латинської;
лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;
форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;
инѡг, иног-
Въімо҅лва: /ɪ'nyɣ̞/ [ɪˈnyɣ̞ ~ ɪˈnʉɣ̞ ~ ɪˈnʏɣ̞ ~ ɪˈnʊ̯͡oɣ̞ ~ ɪˈnʊ̯͡œɣ̞ ~ ɪˈnʊɣ̞ ~ ɘˈnyɣ̞ ~ ɘˈnʉɣ̞ ~ ɘˈnʏɣ̞ ~ ɘˈnʊ̯͡oɣ̞ ~ ɘˈnʊ̯͡œɣ̞ ~ ɘˈnʊɣ̞] — послѣ приго҅лосноꙅо, [jɪˈnyɣ̞ ~ jɪˈnʉɣ̞ ~ jɪˈnʏɣ̞ ~ jɪˈnʊ̯͡oɣ̞ ~ jɘˈnyɣ̞ ~ jɘˈnʉɣ̞ ~ jɘˈnʏɣ̞ ~ jɘˈnʊ̯͡oɣ̞ ~ jnyɣ̞ ~ jnʉɣ̞ ~ jnʏɣ̞ ~ jnʊ̯͡oɣ̞ ~ nyɣ̞ ~ nʉɣ̞ ~ nʏɣ̞ ~ nʊ̯͡oɣ̞] — послѣдь го҅лосноꙅо.
Ѡд ин- "один; пзд. иншии" + ѡг- (ꙗко въ словах: пир-ѡг-ъ, остр-ѡг-ъ, рар-ѡг-ъ, бьрл-ѡг-ъ) → "одинокъіи (звѣрь)".
Рѡвн. зъ лѧд. nóg; чєш. noh.
СИСМ (VIII т.; 231 ст.): *jьnogъ
+
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/jьnogъ
+
+