А яке походження слова Чаклун? я самостійно твердого походження сього слова не найшов.
Ya pameataiõ u SISM cis oge se slovo e ôd corene *kek- : *kēk- "biti" (ôdcui i slovo ‹cecati› "expectare" ← "biti"), sta iz drêunyui bobonui oge "kéclouni" quarea zlacui (gito, pxenicõ tc.) "bíuxe" ( = "kécauxe") zlacui. Ta ne mojõ nuiné résti mésto de tô e pisano tam.
Просто в етимологіях писано, що слово можливо з Тюркських мов черпане.
"Чаклун" походить від слова "чакли" - чари.
"Багато взяли з своїми чаклами? Не дуже я злякалася твоєї дядини хоч вона і відьма".
(Панас Мирний).
Слово давнє українське. перекладу не потребує.
згідно з цього словника http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=Маг Маг (гр., з перс., магуш - чаклун). Хоча так, запозичення з грецької то не так страшно
Слово "чарівник" занадто довге, щоб видержати конкуренцію з коротким словом "маг". Але українська мова має слово "бай" чоловічого роду, що означає "казкар", од того кореня, що й "баяти" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/628-baj.html#show_point), в такому разі за такою ж моделью можна одеражати слово чоловічого роду "чар", що значитиме чарівника.
Кому шо, а вам аби хєр та хір уставити... яко перейдете по посиланню, то ввидіте, што тамо таких варіантів нема.
Гадаю, що є ще якось розрізняти всяких Візардів, Сорчерів, Варлоків та гинших чаклунів из різних творів та йигор.
Slovou "wizard (daunéixe ‹wizzard›)" naiblizye teacnõty slova œd "znati" ci "vésti"; porœun. eagl. "wizard : wise, wit; ném. wissen, nzm. weten, dn. vide" ta rous. "vésti, védati : védoun, védymac, védyma; znati : znaxœury".
Slovo "warlock" peruésno znaci "praudolgeç" ci "rotoroux, cto rouxity rotõ" ("oath-breaker"), o lixé ("devil"), a znacyeinïe = "witch" e iz scœutscui (œd ¾ XVI stl.); https://www.etymonline.com/word/warlock#etymonline_v_4836
А якщо в сетінгу є Wizard та Witch/Witcher, то як розрізняти?
> Slovo "warlock" peruésno znaci "praudolgeç" ci "rotoroux, cto rouxity rotõ" ("oath-breaker"), o lixé ("devil"), a znacyeinïe = "witch" e iz scœutscui (œd ¾ XVI stl.)
То як руською можна назвати Варлока?
Є досить популярним такий варіант:
Візард - чарівник
Варлок - чаклун
Сорчер - чародій
<То як руською можна назвати Варлока?>
Tô e u pèunax medyax volélno, ta moglo bui bouti i ‹baian›, ponevagy i ‹bayati› u daunyorousscé i ‹wǣr lēogan› u daunyoeaghelscé imõ blizko znacyeinïe "cazati crivo, criviti/lamati vérõ/praudõ, cazati nepraudõ, criuditi".
Œd seoho ge corene bui isce moglo bouti drous. ‹bali› (*ba-dl-i, œd *ba- "baiati"). Inxe slovo bui moglo bouti ‹uracyu›, xotya u veatscé e nuiné ‹врач› za "lécary", ta e œd *‹vyrati› "govoriti, baiati", a roussca znaieity i pitomo slovo ‹voriti› œd seoho ge corene, xotya ya dauno doumaiõ œd yoho bui radxe tuoriti slova za "irony, ironic* — to sam coreiny.
r2u.org.ua: маг 
goroh.pp.ua: знахар
Галузі чарівництва.
Баяльник, баяльниця; балій - той, шо вміє примовляти.
Босорканя, босірка - найнижча відьма.
Віщун, віщунка; віщівник, провидець.
Вовкун, вовкулака - той, що перекидається або перетворений на вовка.
Ворожбит, ворожбита; ворожка; гадач.
Волхв.
Знахар, знахарка; знатник, знатниця; святець.
Відун, відунка - віщун, провидець.
Відьмар, відьмач, відьма.
Вирітник - найсильніший чаклун, здатний убивати поглядом птицю на льоту.
Вириця - стара відьма.
Галдовник, калдовник, калдовниця.
Гадєр, гадєрка - той, що має владу над зміями.
Градівник, градобур, хмарник - той, що керує градовими і дощовими хмарами.
Дводушник, дводушниця.
Зіркочтій, планетник - астролог.
Інклюзник, верхоблюдник - той, що вміє виробляти зачаровані гроші.
Кобник - той, що наводить поробу (кобь).
Крутильник, крутильниця - той, що може переносити людину на далекі відстані.
Маґйосник, маґйосниця - чарівник, чарівниця.
Мантяник - той, що вміє напускати ману.
Місячник - той, що при зміні місяця здатен змінювати свою стать з чоловічої на жіночу і навпаки.
Мольфар, мольфарка, мештерка - те саме, що чаклун, чаклунка. (Мольфа - кукла за допомогою якої насилають чари).
Опир, упир; рожак.
Очвара - лиха відьма.
Охвениця, охварька - відьма (бойківськ).
Перемітник - той, що здатен змінювати свою подобу.
Сточник - той, що знає всьому силу.
Травознавець, зілляр, зілійник - той, що вміє лікувати зіллями.
Характерник - чарівник-воїн.
Химородник, химородниця - той, що володіє секретами якогось ремесла.
Чаклун, чаклунка; чарівник, чарівниця; чародій, чародійник, чародійниця.
Чередниця - відьма, яка відбирає молоко у корів.
Чинитарь - той, що чинить розлад і сварки між людьми.
Яритник, яритниця - молодий відьмар, відьма.