У поляків potwór, слово потвора з'являється лиш за панування польської мови, а ще українці кажуть потворний а не потвірний. Не 100%, але придумав не сам для себе, польське походження відстоюють деякі мовознавці, прошу у Вас пробачити мене, що зараз не вкажу книги, де саме вони цю думку ведуть.
"Є в цьому альманахові позичені польські слова, котрі не ввійшли в мою переднішу перелічку: ... потвора — дивовище, страхіття..." (І. Нечуй-Левицький. "Сьогочасна часописна мова на Украіні").
А російське "потвор" також полонізм? А чеське чи словацьке "potvora"? Не завжди я довіряю Нечую-Левицькому. Мені здається, він деколи міркував десь так: слово є на західній Україні + слово є в польській мові = полонізм. Також ЕСУМ подає "потвар" де "творити" під значенням "карикатура". Я не знайшов такого значення в польського "potwor", чи "potwora", хоча розвиток такого значення є дуже очевидним і можливо є й у польській.
Московське слово "потвор" має инше значіння. Щодо чеського й словацького слів я не знаю, та дарма. Бо ми через історичні приводи черпали слова передусім у поляків. Щодо Нечуя-Левицького неправда Ваша. Він писав, які слова в галичан свої, а які польські.
"Прикра калька з російської"? Навпаки це російське слово "чудовіщє" є точною калькою з українського "чудовище" (видовище, вогнище, згарище, городище) . Чудо- це старослав'янське слово, якого не треба цуратись, пан Alexandr Chaika.
Бо одміна "-сько" чепеня "-ще" прикметна для західноукраїнських говірок і для польської мови ("-sko"). У зразцевій мові має панувати якийсь один узір, а не в одному слові - один, а в другому - другий.
Таки навпаки. У прикладах, де "прізвище", серед джерел згадано Чернігівську губернію та Лубенський повіт Полтавської губернії, а де "прізвисько", то там і в самому тексті сказано "зі Львова".
Які підстави не вважати? Бо поширено на південно-західних землях? Є чи мало рис, які творять меджу між первісною південно-західною та т.зв. київсько-поліською зонами. І ті, й ті суть руські.
"Вважаєте питомим українським суфіксом?"
Та хоч би й питомим - не годиться одночасно вживати мовних явищ різних говірок у мовному зразці. Бо буде мова як начиння в олігархових хоромах.
Якщо чесно, то не виджу клопоту, яко в письмовій мові будуть дві паралельні морфологичні форми (хиба що одна може головна, а гинша поміжна), коли чепінь "-сько" справді вкраїнський. Що з того буде злого? Плутанини не буде, просто розмаїття форм.
Одине, що непокоїть, то це частка "-ер", тому нетвердо висуваю це слово як "цілковито питоме".
Проте маємо нині таке слово в значінні "чудовисько" (щонайменше в словниках) та відповідний рідний українській мові корінь.
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Монстр — страшна істота, чудовисько.
Колись на землі жили справжні монстри, відомі як динозаври.
Перекладаємо слово монстр
Гоже!
Полонізм.
Джерело?
У поляків potwór, слово потвора з'являється лиш за панування польської мови, а ще українці кажуть потворний а не потвірний. Не 100%, але придумав не сам для себе, польське походження відстоюють деякі мовознавці, прошу у Вас пробачити мене, що зараз не вкажу книги, де саме вони цю думку ведуть.
Щойно переглянув і в Уманця знайшов "по́твір". Тепер уже не даю гарантії, що полонізм. Щонайменше форма українська.
"Є в цьому альманахові позичені польські слова, котрі не ввійшли в мою переднішу перелічку: ... потвора — дивовище, страхіття..." (І. Нечуй-Левицький. "Сьогочасна часописна мова на Украіні").
А російське "потвор" також полонізм? А чеське чи словацьке "potvora"? Не завжди я довіряю Нечую-Левицькому. Мені здається, він деколи міркував десь так: слово є на західній Україні + слово є в польській мові = полонізм. Також ЕСУМ подає "потвар" де "творити" під значенням "карикатура". Я не знайшов такого значення в польського "potwor", чи "potwora", хоча розвиток такого значення є дуже очевидним і можливо є й у польській.
Шодо того, шо є "потворний", а не "потвірний", то не треба також забувати слова "твор" (твір), "витвор" (витвір), "витворник" (а не "витвірник"), "творба" (а не "твірба"), "творчий" (а не "твірчий").
https://en.wiktionary.org/wiki/потвор
https://ru.wiktionary.org/wiki/потвор
Московське слово "потвор" має инше значіння. Щодо чеського й словацького слів я не знаю, та дарма. Бо ми через історичні приводи черпали слова передусім у поляків. Щодо Нечуя-Левицького неправда Ваша. Він писав, які слова в галичан свої, а які польські.
Прикра калька з російської.
