Значення слова

Мурекс — рід хижих черевоногих молюсків родини Мурексові (Muricidae).

Приклад вживання

Поширені у тропічних морях, сягають значних розмірів. Це одна з найстаріших зоологічних назв морських молюсків: їх так називав ще Аристотель. В окремий рід їх виділив у 1758 році відомий шведський систематик Карл Лінней. Раніше до цього роду відносили й багато інших представників родини Мурексові. Зараз різні групи мурексових мають різні наукові назви, проте в широкому вжитку їх досі часто називають «мурексами».

Походження

лат. Murex

Приклади в інших мовах

анґл. Murex

Розділи
Варіанти написання
murex
Слово додав

Перекладаємо слово мурекс

ожинець
3

Слово дійсно є в українській мові. Від давньоруського ожь (означало те саме).
goroh.pp.ua: ожинець

ож
1

Від давньоруського ожь (означало те саме, що сучасне "ожинець").
goroh.pp.ua: ожинець

20 лютого 2020

ожь є йно "консервативне" написання, в живій мові є фонематична форма йинша.

22 лютого 2020

З чого-сьте взяли? Давню мову русичів наче ніхто не чув, і ніхто не знає якою вона мала бути, хіба що ви мандрівник у часі (це багато би пояснило).
Якщо пам'ятки свідчать "ож", чому гадаєте, що так ніхто не говорив?!

23 лютого 2020

Нє чю, та сѫть стопъі чьто *о в кръітѡм складѣ в прарусскъіх говорах ужє в IX ст. нє звѫчѣло гі {о}.

23 лютого 2020

Де Ви знайшли критий склад у слові "ож"?!

23 лютого 2020

І ще чому Ви пишете "чьто", коли українською буде "що"?

Чи Ви, либонь, будете ступити за дрівність слова "что" і твердити, що вживання "что" замість "що" повертає нас до коріння і вказує на споконвічність української мови?

26 лютого 2020

Чьто – вимова: {шчо, што, шшо~шо}.

29 лютого 2020

Добре, що Ви хоч не збираєтесь витурити з української мови слово "що", бо я вже дійсно гадав, що така Ваша мета.
Але писати "чьто", а вимовляти "шчо" це ще те збоченство, так і уявляю, як поросійщені українці стають масово вживати по всій Україні "што" лиш тому, що так слід писати, і бо в російській мові ідентично, до якої вони звикли.

1 березня 2020

На Закарпатіѣ скрѡзь мълвѧть {што}, а {шчо} є втора въімълва ѡд {што} з подоблєніем {т} до {ш} за мѣстъм творієніа.

1 березня 2020

Я знаю, що в Закарпатті таке є, чув навіть чітке і виразне "что" а не "што" у західноукраїнських піснях. То й хай буде, не маю нічого проти. Лиш не хочу, щоби так вся Україна стала говорити, у Київщині, Чернігівщині, Слобожанщині, Кубані, заступивши і витіснивши їм рідне "що".

3 березня 2020

Пісанє <чьто> нє імє із въімълвъі {шчо}. То є морфофонематичне пісьмо, сєбо мѣстіть і въімълвѫ {што}, і въімълвѫ {что}, і въімълвѫ {шчо}. Розумѣієтє, чьто значіть "морфофонематичне" пісьмо?

3 березня 2020

Та ні, це чисто етимологічне письмо з деякими модифікаціями.
В принципі, не маю нічого проти, лиш боюся, щоб коли стали писати різні чьто, вълкъ, жьлтыи, орѣхъ, русьскъи, то звиклі до російської мови українці стануть радо говорити як читають, казати: што, волк, жєлтий, оріх, русський і так далі. А я павен, знаючи українців, так і буде.

4 березня 2020

Принципи письма можуть перетинатися, напр. засада етимологічна з засадою морфофонематичною, або з графіко-фонетичною. Але тут акцент кладено на засаді морфофонематичній.
Не стануть говорити, як Ви кажете, коли завести правильну політику мовної освіти, з окрема в тім, що письмо є одно, а вимова інше. В написанні вълк, напр., <ъ> перед <л> має казати про те, що <л> не може мати вимову [l], але [w]. Написання <жєлтий> взагалі не може бути – то Ви (знову?) гадаєте, що російське написання <желтый> є давніше. Правильно є (й етимологічно, й морфофонематично; друге є тут важливіше): <жьлтъи>, де <ь> перед <л> каже на те, що <л> є = {w}, а <ь> є {о}.
А писати <орѣх> є ліпше ніж <оріх>, бо є й поліська (історично: києво-поліська) зона, де /ѣ/ є мовлено як дифтонг [іе], а то є також руська мова. А в деяких говірках руських мовлять: {(г)орих}, інде {гуріх}, {гуріех}.

31 березня 2020

Бо што це споконвічне українське слово, а що це якесь непорозуміння яке зявилось зовсім недавньо, лучше вживати слово якому є тисячу років! Що вяже нас з нашею давньоруською спадщиною
І писати горіх, вухо, вона (коли тисячоліття писалось оріх, ухо, вона) це дибилизація української мови. Кожен українець як не дурак і так знає, що перед голосними є вставний звук, який ледве чути, писати це на письмі це забирати століття історії української мови!

1 вересня 2020

:(

віж
1

У непрямих відмінках "і" стає "о".
Від давньоруського ожь (означало те саме, що сучасне "ожинець").
goroh.pp.ua: ожинець

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
1 вересня 2020

А що Ви вісте про тяму "критий склад" та яко її розумієте, а би казати, що не розумієте, де він у тім слові є?

2 вересня 2020

Закритий склад – голосівка, оточена шелестівками: вор, сок, сон, ток.
Відкритий – склад, де скраю є голосівка: "он", "то", "ок", "по".

2 вересня 2020

Посилання прошу, де таке пояснення є. Чи то є Ваша власна інтерпретація?

2 вересня 2020

Та десь на вікіпедії знайшов саме таке пояснення, хоча Ви авжеж зараз дорікнете, що вірити вікіпедії це гірко.

2 вересня 2020

Яке ще "гірко"? Де саме на Википедиї?

Осе з Википедиї: "A coda-less syllable of the form V, CV, CCV, etc. (V = vowel, C = consonant) is called an open syllable or free syllable, while a syllable that has a coda (VC, CVC, CVCC, etc.) is called a closed syllable or checked syllable. Note that they have nothing to do with open and close vowels, but are defined according to the phoneme that ends the syllable: a vowel (open syllable) or a consonant (closed syllable)".

И того, коротко: склад з голосним на кінці є піл ("відкритий"), а склад з приголосним на кінці є крит.

_____

Приклади:
na - на кінці складу голосний [a] → полий склад;
to - на кінці складу голосний [o] → полий склад;
iz - на кінці складу приголосний [z] → критий склад;
wd - на кінці складу приголосний [d] → критий склад.

7 травня 2021

Я хибно раніше зрозумів цей термін, але тепер цю лакуну закрив. Спасибі, прочитав цю заввагу ще давно, але забув тоді Вам подякувати.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями