Тюлень — загальна назва двох родин хижих ссавців, що ведуть напівводний спосіб життя, поліфілетична група, що раніше відносилася разом з моржевими (Odobenidae) в окремий ряд ластоногих (Pinnipedia).
"Найбільш переконливою видається думка про виникнення слова на російському ґрунті і зв’язок його з р. [у́тельга] «самиця лисуна (гренландського тюленя)», телёнок, др. теля."
goroh.pp.ua: %
teuleny, teulny-, teuln-
/tʲuˈlænʲ/, /tʲulʲˈɲ-, tʲulʲˈn-/
___
Xayi samo slovo i e xiryeno u inxyui sloveanscui móuvui iz veatscui, ono e prasloveansco. U cogyné sloveanscé móuvé ne moge stati suoye imea na shyõ zuéry prosto ne usé bo sloveane znaxea yõ rœuno dobré.
Tou e dano dua tuara — ‹touleiny› ta ‹touleny›, ne célo bo yasen e pocêp — *-en-y-? (drous. cuiriliçeiõ boulo bui: *‹тюлень›), todé u rous. imeity bouti ‹-einy, -eny-, -en-›, abo *-yn-y- (drous. cuiriliçeiõ boulo bui: ‹тюльнь›), todé u rousscé imeity bouti ‹-eny, -ny-, -n-›. Roupno, xsb. tuar ‹tuljan› ta sln. tuar ‹tjuljen› yaueaty *-yn-, ne *-en-, xotya istoslœuni slœuniki siou móuvou vedõty si slova iz veatscui, a u veatscé ‹е› u ‹тюлень› xodity he *e — ‹тюлень› : ‹тюленя›, ne ‹тюлень› : +‹тюльня›.
O. Trõbaceû (http://www.philology.ru/linguistics3/trubachev-94.htm tòcity isce tuarui: *tuolaga — rousscoiõ boulo bui +‹tuo-l-ag-a›, ta *tue-l-en-y- / *tue-l-yn-y- — rousscoiõ boulo bui +‹tueleiny› / +‹tueleny›.
Вибачте, осаннє не читатиму через брак часу. Згоден із добродієм Ярославом: у нас тюленів не було й немає, слово позначає геть чужу тяму, тому не перекладаємо
Тюлень — загальна назва двох родин хижих ссавців, що ведуть напівводний спосіб життя, поліфілетична група, що раніше відносилася разом з моржевими (Odobenidae) в окремий ряд ластоногих (Pinnipedia).
На берег ріки виліз тюлень.
рос. тюлень, через саамську мову
азерб. suiti
Перекладаємо слово тюлень
Бо тюлені — збірна назва двох родин: справжніх тюленів та вухатих тюленів.
"Найбільш переконливою видається думка про виникнення слова на російському ґрунті і зв’язок його з р. [у́тельга] «самиця лисуна (гренландського тюленя)», телёнок, др. теля."
goroh.pp.ua: %
До Чистилища
У нас все одно нема тих тюленів, тому нема чого тут перекладати
teuleiny, teulen-
/tʲuˈle͡i̯nʲ, tʲuˈlinʲ/, /tʲuˈlɛɲ-, tʲuˈlɛn-/
___
teuleny, teulny-, teuln-
/tʲuˈlænʲ/, /tʲulʲˈɲ-, tʲulʲˈn-/
___
Xayi samo slovo i e xiryeno u inxyui sloveanscui móuvui iz veatscui, ono e prasloveansco. U cogyné sloveanscé móuvé ne moge stati suoye imea na shyõ zuéry prosto ne usé bo sloveane znaxea yõ rœuno dobré.
Tou e dano dua tuara — ‹touleiny› ta ‹touleny›, ne célo bo yasen e pocêp — *-en-y-? (drous. cuiriliçeiõ boulo bui: *‹тюлень›), todé u rous. imeity bouti ‹-einy, -eny-, -en-›, abo *-yn-y- (drous. cuiriliçeiõ boulo bui: ‹тюльнь›), todé u rousscé imeity bouti ‹-eny, -ny-, -n-›. Roupno, xsb. tuar ‹tuljan› ta sln. tuar ‹tjuljen› yaueaty *-yn-, ne *-en-, xotya istoslœuni slœuniki siou móuvou vedõty si slova iz veatscui, a u veatscé ‹е› u ‹тюлень› xodity he *e — ‹тюлень› : ‹тюленя›, ne ‹тюлень› : +‹тюльня›.
O. Trõbaceû (http://www.philology.ru/linguistics3/trubachev-94.htm tòcity isce tuarui: *tuolaga — rousscoiõ boulo bui +‹tuo-l-ag-a›, ta *tue-l-en-y- / *tue-l-yn-y- — rousscoiõ boulo bui +‹tueleiny› / +‹tueleny›.
Вибачте, осаннє не читатиму через брак часу. Згоден із добродієм Ярославом: у нас тюленів не було й немає, слово позначає геть чужу тяму, тому не перекладаємо
A ouge, ne bõdeity késou dournyõ pisati.
@"אלישע פרוש" Давати посилання на російські сайти? Справді?
Inxyoiõ móuvoiõ ne'ma.