вс'і смо свойі тут; Вс'і смо брат'і; С'н'іп йеден йесме не знали; За бога смо забули; Робили смо, робили смо
II. особа множини:
este, 'ste
Онишкевич:
І:
247:
єсте, йесте, исте, сте, с'те:
Добрий вечір, хто сте в хаті; Чи так йесте посланц'ови говорили?; Ци ус'іх исте спросили?; Добре сте зробили
Словник говірок Буковини:
Вуйку, станьте, так ісьте скоро пішли, шо ми за вами не встигаємо (537)
ІІІ. особа множини:
sõty
{sʊ͡u̯t(ʲ) ~ sʊ͡u̯c ~ sʊʷt(ʲ) ~ sʊʷc ~ sʊt(ʲ) ~ sʊc}
Онишкевич:
І:
бити²:
сут, сут'
___
Conditionalis:
І. особа одинини:
buimy
{bɘ̝m ~ bɤm ~ bɯm ~ bɞm}
buix
{bɘ̝x ~ bɤx ~ bɯx ~ bɞx}
Словник говірок Буковини:
Біжу, а бих устигла до колії (17); Був бим дав (30); Пиши велико, а бим видів читати (48); Я відраня чекаю на машину, а бим поїхала до міста (54); Віштуркала мене стара с хати, бим ішов дров (62); Зробила бим будзу, та ни маю ґліґу (84); Ще бим побула трохє, али ца жвинда ни дає слово сказати (110); Дужи бим хокіла пириймити від вас забір на коверчик (122); ... прилаголила бим всьо завгоґі (124); Біжу у заводи, а бим устигла (126); Був бим май блиско підійшов, али сушник захрупав під ногами (146); Так був бим ни пішов їсти, али злакомив єм си на гриби (167); ..., та а бим мала такий добрий зрик, як у теби, то бим вішивала, го-го (173); Я буду квасити крижівок, а бим мала на голупці (233); Забирайси с подвіря, а бим тут лаби твої ни виґів (246); Хотіла бим вішити ці ландаші (252); ... шє хокіла бим ланців дес ґістати (252); Хотіла бим спробувати ци добри компот морв'єний (296); Мама кажут, а бим вікінула той горнец, ... (346); Купив бим ці чоботи, але в них якес дужи припалисти підбитя (416); Боюси синови раяти, на кім би міг жинитиси, а бим ни була винна потому (452); А бис була ни обізвала си, то був бим тє й не уздрів (544); ..., то бим віддала свою Ганю, хоть ще дуже молода (550); Хотіла бим купити шовкове футро до осіннього пальта (608), Так бих хотіла набуватиси, висилитиси, а то вже нимож: рокє минули, та й стара я гет (305)
Онишкевич:
І:
50:
То ми таку карту вийшли, бим с'а не гадала.
ІІ. особа одинини:
(Tui) buisi
{ˈbɘ̝sɪ ~ ˈbɘ̝se ~ ˈbɤsɪ ~ ˈbɯsɪ ~ ˈbɞsɪ ~ ˈbɨsi, bɨˈsɪ͡ɘ ~ bɨˈsɪ ~ bɘˈsɪ͡ɘ ~ bɘˈse̝ ~ bɤˈsɪ ~ bɯˈsɪ ~ bɞˈsɪ ~ ...}
buis'
{bɘs(ʲ} ~ bɘ̝s(ʲ) ~ bɤs(ʲ} ~ bɯs(ʲ} ~ bɞs(ʲ} ~ bɨs(ʲ)}
Онишкевич І, 50, див. під: би.
