Значення слова

Істота — живий організм.

Приклад вживання

Ти – дивна істота, Богдане.

Походження
Приклади в інших мовах

лат. organismus, рос. существо

Варіанти написання
истота
Слово додав

Перекладаємо слово істота

твар
7
Volodymyr Khlopan 24 січня 2020
27 січня 2020

+. Жіночого роду (тварь); твари, твар’ю.

31 грудня 2020

Це слово прийняло суфікса "-ин(а)" та перейшло до 1 одміни. 3-я йменникова одміна занепадає, тож заводити нові слова цієї одміни до вжитку значить суперечити мовному розвитку.

31 грудня 2020

Ну де вона занепала?
Волость, прикрість, вість, сіль, любов и ще верета їнших слів.

31 грудня 2020

Я й не писав, що занепала. Якби вона була занепала, то не було б цієї розмови. Вона занепадає. "Кість" стала "кістка", "скатерть" - "скатертина" чи "скатерка" - потрапили до 1 одміни, "біль" набрав чоловічого роду й перейшов до 2 одміни, "запись", "Хотинь" позбулись м'якості кінцевого приголосного та теж набрали чоловічого роду й перейшли до 2 одміни. Ваша "вість" у говірках мало вживана, а частіше кажуть "(з)вістка". І так далі.

31 грудня 2020

Боретесь з вітряками.

31 грудня 2020

На жаль, Ви беретесь творить нові слова, не беручи до відома прикмет новожитньої мови. Так чинили радянські мовознавці, що паскудили українську мову. Почитайте "Так нас навчали правільних проізношеній" Ю. Шевельова: https://r2u.org.ua/node/111 . У нашому разі особливо важить витяг, що починається словами:
"У морфології разючий приклад" і далі аж до цифри 4.

1 січня 2021

Esmi proti tuoriti slofa, yacœ na fid bõdõty "nofœ", bo todé to bõde "mowfa stala pozaucœra".

4 січня 2021

А мене таки примусило замислитись. Якщо давнє "тварь" перетворилося на "тварина", то хто ми, щоб супротивитися цій зміні?
Не будемо ж за "скатертини" називати якусь річ "скатертю", а маючи "кістку" називати невідому річ "костю"?

27 липня 2021

Найбільший успіх укоріниться в мовній канві мають ті слова, що творені по зразцях новочасної мови більшості українців. Їхнє значіння можна легко вгадать, і їх можна легко запам'ятать. Через це ж таки нерозумно бездумно пхать до зразцевої мови давньоруські й инші давні мовні явища та мовні явища меншості. Ми не пам'ятника споруджаємо. Головна мета спільної мови для всіх українців - зручність - як не для всіх, то хоча б для більшості. Того ж таки й письмова мова не повинна дуже різниться од розмовної мови більшості. Це вже було колись, і од такої мови довелось одмовиться та творить нову, на основі живої народної. Тож нема чого ходить по колу й робить раз у раз ту саму помилку.

істота
7
Ні те, ні се 25 січня 2020
22 вересня 2020

Не даю 100%, що радянський словник не бреше, але дає істоту як полонізм.
goroh.pp.ua: істота

23 вересня 2020

Доволі далека відстань значення "creature, живий організм" від первісного значення кореня *is-t- "той таки, справжній, истий, истній, правий; реальний" турить ("suggests, сугерує, наводить на думку про") непитомість сього слова в такім його значенні (само слово могло й бути в руській, та в иншім значенні), й є, віді, суто лядський розвій значення. Для доказу питомого розвою такого значення сього слова в руській мові мало би бути від корене *is-t- инше яке слово зо значенням близьким до значення "живий організм". Крім того, й твар <істóт> родового множини – з <ó> прозраджує чуджу для руської мови фонологію; те саме й з <істÓтний>.

26 вересня 2020

Не кажу, що не полонізм, але що до "істот", то лиш скажу, що "сова" теж дає у родовому відмінку "сов", не "сів". Та все ж "сова" слово питоме

