Той, що веде мертвих, мерців.
З друс. навь "смерть. мрець"; *nau- "мертвий, смерти, мерти" + *-isk-y-o- → *-ище "місце, місцевість".
goroh.pp.ua: нав
Суфікс "-ій" означає виробника чогось, а некромант за повір'ям творить мерців.
Хіба стрижій не той, що робить стрижки, а крадій не той, хто чинить крадіжки?
Ото же cradéy не є "виробник" крадіжки. "Виробники" чого суть слова: loucéy (<лучай>), *uicéy (<з-вичай>), roucéy (<ручай~ручій>), crocéy (<крочай>), lixéy (<лишай>), babéy (<бабій>)?
чудове слово! Шкода тільки, що не передає темного, потойбічного відтінку цієї діяльності
Суфікс "-ій" означає виробника чогось, а некромант за повір'ям творить мерців.
Суфікс "-ій" означає виробника чогось, а некромант за повір'ям творить мерців.
— той, хто сіє хвороби та знається зі смертю. Від "мор" — псл. morъ «смерть, пошесть», чергуванням голосних пов’язане з *mer-ti «мерти».
goroh.pp.ua: мора#12463
Відати мертвих - знати мертвих,
відати мертвими - керувати мертвими.
Хіба це не некромантія?
ВІДАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех., а також із спол. як, що, заст. Знати, мати про що-небудь уявлення, відомості. Хто відає, як хто обідає (Номис, 1864, № 6518); [Настя:] Ой, хто знає, хто відає моє велике горе! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 441); [Маруся:] Якби ти відав, що то є кохання (Володимир Самійленко, II, 1958, 73); Ніхто не відав їхніх справжніх імен (Юрій Яновський, I, 1954, 112).
♦ Знать не знати, відать не відати див. знати; Не знати, не відати — не мати ніяких відомостей про щось. Ніхто не зна, не віда, як хто обіда (Номис, 1864, № 6518).
2. неперех., діал. Розвідувати, збирати відомості. Відаю я далі, у одного, другого, третього, — ба ні, таки правда. Кажуть, що вже є така машина (Іван Франко, II, 1950, 38).
3. неперех. Керувати, розпоряджатися чим-небудь. Я запитував у декого з членів комітету, що відає нашою публічною книгарнею, чи не взявся б склад при книгарні розповсюджувати Ваше «Дорогою ціною»?.. (Панас Мирний, V, 1955, 409); Молода комуністка Марія Павлівна відала тоді колгоспною хатою-лабораторією (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 53).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 552.
А в множині це «мертвоведи»?
"І" в "-від" є від "ятя" (ѣ), тому в множині буде "мертвовіди".
—
Москвинська форма/вид словотворення: языковед, пушкиновед, славяновед, монголовед тощо