Словник говірок Буковини:
А бис хоть був ни дав загорічу завдаток, ато спилувавси, а типер він гроші ни верни (128); Угорниси, а бис ни застив на машині (143); Ліпши вікинь ту ковбасу, а бис ни мав затроєня, бо вона вже аж позилиніла (144); Уважай, а бис ни звирнув горнє з молоком (155); Уважно з зиліском, а бис ни пропалив сподні (164); А бис ни забув купити интреминт, як ідеш до маґазину (176); Мо бри, а бис перестав кнюсити (213); Дивиси а бис ни забув коптури, як будиш забирати вес черип (223); ..., та вважай, а бис ногу в колисо ни заклав (251); Бири ланци в ліс, а бис мав чим фіру з ріщим пирив'їзати (252); ..., то бис ни робив таку джудиґанію мижи людьми (260); Ану, сподні надолину, най я тобі дам зо два, бис знав, як мами не слухатиси (310); Ти собі ади, йкий пампулистий, а робити ни дужи хочіш, боїсси, бис ни схуд (381); Уважай, бис ни политів с поду переверци (398); Типер такі хати, шо чоботом ни кожду хату перефуриш, а бис як хокіла (405); А бис така ґаздиня була, який писок маїш (412); На, клади собі платину до кишені, бис мав, чим утертиси (428); Убири райгози, бис ни змерзла (449); А бис знау, Штефку, шо класти чиривики траба рімно оден з одним (457); Роби собі скоцарь, а бис мала з чим си віддати (483); А бис ни сипала то молоко свиням, бо ші добри їсти (487); Сідай там коло діда на сідавку і тримайси, бис ни впала (489); Помалу ниси, бис ни скапав горнє (492); Уважєй а бис ни спротивила ногу, бо вона шче ни загоїласи (515); Помало йди, а бис квочку з єц ни спудив (516); Як повтираїш руки, то бис назад таравник зачіпив на клинок (539); А бис була ни обізвала си, то був бим тє й не уздрів (544); Іди борзо, бис ни утратила автобус (573); ..., а бис ни заслабла, возми змірій горєчку (584); На цім горбичку фіц ковзко, дивиси, бис ни фльоцнуласи у болото (595); Зранку до ночи зазирав бис у фляшку і нічьо ни робив (586); Пий горєчи молоко, бис ни харкотів (610); Віший, дівко, файну ширінку, а бис ни пацила сором (661); Такий штрамака, шо а бис де здибав у міскі, то бис ни сказав, шо він с сила (675); Ваню, а бис ни брав ці горіхи, бо вони щитані, я тубі дам других (682); Ліпши бис дров нарубав, ніж тут фошкаїсси биз кінца (599).
ІIІ. особа одинини:
(Wn/Ona/Ono) bui
{bɘ̝ ~ bɤ ~ bɯ ~ bɞ ~ bɨ ~ bɘ ~ bə}
b'
{b}
I. особа множини:
(Mui) buismo, buisme, buim
{ˈbɘ̝s(ʲ)mo ~ ˈbɤs(ʲ)mo ~ ˈbɯs(ʲ)mo ~ ˈbɞs(ʲ)mo, bɘˌs(ʲ)mo ~ bɨˌs(ʲ)mo ~ bɤˌs(ʲ)mo ~ bɯˌs(ʲ)mo ~ bəˌs(ʲ)mo ~ bɞˌs(ʲ)mo}, {ˈbɘ̝s(ʲ)mɛ ~ ˈbɤs(ʲ)mɛ ~ ˈbɯs(ʲ)mɛ ~ ˈbɞs(ʲ)mɛ, bɘˌs(ʲ)mɛ ~ bɨˌs(ʲ)mɛ ~ bɤˌs(ʲ)mɛ ~ bɯˌs(ʲ)mɛ ~ bəˌs(ʲ)mɛ ~ bɞˌs(ʲ)mɛ ~ ˈbɘ̝s(ʲ)me ~ ˈbɤs(ʲ)me ~ ˈbɯs(ʲ)me ~ ˈbɞs(ʲ)me ~ ˈbɘ̝s(ʲ)mɘ ~ ˈbɤs(ʲ)mɘ ~ ˈbɯs(ʲ)mɘ ~ ˈbɞs(ʲ)mɘ}, {bɘm ~ bɤm ~ bɯm ~ bɞm}
Словник говірок Буковини:
були бим дали (30); А бим ззаднини хокь на край ліса вішли (163);
Якби нагло зникла сила тяжіння, то бисьмо пізнали властиву вагу речей (https://zbruc.eu/node/65706);
Бисмо ходили між Славянами
Як ясен місяць межи зорями! (https://zbruc.eu/node/75151);
..., про що бисьмо були забули, що ворушать в нас гадки, а навіть пруть нераз прямо до діла. (https://zbruc.eu/node/99837);
... були би-смо мали певно свого посла ... (https://zbruc.eu/node/48811);
... пішлибисьмо до міста, але не маємо грошей ... (https://zbruc.eu/node/79902);
... як якби-смо з того судили про товариство, то мусіли би-смо сумніватися ... (https://zbruc.eu/node/44092);
... то маєте право, домагатися від нас, щоби-смо Ваше письмo помістили, і ми се зробимо. (https://zbruc.eu/node/44092);
Подибуєм також слова і форми місцево вправдї уживані між людом, котрих однакож не раді би-смо бачили в нашім літературнім язицї. (https://zbruc.eu/node/79567);
Місто "натура" таки бисмо волїли именно в поезії: "природа". (https://zbruc.eu/node/79567);
В поле втікати, то напевно пропадати: поле чисте, лісу і полики нема,— виловлять, хіба би у нас заячі ноги або хіба бисьмо поховалися в мишачі нори. (https://zbruc.eu/node/26624);
Бабо, не кажіть так, бо ми всі такі контетні вашими словами, як коли би-сьмо вино солодке пили. (https://zbruc.eu/node/36847);
Попів тут бачу досить, ну, то я хотів вибудувати церкву, то бисмо тут усі з нашоі парафіі разом замешкали. (https://zbruc.eu/node/30481);
...мы бы-смо волѣли...; ...не ради̂ бы-смо бачили вь нашôмь літературнôмь язиці... ; абисьмо вже раз всі однаково писали ...; (https://zbruc.eu/node/57736);
Були би-сьмо їх обох мали тепер у руках! ; Були би-сьмо їх уже нині рано випустили, коли нараз надійшов телеграм від поліції з Б., ... ; ..., щоби-сьмо де не впали в яку пропасть! ; ..., що бисьмо за десять літ дня 25 липня зібралися в Львові коло Народного дому. (https://zbruc.eu/node/26790);
..., так як скорше могли бисьмо ся порозуміти. (https://zbruc.eu/node/47564);
Від ніякоі пімсти нам ліпше не буде, хіба бисьмо схотіли яку війну в цілім краю зробити, або що! (https://zbruc.eu/node/30301);
https://m.facebook.com/groups/comedycoffeeband/permalink/822599751443814/
по селах бисьме били рабами в щуря банди,вшколі невчився лим драку бандит організовував ,і то тепер кому гелінь висморкают а аін камінцчми кидається ; Та звірьови води і не треба він свою має я вам пояснюю що моглисьме роботу мати і село яким не ганьбилисьмеся туй туристи знаєте які гроші неслиби якби було село нормальне транспорт і дороги. А так хиба лиш на ягодах та грибах заробляти будеме. ; А так би люди нам і дорогу зробили і воду малибисьме в хижі! (https://m.xn--c1afrs9etbc.com/2/верхній-бистрий/2966/Верхній-Бистрий-обирав-свого-вожака)
Марго дурна , тебе би учислити , товди бисьме и подивили як тобов трясти буде (http://www.mukachevo.net/ua/news/view/860457)
Бо що бисьме робили ажби ни сись чоловік. (https://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_407281)
Иншак незнали бисьме шо є така команда (http://lobda.at.ua/news/rezultati_zimovoji_pershosti_zakarpattja_1_tur_grupa_a_i_s/2018-02-03-5859)
Лишень бисьме не забули пити заладити (https://newrezume.org/news/2017-09-21-23421)
кібися попустили завтра щи не так бизьме їм в гузицю копали (https://zakarpattya.net.ua/News/105058-Uzhhorodskyi-pidpryiemets-pobyv-perechynskoho-DAIshnyka)
Бояться щобизьме сідала їхні своїма гузицями не повимащували, може чогось другого бояться, я уже і незнаву. ; Бояться бизьме своїми гузицями іхні сідала не помастили, а може не тогося бовуть......... хто їх знає. (http://uzhgorod.in/novosti/2013/iyul/uzhgorodskie_policai_dostali_predprinimatelej_i_prokuraturu)
https://staroukr.academic2.ru/220
https://slovnyk.me/dict/obsolete_words/бихмо
ІІ. особа множини:
buiste
{ˈbɘ̝s(ʲ)tɛ ~ ˈbɘ̝s(ʲ)te(ʲ) ~ ˈbɤs(ʲ)tɛ ~ ˈbɤs(ʲ)te(ʲ) ~ ˈbɯs(ʲ)tɛ ~ ˈbɯs(ʲ)te(ʲ) ~ ˈbɞs(ʲ)tɛ ~ ˈbɞs(ʲ)te(ʲ), bɘs(ʲ)ˈtɛ ~ bɘs(ʲ)ˈte(ʲ) ~ bɤs(ʲ)ˈtɛ ~ bɤs(ʲ)ˈte(ʲ) ~ bɯs(ʲ)ˈtɛ ~ bɯs(ʲ)ˈte(ʲ) ~ bɞs(ʲ)ˈtɛ ~ bɞs(ʲ)ˈte(ʲ)} – в емфазі, {bɘs(ʲ)tɛ ~ bɘs(ʲ)te(ʲ) ~ bɤs(ʲ)tɛ ~ bɤs(ʲ)te(ʲ) ~ bɯs(ʲ)tɛ ~ bɯs(ʲ)te(ʲ) ~ bɞs(ʲ)tɛ ~ bɞs(ʲ)te(ʲ)} – без емфази.
Словник говірок Буковини:
А бисти, кітко, сказали, що я був (17); Дали бисти і послідну сорочку с себи, а би си старе не вернуло; були бисте дали (30); З чирвоного і зиленого софіянту бисте зробили мині ружі (509); А бисти знали, шо кожда людина фасує від Бога то, шо собі заробила – добре ци зле (583); Уважайти, а бисти ни зальопали са вином (135); Я вам принесла, а бисти трохи занесли си, поки буди обід (137); Дивіцци, тату, бисти ни вітказали парубкам, бо то нефайно (332)
Де босьте хотіли жити? (https://m.facebook.com/groups/523953534641772?bac=MTU5ODM1NDI4MDoxMjE5ODkyOTMxNzE0NDkyOjEyMTk4OTI5MzE3MTQ0OTIsMCwxMjoyMDpLdz09&multi_permalinks)
Цімборики лиш бисьте ми не завідували може і в скоро пудніметися (https://glavcom.ua/amp/scotch/live/forsazh-po-zakarpatski-90-letnyaya-pensionerka-na-kabriolete-pokazala-chto-takoe-nastoyashchiy-drift-video-678079.html)
Бисьте знали, що голубці від слова голуб... (https://m.facebook.com/te20minut/posts/2268161303207566/?_rdr)
Кідь бисьте мали бажання зі монов ся стрітити , та то ниє проблема.
Послали бисьте мене прямо в вочі. (http://www.mukachevo.net/ua/blogs/view-post/1586)
Вітаю вас, молодята,
Та й даю вам п'ятку,
Бисьте мали штири хлопці,
А п'яте дівчатко.
...
Вітаю вас, молодята,
На всі штири канти,
Бисьте мали штири сини
І всі музиканти.
(https://www.pisni.org.ua/songs/1382220.html)
... Далі буде ...
Чому даєте "ми", а не "мі"?
Де??
Синонім до "бути".
Синонім до "бути".
Лядське слово, та й до "бути" се не синонім.
1. И лядське й не лядське; питомий твар таки є й у руській: méxykati/мѣшькати (але було би ще провірити, чи нема де в говірках, перед усім сіверських твар {мешкáти} з наголосом на /а/; то би міг бути доказ питомости й твару {мéшкати}, гадаючи поздіший зсув наголосу)
2. Так, не синоним
3. Суть даного ту слова "бути" є не мінити його на йинші слова, а звернути увагу на закинуті нині чинним стандартом твари того дієслова в часіх та способіх, тому всі ті "тривати", "мешкати", "існувати" ту суть не до діла.
Ви що, утвержаєте, що українською (допоки не перевірили сіверські говори) має бути "мішкати"?
"Утверждаєте" – Pal emy ino zo stwlça!
Але твар <мішкати> є засвідчено й так.
Словник Грінченка:
Утве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. утверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Ну тоді вже "утверджуєте~втверджуєте".
Та <твердите> же, й годі!
Праві.
Ялисію, а як тоді відбувся розвій значіння слова "мішкати"? Бо я його геть не бачу очевидним.
И чи міг бути такий розвій рівнобіжно в двох мовах: руській и лядській?
Méxykati/мѣшькати є первісно intensivum з чепенем -yk-/-ьк- від дієслова mésiti/мѣсити.
А розвій бі так: "місити-мішати (що)" → "мішати (кому) - вадити, пинити, гаїти, барити; мішати - порпати, бабрати, папляти, не діло ділати, тягти" → "гаїти (час), не спішити, поздити; сидіти, тривати (де), стати/стояти ("залишатися"), пробувати".
Знаки ті знає більше полу всіх словйянських мов, не йно лядська та руська, є й у д.-рус. памятках, и з таким знаком.
Дякую за ясніння.
Синонім до "бути".
До чого є се ту?
А чому немає?
"Немає" cœho?
Ино як частина слів: -ем, -м.
Ино як частина слів: -сь, -есь.
Це церковна лексика, годиться для храмових текстів, але тільки й там.
КФЯЙ,
явно'сьте на Лині Руси не були й не чули се в мові живо.
А ось і неправда, доводилося бути у Львові, ніхто там "сьмо", "сьти", "єста", "єсь" не говорив.
Ино як частина слів: -сть.
Бачу, Ви вже наслухалися Єлисія. Скільки читав класиків, не бачив у них "їсть", хіба "єсть", але тільки у високій книжній мові.
Ино як частина слів: -сьві.
Ино як частина слів: -ста.
Ви придумали слова, якого не існує.
Ино як частина слів: -ста.
