Жеретія́ — Дракон, змей-горыныч (Словарь Грінченка, 3 видання)
r2u.org.ua: дракон
чудово!
СУМ каже, що це слово означає просто змію (
sum.in.ua: zheretija). Може більш усталене "змій" краще би пасувало?
Бо "жеретія" це багатозначне слово, і значить як "дракона", так "ненажеру", так і "змію, що лазить по деревах (але не просто наземну змію)".
Відповідник "жеретія" чудово підійшов би для 
крокоди́л
Натомість етимологія слова "дракон" бере свої витоки від дієслівної форми (аориста) грецького слова derkesthai - "ясно, чітко бачити".
Тобто "дракон" - це створіння, яке очевидно володіло здатністю ясновиддя. Ясновидіння завжди асоціювалось з мудрістю, яка є джерелом великої могутності. Адже знання - це сила. Це добре відображено у стрічці "Хоббіт: Пустка Смога" (https://www.youtube.com/watch?v=IQ2gCi9caL8).
Зображення дракона було і є на багатьох гербах (наприклад міста Льондин чи Ісляндії). До речі, є цікава розповідь про чотирьох вартових Ісляндії, серед яких є і дракон (The four landvættir of Iceland). В масовій культурі дракони зображаються різноманітно, і зі звичайною змією їх поєднують хіба що очиська та хвіст. І дракони аж ніяк не є створіннями, котрі лише щось жеруть (жеретія). Перш за все це міфічні створіння, котрі викликають повагу та страх та володіють надзвичайною могутністю, мудрістю та ясновиддям. Тож на мою думку, потрібно виходити з цього положення, шукаючи відповідник для слова "дракон".
Правильно, правильно : На Буковині до війни snake називали гадена а dragon казали змій; і не потрібно вигадувати нові слова … по другім, «змій та дракон» це російський вислів.
Тай у всіх казках згадується змій , літаючий змій , змій горинич , пожирающий все змій , князь змій , пан змій , змій громовик . Як не знаєш, що де достати , чи що робити йди на змія
А вот сучасне значення "змій" потрібно булоби перенести на гад
Напр.:
До пенька з усіх сторін повзли вужаки .. Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко)
[Антей:] В тих квітках ховався невидимий холодний гад розпусти і зневаги. (Леся Українка)
(сани, санню, ...)
*sap-n-y- (*sap- ← *sōp- : *sop- "сопсти, сопѣти"). Друс.: сань (ж.р.) "змія [що сопить], draco".
Якщо перше вказано "змія" і лиш потім "дракон", може тяма "змія" є важнішою, первішою?
Так можна було би назвати якийсь вид змій в Україні.
Невже немає на світі змій, які соплять (я не життєзнавець, може є на осідку який, щоб пояснив)?
Карл-Франц Ян Йосиф, гадаєте в религийних текстах середньовічного словянства би скоріше згадали якийсь вид екзотичної й рідкісної змії ніж дракона, згадуваного в Библиї?
Є в українській мові під тямою "дракон":
goroh.pp.ua: смок
Шаркань - змій, дракон. Словник застарілих та діалектних слів.
Шаркан - сильний вітер, буря. Сл. Грінченка.
"Я бився з одним Шарканем. Великий був змій - мав аж шість голів. Я стинаю то одну, то другу, а Шаркань притулює до них свою шию - і знову приростають".
Казки "Дванадцять братів" Ужгород 1972 р. стор. 108.
Чудово придається слово на позначення "great dragon", і під цим утямком криється не просто вік смока/змія, а й місце, таке собі "звання" серед инших смоків/зміїв. До того ж "велезмій" як відповідник слову "дракон" (НЕ "великий дракон/great dragon"), коли є коротші (смок, змій, смочіль тощо), не дуже перевершує їх. А вже як відповідник слову "great dragon" - бездоганно, як на мене. Коротко, стисло, містко, одне слово замість двох.
Тепер залишилося ще знайти українське слово для "dragonling" (смок/змій, який ще молодий і не виріс до дорослого). :)
Можна наш суфікс "-еня" (кошеня, зайченя, мишеня, каченя, вовченя) використати, якшо воно звучатиме добре. Смоченя, якшо від "смок".
<Можна наш суфікс "-еня" (кошеня, зайченя, мишеня, каченя, вовченя) використати, якшо воно звучатиме добре. Смоченя, якшо від "смок".>
Nacy? Cyto tô dasty? "Malẽ smòca"?
___
Peruésen i lépxiy e cepeiny <-ẽ>, ne <-enẽ>; <-enẽ> e duoyeinïe toho ge <-ẽ> — *en+en.
cwt → cotẽ/cotẽt-
lèu → lèuẽ/lèuẽt-
zayẽc → zayẽcẽ/zayẽcẽt-
lis → lisẽ/lisẽt-
óuc → óucẽ/óucẽt-
gõsy → gõsẽ/gõsẽt-
cacyka → cacẽ/cacẽt-
õtua → õtẽ/õtẽt-
pily → pilẽ/pilẽt-
socwl → socolẽ/socolẽt-
orel → wrlẽ/wrlẽt-
sova → sovẽ/sovẽt-
†puta "ptax" → pòtẽ/pòtẽt-
rõca → rõcẽ/rõcẽt- "mala rõca, rõcyka"
gòron/gorn/gorno → gornẽ/gornẽt- tocyto.
Шо це дасть? Та рівно те, шо й у мною наведених прикладах. Мені, як корінному мовцю, перше на гадку приходить саме цей суфікс. Добрий суфікс, нема в цьому ніц поганого. Можна й "смоча", я ж лише запропонував.
