Слово наше, -ть питоме закінчення для дієслів "мать", "казать", тощо
Форма "їбати" від праслов'янського *jěbati, ітеративна форма *jebti/*jeti котре дало "єбти"
Форма "єбати" від праслов'янського *jebati
Обидві форми українські
iebat’!
Nou, coli [•tʲ] e isto pitomo he i |•ti|, to ne bõdé pisano ‹•t’›, ale ‹•ty›. Ne tó, znacilo bui yno utorinno ousieceigne ‹•ti›.
A pitomo e, poread iz ‹•ti›, ta ne pitimo par excellence, pone ne usiõdui.
Obace, xay pitomo, za pèuno ne e pitimo he ‹•ti›, i ya sciro ne vidiõ tóuc prosouati ‹•ty›. Mrity he yno tvœrstvo.
від прасл. *jebati
э / «йе» –> ї / «йі» (ікавиця)
«-ти» – українські дієслівні закінчення
‹ѣбати ~ ѣбат’› Не ‹ѥбати ~ ѥбат’›.
Могла бути зі звуком «ě», а могла й без. Ви думаєте навіщо там зірочка попереду стоїть? Бо слово перестворене, а не писемно закріплене
Носовий? Де там насализация? ě (ē/ai/oi) ≠ ę (en/em/in/im). У нашому праруському гареялі було самі ѣб•, не ѥб•.
«-ти», «-ть» однакові повноправні дієслівні закінчення, але для перекладу обрав «-ти», тому що воно більш вживане
Не носовий, я помилився
Була і подоба *jěbati, і подоба *jebati (про це каже хоча б кашубське ⟨jôbac⟩)
Так, та не на Руси
Хто знає. Слів з коріньми і основами *jeb-/jěb-, *pi-zd-, *xuj- слабо засвідчено в руській мові, тому тяжко щось казати точно. Треба перечитать одповідні джерела
»Хто знає«
Ya viemy.
U slovianscuix móuvax, *jēb- ← *[j]+oyb- — a ne *jeb- — pœdpiraié ne ino peréd usiemy rousscuy tvar na ‹ieb-›, a i tvarui u inchix slovianscuix móuvax: lead. ‹jebać› — inacche bui boulo ‹jobać› (slovineçscuy tvar ‹jåbac› ci cachoubscuy ‹jobac› sõty utorinnui, he utorinen e i veatscuy tvar ‹jо́барь› — sey sliedjniy nicy ne cazié pro *jeb-, atge veatscoiõ e i ‹звjóзд•›, darma to pratvar e na 100% viedomo iz *oy — *jvoy(g)zd-, a ne *jve(g)zd-).
Neyma jadnui zasnovui vidieti utorinnœsty u /jib•/ yz */jɛb•/ u rousscœy movie.
»Могла бути зі звуком «ě», а могла й без.«
Ta ne moge.
»э / «йе» –> ї / «йі» (ікавиця)«
Dourœsty.
В кого на що розуму вистачає 🤷♂️🤦♂️
Треба перекладати з української на українську? 😂🤦♂️🤦♂️🤦♂️
О, Ви повернулися 😀
Повернувся, та не помудрішав.
Ви про себе? 😂🤦♂️
Ось почитайте, може, порозумнішаєте:
https://amnesia.in.ua/sorom
На вилучення. Тут нема чого перекладати
ГВО = Головний Вилучальник Осідку 😀
Якби був головним, я б усе це лайно вилучив, а автора заблоував би на тиждень. Щоб не засмічував непотребом Словотвір.
Балакучий балакучу
Вивів звечора на кручу,
Єбалися на горі
Аж до самої зорі.
запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 1 зв.).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.
goroh.pp.ua: грець
@Bœgdan Youxyco
1/2 Къ + бѣд + ь
Чув про бѣлять, що бувала коротилася до блять, цѣсарь пан Поруш уже пише як цьсарь
Тож тут и я припущу скорочення
3 Бѣд + ьга
Кобіддя, кобдя, кубда ......
+
Рупно