Значення слова
Умамі — єден із-межи п‘яти корінних смаків. Питім є юхам, вареному мясу.
Приклад вживання

Умамі — смак білкових речовин, що традиційно й широко використовується в японській кулінарній культурі, і в деяких інших країнах сходу.

(из Викꙑпѣдїѣ).

Походження

> ꙗп. 旨味 (umami) > 旨- (uma-) "пє҅нь имєнє примѣтꙑ 旨い (umai “лакомꙑи, ласꙑи")" + み (-mi) "почєп значити ꙗкѡсть"

Приклади в інших мовах

ѧг. Umami; Savoriness, словѣн. Mȇsni Okȗs,

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово умамі

мʼясний
0
або
мясний

Carolina Shevtsova сьогодні
білковий
0
Роман Роман2 сьогодні
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
сьогодні

Ya ne idõ tou pocui prosterti yna slova vidovito pro teamõ "umami", ta xotchõ ino nagadati slova pitomo slovianscoho verstyvodou u rousscie, ta u inchax slovianscax móuvax cyto znaceaty ci mojõty (mogla bõ¹) znaciti teamui he "taste = flavour ; → tasty, savoury, delicious", "taste (sense)", "to taste = try", "to taste = be tasty", "tasteful = with a good sense".

Znati cotra slova bõ mogla slougouati pro recenœi znacyéinnha/teamui, gleanymo na ròzvitoc znacyéiny ovuix/teacluix slœu u inchax móuvax cde ona pitoma sõty:

*tast- e œd glœitno-lat. *tastare, œd *taxitare, œd *taxare "diougati/diougnõti", œd *tangere "torcati/torcnõti";

germ. *smak- e gadano rœdno iz lit. ‹smagùs› "pleasant; fun; joyful" (v. SIRM ‹смак›, xotcha bez istoslœuven izveazcœu dalye² (znacyéinnhe "taste" ne mogé bouti pervinno), i tout https://en.m.wiktionary.org/wiki/smagus#Lithuanian (pœd Etymology 2) bez yna pèuna istoslœuvia, i tout: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/smakkuz e prosto touriano znacyéinnha "taste, savour, smatch, flavour", cyto, hi usiaca œdvolocyna teama, na pèuno sõty utorinna;

lat. sapor (https://en.m.wiktionary.org/wiki/sapor#Latin ; → phran. saveur, eagl. savour) e œd dieyeslova sapio (https://en.m.wiktionary.org/wiki/sapio#Latin), œd pie. *sep-/*seh₁p (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/sep-) — na Wiktionary e touriano znacyéinnha "to taste; to try out", cyto tacoge ledve ci mojõty bouti pervœstna, ta primietno cyto œd seoho corene sõty u latinscax móuvax i slova iz znacyéinnhemy "to know" — porœun. phran. ‹savoir›, isp. ‹saber›, cde tó znacity i "to know" i "to taste", ital. ‹sapere› i "to know (tacoge "to be able" — porœun. ròzvitoc i u carpatorous. ‹znati› "to know → to can, be able, have a skill"), i "to taste" a tacoge "to smell", "to give/make an impression" (viedie cerez ròzvitoc "to give taste of"), a na cœilco œd seoho pie. corene sõty slova iz oboma znacyéinnhama, i "to know-sense" i "to taste, taste" i u inchax ie. móuvax, porœun. germ. *seb- (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/sebô) "mind, sense : taste; perception", i œurm. համ (https://en.m.wiktionary.org/wiki/համ#Old_Armenian), to slied e priznati cyto obie tie znacyéinnhie bea ou seoho corene ouge u pie. (izpœilno znacyéinnhe bie, viedie, *"to sense" → "know ≈ experience through senses", → "taste ≈ experience through senses in mouth")³;

eagl. ‹flavour› ← d.-phran. ‹flaour› œd lat. *flator "vieyainnhe, dounovieinnhe, douttye", porœun. ròzvitoc i u rous. ‹douxmean› ← ‹doux, douti›, ci ‹paxostchi, paxnõti› œd *pa-s- "vieyati, douti, dõti".

Otge yz nadieyno œdsliedimuix praznacyéiny sõty dieyui *torcainnha ta *vieyainnha/douttya ; znacyéinnha "sense → know ; taste" mojõty bouti œd tohoge praznacyéinnha *"torcati".

