Не вважає архірей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого. (С. Руданський).
Походження
п. besztać «т.с.» походить від ст. beszte «бестія», яке разом із слц. bešte «т.с.» зводиться до уг. beste(lélek) «т.с.; скотина» (лайл.), утвореного з bestia «бестія» (з лат.) і lélek «душа»
від бешкет