Ваша гадка нічого не стоїть, а докладяна цією чудною писаниною й поготів.

A vascha niebui stoïty 🤣 Obrazili biedolaxou.

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Перекладіть, що написали ви й Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом).

»Дурість.«

„Ваша гадка нічого не стоїть, а докладяна цією чудною писаниною й поготів.“

"А ваша ніби стоїть 🤣 Образили бідолаху."

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.

До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
Ніфіга. Людина запропонувала цілком вдалий переклад.

Добродієве Карпякове подання підпирає Грінченків "Словарь" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/12556-dniuvati ; https://hrinchenko.com/dictionary/word/33278-nocuvati):

Днюва́ти, -дню́ю, -єш, гл. Дневать, проводить день. По-під тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7. Там будете дні днювати. Лукаш. 116. Днюва́ли собі́? Привѣтствіе, равносильное выраженіямъ: Какъ провели день? Какъ ваше здоровье? Также и въ болѣе полномъ видѣ: Чи здорові днювали?

Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.

@Євген Ковтуненко

Nou, cioudovo. Tógy e viedomo u givœy móuvie, i treba bie œdnesti do geréla. Tó ne e jaden vuiraz ógy bui boü ceast u coristagnie ne potrebouiõtchi cde oucazati boulo zayvo bui. I cestno, zvynity dosta tvoreçscui, tomou e rœzniça, ci vuinice u lioudovi, abo tó e vuigad ynui osobui, droughe bo boulo bui scœmno.
Uségy, te pitomenstvo (idiom, ιδιωματισμός) e dosta vidotvœrno, i lédve ci idé he yn golóuen vuiraz, ta, yac givo i pitimo roussco, bezperécyno zaslougouié na miesto u slœunicou Oucrayinça, i ya pri nagodie i sam coristatimou yzony. A svœy golós, ceréz nedodane gerélo, ne damy.

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Перекладіть те, що написав Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом).

Нꙋ, чꙋдово. То̍ж є вѣдомо в живѡі мо̍лвѣ, и трєба бѣ ѡднєсти до жєрє̍ла. То̍ не є жадєн вꙑраз о̍ж бꙑ бꙋл чѧст в користаиннꙓ нє потрєбꙋѭчи кдє ꙋказати бꙋло заіво бꙑ. И чєстно, звьнить доста творєцскꙑ, томꙋ є рѡзница, чи вꙑниче (appeared) в людови, або то̍ є вꙑгад ьнꙑ особꙑ (of a person), дрꙋгꙅє бо бꙋло бꙑ скѡмно. Всє̍ж, тє питомєнство (idiom, ιδιωματισμός) є доста видотвѡрно, и лє̍двє чи иде ꙅє ьн голо̍вєн вꙑраз, та, ꙗк живо и питимо рꙋсско, бєзпєрє̍чно заслꙋгꙋѥ на мѣсто в слѡвникꙋ Ꙋкраіинца, и ꙗ при нагодѣ и сам користатимѫ ьзонь. А свѡі голо̍с, чєрє̍з недоданє жєрє̍ло, нє дамь.

Ви ж хоч напишіть яко слід читати ті букви)

Так само, як и латинську правопись.

Нема викладених правил ани латинського письма, ани такої кирилиці.

Так, нема.

Поки є Нова "літературна" (стандартна) вимова

»Так само, як и латинську правопись.«

@Bœgdan Youxyco

Neprauda. I cestno, gnievity mea. Za pervche, ‹бꙋл› ne e /buw/, yac u moyeiy pravopisi latiniçeiõ iz ‹boü› e.
Za droughe, ‹u› u ‹ceast u coristaignie› e [u] a ne [w], a ‹в› (чѧст в користаиннꙓ) ne znacity [u]. ‹Оу, ꙋ› iesce mogé bouti tóucovano he [u̯ = w] (na pr., tout: »‹кдє ꙋказати›«), ta ne ‹в› za [u]. Pravopisy »чѧст в користаиннꙓ« dasty tóucouati ino he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲwkorɪstajnnʲi] ta ne he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲukorɪstajnnʲi], he xuibity za pravopissyõ latiniçeiõ iz ‹u›.
Za tréite, ‹ин› u ‹•аиннꙓ› ne znacity [nʲ] — ‹и› bui moglo znaciti [ʲ] ino za yna perédoxyla coristaigna yz ‹и› za [ʲ] u perédaignie pisyma bóugariçeiõ, a tacoho neyma. E viedomo ‹і› za [ʲ] u ‹ꙗ, ѥ, ю, ѭ›.
Za cetverte, ‹дрꙋгꙅє› e het’ dourœsty, atge bóugariçeiõ’ste u Vacheiy perépisi coristali yz ‹ч, ж, ш›, to cyto inche bui moglo znaciti ‹гє› bez ‹ꙅ›? Iesce buimy ròzoumieu ke buiste pisali ‹гивѡі [мо̍лвѣ]›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє́ла›, ‹бєзпєрє̍кьно›, ta iz ‹ч, ж, ш› e ‹гꙅє› zayvo.

в - v, u
гє - ge
жє - je
ꙅє - he

дрꙋгє - drouge
дрꙋгꙅє - droughe

‹гивѡі›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє̍ла› - нащо?

‹бєзпєрє̍кьно› - так, тут є підстава висвітлити •пєрє̍к•, тому не бєзпєрє̍чно, а таки бєзпєрє̍кьно

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.

Перекладіть ось це:
===
Neprauda. I cestno, gnievity mea. Za pervche, ‹бꙋл› ne e /buw/, yac u moyeiy pravopisi latiniçeiõ iz ‹boü› e.
Za droughe, ‹u› u ‹ceast u coristaignie› e [u] a ne [w], a ‹в› (чѧст в користаиннꙓ) ne znacity [u]. ‹Оу, ꙋ› iesce mogé bouti tóucovano he [u̯ = w] (na pr., tout: »‹кдє ꙋказати›«), ta ne ‹в› za [u]. Pravopisy »чѧст в користаиннꙓ« dasty tóucouati ino he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲwkorɪstajnnʲi] ta ne he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲukorɪstajnnʲi], he xuibity za pravopissyõ latiniçeiõ iz ‹u›.
Za tréite, ‹ин› u ‹•аиннꙓ› ne znacity [nʲ] — ‹и› bui moglo znaciti [ʲ] ino za yna perédoxyla coristaigna yz ‹и› za [ʲ] u perédaignie pisyma bóugariçeiõ, a tacoho neyma. E viedomo ‹і› za [ʲ] u ‹ꙗ, ѥ, ю, ѭ›.
Za cetverte, ‹дрꙋгꙅє› e het’ dourœsty, atge bóugariçeiõ’ste u Vacheiy perépisi coristali yz ‹ч, ж, ш›, to cyto inche bui moglo znaciti ‹гє› bez ‹ꙅ›? Iesce buimy ròzoumieu ke buiste pisali ‹гивѡі [мо̍лвѣ]›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє́ла›, ‹бєзпєрє̍кьно›, ta iz ‹ч, ж, ш› e ‹гꙅє› zayvo.
===
.

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Перекладіть те, що написав Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом).

Двічі да́сте +

Я й не замітив, спасибі!