Доволі далека відстань значення "creature, живий організм" від первісного значення кореня *is-t- "той таки, справжній, истий, истній, правий; реальний" турить ("suggests, сугерує, наводить на думку про") непитомість сього слова в такім його значенні (само слово могло й бути в руській, та в иншім значенні), й є, віді, суто лядський розвій значення. Для доказу питомого розвою такого значення сього слова в руській мові мало би бути від корене *is-t- инше яке слово зо значенням близьким до значення "живий організм". Крім того, й твар <істóт> родового множини – з <ó> прозраджує чуджу для руської мови фонологію; те саме й з <істÓтний>.
Це слово прийняло суфікса "-ин(а)" та перейшло до 1 одміни. 3-я йменникова одміна занепадає, тож заводити нові слова цієї одміни до вжитку значить суперечити мовному розвитку.
Я й не писав, що занепала. Якби вона була занепала, то не було б цієї розмови. Вона занепадає. "Кість" стала "кістка", "скатерть" - "скатертина" чи "скатерка" - потрапили до 1 одміни, "біль" набрав чоловічого роду й перейшов до 2 одміни, "запись", "Хотинь" позбулись м'якості кінцевого приголосного та теж набрали чоловічого роду й перейшли до 2 одміни. Ваша "вість" у говірках мало вживана, а частіше кажуть "(з)вістка". І так далі.
На жаль, Ви беретесь творити нові слова, не беручи до відома прикмет новожитньої мови. Так чинили радянські мовознавці, що паскудили українську мову. Почитайте "Так нас навчали правільних проізношеній" Ю. Шевельова: https://r2u.org.ua/node/111 . У нашому разі особливо важить витяг, що починається словами:
"У морфології разючий приклад" і далі аж до цифри 4.
А мене таки примусило замислитись. Якщо давнє "тварь" перетворилося на "тварина", то хто ми, щоб супротивитися цій зміні?
Не будемо ж за "скатертини" називати якусь річ "скатертю", а маючи "кістку" називати невідому річ "костю"?
Оскільки слово давнє українське "тварь" під впливом московської мови отримало негативну конотацію (хоч раніше було синонімом то "створіння"), пропоную додати суфікс "-ець", щоб слово відновило свою нейтральність.
Це слово від прасл. tvаrь «творіння, створіння» може означати не лише ссавців, риб, птахів, а загалом істот творіння.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тварина
Істота — живий організм.
Ти – дивна істота, Богдане.
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0
лат. organismus, рос. существо
Перекладаємо слово істота
Не даю 100%, що радянський словник не бреше, але дає істоту як полонізм.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/істота
Доволі далека відстань значення "creature, живий організм" від первісного значення кореня *is-t- "той таки, справжній, истий, истній, правий; реальний" турить ("suggests, сугерує, наводить на думку про") непитомість сього слова в такім його значенні (само слово могло й бути в руській, та в иншім значенні), й є, віді, суто лядський розвій значення. Для доказу питомого розвою такого значення сього слова в руській мові мало би бути від корене *is-t- инше яке слово зо значенням близьким до значення "живий організм". Крім того, й твар <істóт> родового множини – з <ó> прозраджує чуджу для руської мови фонологію; те саме й з <істÓтний>.
Не кажу, що не полонізм, але що до "істот", то лиш скажу, що "сова" теж дає у родовому відмінку "сов", не "сів". Та все ж "сова" слово питоме
+. Жіночого роду (тварь); твари, твар’ю.
Це слово прийняло суфікса "-ин(а)" та перейшло до 1 одміни. 3-я йменникова одміна занепадає, тож заводити нові слова цієї одміни до вжитку значить суперечити мовному розвитку.
Ну де вона занепала?
Волость, прикрість, вість, сіль, любов и ще верета їнших слів.
Я й не писав, що занепала. Якби вона була занепала, то не було б цієї розмови. Вона занепадає. "Кість" стала "кістка", "скатерть" - "скатертина" чи "скатерка" - потрапили до 1 одміни, "біль" набрав чоловічого роду й перейшов до 2 одміни, "запись", "Хотинь" позбулись м'якості кінцевого приголосного та теж набрали чоловічого роду й перейшли до 2 одміни. Ваша "вість" у говірках мало вживана, а частіше кажуть "(з)вістка". І так далі.
Боретесь з вітряками.
На жаль, Ви беретесь творити нові слова, не беручи до відома прикмет новожитньої мови. Так чинили радянські мовознавці, що паскудили українську мову. Почитайте "Так нас навчали правільних проізношеній" Ю. Шевельова: https://r2u.org.ua/node/111 . У нашому разі особливо важить витяг, що починається словами:
"У морфології разючий приклад" і далі аж до цифри 4.
Esmi proti tuoriti slofa, yacœ na fid bõdõty "nofœ", bo todé to bõde "mowfa stala pozaucœra".
А мене таки примусило замислитись. Якщо давнє "тварь" перетворилося на "тварина", то хто ми, щоб супротивитися цій зміні?
Не будемо ж за "скатертини" називати якусь річ "скатертю", а маючи "кістку" називати невідому річ "костю"?
Добре, але мало, потрібно ще синоніми.
Вимова: gizny /ʒɪ͡ɘzʲdʲ ~ ʒɪ͡ɘzʲɟ ~ ʒɪ͡ɘzʲ ~ ˈʒɪ͡ɘzɨnʲ/, gizni /ˈʒɪ͡ɘznɘ ~ ˈʒɪ͡ɘznɪ̠/, gizniõ /ˈʒɪ͡ɘzʲdʲʊʷ ~ ˈʒɪ͡ɘzɨɲːʊʷ/.
Друс. жізнь "створіння, істота, creatura"; і гебр. חיים /хайим/, חיות /хайот/ є й "життя", й "істота, створіння, creatura".
ЕСУМ (ІІ, 199: жити): жиздь, жизь "життя".
Вимова: /dʊˈʃæ ~ dʊˈʃe/.
Для деяких контекстів.
Утворено од прикметника "живий" суфіксом "-ин(а)", що позначає річ чи речовину з одповідними прикметами.
+++
r2u.org.ua: живина
Від "жити" зі суфіксом "-ець", тобто це "те, що живе".
На протилежність до "мрець", що вже не існує.
Оскільки слово давнє українське "тварь" під впливом московської мови отримало негативну конотацію (хоч раніше було синонімом то "створіння"), пропоную додати суфікс "-ець", щоб слово відновило свою нейтральність.
Словник Здрою Української Мови:
диха́н «тварина»
Ліпнезно!
Спасибі за підпору! Мені теж дуже це слово сподобалося.
Від "існувати".
ru.wikipedia.org: Истец
Нащо махаєте перед мною російською вікіпедією? Ви б ще уругвайською помахали.
И неживе йснує.
Це слово від прасл. tvаrь «творіння, створіння» може означати не лише ссавців, риб, птахів, а загалом істот творіння.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/тварина