Поділяю Вашу думку.

Чому?

Бо одміна "-сько" чепеня "-ще" прикметна для західноукраїнських говірок і для польської мови ("-sko"). У зразцевій мові має панувати якийсь один узір, а не в одному слові - один, а в другому - другий.

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48660-prizvysko.html#show_point
Джерела в Грінченка свідчать не тільки про західновкраїнський ужиток цього чепеня.

Таки навпаки. У прикладах, де "прізвище", серед джерел згадано Чернігівську губернію та Лубенський повіт Полтавської губернії, а де "прізвисько", то там і в самому тексті сказано "зі Львова".

Ваша правда. Невбачно подивився.

И що?

Філологи подають "-сько" полонізмом, а "-ще" розвитком руської мови. Навіть на сторінці вікіпедії про полонізми це вказано.

Я звісно тепер обережніше читаю подібні тези, але поки офіційна філологія стоїть на нерідності части "-сько".

Єлисію, я вже написав передніше, що. То навіщо товкти воду в ступі?

Написали, та ще б релевантно.

<Навіть на сторінці вікіпедії>

Смішно.

Вважаєте питомим українським суфіксом?

Які підстави не вважати? Бо поширено на південно-західних землях? Є чи мало рис, які творять меджу між первісною південно-західною та т.зв. київсько-поліською зонами. І ті, й ті суть руські.

Добре, визнаю, що дарма довірився неперевіреним джерелам. Якщо питоме, більше не буду сварити слова "прізвисько" та "чудовисько", як досі чинив.

Приклади їнших питомих фонологично паралельних форм між умовнима "галицькою" та "київсько-поліською" зонама:
gena : gœna
xestuy : xœstuy
semuy : sœmuy
led : lœud
mœud : med
ucera : ucœra
celo : cœlo
...

"Написали, та ще б релевантно".
Видно, що Ваше розуміння доречності не однакове з моїм. Тож годі нам далі про це й розмовляти.

"Вважаєте питомим українським суфіксом?"
Та хоч би й питомим - не годиться одночасно вживати мовних явищ різних говірок у мовному зразці. Бо буде мова як начиння в олігархових хоромах.

А ну та, нам же лише підходять суфікси з тереторій східніше Хмельницької області. А все інше, то певно не вкраїнське.

З чого то взяли?