Я помилився, каюся.
«Верблюд» таки має бути! У «Лексиконі…» церковнослов’янське «вельблюд» перекладають руським (українським) «верблюд», тому хибно це слово дав як росіянізм.
Таки має бути «верблюд».
1/ вельбу́д; 2/ ужище дебеле/
З перекладу в глосах Пересопницького євангелія (див. на стор. 119 - тут : https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/17954/1/14.pdf )
Все одно чуже, з германських
І навіть в готів від греків а там ще далі зі сходу
Хоча може тоді все-таки прийняти народне пояснення своїми коренями (вель-блуд)
Але ж праслов'янське
До чистилища не треба. Є руське (ураїнське) слово - "вельбуд", а тому треба замінити "вельблу́да", на "вельбу́д".
Балакали, балакали, сіли та й заплакали 🤦♂️
👍
Безпосередньо від всеслов'янського *velьb(l)ǫdъ, *vъlьb(l)ǫdъ, давньоруського вельблудъ, без російського посередництва.
У решти північних слов'ян, окрім росіян, так ідентично.
Дослівно слово можна перекласти, як "великий блукач" (ще від праслов'янської мови).
А як вирішити велеблуд чи вельблуд?
Я помилився, каюся.
«Верблюд» таки має бути! У «Лексиконі…» церковнослов’янське «вельблюд» перекладають руським (українським) «верблюд», тому хибно це слово дав як росіянізм.
Таки має бути «верблюд».
П'ять разів. Я рахую. Але завжди визнаю помилку, як учив мене мій дід. Бо найважливіше чесно признатися.
Нема помилки. Насправді, Ви лише трохи помилилися, були дві назви : 1) "вельбуд"; 2) "ужище дебеле". Це переклади в глосах Пересопницького євангелія (див. на стор. 119 - тут : https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/17954/1/14.pdf ). Просто треба "вельблу́д" замінити словом "вельбу́д" (до слова, воно з праслов'янських часів).
Блунар - залежний синій верблюд від карамелевого тютюну.
Запозичення із готської мови (на жаль).