Tuoryeno mnoiõ na tlé d.-rous. <стьбль/стьпль/стьбло/стьпло/стъпль/стъпло>, imene zuéri neyasna rodou — u rwznax d.-rous. pamẽtcax i za "cotõ/cota" i za "süinïõ", a inde isce za deyacõ neyasnõ zuéry. Yasno e ino slovo te e wd corene *styb-/*styp- zo znacẽtnoiõ "còloti", mnya tou *"zuéry zu tuerdoiõ/gœrstcoiõ xerstïõ, sternïemy, scetinoiõ", u rous. i u slovax: stèblo *"cyto colie"→"cèrên builinui", stèbati/stœbati/stébati *"còloti"→"xiti, stègati", stpica (*styp-ik-a) "loucy/promeiny/igla colesa" ← *"cyto colie", a cei stèp "zemya zu coliõtyoiõ trauoiõ, sternïemy", stèpœur "rostoc roslinui" ta stèp² ta stèpa "neproxwdne méstçe na goré; gora ci strémca skelya; bezodnya, provalïe, sclèzy" ← *"gora, skelya" ← *"cyto sturcity ← colie", i moge(!) stèpac "tarantula" ← *"cyto gẽlity — colie". Samo ge se d.-rous. slovo za imẽ zuéri "hyena" e udxnõto grecyscuimy slovom ύαινα "hyena" wd d.-gr. υς (ὗς) "uepery, süinïa", zuanui za tuerdõ/gœrstcõ xersty, sterninõ/sternïe, scetinõ", i tomou cyto slovo stebly/stèblo/steply/stèplo e u d.-rous. védomo za imẽ zuéri zu tuerdoiõ/gœrstcoiõ xerstïõ sternïemy scetinoiõ, scetinoiõ, xotya i neyasno cyto za zuéry (tô moge tacui bouti i "hyena"). U dauninõ béxõ i inxyi loucéyi plõtanïa imene zuéri, na priclad, bober znaci i "bober" i "tigr", a ueilybõd (вельбѫдъ) "camel" peruésno znaci "elephant".
Yé dal eimy tuarui zu cepeinymi -ica ci -oun, ta mogiõty bouti i inxyi cepeni, na pr.: stbloux/stploux, stbliac/stblac/stpliac/stplac, abo i heto bez dodatna cepene: stèbely/stebly, stèpely/steply, stèbel/stebl, stèpel/stepl. Yé ne vémy, cotruy tuar boul bui lépxiuy.
stbl- /zbl-/, stpl- /spl- ~ ʃpl-/
Якась дурість. Стебел це не той самий наш кіт, це лісовий кіт, зовсім инший вид за кота одомашненого.
лісовий кіт
Oge Ui daste te slovo za imẽ lésya cota, ne znacity ono isto znacity lésyu cwt. Pisal eimy ge tou u zméncé oge cyto tocyno te daunyorousske slovo znacity, e nevédomo, neyasno. Isto e ino oge slovo te znacity yacõ zuéry zo gœrstcoiõ tuerdoiõ xerstïõ, sterninoiõ, scetinoiõ. Yaco'my ouge i pisal tou u zméncé pwd slovomy, u rwznax pamẽtcax e tô i "cwt", i "süinya", i isce neyasno yaca zuéry. Ta i coli cwt, to iz pamẽtcui ne e yasno ci lésyu ci cyto za vid cota. To ne uzuertaite na sebe — Ui ne'ste gèrelo.
Українська діалектна назва свині.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53517-svynyna.html#show_point
Оригінальне грецьке ὕαινα походить від ὑς «свиня» +закінчення фемінітиву, грецьку назву гієни утворено від назви свині саме через зовнішню схожість щетинястої спини гієни із спиною свині, а грецьке ὑς етимологічно споріднено з праслов'янським svinьja та укр. свиня́
goroh.pp.ua: гієна
Ні, ну як можна гієну свининою назвати?
Адже ви хочте, щоб люди сприймали та підтримали ваш переклад.
Свинина позначає не тільки м'ясо, але й саму свиню.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53517-svynyna.html#show_point
Оригінальне грецьке ὕαινα походить від ὑς «свиня» +закінчення фемінітиву, грецьку назву гієни утворено від назви свині саме через зовнішню схожість щетинястої спини гієни із спиною свині, а грецьке ὑς етимологічно споріднено з праслов'янським svinьja та укр. свиня́!
goroh.pp.ua: гієна
Скажіть, а ви будете сміятися з греків за те, що цей вид звірів стали свинями називати? Може приїдете в Атени й почнете доводити що їхній словотвір недоладний?
Справа в тім, що греки це слово придумали дууууууже давно, а ви взяли тільки щойно, калькували у греків те слово, й дивуєтесь, чому інші називають дурню дурнею?
Так ви ж борець з кальками? А тут такі дикі кальки пхаєте до нашої мови. Це як? 🧐
"Так ви ж борець з кальками? А тут такі дикі кальки пхаєте др нашої мови. Це як?".
Цей переклад додавав не головний Карл. У них є один з Янів, який додає здебільшого кальки, це добре видно. Додав переклад саме він.
Слово існувало ще в давньоруській мові — у формі уѥна.
http://oldrusdict.ru/dict.html#