Ино як частина слів: -сьмо, -исьмо́.
Це вже буде якась польська мова. Вам не спадало на думку, що українська мова тому й позбулася цих "сьмо" тому що вони зайві і є просто баластом для мови?
Ино як частина слів: -сьте, -исьте́.
І що ви їсте? Узагалі смішно. Я скажу – ви є народ. А по-вашому, по лемківському як буде? Ви їсте народ? Людоїди.
Може тому й збереглося "є" і не перетворилося в "їсте", "їсьм", "їси", щоб уникнути збігу зі словом "їсти" і похідрних.
Ино як частина слів: -ть.
+ Але треба було вказати, що це окремий стиль мови, годиться для конфесіального стилю мовлення, але не для повсякчасного говоріння.
– Уже дано.
___
Ті форми мають посісти місце в стандарті.
Для чого? Одначе українці опускають дієслово бути, ніхто не говорить «то є дерево» чи «ми є дружні», українець скаже «це дерево», «ми дружні».
І я не лише про "суть". Узагалі не бачу сенсу в цьому "єканні" де зайво.
А я бачу великий сенс у тім. І не зайво.
Речення без тих форм, де би вони мали бути, в мені що раз справляють враження незакінчених, и я мушу їх часто перечитати кілька разів.
У перфективних конструкціях (типу того, що нині кличуть "минулим часом") випущення форм дієслова "бути" веде до необхідности вживати особові займенники, й конкретно 1. особи однини, творячи настирливе "якання" в реченнях. Крім того, первісно в руській мові наявність займенника особового в реченні значила емфазу, підкреслення, що мова є саме про таку особу, напр. у протиставленні, чи запереченні. Там, де особа є ясна by default її експліцитно в реченні нема. Наприклад, "Я писав йому" би давніше, а в говірках, де доси вживають конструкцій аналітичних з помічним "бути", було сприймано як підкреслення, що не хто гинший, а саме "я", що в звичайнім нейтральнім реченні є зайве, та ще й друге підкреслення в одній фразі – "йому" – так само зайве, коли в тім реченні головне смислове навантаження несе, за здоровим глуздом, "писав". І нормально, нейтрально, без емфази, би те речення було: <Pisal eimy ’mou>, де займенник "я" є лиш імпліковано в формі eimy помічного дієслова "бути", а "йому" є передано неемфатичною, неповною формою ’mou. Такі конструкції дають більше можливостей для передання згаданих тонкощів, оскільки доречно вжитий займенник, де в иншій конкретній ситуації потреба наголосити чи протиставити гиншому твердженню є, набуває більшої ваги: <Yé’smi’mou pisal> = "саме я (не хто гинший)", без наголошення на тім, кому, тому вжито неемфатичної форми <’mou>. А вже: <Yé’smi yomou pisal> би містило дві емфази: "я – не хто гинший", контекстуально може бути інтерпретовано як "Щодо / Що стосується мене, то я ...", та "йому – не кому гиншому". Літературний стандарт такі тонкощі передає довшими зворотами – ціна відмови від одного короткого слівця.
Й авже є речення "ми є дружні" криве, атьже там и не має бути <e> ("є"), але <’smo> в абсолютно нейтральнім (розповідальнім) твердженні, з головним смисловим навантаженням на "дружні": <Drougyni’smo.>, або: <esmo> з підкресленням: <Esmo drougyni.> = "Так, ми таки дійсно дружні." – обидва без експліцитного вираження займенника "ми", й за потреби з займенником для передачі змісту типу "Щодо нас / Що стосується нас ...", "А от ми ...", "(Дехто ні), але ми ..." й под.: <Mui’smo drougyni.>.
Єкають зокрема, я чув, у Львові ("Де ти є?", по телефону; "Я є тут."), й таке ріже вухо й мені. И львів'яни (такі) вже просто втратили зв'язок з первісним синтаксом руської мови. У провінціях Заходу, й зокрема на Закарпатті так би корінні не казали.
Олисію, де ще крім Закарпаття збереглися такі давні мовні засоби?
Isce u naddnéstrénscwm goforé, pocõtsco-boucofinscwm, gouçoulscwm, podwlscwm. Ne imõ dato po uoluinscomou goforou...
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15088-zhyvotity.html#show_point
?
Ну дав же, животіти = существовать.
Я знаю, що це - не переклад, проте дієвідміна цього дієслова була невід'ємною рисою нашої мови до політики зросійщення.
І до змосковщення "бути" в теперішньому часі в південно-східних говірках та візірцевій мові на їхній основі звичайно не вживали взагалі. Нема потреби повертати те, чого мовці позбулись самі.