Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/точка
То є неправильна вторинна форма, й явно дуже пізня. Слово походить від кореня *tok- у дієслові *tok-i-t-i- "точити=рити/стругати <= крутити <= змушувати бігти [по колу]". Не має нич спільного зо словом <точка=крапка>, друге бо походить від *tuk- у <ткати, ткнути>. Правильна форма назви звіри має бути тѡчька, за чинним правописом <тічка>, в родовім множини: <точок> (*точьк-). У формі <точлúвий> є <о> сподіване, бо хоча й має там бути закономірно "/ѡ/" (в критім складі), воно є в ненаголошеній позиції, <о> тут очевидно відбиває спрощення первісного дифтонга типу {uo} в ненаголошеній позиції з говірок "києво-поліського" типу. Але в <тóчка> (звір) є <ó> під наголосом, тому приводити за доказ правильності <о> форму <точлúвий> тут не можна.
Полівка — рід гризунів, один з найбагатших за видовим складом родів ссавців України.
Гляди, полівка побігла.
росіянізм, калька росій. полёвка
пол. nornik
Перекладаємо слово полівка
Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка
Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/точка
Цікаво)
То є неправильна вторинна форма, й явно дуже пізня. Слово походить від кореня *tok- у дієслові *tok-i-t-i- "точити=рити/стругати <= крутити <= змушувати бігти [по колу]". Не має нич спільного зо словом <точка=крапка>, друге бо походить від *tuk- у <ткати, ткнути>. Правильна форма назви звіри має бути тѡчька, за чинним правописом <тічка>, в родовім множини: <точок> (*точьк-). У формі <точлúвий> є <о> сподіване, бо хоча й має там бути закономірно "/ѡ/" (в критім складі), воно є в ненаголошеній позиції, <о> тут очевидно відбиває спрощення первісного дифтонга типу {uo} в ненаголошеній позиції з говірок "києво-поліського" типу. Але в <тóчка> (звір) є <ó> під наголосом, тому приводити за доказ правильності <о> форму <точлúвий> тут не можна.
А з чого ви взяли, що воно все саме так а не інак?
Що є яснити тому, хто не тямить річ?