Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
goroh.pp.ua: точка
То є неправильна вторинна форма, й явно дуже пізня. Слово походить від кореня *tok- у дієслові *tok-i-t-i- "точити=рити/стругати <= крутити <= змушувати бігти [по колу]". Не має нич спільного зо словом <точка=крапка>, друге бо походить від *tuk- у <ткати, ткнути>. Правильна форма назви звіри має бути тѡчька, за чинним правописом <тічка>, в родовім множини: <точок> (*точьк-). У формі <точлúвий> є <о> сподіване, бо хоча й має там бути закономірно "/ѡ/" (в критім складі), воно є в ненаголошеній позиції, <о> тут очевидно відбиває спрощення первісного дифтонга типу {uo} в ненаголошеній позиції з говірок "києво-поліського" типу. Але в <тóчка> (звір) є <ó> під наголосом, тому приводити за доказ правильності <о> форму <точлúвий> тут не можна.
З огляду на форми й з <в> и з <л>, припускаю вихідну форму з *l, де <в> відбиває рефлекс т.зв. "дебукалізації", засвідчений у руській мові в інтервокальній позиції зокрема в говірці лемківській: <ковотка> ← *colodca, <ківок> ← *cwloc тощо. Тому даю написання, яке обіймає й вимову дебукалізованого /l/, й латеральну. Про всяк випадок даю й написання через <u>.
Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
goroh.pp.ua: точка
Даю за напорудую Єлисія форму з "і" у закритому складі.
Полівка — рід гризунів, один з найбагатших за видовим складом родів ссавців України.
Гляди, полівка побігла.
росіянізм, калька росій. полёвка
пол. nornik
Перекладаємо слово полівка
Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка
Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
goroh.pp.ua: точка
Цікаво)
То є неправильна вторинна форма, й явно дуже пізня. Слово походить від кореня *tok- у дієслові *tok-i-t-i- "точити=рити/стругати <= крутити <= змушувати бігти [по колу]". Не має нич спільного зо словом <точка=крапка>, друге бо походить від *tuk- у <ткати, ткнути>. Правильна форма назви звіри має бути тѡчька, за чинним правописом <тічка>, в родовім множини: <точок> (*точьк-). У формі <точлúвий> є <о> сподіване, бо хоча й має там бути закономірно "/ѡ/" (в критім складі), воно є в ненаголошеній позиції, <о> тут очевидно відбиває спрощення первісного дифтонга типу {uo} в ненаголошеній позиції з говірок "києво-поліського" типу. Але в <тóчка> (звір) є <ó> під наголосом, тому приводити за доказ правильності <о> форму <точлúвий> тут не можна.
А з чого ви взяли, що воно все саме так а не інак?
Що є яснити тому, хто не тямить річ?
r2u.org.ua: кашевок
+
{kɐʃɑ̝ˈɫæt͡ɕ ~ kɐʃɑ̝ˈwæt͡ɕ ~ kɐʃɑ̝ˈlæt͡s ~ kɐʃɑ̝ˈɫæt͡ɕ ~ kɐʃɑ̝ˈwæt͡ɕ ~ kɐʃɑ̝ˈlæt͡s ~ kɐʃeˈɫæt͡ɕ ~ kɐʃeˈwæt͡ɕ ~ kɐʃeˈlæt͡s ~ ...}.
ЕСУМ ІІ, 410: кашаве́ць, такоже: каше́вка, кашє́лка, кашє́лок, кешелько́, кашево́к; Желехівський І, 338: кишаве́ць (віді, криво писане *кашаве́ць); такоже: кашаво́к, каше́вка.
З огляду на форми й з <в> и з <л>, припускаю вихідну форму з *l, де <в> відбиває рефлекс т.зв. "дебукалізації", засвідчений у руській мові в інтервокальній позиції зокрема в говірці лемківській: <ковотка> ← *colodca, <ківок> ← *cwloc тощо. Тому даю написання, яке обіймає й вимову дебукалізованого /l/, й латеральну. Про всяк випадок даю й написання через <u>.
Чинне слово зі словників української мови (а російське "точка" українською буде "цятка", "крапка" – точка):
То́чка – Полёвка, Hypodaues.
r2u.org.ua: точка
Слово сильно вкорінене в українській мові пов'язано з дрібними істотами:
Прото́чина – дірка, прогризена мишами чи черв’яками,
Нато́ка – горіхи, нанесені мишами на зиму,
Наточи́тись – наїстися,
Точли́вий – гризучий.
goroh.pp.ua: точка
Даю за напорудую Єлисія форму з "і" у закритому складі.