Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди [комедіантської]. (В. Стефаник)
– Що скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія! (Т. Шевченко)
– А писар, то вже й не буду говорити про нього .. – ця бестія хитра, як лисиця, а розумна, як сатана. (І. Нечуй-Левицький)
Розпилася бестія, і з пам'яті його вибило, забув, що родину має! (І. Франко).