"Дах" є усталеним словом. Відмовлятися від нього це теж саме, що відмовитися від слова "відсоток" (яке є запозиченням з білоруської мови): немає ні його альтернативи, ні приводу для заміни. Тому слово "дахолаз" є цілком доречним і логічним
Мені просто цікаво, які слова ми вважаємо все ще запозиченими, а які вже "усталеними"? Чи через пару сотень років (якщо українська мова з різними "вподобайками" та "притулялками" взагалі виживе) слова на кшталт "івент" чи "флешмоб" будуть вже вважатися "усталеними"? Чи індо-європейські корені української мови вважаються "усталеними" чи "запозиченими"? Де починається ця межа "усталеності"?
Слово і справді милозвучніше, ніж "дахолаз", і його, до речі, навіть вживає поет Павличко, але з чисто семантичної точки зору "верхолаз" і "дахолаз" - це як "лікар" і "лікар-окуліст": верхолаз лазить по всіх "високих" спорудах - будинки, градирні, димові труби, електроопори etc, дахолаз, за визначенням, тільки там, де є дах, адже він roofer. Хоча з іншого боку, враховуючи дуже тонку відмінність, і суттєво переважаючу милозвучність, я б все-таки схилявся саме до "верхолаза" як перекладу слова "руфер"
Як на мене це слово краще передає сенс й милозвучніше. По-перше, руфери лазять не тільки по дахах, але й по вежах, шпилях, мостах тощо. По-друге, дах – слово німецьке, хоч і дуже давнє, якщо ми хочемо створити питомий термін сенс міняти англіцизм на германізм?
То є неправильна форма. Літера <і> з *о могла там бути, якби там первісно було *о, а там його не було з роду. Натомість там було *ъ. Те *ъ було згодом у російськім письмі передано літерою <о>. А форма <крівля> виникла в українській мові не з первісної праслов'янської форми, а з форми російської <кровля>, де <о> було хибно сприйнято як первісно, й "перекроєно" на псевдоукраїнський шиб. Праслов'янська праформа є тут *kruu-y-a-, і дати вона могла в українській тільки форму <кровля>, нияк не <крівля>.
Неясно. "і" з "о" могло утворитися й з української форми - не всі зміни звуків підпорядковуються правилам. Тим паче, що "крівля" широко вживане по всій території України й досить давно.
P.S. "кровлеплиг" мені більше до вподоби й вимовляється легше.
Про "не всі зміни звуків підпорядковуються правилам" починають завжди казати ті, хто не розуміє, які правила треба в конкретнім випадку помітити.
Що значить "досить давно"? Се ні про що. "Широко вживана по всій території України й досить давно" є вже російська мова. Отако.
Руфер — особа, яка займається руфингом: залазить на високі об'єкти (часто незаконно) для отримання адреналіну чи для того, щоб вразити оточуючих.
Відомий руфер Григорій Мустанг привітав українців з висоти МГУ.
від англ. roof - дах, покрівля
Перекладаємо слово руфер
"Дах" німецьке слово
Краще вже "кришолаз", бо "криша" - питомо українське слово, яке на певному етапі витіснило німецьке "дах".
дах - німецьке запозичене слово
Бездахулаз
"Дах" є усталеним словом. Відмовлятися від нього це теж саме, що відмовитися від слова "відсоток" (яке є запозиченням з білоруської мови): немає ні його альтернативи, ні приводу для заміни. Тому слово "дахолаз" є цілком доречним і логічним
Хто його всталив? Ви чули слово "дах" у живій народній мові поза Західною Україною?
Мені просто цікаво, які слова ми вважаємо все ще запозиченими, а які вже "усталеними"? Чи через пару сотень років (якщо українська мова з різними "вподобайками" та "притулялками" взагалі виживе) слова на кшталт "івент" чи "флешмоб" будуть вже вважатися "усталеними"? Чи індо-європейські корені української мови вважаються "усталеними" чи "запозиченими"? Де починається ця межа "усталеності"?
І я б собі хотів це знать.
стріхолаз питоміше
Стріхолаз дійсно краще!
Слово криша походить від "крити". А дах???
