"Верхолаз «Мустанг» привітав українців зі святом із Москви" - ось заголовки статей, це слово вже існує і найбільше підходить за змістом.
Найбільш правильний варіянт, бо у Грінченка знаходимо: "Верхолаз- Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ"
Слово і справді милозвучніше, ніж "дахолаз", і його, до речі, навіть вживає поет Павличко, але з чисто семантичної точки зору "верхолаз" і "дахолаз" - це як "лікар" і "лікар-окуліст": верхолаз лазить по всіх "високих" спорудах - будинки, градирні, димові труби, електроопори etc, дахолаз, за визначенням, тільки там, де є дах, адже він roofer. Хоча з іншого боку, враховуючи дуже тонку відмінність, і суттєво переважаючу милозвучність, я б все-таки схилявся саме до "верхолаза" як перекладу слова "руфер"
Як на мене це слово краще передає сенс й милозвучніше. По-перше, руфери лазять не тільки по дахах, але й по вежах, шпилях, мостах тощо. По-друге, дах – слово німецьке, хоч і дуже давнє, якщо ми хочемо створити питомий термін сенс міняти англіцизм на германізм?
Стріх це ЛИШЕНЬ соломяний дах!!!!!
А як коли руфер лазить по НЕ соломєному даху??!!!!!
ні, це будь-який дах
Стріха – це те, що стирчить, а не будь-який дах.
Наше – криша
Стріха досить добре підходить. Якщо колись стріхою називали ''дах'' бо лише був солом'яний дах у всіх - значить тепер це слово має бути як стандарт для ''даху'' - а хочете сказати з якого матеріалу воно зроблене то просто кажіть ''солом'яна стріха'' або ''дерев'яна стріха'' ітд. + звучить добре зі стелею, стеля всередині а стріха із зовні.
Повна дурня!
Стріха у значенні "дах, криша" — полонізм.
Nacy e scrœuzy pisati "Dournya", "Póuna dournya"? Xuiba ne staneity pisati: »Stréxa u znacyeinïé "a roof; das Dach" e iz leadscui«? I bõde yasno oge'ste su prostertomy slovomy ne sugoden. Sém i tam pisati prosto "dournya" — inose, ta ou Vas e tô scrœuzy. Gadaiete se dodasty Vasyam zméncam bœulxyoyui silui ci pèreconanïa?
Та у них полова замість мізків 🤷♂️🤦♂️
Перебралися, а слово залишилося. Звучить "кульно", краще ніж дахолаз НМД.
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Якщо "криша" -- не наше слово, звідки тоді походить "кришКа"?
"Якщо "криша" -- не наше слово, звідки тоді походить "кришКа"?"
+++
Німецькою так:
Криша – Dach (походить від "decken" – "крити")
Кришка – Deckel (-el – пестливий чепінь)
Невже так важливо наголошувати, що вони саме "лазять" там?
Слово від "стріха", назви даха:
дах
задумайтесь як воно класно звучить "відомий звіздокрас григорій мустанг привітав українців з висоти "мгу"! )))
Воно там є зі слова "крівля", "покрівля"
То є неправильна форма. Літера <і> з *о могла там бути, якби там первісно було *о, а там його не було з роду. Натомість там було *ъ. Те *ъ було згодом у російськім письмі передано літерою <о>. А форма <крівля> виникла в українській мові не з первісної праслов'янської форми, а з форми російської <кровля>, де <о> було хибно сприйнято як первісно, й "перекроєно" на псевдоукраїнський шиб. Праслов'янська праформа є тут *kruu-y-a-, і дати вона могла в українській тільки форму <кровля>, нияк не <крівля>.
"Кровля" і "покровля" немає в словниках
Словник Желехівського/Недільського, д. І, стор. 381: кровлó, кровля́ "Dach", кровéльний "Dach-" (прикметник), крóля "покривка на лежачий вулик" (Верхратський, Словник говора батюків).
чому тоді "крівля" саме з російського "кровля", якщо є українське "кровля"?
