Ну і чим же це зрештою погано? Ви що, не вживаєте слово простирадло чи повидло лише тому, що вони здається вам не українськими, а зах-слов.? Чи не спатимете на простирадлі або не їстиме повидла? Мені здається оце -ло - якраз прерасне доповнення до колориту української мови, і бе -ло вона виглядала б набагато сухіше, хоч і більш українськіш, мабуть.
Правду кажучи,простирадло мені помітно більше подобається, це "д" вносить якийсь додатковий відтінок у зміст, ніби щось підкреслює, ніби змушує на чомусь непомітно зупинити внутрішній погляд, а слова просирало та страшило - вони не гальмують, а безпечують рух читацької уваги ніби на веслах, дуже плавно. Отож якщо треба плисти - "д" можна прибрати, якщо треба маленька внутрішня таємниця, схожа на похибку - тоді якраз пасує "д". Такі в мене відчуття як у автора, якщо б я писав книжки, то я б ураховував такі важливі нюанси. Словник це ж не протос дуовий набір чогось правильного і дуже точного з точки зору менталітету упослідженого українця