Цікаве слівце, та чи направду значить воно саламандру? ЕСУМ (том V, ст. 122) шле на "Знадоби для пізнаня угорско-руских говорів" І. Верхратського, але там се слово на ст. 255 товмачено як "Wassermolch, Triton". Утім, вони не дуже сильно й різняться межи собою, тож не знаю...

E znamenano slovo ‹dozdiénca› u rousscé.

Vidite tam u slœunicé Grincênca métui ‹Шух.› ta ‹Вх. Лем.› ?

Шух. = Гуцульщина. Написав Проф. Володимир Шухевич. 2 части. Л. 1899, 1901 [Томы II и IV «Матеріялів до укр.-р. етнольоґії» Наук. т-ва ім Шевч.].

Вх. Лем. = «Словарець», приложенный къ книгѣ И. Верхратскаго: «Про говор галицких лемків». Л. 1902.

Tô bui imemo ‹є́щір› u slœunicé verxovinscoho (inacye "houçoulscoho") govorou, ta ‹я́щур› u lemocyscoho ("lêmcœuscoho").

Na stòroné 691, §41.3 (Історична фонологія української мови : Діалектний переголос a > e) cètemo :

» М'який приголосний /j/ до таких
наслідків не призводить (стоя́ти, я́года, моя́, по́яс), ЗА ВИНЯТКОМ
надбережжя Білого та Чорного Черемошу, де /j/ справляє на /а/ такий само вплив, як і пом'якшені приголосні: ‹є́года› тощо. «

Béluy ta Ceornuy Cèremoxy e Verxovina (inacye Houçoulscina), i, œdpovédno, ̃pèregòlôs, tocynéixe, pèrêdnyeinïe ("fronting") /ja/ → [jɛ ~ jæ ( ~ je ~ je̝)] e verxovinscuy prõg.

Tamge, nizye, cètemo i :

» Західна межа проходить (приблизно) південніше від Перемишля — через Самбір — південніше від Дрогобича
— через Долину — до Тиси, лишаючи незаторкнутими лемківські, бойківські та закарпатські говірки (ЗА ВИНЯТКОМ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ОСТАННІХ).

Tomou e u verxovinscœumy govoré, na pr., ‹yagoda› [ˈjɛɣ̞o̝dɐ ~ ˈjæɣ̞o̝dɐ], ‹yama› [ˈjɛmɐ ~ ˈjæmɐ], i, œdpovédno, ‹yasceûr› [ˈjɛʃt͡ʃyr ~ ˈjæʃt͡ʃyr].

Lemocyscomou govorou e pèrêdnyeinïe /ja/ → [jɛ ~ jæ] nepitimo, ta ‹eû› (iz *e pèrêd slabomy *u) e tam prodóugyeno u zuõcé [ʉ]. Tam e, na pr., ‹veceûr› [ˈβ̞ɛt͡ʃʉr], ‹teûtca› [ˈtʲʉtkɐ], ‹peceûnca› [pɛˈt͡ʃʉŋkɐ], i, œdpovédno, ‹yasceûr› [ˈjaʃt͡ʃʉr].

Védomo e yavisce, coli rœuzna uimóuva tohoge slova dasty rœuzna znacyeinïa. Ta ci e tô loucéy so slovomy ‹yasceûr›?

Za ATSSOuM e 2. znacyeinïe u statïé na ‹я́щур› = znacyeinïamy u statïé na ‹я́щір› (sum.in.ua: jashhur → sum.in.ua: jashhir) :

» 1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії.

2. заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних. Найбільшим серед динозаврів [наприкінці мезозойської ери] був травоїдний ящір диплодок, що пересувався на чотирьох ногах і мав від голови до кінчика хвоста двадцять п'ять метрів довжини (Наука і життя, 3, 1973, 38); Одна за одною запалали німецькі «пантери». З довгими жерлами гармат вони скидались на ящерів прадавньої ери (Олесь Донченко, VI, 1957, 200). «

Znacyeinïe 1. e dosta ròzmuito, ta su "mogõtnyui cœugotymi" ni mala yasceûrca ni salamandra ci triton tô pèuno ne e, a Africa i Azïa teacnõty na varana (Varanus) — se potuerdity i priclad u statïe na ‹я́щур› :

» Вони привезли з далекої Туркменії ВАРАНА, спійманого ними в степу. Це ЯЩУР, який рідко тепер зустрічається і нагадує крокодила (Вечірній Київ, 11.X 1968, 4) «.
Togy i ‹я́щур› i ‹я́щір› mogeity znaciti varana.

Tamge, i u statïé na ‹я́щур› i u statïé na ‹я́щір› rétemo i pricladui na znacyeinïe dinozaurus :

» Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини ПЕРЕДІСТОРИЧНИХ ЯЩУРІВ (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183). « (sum.in.ua: jashhur) ;

» 2. заст. НАЗВА ВИМЕРЛИХ ПЛАЗУНІВ І ЗЕМНОВОДНИХ. Найбільшим СЕРЕД ДИНОЗАВРІВ [наприкінці мезозойської ери] був ТРАВОЇДНИЙ ЯЩІР ДИПЛОДОК, що пересувався на чотирьох ногах і мав від голови до кінчика хвоста двадцять п'ять метрів довжини (Наука і життя, 3, 1973, 38); Одна за одною запалали німецькі «пантери». З довгими жерлами гармат вони скидались на ЯЩЕРІВ ПРАДАВНЬОЇ ЕРИ (Олесь Донченко, VI, 1957, 200). «

Togy imemo ista znacyeinïa i tuara ‹я́щур› i tuara ‹я́щір› : "Varanus", "dinozaurus" ta, na Lêmcoviné, "salamandra".

Na tlé usyerecenoho ya teagéiõ vidéti znacyeinïe "salamandra" (ci "triton") ou slova ‹yasceûr› yaco lixe méstno — na Lêmcoviné ta Verxoviné, acei isce de, ta ne zagalnoroussco.

Vid. pœd ‹є́щір›.