Я ж пояснив, чому. Невже ще неясно?
Неясно. "і" з "о" могло утворитися й з української форми - не всі зміни звуків підпорядковуються правилам. Тим паче, що "крівля" широко вживане по всій території України й досить давно.
P.S. "кровлеплиг" мені більше до вподоби й вимовляється легше.
Про "не всі зміни звуків підпорядковуються правилам" починають завжди казати ті, хто не розуміє, які правила треба в конкретнім випадку помітити.
Що значить "досить давно"? Се ні про що. "Широко вживана по всій території України й досить давно" є вже російська мова. Отако.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
Це те, що roofer означає англійською: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/roofer
Це слово є в СУМ-11: 
sum.in.ua: pokriveljnyk
Підкорює висотні об'єктя задля отримання сильних відчуттів.
* від основ кр(о)- від кроїти > крів "дах", -ск- від ськати "шукати, досліджувати" та наростку -ар на позначення виконавця
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
дах
-ар є суфіксом для професій, та ще й етимологічного тої ж основи, що й -er у слові roofer.
Даховець з наголосом на "о". Так називають бездомних котів, бо вони мають звичку бігати по дахах, розоряючи горобині гнізда.
Вважаю, значення слова руфер не зовсім коректно пояснене: руфер залізає на верхи з метою створити фото або відео контент для соцмереж, інакше він буде просто верхолаз, а це такі спеціально навчені майстри, що ремонтуючи дахи на будинках, часто залізають високо на дах. Отже, треба переглянути тлумачення слова руфер і дещо змінити вектор перекладів.
"Дах" німецьке слово
Краще вже "кришолаз", бо "криша" - питомо українське слово, яке на певному етапі витіснило німецьке "дах".
дах - німецьке запозичене слово
Бездахулаз
"Дах" є усталеним словом. Відмовлятися від нього це теж саме, що відмовитися від слова "відсоток" (яке є запозиченням з білоруської мови): немає ні його альтернативи, ні приводу для заміни. Тому слово "дахолаз" є цілком доречним і логічним
Хто його всталив? Ви чули слово "дах" у живій народній мові поза Західною Україною?
Я був з Херсонщини, потім переїхав у Харків. Коли українська мова - лише дах скрізь і казали.
У живій народній мові Херсонщини не вживають слова "лише". А ще кажуть "до Харкова", а не "в Харків". Через це мені важко повірить Вашому свідченню.
Ще мені звісно, що в деяких місцях Херсонщини живуть нащадки пересельців з українських етнічних земель, що зостались під Польщею. Я ладний повірить, що вони кажуть "дах".
"А ще кажуть "до Харкова", а не "в Харків""
Цікаво, де ви це дізналися?
《Цікаво, де ви це дізналися?》
Я так завсіди казав, і родичі мої так само. Та й Б. Антоненко-Давидович потверджує такий ужиток у "Як ми говоримо".
Мені просто цікаво, які слова ми вважаємо все ще запозиченими, а які вже "усталеними"? Чи через пару сотень років (якщо українська мова з різними "вподобайками" та "притулялками" взагалі виживе) слова на кшталт "івент" чи "флешмоб" будуть вже вважатися "усталеними"? Чи індо-європейські корені української мови вважаються "усталеними" чи "запозиченими"? Де починається ця межа "усталеності"?
І я б собі хотів це знать.
Запозичені слова не залежать від часу запозичення. Тобто якщо слово запозичили хоч аж 2000 років тому, воно все одно залишається черпаним, запозиченим.
стріхолаз питоміше
Стріхолаз дійсно краще!
Слово криша походить від "крити". А дах???
А дах це слово від якого походить дахолаз
Чудова відповідь 👍😜
Давно вже придумали наше слово. Не треба нам ані польсько-німецького суржику, ані англосуржику
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Верхола́з, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц
---
"Дах" чужеє слово!
__
До вилучення
О ні, ще один перейняток у найкращих перекладах. Справді вилучення б