А дах це слово від якого походить дахолаз
найбільш адекватний, милозвучний, доцільний переклад!
"Верхолаз «Мустанг» привітав українців зі святом із Москви" - ось заголовки статей, це слово вже існує і найбільше підходить за змістом.
Чудово підходить і чисто українське
Найбільш правильний варіянт, бо у Грінченка знаходимо: "Верхолаз- Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ"
Слово і справді милозвучніше, ніж "дахолаз", і його, до речі, навіть вживає поет Павличко, але з чисто семантичної точки зору "верхолаз" і "дахолаз" - це як "лікар" і "лікар-окуліст": верхолаз лазить по всіх "високих" спорудах - будинки, градирні, димові труби, електроопори etc, дахолаз, за визначенням, тільки там, де є дах, адже він roofer. Хоча з іншого боку, враховуючи дуже тонку відмінність, і суттєво переважаючу милозвучність, я б все-таки схилявся саме до "верхолаза" як перекладу слова "руфер"
+++
Як на мене це слово краще передає сенс й милозвучніше. По-перше, руфери лазять не тільки по дахах, але й по вежах, шпилях, мостах тощо. По-друге, дах – слово німецьке, хоч і дуже давнє, якщо ми хочемо створити питомий термін сенс міняти англіцизм на германізм?
"Стріха", на відміну від "дах"не запозичення. Тому чудовий різновид
Стріх це ЛИШЕНЬ соломяний дах!!!!!
А як коли руфер лазить по НЕ соломєному даху??!!!!!
ні, це будь-який дах
Р - Рівень. Руфери давно вже перебрались з села до міста, які стріхи?
Перебралися, а слово залишилося. Звучить "кульно", краще ніж дахолаз НМД.
Цей варіант кращий за дахолаза тим, що дахолаз лише лазить, а дахівник щось із тим дахом робить.
дах - німецьке слово
а тут нові старі обрії)
задумайтесь як воно класно звучить "відомий звіздокрас григорій мустанг привітав українців з висоти "мгу"! )))
Відки є там <і>??
Воно там є зі слова "крівля", "покрівля"
То є неправильна форма. Літера <і> з *о могла там бути, якби там первісно було *о, а там його не було з роду. Натомість там було *ъ. Те *ъ було згодом у російськім письмі передано літерою <о>. А форма <крівля> виникла в українській мові не з первісної праслов'янської форми, а з форми російської <кровля>, де <о> було хибно сприйнято як первісно, й "перекроєно" на псевдоукраїнський шиб. Праслов'янська праформа є тут *kruu-y-a-, і дати вона могла в українській тільки форму <кровля>, нияк не <крівля>.
"Кровля" і "покровля" немає в словниках
Словник Желехівського/Недільського, д. І, стор. 381: кровлó, кровля́ "Dach", кровéльний "Dach-" (прикметник), крóля "покривка на лежачий вулик" (Верхратський, Словник говора батюків).
чому тоді "крівля" саме з російського "кровля", якщо є українське "кровля"?
Я ж пояснив, чому. Невже ще неясно?
Неясно. "і" з "о" могло утворитися й з української форми - не всі зміни звуків підпорядковуються правилам. Тим паче, що "крівля" широко вживане по всій території України й досить давно.
P.S. "кровлеплиг" мені більше до вподоби й вимовляється легше.
Про "не всі зміни звуків підпорядковуються правилам" починають завжди казати ті, хто не розуміє, які правила треба в конкретнім випадку помітити.
Що значить "досить давно"? Се ні про що. "Широко вживана по всій території України й досить давно" є вже російська мова. Отако.
Українській мові непритаманне таке словотворення.
як ще одне значення крім будівельника і льотчика
Може, Вам то буде новина, та українська мова не є російська.
Невже так важливо наголошувати, що вони саме "лазять" там?
Слово від "стріха", назви даха:
дах
Підкорює висотні об'єктя задля отримання сильних відчуттів.
* від основ кр(о)- від кроїти > крів "дах", -ск- від ськати "шукати, досліджувати" та наростку -ар на позначення виконавця
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
<та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer>
??
дах