"Прикра калька з російської"? Навпаки це російське слово "чудовіщє" є точною калькою з українського "чудовище" (видовище, вогнище, згарище, городище) . Чудо- це старослав'янське слово, якого не треба цуратись, пан Alexandr Chaika.
Гадаю, все ж зі суфіксом "-ище" буде більш по-вкраїнськи.
Поділяю Вашу думку.
Чому?
Бо одміна "-сько" чепеня "-ще" прикметна для західноукраїнських говірок і для польської мови ("-sko"). У зразцевій мові має панувати якийсь один узір, а не в одному слові - один, а в другому - другий.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48660-prizvysko.html#show_point
Джерела в Грінченка свідчать не тільки про західновкраїнський ужиток цього чепеня.
Таки навпаки. У прикладах, де "прізвище", серед джерел згадано Чернігівську губернію та Лубенський повіт Полтавської губернії, а де "прізвисько", то там і в самому тексті сказано "зі Львова".
Ваша правда. Невбачно подивився.
И що?
Філологи подають "-сько" полонізмом, а "-ще" розвитком руської мови. Навіть на сторінці вікіпедії про полонізми це вказано.
Я звісно тепер обережніше читаю подібні тези, але поки офіційна філологія стоїть на нерідності части "-сько".
Єлисію, я вже написав передніше, що. То навіщо товкти воду в ступі?
Написали, та ще б релевантно.
<Навіть на сторінці вікіпедії>
Смішно.
Вважаєте питомим українським суфіксом?
Які підстави не вважати? Бо поширено на південно-західних землях? Є чи мало рис, які творять меджу між первісною південно-західною та т.зв. київсько-поліською зонами. І ті, й ті суть руські.
Добре, визнаю, що дарма довірився неперевіреним джерелам. Якщо питоме, більше не буду сварити слова "прізвисько" та "чудовисько", як досі чинив.
Приклади їнших питомих фонологично паралельних форм між умовнима "галицькою" та "київсько-поліською" зонама:
gena : gœna
xestuy : xœstuy
semuy : sœmuy
led : lœud
mœud : med
ucera : ucœra
celo : cœlo
...
"Написали, та ще б релевантно".
Видно, що Ваше розуміння доречності не однакове з моїм. Тож годі нам далі про це й розмовляти.
"Вважаєте питомим українським суфіксом?"
Та хоч би й питомим - не годиться одночасно вживати мовних явищ різних говірок у мовному зразці. Бо буде мова як начиння в олігархових хоромах.
А ну та, нам же лише підходять суфікси з тереторій східніше Хмельницької області. А все інше, то певно не вкраїнське.
"Чудовище" також українське слово, нема чого його боятися. Але й нема чого боятися "чудовисько".
Схоже слово є й у сербській мові (čudovište).
https://www.dict.com/englesko-srpski/čudovište
https://en.wiktionary.org/wiki/čudovište
Якщо чесно, то не виджу клопоту, яко в письмовій мові будуть дві паралельні морфологичні форми (хиба що одна може головна, а гинша поміжна), коли чепінь "-сько" справді вкраїнський. Що з того буде злого? Плутанини не буде, просто розмаїття форм.
А також і "страховище". :)
Гоже!
sum.in.ua: pochvara
ЕСУМ пише, що очевидно, походить від п. poczwara. Цікаво, чи це таки правда.
Думаю шо та, на жаль.
це слово придумала моя донька, коли їй було 3 роки, щоб назвати монстрів з комп'ютерної гри, яку я собі якось включив
Мені подобається!
–
Страшенець є кого страшено є, а не хто страшить.
З чого то взяли?
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
Гарне слово!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27761-marjuka.html
ЕСУМ ІІ, 64: див; http://oldrusdict.ru/dict.html#: дивъ.
Це слово не обмежується же тільки "злим духом у подобі птаха"?
-
Ви поставили "-" через значеннєву невідповідність цього слова до слова "монстр", чи через нетвердий зрій? Мені просто рупить. 😅
Через знакову невідповідність.
r2u.org.ua: чудовище
+++
goroh.pp.ua: Страховище
r2u.org.ua: Страховище
+
Надто загально.
Тяма є загальна.
Чудо?
—
Cœmou <->?
А яке походження в цього слова?
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити
Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити
Одине, що непокоїть, то це частка "-ер", тому нетвердо висуваю це слово як "цілковито питоме".
Проте маємо нині таке слово в значінні "чудовисько" (щонайменше в словниках) та відповідний рідний українській мові корінь.
goroh.pp.ua: Чудерство
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65151-chuderstvo.html#show_point
<Одине, що непокоїть, то це частка "-ер">
Ceomou?
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
https://uk.worldwidedictionary.org/потвора
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити
ЕСУМ: О́глядь — «потвора».
r2u.org.ua: потвір
Треба шукати короткі слова. Слово чудовище є чудовим словом, але навряд воно витримає конкуренцію короткого односкладового "монстр".
У слові «монстр» ([мо́нстер]) два склади.