2 січня

Ne ino u slové "sova" cinno pisiemo <o> cuiriliçeiõ u ròdové mnoginui, isce, na pr., u "voda", ta mogeity tô bouti déya tuaroslwfïa (morphology), ne zuõcoslwfïa (phonology):
1) ròdwf pad mnoginui boul bui ino odin zu <w> iz useyui pritcyui (paradigm) u six slovax ("sova" ta "voda"), to inxyi vyxi padi mogõ gluinõti od toy odin ròdwf pad mnoginui (rwfnîte opac loucéy, de vyxi padui zu <w> gluinõ odin pad zu <o> u slové "cwneç");
2) xiryeinïou ina tuara priaie i cẽstota coristanïa iz ta tuara; muislimo e oge iz mnoginui ròdova tuara slova "sova" ta "voda" coristaiõ dougye rédco — sova e déva u noci, coli bwlxeisty leudou spity, i, nad tô, sova e odinwc ptax, a vodõ ne scoréixye ne lécimo neigy lécimo, tomou, moge, cèrêz rédcwsty tuarwf +<swf>, +<fwd> ne truaiõ.
U slova <istota> ge yoho znacyeinïe "creature" stoyity dougye daleco wd yoho peruésnui znacẽtnui *"to sam, toy tacui", cœmoi i sõmnéuen e spolen ròzüitoc *iz-t-ot-a u znacyeinïe "creature" i u lẽdscé i u rousscé nezavislo.

живина
5

Утворено од прикметника "живий" суфіксом "-ин(а)", що позначає річ чи речовину з одповідними прикметами.

Oleksa Rusyn 31 грудня 2020
4 січня 2021

+++
ЕСУМ: живи́на́ «жива істота».
Словник Грінченка: Живи́на́ – животное; животина.
r2u.org.ua: живина

12 лютого 2021

Не побачив раніше цього слова)
Даю +.

14 лютого 2021

Погано, що коли даєш слово з наголосом, то сайт це вважає окремим словом. Наприклад живи́на́ та живина для нього буде різними словами. Я дав живи́на́, лиш потім дізнався, що тут вже є живина.

15 лютого 2021

То пусте.

15 лютого 2021

Любо бачити, коли українці вживають слово "пусте" в правильному значінні. А то нині "пусте" стало "порожнє", а вже й не почую "пусто" в значінні "марно".

4 липня 2021

Ну не знаю, я завжди казав Пусте як Марне, хтось каже Пусте як Порожнє? жах.

4 серпня

А дїеслово яке до нëго утворити? Животїе?

5 серпня

<А дїеслово яке до нëго утворити?>
?
🙄

створіння
4
Volodymyr Khlopan 24 січня 2020
27 січня 2020

Добре, але мало, потрібно ще синоніми.

живець
2

Від "жити" зі суфіксом "-ець", тобто це "те, що живе".
На протилежність до "мрець", що вже не існує.

douxya
2

Вимова: /dʊˈʃæ ~ dʊˈʃe/.

Для деяких контекстів.

אלישע פרוש 27 січня 2020
тва́рець
1

Оскільки слово давнє українське "тварь" під впливом московської мови отримало негативну конотацію (хоч раніше було синонімом то "створіння"), пропоную додати суфікс "-ець", щоб слово відновило свою нейтральність.

gizeny (gizni
,
gizenniõ)
1

Вимова: gizny /ʒɪ͡ɘzʲdʲ ~ ʒɪ͡ɘzʲɟ ~ ʒɪ͡ɘzʲ ~ ˈʒɪ͡ɘzɨnʲ/, gizni /ˈʒɪ͡ɘznɘ ~ ˈʒɪ͡ɘznɪ̠/, gizniõ /ˈʒɪ͡ɘzʲdʲʊʷ ~ ˈʒɪ͡ɘzɨɲːʊʷ/.

Друс. жізнь "створіння, істота, creatura"; і гебр. חיים /хайим/, חיות /хайот/ є й "життя", й "істота, створіння, creatura".

ЕСУМ (ІІ, 199: жити): жиздь, жизь "життя".

אלישע פרוש 27 січня 2020
20 січня 2021

Ну життя це більш загальне поняття, ніж одна жива істота.

21 січня 2021

Nou, na zagalne ponẽttie »gittie« imemo ge slofo <gittie>, ni?

диха́н
1

Словник Здрою Української Мови:
диха́н «тварина»

28 грудня 2020

Ліпнезно!

29 грудня 2020

Спасибі за підпору! Мені теж дуже це слово сподобалося.

істець
0

Від "існувати".

Карл-Франц Ян Йосиф 23 вересня 2020
23 вересня 2020
23 вересня 2020

Нащо махаєте перед мною російською вікіпедією? Ви б ще уругвайською помахали.

23 вересня 2020

И неживе йснує.

тварина
0

Це слово від прасл. tvаrь «творіння, створіння» може означати не лише ссавців, риб, птахів, а загалом істот творіння.
goroh.pp.ua: тварина

животіння
0

Иван Нечуй-Левицький радил вживати животіти замість иснувати

Jaroslau Dycycovskei 29 серпня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями