"Дах" є усталеним словом. Відмовлятися від нього це теж саме, що відмовитися від слова "відсоток" (яке є запозиченням з білоруської мови): немає ні його альтернативи, ні приводу для заміни. Тому слово "дахолаз" є цілком доречним і логічним
Мені просто цікаво, які слова ми вважаємо все ще запозиченими, а які вже "усталеними"? Чи через пару сотень років (якщо українська мова з різними "вподобайками" та "притулялками" взагалі виживе) слова на кшталт "івент" чи "флешмоб" будуть вже вважатися "усталеними"? Чи індо-європейські корені української мови вважаються "усталеними" чи "запозиченими"? Де починається ця межа "усталеності"?
Слово і справді милозвучніше, ніж "дахолаз", і його, до речі, навіть вживає поет Павличко, але з чисто семантичної точки зору "верхолаз" і "дахолаз" - це як "лікар" і "лікар-окуліст": верхолаз лазить по всіх "високих" спорудах - будинки, градирні, димові труби, електроопори etc, дахолаз, за визначенням, тільки там, де є дах, адже він roofer. Хоча з іншого боку, враховуючи дуже тонку відмінність, і суттєво переважаючу милозвучність, я б все-таки схилявся саме до "верхолаза" як перекладу слова "руфер"
Руфер — особа, яка займається руфингом: залазить на високі об'єкти (часто незаконно) для отримання адреналіну чи для того, щоб вразити оточуючих.
Відомий руфер Григорій Мустанг привітав українців з висоти МГУ.
від англ. roof - дах, покрівля
Перекладаємо слово руфер
"Дах" німецьке слово
Краще вже "кришолаз", бо "криша" - питомо українське слово, яке на певному етапі витіснило німецьке "дах".
дах - німецьке запозичене слово
Бездахулаз
"Дах" є усталеним словом. Відмовлятися від нього це теж саме, що відмовитися від слова "відсоток" (яке є запозиченням з білоруської мови): немає ні його альтернативи, ні приводу для заміни. Тому слово "дахолаз" є цілком доречним і логічним
Мені просто цікаво, які слова ми вважаємо все ще запозиченими, а які вже "усталеними"? Чи через пару сотень років (якщо українська мова з різними "вподобайками" та "притулялками" взагалі виживе) слова на кшталт "івент" чи "флешмоб" будуть вже вважатися "усталеними"? Чи індо-європейські корені української мови вважаються "усталеними" чи "запозиченими"? Де починається ця межа "усталеності"?
стріхолаз питоміше
Стріхолаз дійсно краще!
найбільш адекватний, милозвучний, доцільний переклад!
"Верхолаз «Мустанг» привітав українців зі святом із Москви" - ось заголовки статей, це слово вже існує і найбільше підходить за змістом.
Чудово підходить і чисто українське
Найбільш правильний варіянт, бо у Грінченка знаходимо: "Верхолаз- Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ"
Слово і справді милозвучніше, ніж "дахолаз", і його, до речі, навіть вживає поет Павличко, але з чисто семантичної точки зору "верхолаз" і "дахолаз" - це як "лікар" і "лікар-окуліст": верхолаз лазить по всіх "високих" спорудах - будинки, градирні, димові труби, електроопори etc, дахолаз, за визначенням, тільки там, де є дах, адже він roofer. Хоча з іншого боку, враховуючи дуже тонку відмінність, і суттєво переважаючу милозвучність, я б все-таки схилявся саме до "верхолаза" як перекладу слова "руфер"
+++
"Стріха", на відміну від "дах"не запозичення. Тому чудовий різновид
Р - Рівень. Руфери давно вже перебрались з села до міста, які стріхи?
Цей варіант кращий за дахолаза тим, що дахолаз лише лазить, а дахівник щось із тим дахом робить.
дах - німецьке слово
а тут нові старі обрії)
задумайтесь як воно класно звучить "відомий звіздокрас григорій мустанг привітав українців з висоти "мгу"! )))
Українській мові непритаманне таке словотворення.
як ще одне значення крім будівельника і льотчика
Невже так важливо наголошувати, що вони саме "лазять" там?
Слово від "стріха", назви даха:
дах