Як на мене, "смоча" та "смоченя" є доволі влучні слова для "dragonling"! А от від слова "змій" такі похідні слова будуть переплутуватися з дитинчатами змії. Проте хтось і зможе створити / віднайти слово для "dragonling" від слова "змій" (дракон) згідно із законами нашої, а не чужої, мови.
Рупно, а чи можливо створити слово для "great dragon" від слова "смок"? Такий самий спосіб утворення – "велесмок"?
"прилітає з гори на рівнину, з горла вириваєтьсьа вогонь, вириває та хапає лапами худобу й повертаєтьсьа у печеру, а льудьам від цього ай або й самі горлають". Слово не взьате мною ні з яких джерел, лише з моєї уяви.
Може тому "могут", Єлисіє, що хто зустрінеться (συνάντηση) з драконом, той зустрінеться востаннє у житті своєму?
Карл-Франц Ян Йосиф,
пробачте ми, не συνάντηση міних, а δυνάστης. То є явно слід самоправки на моїм телефоні. :) Я вірно не міг із своєї волі дати συνάντηση.
У польській і чеській міфології - магічна істота, котра в вигляді палаючого птаха крутиться в вогняному вітрі або вирі (уособлення блискавки)
укр. горіти, горн, псл. *gъrnъ, пов'язане із лат. fornus «піч», дінд. ghṛṇáḥ «спека, жар», прус. goro «місце вогню», іє. *guhr-no-;
той самий корінь з іншими ступенями вокалізму також у словах горі́ти, грі́ти, жар.
у південних слов’ян дракон або змій. Відомий в сербській, болгарській і македонській традиціях.
Жорства - крьілатьій дракон, летающий по воздуху, изображение которого иногда встречается на медньіх рукоятках гуцульских палок.
(Сл. Яворницького).
Див. ЕСУМ на смок, де дано є товк "дракон". Се слово в сім же товці зна ще мова друс.: съмъкъ "дракон". Іде від кореня *muk-: *mouk- в микати, мкнути, друс. смучати "бігти, рушити, рухати; дерти, рвати".
Теж перше згадав відоме мені з польської "смок", та біда в тому, що так українці вже почали називати "насос" (
насос ).
Ви добре знаєте мову, можливо у Древній Русі були ще якісь форми слова "съмъкъ"?
13844
+
goroh.pp.ua: смок
Підпираю !
Про що сперечатися, слово і в мові Руської країни було, і в білорусі лишилося (у них душе кумедно звучить - цмок), навіть у західних слов'ян є.
Я щоправда згадав чув від білорусів, що цмок у них це не дракон, а істота на кшталт виверни. То чи варто давати за драконом, якщо це зовсім інша міфічна істота?
Відки Ви узагалі взяли форми "шмок", "цмок"? Де Ви знаходите фонетичні варіянти слів, я щось ні "шмок", ні "цмок" в українців (останнє хіба що в білорусів) знайти не можу.
Відповіді, авжеж, не буде :(
Я біх те Ваше питання не бачив.
У всякого слова /s/ + приголосний на початку в руській може бути мовлено яко [ʃ] чи [t͡s], коли такий твар словник и не дає. Проте, твар з [t͡s] (<цмок>) таки дає словник Білецького-Носенка.
Напр., snaga може бути мовлено й {ˈt͡snɑɣ̞ɐ}, й такий твар (<цнага>) дає словник бойківського говору Онишкевича. А smouga крім {ˈsmuɣ̞ɐ} може бути мовлено й {ˈʃmuɣ̞ɐ}.
Дивно. Скільки за мололих літ прочитав літератури, ніколи не чув про цокання в українській мові. У білорусів щось схоже є, та вперше чую, що й у українців теж.
Спасибі за одвіт.
Але то не є те "цокання" що в білоруській. У білорусів [t͡ɕ] є рефлекс палаталізованого /t/, причім головний у тій мові, а в даній тут формі <smuc> є [t͡s] один из алофонічних рефлексів фонеми /s/. Та й, як сами бачите, в білоруській то є [t͡ɕ], а в руській то є [t͡s]. Є [t͡ɕ] и в руській, та вже з *k, коли йому передує голосний переднього ряду.
Гаразд. А жаль, мав надію, що це спільний мовний процес з братами нашими білорусами, а явиться, що це два різні процеса.
Cœmou »gély«??
Чи може бути „смік“?
Ni, d.-rous. smucu/смъкъ) → rous. <smoc> bo, ne +smwcu/смѡкъ → +smwc.
Вимова з [z], яку дав ім, є скоріше, неправильна.
Чому?
Бо *s → [z] на початку слів є знано тільки в передчепі *su- (→ <съ-> → <з->), в руській, а в тім слові *s- є часть корене, не передчеп.
Есум пише що форми з початковим з могли виникнути під впливом слова змія.
Може бути, та всяко то би був уплив иншого слова.
Смок? ха, прямо як назва СМОҐА\СМАУГА у Толкіна.
<Смок? ха, прямо як назва СМОҐА\СМАУГА у Толкіна.>
I ne darma. Na indoeüropéyscœumy ròveni e tô to sam coreiny: praindoeür. *smeuk-/*smeug- "póuzti, cóuzti, xóuzti".
Не буде "смок" у значінні "дракон" перегукуватися зі словом "смок" у значінні "насос"? Просто в останньому значінні воно доволі поширене, на відміну від першого. Може, є якийсь спосіб відрізнити (позначити по-иншому на письмі одне з них, знайти инше слово для однієї з цих спосуд) ці слова, якщо це не порушуватиме основні засади українського словотвору?
На Буковині до війни snake називали гадена а dragon казали змій; і не потрібно вигадувати нові слова … змій та дракон, це ж російський вислів!