U rousscœy móuvie imemo:
slova na ‹las-›, he oto ‹las(uy), lasouati› tc. — œd praznaca *"lust, bajainnhe, xœty" (SISM XIV, 36: *laska I);
slova na ‹lac-› u ‹lacœum, lacom-›, ‹lacomina›, ‹lacati› — œd *olk- "xotieti, bagti/bagati/bajati;
i slova cyto preamo teamui "taste" znaceaty ne preamo ale bõdy cerez blizcœsty ròzvitcou znacyény "taste" u inchax móuvax, bõdy ou six slœu e znacyéinnhe "taste" u inchax slovianscax móuvax:
*muls- (SISM XX, 224: *mъls-) u céix. ‹mlsat›, slvc. ‹mlsať› "to enjoy smth tasty", ‹mlsný› "choicy, having a sweet tooth", tb. = rous. "las (-uy, -a, -o/-e)" — œd praznaca *"lizati" ; u rousscie yna pèuna tvarou preamo œd *muls- néyma (ya ne dosiu émy) — boulo bui slovo /mows-/, ci [mus- ~ mo̝s-], u inchuix slovianscuix iz pèunœsttyõ e viedomo u céix. ‹mlsat›, slvc. ‹mlsať›, ta veat. ‹молса́ть›, ta na ‹mus-› u sb.-x., ale u rous. e ‹малі́цкати› (SIRM III, 373) "ssati", cyto mogé bouti bõdy œd *moloz-sk-a-ti ← œd *melz- "doyiti ; ssati" ( + -sk-a-ti), cerez */mɔl-/ → [mɑl-], ta */-loz-/ → *[-lyz-] ta */zsk/ → [d͡zsk] → [t͡sk], bõdy œd seohoge *muls- cerez 'prigitno' ("parasitic") {o} — */molz-/ → */moloz/ + *-sk-a-ti → */molozskati/ → *[molʉd͡zskati] → [mɑlyt͡skatɪ] *"to lick intensively → to enjoy smth in the mouth ≈ taste";
‹mousc-› u ‹mouscati› "gladiti, gladcati, legco torcati", ‹mousnõti› "to touch slightly, gently" (SIRM III, 540: ‹му́скати, му́снути›) — œd *mou-sk- (v. SISM XX, 197—198 *muskati, cde i sb.-x. nariec. ‹muskot› "lizati";
‹мусува́ти› (SIRM III, 541) "to ponder, think thoroughly/through", tamge (SIRM) ‹мусува́тися› "move hastingly around", ‹му́шляти› "consider, deliberate, cogitate" — dlya SIRM e imovierno œd *mons- "muisliti, muisly" (i ‹muisl-› e œd *monsl-), gadca (tamge) œd *‹моцувати› ← *‹міць› e pèuno criva, ta, porõcy iz imoviernoiõ gadcoiõ œd *mons- "muisly (sense)", mogé bouti, gadaiõ, i œd *muls- *"lizati" cerez ròzvitoc *"to chew thoroughly → to think/ponder/consider thoroughly".
Acei sõty i incha yaca slova, ta ya pocui ne znaiõ.
___
¹ — Oumóuvnœsty e tou znacyliva tomou cyto bõdy ova slova dieystvno u rousscie, ne boulo bui slœu cerpanuix he ‹smac, smacouati›, ci u veatscie ‹вкус, вкусен, вкушать›

² —

³ — Se mea vedé ic gadainnhou a ci ne mogé tó bouti i gerelo rous. ‹choupiti› "teamiti, znati, gadati", ‹choup› "teama, ròzoumieinnhe" (v. SIRM VI, 491: ‹шу́пити›) ; u SIRM jadna gluibcha istoslœuvia ne prosterto, a cyto e, e prosto neprineatno ; xotcha mogebnui sõty i inchui gadcui istoslœuvia, na pr. œd *kseu- ( : *skeu-) *"torcati", œdcui, iz rœznami ròzxiryéinnahmi *-p-, *-k(s)-, *-st- ( ← *tt?): rous. ‹scioupati, scioup›, céix. ‹šoustat, šukat› "to fuck" (*kseu-st- ; ← *"to poke, prick; to shove intensively"), slvc. ‹šúchať› "to fidget, move (with hands, elbows)", i mogebno tacui rous. ‹choucati› ta lead. ‹szukać›, proti gadcõ œd st.-niem. *sōkan (izveazoc lead. ‹szukać› ta céix. ‹šukat› "to fuck" e pripoustcheno u édnie istoslœunie slœunicie céix. m. — ne prigadaiõ tepervy cde tòcyno) — a znacyéinnhe "teamiti, ròzoumieti" bui boulo œd *"to touch → try, experience through touch, → sense, try out, get to know" ; ta u razie viernosti corene pie. *sep-/*seh₁p- bui prazvõcotvar dóugen boul bouti *syowp- (*syoup-) / *syewp- (*syeup-) — se e sõto moya gadca, i ya ne xotchõ brysti u zaivui gadainnha, i ona ne dóugyna e bouti vierna: na pr., xuibielo bui ("il faudrait) yasouati *-u-/-w-/-ʷ- u pratvarie, atge zvõc /u/ u slovianscuix móuvax e œd *o+u ci *e+u — prosto *sep-/*seh₁p- bui u rous. dalo ‹sep-›, ‹sap-›, a pro zvõcotvar /ʃup-/ imé bouti pripoustcheno, za pervoe, *y (ci corotco *i — */j/, œdcui bui pac *s+j moglo dati /ʃ/, porœunaite ‹xiti› /ˈʃɪti/ ← *syūti ← *syewtey), a za drougoe, pro zvõc /u/ pœyslie *e / *eh₁ bui dóugyno boulo bouti *u/w/ʷ, a tacoho u *sep-/*seh₁p- néyma — odino cyto tou mojõ pripoustiti, e *ʷ he 'œdgomœun/louna' œd zvõca */p/ za gõbnomy tcholoncouainnhemy (tb. [p ~ ʷp]) — taçi pricladi sõty, ta tó sõty dalecui gadcui, onui mojõty bouti i viernui, ta slied e yea byrati storogyco.

сьогодні

"Умамі — їден ізмежи пяти корінних смаків. Питім є юхам, вареному мясу"
Це що ще таке? Виправте негайно!

12:04

+, опис слова має бути літературною мовою, навіть без поширених тут замінників. Тут взагалі просто говірка чи що

Поділитись з друзями