Давньоруське пругъ — саранча.
http://oldrusdict.ru/dict.html
ЕСУМ (том V, ст. 440): "сарана, Locusta L." — (ент.) похідні утворення від [стригну́ти] ([*стригати]) «стрибнути» (див.). Шле на працю І. Верхратського "Говір батюків" (https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=9395), найдемо се слово на ст. 296 (у файлі — ст. 302).
Давньоруське пругъ — саранча.
http://oldrusdict.ru/dict.html
тюркське*
Давньоруське обрѣда — саранча.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Тепер переглянув, чи походження цього слова не об- з коренем врѣд, бо якщо так, тоді це слово чуже, з характерним церковнослов'янським неповногласієм. Українською ж вередливий, а не врєдний.
uk.wikipedia.org: Повноголосся
<Тепер переглянув, чи походження цього слова...>
То переглянули'сте вже?
Викопування з могили 🤭